YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди місто Київ

/

Шевченківський районний суд міста Києва

Ухвала суду № 130002056, 28.08.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Дата ухвалення

28.08.2025

Номер справи

761/33592/25

Номер документу

130002056

Форма судочинства

Кримінальне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 761/33592/25

Провадження № 1-кс/761/21855/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання останнього, подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 22024000000000717 від 08.08.2024,

У С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 22.06.2023 (у справі № 461/4079/22 (провадження № 1-кс/461/3407/23), а саме на:

- частку 100% у статутному капіталі (корпоративні права) ТОВ «КУА «ЕФ СІ АЙ ПАРТНЕРС» (ЄДРПОУ 42192808), що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

- частку 100% у статутному капіталі (корпоративні права) АТ «ЗНВКІФ «КИЇВСЬКИЙ» (ЄДРПОУ 41542774, ЄДРІСІ 13300543), що належить ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

- частку 62% у статутному капіталі (корпоративні права) ТОВ «ІНТЕРСТРОЙ ГРУП» (ЄДРПОУ 39822707), що належить «БЕЙНБЕРРІ ГРУП ЛІМІТЕД» (англ. ? «BANEBERRY GROUP LIMITED», адреса: AKARA BUILDING, 24 DE CASTRO STREET, WICKHAM CAY 1, ROAD TOWN, TORTOLA, BRITISH VIRGIN ISLAND, BRITISH VIRGIN ISLANDS), кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

- майновий комплекс, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 767724480000, загальна площа (кв.м): 16694.6, опис: загальна площа 135/1000 частин майнового комплексу становить 2249,90 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Електриків, 28, та належдить ТОВ «ІНТЕРСТРОЙ ГРУП»;

- майновий комплекс, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 767699080000, загальна площа (кв.м): 8442.7, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 28, та належить ТОВ «ІНТЕРСТРОЙ ГРУП» (ЄДРПОУ 39822707);

- незавершене будівництво житлових будинків з паркінгом та вбудовано-прибудованими адміністративними приміщеннями і закладами громадського харчування, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 28, що належить ТОВ «ІНТЕРСТРОЙ ГРУП» (ЄДРПОУ 39822707), та розміщене на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:85:319:0046; 8000000000:85:319:0047; 8000000000:85:319:0054;

- земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 536559480000, площа (га): 0.2868, кадастровий номер: 8000000000:85:319:0047, цільове призначення: для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків з паркінгом та вбудовано-прибудованими адміністративними приміщеннями і закладами громадського харчування, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 28, належить на праві приватної власності Київській міській раді (ЄРДПОУ 22883141) та перебуває в оренді ТОВ «ІНТЕРСТРОЙ ГРУП» (ЄДРПОУ 39822707);

- земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 536537980000, площа (га): 4.1256, кадастровий номер: 8000000000:85:319:0054, цільове призначення: для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків з паркінгом та вбудовано-прибудованими адміністративними приміщеннями і закладами громадського харчування, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 28, належить на праві приватної власності Київській міській раді (ЄРДПОУ 22883141) та перебуває в оренді ТОВ «ІНТЕРСТРОЙ ГРУП» (ЄДРПОУ 39822707);

- земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 536003680000, площа (га): 0.6697, кадастровий номер: 8000000000:85:319:0046, цільове призначення: для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків з паркінгом та вбудовано-прибудованими адміністративними приміщеннями і закладами громадського харчування, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 28, належить на праві приватної власності Київській міській раді (ЄРДПОУ 22883141) та перебуває в оренді ТОВ «ІНТЕРСТРОЙ ГРУП» (ЄДРПОУ 39822707);

Крім того, заявник просить скасувати заборону будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, зміни цільового призначення тощо) права власності чи користування на зазначене нерухоме майно та частки у статутних капіталах (корпоративних прав) юридичних осіб, окрім як за заявами правоохоронних органів, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а також на виконання договорів управління укладеними з Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Також, заявник просить скасувати передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів даного майна для здійснення заходів з управління ним в порядку та на умовах визначених ст. ст. 19, 21, 21-1 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

У клопотанні заявник зазначає, що арешт майна накладено необґрунтовано та безпідставно, оскільки арештоване майно належать ОСОБА_5 , який є добросовісним набувачем такого майна, при цьому відсутні правові підстави для подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Так, у клопотанні заявник зазначає, що у кримінальному провадженні № 22021000000000363 від 22.10.2021 (з якого в подальшому виділено матеріали у кримінальне провадження № 22024000000000717) було повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, та ОСОБА_7 - кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Як зазначає заявник, всім трьом фігурантам кримінального провадження № 22021000000000363 інкримінувалось вчинення одних і тих же дій, а саме причетність до несплати за 2021 рік 98 349 298,00 грн. податку на прибуток. Також, як зазначають представник, за період 12-13 березня 2024 року вказаний податок на прибуток було сплачено на загальну суму 103 374 008,91 грн., в тому числі пеню та штрафи. В подальшому матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виділено в окремі провадження, після чого стороною обвинувачення ініційовано питання про звільнення останніх (кожного окремо) від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України. 26.07.2024 Шевченківським районним судом м. Києва ухвалено рішення про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України. Отже, як посилається представник, наявні правові підстави для застосування до ОСОБА_5 аналогічної процедури щодо звільнення від кримінальної відповідальності, а тому відсутня потреба у подальшому застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки при звільненні особи від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України санкції щодо майна не можуть бути застосовані.

У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 вимоги клопотання підтримав, а також зазначив, що стороною захисту було ініційовано питання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України, однак стороною обвинувачення це питання ігнорується.

Прокурор заперечував з приводу задоволення наведеного клопотання, мотивуючи тим, що кінцеве рішення у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 не ухвалено, а досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинене. Крім того, підтвердив факт звільнення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України.

Заслухавши думку учасників процесу, проаналізувавши доводи клопотання, додані до нього матеріали, слід дійти такого висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, ГСУ СБ України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000717, яке виділено з кримінального провадження № 22021000000000363.

В рамках кримінального провадження № 22021000000000363 повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, та ОСОБА_7 - кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. В рамках даного провадження всім трьом фігурантам інкримінувалось вчинення одних і тих же дій, а саме причетність до несплати АТ «ІННОВАЦІЯ» за 2021 рік 98 349 298,00 грн. податку на прибуток.

Водночас, як встановлено в судовому засіданні, за період 12-13 березня 2024 року податок на прибуток АТ «ІННОВАЦІЯ» було сплачено на загальну суму 103 374 008,91 грн., в тому числі пеню та штрафи.

В подальшому, як пояснив прокурор в судовому засіданні, матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виділено в окремі провадження, після чого стороною обвинувачення ініційовано питання про звільнення останніх (кожного окремо) від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України.

Як встановлено слідчим суддею, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.07.2024 (у справі № 761/17856/24, провадження № 1-кп/761/3205/2024) ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України, а кримінальне провадження стосовно останнього - закрито.

Також прокурор підтвердив факт застосування положень ч. 4 ст. 212 КК України до ОСОБА_7 .

Далі, як встановлено в судовому засіданні, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 22.06.2023 (у справі № 461/4079/22, провадження № 1-кс/461/3407/23) накладено арешт на окреме майно, зокрема і на майно ОСОБА_5 . Такий арешт накладено з метою забезпечення спеціальної конфіскації або конфіскації як виду покарання.

Крім того, даною ухвалою слідчого судді заборонено будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, зміни цільового призначення тощо) права власності чи користування на зазначене нерухоме майно та частки у статутних капіталах (корпоративних прав) юридичних осіб, окрім як за заявами правоохоронних органів, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а також на виконання договорів управління укладеними з Національном агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Також, арештоване майно передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ним в порядку та на умовах визначених ст. ст. 19, 21, 21-1 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що однією із загальних засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до Постанови Європейського Суду з прав людини (далі - Європейський Суд) від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Європейським Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Положеннями ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, відповідно до вимог ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Крім того, у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.

Положеннями ч. 1 ст. 96-1 КК України визначено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Спеціальна конфіскація відповідно до ч. 1 ст. 96-2 КК України, застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Частиною десятою статті 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

В аспекті вирішення питання щодо подальшої необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна слідчий суддя звертає увагу, що підставою для накладення арешту на наведене майно стало повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України за фактом причетності до несплати за 2021 рік 98 349 298,00 грн. податку на прибуток, а також наявність підстав вважати, що існують ризики невідкладного приховування, використання чи передачі третім особам ОСОБА_5 належного йому майна, з метою перешкоджання установленню істини у провадженні та приховання його від подальшої спеціальної конфіскації, конфіскації як виду покарання.

При цьому, як встановлено слідчим суддею, за період 12-13 березня 2024 року вказаний податок на прибуток було сплачено на загальну суму 103 374 008,91 грн., в тому числі пеню та штрафи.

Крім того, встановлено, що до інших двох осіб ( ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ), які підозрювались у вчиненні даних дій (щодо несплати за 2021 рік 98 349 298,00 грн. податку на прибуток) застосовано процедуру, передбачену ч. 4 ст. 212 КК України та останніх звільнено від кримінальної відповідальності. Такі обставини дозволяють дійти висновку про можливість застосування аналогічної процедури звільнення від кримінальної відповідальності і до ОСОБА_5 , що і було ініційовано стороною захисту. Крім того, можливість застосування такої правової процедури з урахуванням положень ч. 4 ст. 174 КК України унеможливлює застосування конфіскації майна.

При цьому, матеріали клопотання не містять належних та беззаперечних доказів того, що відповідне майно може підлягати спеціальній конфіскації. Так, ОСОБА_5 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України за період 2021 року, однак матеріали справи не містять жодного підтвердження того, що таке майно набути після 2021 та саме внаслідок його вчинення або за кошти, отримані від його вчинення, а отже наявний обґрунтований сумнів у необхідності подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. В контексті розгляду даного клопотання «обвинувачення» тлумачиться як розумна підозра вважати, що таке майно може бути доказом у даному кримінальному провадженні, що слідчий суддя вважає сумнівним на даному етапі.

На підставі викладеного, слідчий суддя вважає що подальше накладення арешту на зазначене майно порушує принцип розумності і співрозмірності обмеження права власності з завданням кримінального провадження.

Згідно з вимогами ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У зв`язку із зазначеним, на думку слідчого судді, вжиті в рамках даного кримінального провадження процесуальні заходи його забезпечення щодо майна, яке є предметом клопотання, на даний час є необґрунтованими, а відтак, арешт підлягає скасуванню зі скасуванням всіх застосованих заборон, в тому числі і передачі згаданого майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з відповідного управління.

Керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 22024000000000717 - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 22.06.2023 (у справі № 461/4079/22 (провадження № 1-кс/461/3407/23), а саме на: