Рішення № 130003942, 04.09.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 вересня 2025 р. Справа № 120/12528/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що 02 вересня 2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 10 вересня 2024 року № 025350007891 позивачці відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

При цьому таким рішенням до страхового стажу не зараховано період проходження позивачкою військової служби з 01 січня 2004 року по 05 липня 2010 року згідно з наданою довідкою № 202/4 від 10 серпня 2010 року, оскільки відсутні відомості щодо сплати страхових внесків, а також оскільки надана довідка не містить відомостей про нараховані суми грошового забезпечення.

Позивачка не погоджується з таким рішенням, у зв`язку із чим звернулася до суду цим позовом з вимогами його скасувати та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити пенсію по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до страхового стажу період проходження нею військової служби.

Ухвалою від 30 вересня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою відповідачам встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

17 жовтня 2024 року на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до статті 30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності страхового стажу, визначеного статтею 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією. Згідно зі статтею 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органами медико-соціальної експертизи згідно із законодавством. Особи, яким установлено інвалідність мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності для осіб з інвалідністю ІІ та ІІІ групи від 43 років до досягнення особою 45 років включно 10 років, а на день звернення за пенсією для осіб з інвалідністю ІІ та ІІІ групи від 46 років до досягнення особою 48 років включно 11 років.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, у разі якщо за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейським і особам рядового і начальницького складу відповідно до Закону, страховий стаж та заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески, передбаченої пунктом 2 Порядку зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), особам начальницького і рядового складу за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 № 770.

Представник відповідача зауважив, що згідно з наданими позивачкою документами до страхового стажу не зарахований період проходження нею військової служби з 01 січня 2004 року по 05 липня 2010 року відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 202/4 від 10 серпня 2010 року та індивідуальних відомостей про застраховану особу, оскільки відсутні відомості щодо сплати страхових внесків та вищезазначена довідка не містить даних про нараховані суми грошового забезпечення.

Таким чином, на переконання представника цього відповідача, підтверджений належними документами страховий стаж ОСОБА_1 становить 09 років 08 місяців 25 днів, якого недостатньо для призначення пенсії по інвалідності.

За наведених обставин представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області заперечував проти задоволення позовних вимог.

Також копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 30 вересня 2024 року надіслано до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області 30 вересня 2024 року о 18 год. 15 хв., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відтак копію ухвали від 30 вересня 2024 року слід вважати врученою Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

При цьому цим відповідачем не подано до суду відзив на позовну заяву.

За таких обставин суд дійшов висновку справу вирішувати на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

02 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За принципом екстериторіальності подану позивачем заяву розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

10 вересня 2024 року цим територіальним органом Пенсійного фонду України прийнято рішення № 025350007891, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

У рішенні зазначено, що особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності залежно від групи інвалідності за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для осіб з інвалідністю ІІ та ІІІ групи від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років.

При цьому таким рішенням до страхового стажу позивачки не зараховано період проходження військової служби з 01 січня 2004 року по 05 липня 2010 року відповідно до наданої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 202/4 від 10 серпня 2010 року, оскільки відсутні відомості щодо сплати страхових внесків та вказана довідка не містить відомостей про нараховані суми грошового забезпечення.

Надаючи правову оцінку рішенню пенсійного органу, що оскаржується, суд зважає на таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Основного Закону України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), який є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи, а саме, громадян України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов`язок і військову службу";

За приписами статті 14 Закону № 1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону, зокрема, є підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, надбавку або компенсацію, - для осіб, зазначених у пунктах 6-9, 11 і 12 статті 11 цього Закону.

Частиною першою статті 32 Закону № 1058-IV передбачено, що особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Відповідно до пункту 3 розділу ХV Закону № 1058-ІV зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Протягом п`яти років з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (набрав чинність 11 жовтня 2017 року) військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення відповідно до законодавства, до Пенсійного фонду подаються, у разі їх відсутності, персоніфіковані відомості про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд установив, що позивачка є особою з інвалідністю ІІІ групи, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ № 684441, виданої Гайсинською міжрайонною МСЕК Департаменту охорони здоров`я Вінницької обласної державної адміністрації.

Крім того, на момент звернення із заявою про призначення пенсії вік позивачки становив 47 років, що є достатнім в розумінні вимог частини 1 статті 32 Закону № 1058-ІV.

Разом із тим підставою для прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії по інвалідності слугував висновок пенсійного органу про відсутність у позивачки необхідного страхового стажу (11 років).

При цьому, до страхового стажу позивачки не зараховано період проходження нею військової служби з 01 січня 2004 року по 05 липня 2010 року відповідно до наданої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10 серпня 2010 року № 202/4, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків та надана довідка про проходження військової служби не містить даних про нараховані суми грошового забезпечення.

Проте такі доводи пенсійного органу судом оцінюються критично з огляду на наступне.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, до заяви про призначення пенсії по інвалідності додаються, з поміж іншого, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

У разі якщо за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським відповідно до Закону, страховий стаж та заробітна плата (дохід) обчислюються на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, форма якої затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 04 лютого 2021 року № 3-1 «Про затвердження форми довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески та Порядку розрахунку сум грошового забезпечення, якщо документи про його нарахування та про сплачені страхові внески зберігаються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя або знищено», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 квітня 2021 року за № 463/36085.

Водночас пунктом 6 Порядку № 637 визначено, що для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 770 затверджено Порядок зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу за період з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2006 року, а також Порядок подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 р. по 31 грудня 2016 р., необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським.

Відповідно до пункту 1 Порядку подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 р. по 31 грудня 2016 р., необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським, цей Порядок установлює механізм, форму та строки подання до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаних управлінь необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 р. по 31 грудня 2016 р. у разі їх відсутності в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пунктів 3, 4 згаданого вище Порядку відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб на підставі інформації з податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формами № 8 ДР і № 1 ДФ, які ДФС передає Пенсійному фонду України в електронному вигляді на центральному рівні в порядку, встановленому Пенсійним фондом України та ДФС. При цьому Пенсійний фонд України обчислює щомісячні суми грошового забезпечення виходячи із середнього розміру сум доходу квартальної звітності за формами № 8 ДР і № 1 ДФ за період, за який подано інформацію.

У разі відсутності інформації з податкового розрахунку сум доходу відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться територіальними органами Пенсійного фонду України до реєстру застрахованих осіб на підставі поданого військовими частинами чи органами, які виплачують (виплачували) грошове забезпечення, або подаються органами, які уповноважені рішеннями керівників державних органів, до територіальних органів Пенсійного фонду України у вигляді звіту за формою згідно з додатком.

Страхувальники або уповноважені органи подають звіт до територіальних органів Пенсійного фонду України у такі строки:

за період з 1 липня 2000 р. по 31 грудня 2003 р. - не пізніше ніж 1 грудня 2019;

за період з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2007 р. - не пізніше ніж 1 травня 2020;

за період з 1 січня 2008 р. по 31 грудня 2011 р. - не пізніше ніж 1 жовтня 2020;

за період з 1 січня 2012 р. по 31 грудня 2015 р. - не пізніше ніж 1 жовтня 2021;

за період з 1 січня 2015 р. по 31 грудня 2016 р. - не пізніше ніж 11 жовтня 2022.

Кінцеві строки подання страхувальниками або уповноваженими органами звіту до територіальних органів Пенсійного фонду України, зазначені у цьому пункті, можуть бути змінені відповідними державними органами за погодженням з Пенсійним фондом України, але не пізніше ніж до 11 жовтня 2022 року.

Для формування звіту страхувальники або уповноважені органи та територіальні органи Пенсійного фонду України можуть обмінюватися інформацією на паперових та магнітних (електронних) носіях. При цьому територіальні органи Пенсійного фонду України аналізують отриману від страхувальників та уповноважених органів інформацію, додають інформацію, наявну в Пенсійному фонді України, та повертають таку інформацію до страхувальників або уповноважених органів для заповнення та подання звіту.

