Рішення № 129996922, 05.09.2025, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/508/25

Провадження №2/472/380/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2025 року с-ще Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Тустановського А.О.,

при секретарі Маслюк А.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду с-ще Веселинове Миколаївської області в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Колективне підприємство "Вознесенська універсальна товарно - сировинна біржа", про визнання дійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2025 року за підсудністю від Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшла цивільна справа до Веселинівського районного суду Миколаївської області за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Колективне підприємство "Вознесенська універсальна товарно - сировинна біржа", про визнання дійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначив, що 11.07.2000 року між ОСОБА_2 продавцем майна та ОСОБА_1 покупцем майна, укладено Договір купівлі продажу нерухомого майна №424, зареєстрований 11.07.2000 року Колективним підприємством «Вознесенська універсальна товарно сировинна біржа» в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за №424 та 18.07.2000 року Веселинівською філією Миколаївського МБТІ за реєстровим №37.

За змістом укладеного Договору купівлі продажу нерухомого майна № 424 ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купила житловий кам`яний будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 27,7 кв. м., з сараєм кам`яним Б, літньою кухнею кам`яною В, тамбуром кам`яним В, гаражем кам`яним Г, вбиральнею дерев`яною Д, прибудовами №1-2. Вказаний будинок належав ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок, виданого 21.11.1996 року на підставі рішення виконкому Широколанівської сільської ради №57 від 25.09.1996 року, зареєстрованого у Веселинівській філії Миколаївського МБТІ 21.11.1996 року за реєстровим №37.

Договір купівлі продажу нерухомого майна №733 від 28 червня 1997 року також зареєстрований, у встановленому на той момент порядку, згідно чинного законодавства у Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації, про що видано реєстраційне посвідчення до документу про право власності від 17.07.1997 року та здійснено реєстраційний запис за реєстровим №1536. Будинок продано за 1000 грн., які отримані продавцем від покупця повністю до підписання Договору. Продавець зобов`язаний звільнити будинок від усього побутового майна і здійснити виселення всіх проживаючих не пізніше 14.07.2000 року.

Рішенням виконавчого комітету Широколанівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області від 11.01.2018 року №3 «Про зміну нумерації будинків АДРЕСА_1 » змінено нумерацію будинків по АДРЕСА_1 , зокрема, присвоєно будинку номер АДРЕСА_1 , новий номер 22.

До нотаріальної контори для нотаріального посвідчення договору позивач не зверталася, оскільки в договорі купівлі-продажу зазначалось, що договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає.

На теперішній час позивачка не має можливості розпоряджатися своїм майном як належний власник, зокрема, внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки державними реєстраторами не визнається правомірність Договору купівлі продажу, укладеного на біржі нерухомості та не посвідченого нотаріально, що порушує її законні права та інтереси щодо розпорядження своїм майном, а тому звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна №424 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 11.07.2000 року на Колективному підприємстві «Вознесенська універсальна товарно сировинна біржа» між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що зареєстрований 18.07.2000 року Веселинівською філією Миколаївського МБТІ за №37.

Ухвалою суду від 13 травня 2025 року відкрито провадження по цивільній справі та призначено розгляд справи до підготовчого судового засідання.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися,надали суду клопотання в якому просили розглядати справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву в якій просила розглядати справу у її відсутність так як прибути до суду не може, оскільки перебуває на лікуванні, позовні вимоги визнає, не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи КП «Вознесенська універсальна товарно сировинна біржа» до зали судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщовідповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки відповідач на стадії підготовчого провадження звернувся до суду із заявою, в якій зазначив про визнання позовних вимог, тому суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв`язку з чим є підстави для ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення по справі.

Дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 11 липня 2000 року позивач ОСОБА_2 , як член біржі придбала у члена біржі ОСОБА_1 , кам`яний будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , про що між ними було укладено Договір купівлі продажу нерухомого майна (надалі Договір), зареєстрований Колективним підприємством «Вознесенська універсальна товарно сировинна біржа» в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за № 424 від 11.07.2000 року. (а.с.8-9) .

Відповідно до Договору вона придбала у власність житловий будинок житловою площею 27,7 кв. м., з сараєм кам`яним Б, літньою кухнею кам`яною В, тамбуром кам`яним В, гаражем кам`яним Г, вбиральнею дерев`яною Д, прибудовами №1-2, вартістю 1000 (одна тисяча) гривень (п. 5 Договору).

Згідно з умовами Договору він підлягає реєстрації у бюро технічної інвентаризації за місцем знаходження нерухомості та зареєстрований КП «Вознесенська універсальна товарно сировинна біржа» в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за № 424 від 11.07.2000 року та подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає (п.10).

18 липня 2000 року на підставі цього Договору Веселинівською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації було здійснено реєстрацію права власності та видано реєстраційне посвідчення, згідно з яким: «Жилий будинок, розташований в АДРЕСА_1 в цілому зареєстрований за ОСОБА_1 на праві особистої власності на підставі Договору №424 купівлі продажу від 11.07.2000 р. та записано в реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 37». (а.с. 9).

Згідно технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонда розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де власником будинку зазначено ОСОБА_1 (а.с.10).

Крім того, будинкова книга для прописки громадян, що проживають за адресою: АДРЕСА_2 видана голові сім`ї ОСОБА_1 (а.с.12-14).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Широколанівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області «Про зміну нумерації будинків АДРЕСА_1 » від 11 січня 2018 року №3 та Додатку до рішення № 3 від 11.01.2018 р., де вирішено змінити нумерацію будинків по АДРЕСА_1 раніше присвоєний номер будинку 21, присвоїти новий №22 (а.с.14-15).

В теперішній час позивач ОСОБА_1 має намір розпоряджатися своїм майном, зокрема внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, однак позбавлена цього права, так, як даний Договір не посвідчено нотаріально.

Цивільні відносини по даній справі виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України від 01 січня 2004 року, а саме договір купівлі-продажу житлового будинку було укладено 11.07.2000 року, тому на дані правовідносини поширюється дія норм Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 року.

Так, частиною 2 ст. 9 ЖК України передбачалося, що «Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законодавством України».

Відповідно до ст. 224 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р., який діяв на час укладення угоди), за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 227 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р.) передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Зобов`язання за договором купівлі-продажу житлового будинку сторонами були виконанні.

Проте, в порушення вищевказаних вимог оформлення обумовленого договору купівлі-продажу нерухомого майна в нотаріальному порядку не відбулося.

Якщо така угода виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК за вимогою сторони, яка виконала угоду, вправі визнати угоду дійсною.

За змістом статей 128, 153 ЦК УРСР право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про товарну біржу», товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торгівельних операцій.

Статтею 2 Закону України «Про товарну біржу» встановлено, що основними принципами діяльності товарної біржі є рівноправність учасників біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін, публічність проведення біржових торгів.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про товарну біржу» угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю продаж, поставку та обмін товарів, допущених для обігу на товарній біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню.

Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету України будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року № 121, одним з правовстановлювальних документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна, визначала Договори купівлі продажу, міни, зареєстровані біржею (п. 9 Додатку № 1).

Пунктом 49 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства України від 18 червня 1994 року № 18/5, прямо передбачалося, що право власності на жилий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, що відчужуються, може бути підтверджено договором купівлі продажу, зареєстрованим на біржі.

За такого вбачається, що реєстрація Веселинівською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок на підставі договору купівлі продажу, зареєстрованого КП «Вознесенська універсальна товарно сировинна біржа», (а не посвідченого нотаріусом), станом на липень 2000 року не суперечила чинному на той час законодавству.

З досліджених судом доказів встановлено, що дійсно сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі продажу, а саме позивач прийняла зазначене майно та документи, сплатила ОСОБА_2 за житловий будинок грошові кошти та користується ним по теперішній час.

Таким чином, враховуючи те, що сторони договору обумовили всі його істотні умови та частково виконали взяті на себе зобов`язання, однак відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, договір купівлі-продажу житлового будинку необхідно визнати дійсним та визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок.

На підставі вищевказаного, керуючись ст. ст. 19, 76, 263-265, 274, 279, 280, 288-289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Колективне підприємство "Вознесенська універсальна товарно - сировинна біржа" про визнання дійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна - задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір купівлі продажу нерухомого майна від 11 липня 2000 року, який був зареєстрований Колективним підприємством «Вознесенська універсальна товарно сировинна біржа» за № 424 та зареєстрований Веселинівською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації 18 липня 2000 року за реєстровим номером 37, згідно якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , придбала у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , цілий житловий будинок АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05 вересня 2025 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Тустановський А.О.