З огляду на згадувані вище положення Порядку суд критично оцінює доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо правомірності відмови в призначенні позивачці пенсії по інвалідності з підстав відсутності інформації про сплату страхових внесків згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період проходження нею військової служби.

Суд вважає, що в межах даних спірних правовідносин позивачка не може нести відповідальність чи бути обмеженою у правах на соціальне забезпечення в разі неналежного виконання своїх обов`язків чи-то роботодавцем, чи-то органом Пенсійного фонду, так як обов`язок щодо подання до пенсійного органу персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року, необхідних для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським, покладено саме на військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення відповідно до законодавства.

При цьому суд враховує те, що довідкою військової частини НОМЕР_1 від 05 липня 2010 року № 175 підтверджується той факт, що ОСОБА_1 проходила військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 протягом періоду з 01 серпня 1999 року по 05 липня 2010 року.

Іншою довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10 серпня 2010 року № 202/4 також підтверджується факт проходження позивачкою військової служби за контрактом у Збройних Силах України у згадуваний вище період.

Таким чином, суд доходить висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області необґрунтовано та безпідставно не зарахувало до страхового стажу позивачки період проходження нею військової служби з 01 січня 2004 року по 05 липня 2010 року, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги зобов`язального характеру, то суд зауважує наступне.

Так, вище уже цитувалися приписи статті 32 Закону № 1058-IV, згідно з якими особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років.

Відтак необхідними умовами для призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 є досягнення встановленого Законом віку (від 46 до 48 років), а також наявність страхового стажу не менше 11 років.

При цьому в оскаржуваному рішенні зазначено, що вік заявниці становить 47 років, а страховий стаж - 09 років 08 місяців 25 днів.

При цьому в ході судового розгляду встановлено, що період проходження позивачкою військової служби з 01 січня 2004 року по 05 липня 2010 року безпідставно не зарахований до страхового стажу.

Таким чином, зарахувавши до страхового стажу позивачки згадуваний вище період проходження військової служби, її страховий стаж буде становити більше 11 років, а оскільки такого стажу достатньо для призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону № 1058-IV, тому Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області належить зобов`язати призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності.

При цьому слід врахувати те, що відповідно до частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім передбачених цією статтею випадків. Зокрема пунктом 2 частини 1 цієї статті передбачено, що пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

Відтак, оскільки звернення позивачки за пенсією відбулося пізніше трьох місяців після встановлення інвалідності (інвалідність позивачці встановлена 13 березня 2024 року, а із заявою про призначення пенсії звернулася 02 вересня 2024 року), тому Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області слід зобов`язати призначити позивачці пенсію по інвалідності з дня звернення за призначенням пенсії, тобто з 02 вересня 2010 року.

Водночас відсутні підстави для зобов`язання призначити пенсію позивачці Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, адже права ОСОБА_1 порушено саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, а тому саме цей пенсійний орган має їх поновити.

В силу приписів частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 гривень, що підтверджується квитанцією від 21 вересня 2024 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Визначаючись з приводу розміру судових витрат, які належить стягнути на користь позивача, суд зважає на те, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами, які співвідносяться між собою як основна та похідна, сплативши при цьому судовий збір в розмірі 1211,20 гривень як за звернення до суду з позовом з однією немайновою вимогою.

А тому, задовольняючи позов частково, суд вважає, що половина від суми сплаченого судового збору і є пропорційною до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у розмірі 605,60 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 025350007891 від 10 вересня 2024 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити з 02 вересня 2024 року ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до страхового стажу період проходження військової служби з 01 січня 2004 року по 05 липня 2010 року включно.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 )

Відповідачі:

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: 10003, м. Житомир, вул. О. Ольжича, буд. 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13559341)

Рішення суду в повному обсязі складено 04.09.2025

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович