Рішення № 129993032, 28.08.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.08.2025Справа № 910/5003/25

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Івана Пулюя 1"

про визнання недійсними загальних зборів та прийнятих на них рішень,

За участі:

від позивача: ОСОБА_1 ;

від відповідача: Кобзаренко Ю.В. за ордером від 22.05.2025 року серії АІ № 1902882.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Івана Пулюя 1" (далі - відповідач, ОСББ, Об`єднання), в якому, з урахуванням заяви від 02.05.2025 року, просив суд визнати недійсними загальні збори ОСББ від 22.02.2025 року та прийняті на них рішення.

Ухвалою від 28.04.2025 року господарський суд міста Києва залишив означену позовну заяву без руху з одночасним встановленням строку та способу усунення її недоліків.

02.05.2025 року через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача від 02.05.2025 року про усунення недоліків позовної заяви.

Враховуючи наведені обставини, ухвалою від 06.05.2025 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/5003/25, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 28.05.2025 року. Крім того, цією ухвалою суд задовольнив відповідне клопотання позивача та витребував у ОСББ копію протоколу загальних зборів відповідача, що відбулися 22.02.2025 року.

27.05.2025 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив ОСББ від 27.05.2025 року на позовну заяву, в якому останнє заперечило проти задоволення вимог позивача з огляду на те, що у проведенні спірних загальних зборів взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 103 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 3 279,89 м2. У той же час, у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 320 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 11 093,99 м2. Загальні збори (про проведення яких позивач був повідомлений у встановленому порядку) відбулися з дотриманням передбаченої законом процедури, а прийняті на них рішення є правомочними. У той же час, оскаржувані рішення загальних зборів не порушують прав або законних інтересів позивача, який фактично обґрунтовує свій інтерес у запереченні рішення загальних зборів та не обґрунтовує співмірність балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, які не вимагають визнати недійсними загальні збори та волевиявлення яких спрямоване на належне функціонування ОСББ, і які тривалий час належним чином реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ та виконують обов`язки зі сплати внесків та інших платежів, пов`язаних з утриманням будинку. Крім того, до наведеного відзиву ОСББ долучило копію витребуваного судом оспорюваного протоколу загальних зборів відповідача, а також вказало, що докази на підтвердження розміру понесених відповідачем витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справі (орієнтовний розмір яких складає 31 000,00 грн.) будуть надані суду в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

У підготовчому засіданні 28.05.2025 року суд продовжив відповідачу строк на подання доказів до 27.05.2025 року та встановив останньому процесуальний строк на подання заперечень до 16.06.2025 року, встановив позивачу процесуальний строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 06.06.2025 року, а також постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/5003/25 на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 09.07.2025 року.

09.06.2025 року через систему "Електронний суд" надійшла сформована у цій системі 06.06.2025 року відповідь позивача на відзив на позовну заяву, в якій останній навів аргументи на спростування висловлених ОСББ у відзиві заперечень проти позову.

Ухвалою від 09.07.2025 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження та призначив справу № 910/5003/25 до судового розгляду по суті на 29.07.2025 року.

У судовому засіданні 29.07.2025 року оголошувалася перерва до 28.08.2025 року.

25.08.2025 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання позивача від 25.08.2025 року про розгляд доказів фальсифікації підрахунку голосів та долучення їх до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.08.2025 року суд поновив строк на подання та долучив до матеріалів справи долучені позивачем до клопотання від 25.08.2025 року докази.

У судовому засіданні 28.08.2025 року позивач підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у цьому судовому засіданні проти задоволення вимог позивача заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 27.05.2025 року.

У судовому засіданні 28.08.2025 року проголошену вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника ОСББ, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Обґрунтовуючи пред`явлені у даній справі вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1 , в якому створено ОСББ.

Рішенням Правління ОСББ, оформленим протоколом засідання членів Правління від 27.01.2025 року № 6, вирішено підготувати та провести об 11:00 год. 22.02.2025 року загальні збори ОСББ за адресою: АДРЕСА_2 (актова зала), а також утворити комісію для проведення письмового опитування співвласників, які не голосували на загальних зборах ОСББ 22.02.2025 року в складі діючих членів Правління та провести письмове опитування співвласників будинку.

З матеріалів справи вбачається, що 22.02.2025 року були проведені загальні збори ОСББ (письмове опитування проведено у період до 09.03.2025 року), прийняті на яких рішення були оформлені протоколом від 19.03.2025 року № 1.

Відповідно до цього протоколу загальні збори Об`єднання проводилися за відсутності технічної можливості для участі співвласників у загальних зборах дистанційно в режимі відеоконференції, рішення з питань порядку денного приймались з можливістю їх обговорення.

У зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 103 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 3 279,89 м2. У той же час, у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 320 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 11 093,99 м2. Всього участь у загальних зборах (з урахуванням опитування) взяли особисто та/або через представників співвласники у кількості 423 осіб (із загальної кількості - 681), яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 14 373,88 м2 (із загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку - 22 320,92 м2).

При цьому, кожен власник або співвласник відповідно до положень пункту 3.7 Статуту Об`єднання мав один голос за кожне житлове або нежитлове приміщення (його частину), власником (співвласником) якого він є, незалежно від площі цих приміщень.

Зі змісту протоколу загальних зборів ОСББ від 19.03.2025 року № 1 вбачається, що Головою загальних зборів ("за" - 68 співвласників, що присутні на зборах, що складає 66,02 % голосів від загальної кількості голосів співвласників, що присутні на зборах; "проти" - 17 співвласників, що присутні на зборах, що складає 66,02 % голосів від загальної кількості голосів співвласників, що присутні на зборах) було обрано ОСОБА_2 та доручено останньому підписати протокол зборів.

До порядку денного Загальних зборів ОСББ були включені такі питання:

1. Затвердити нову редакцію Статуту Об`єднання у редакції, запропонованій Правлінням.

2. Припинити повноваження (відкликати) членів Правління та обрати членів Правління.

3. Припинити повноваження (відкликати) члена ревізійної комісії та продовжити повноваження ревізора.

4. ОСББ прийняти в управління багатоквартирний будинок. Затвердити щомісячний обов`язковий внесок. Затвердити Кошторис.

5. Обрати модель організації договірних відносин в багатоквартирному будинку.

6. Надати право Голові Правління, за умови погодження Правлінням, укладати договори оренди, договори про встановлення поштоматів тощо.

7. Звернутись до Київської міської ради з метою оформлення Об`єднанням права постійного користування (оренди, власності) на земельну ділянку.

8. Затвердити Правила проживання у будинку.

9. Тимчасово обмежувати користування спільним майном у разі умисного знищення або пошкодження спільного майна будинку.

10. Тимчасово обмежувати користування спільним майном у разі наявності заборгованості, що перевищує розмір 50 % від однієї мінімальної заробітної плати.

11. Обрання способу повідомлення про прийняті рішення.

За результатами голосування рішенням загальних зборів, оформленим протоколом від 19.03.2025 року № 1, вирішено:

1. Затвердити нову редакцію Статуту Об`єднання у редакції, запропонованій Правлінням, та уповноважити Голову загальних зборів підписати нову редакцію Статуту і здійснити всі необхідні дії для державної реєстрації нової редакції Статуту, зокрема підписати заяви, подати та отримати необхідні документи, вчинити всі інші юридично значимі дії з правом передоручення таких повноважень (голосували: "за" - 376 співвласників, що становить 54,41 % від загальної кількості голосів на загальних зборах; "проти" - 43 співвласника, що становить 6,22 % від загальної кількості голосів на загальних зборах).

2. Припинити повноваження (відкликати) членів Правління ОСББ, що були обрані раніше: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; обрати членами Правління ОСББ: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; затвердити чинний склад Правління ОСББ за списком: ОСОБА_2 - Голова Правління; ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (голосували: "за" - 376 співвласників, що становить 54,41 % від загальної кількості голосів на загальних зборах; "проти" - 43 співвласника, що становить 6,22 % від загальної кількості голосів на загальних зборах).

3. Припинити повноваження (відкликати) члена ревізійної комісії ОСББ ОСОБА_14 та продовжити повноваження як ревізора ОСББ ОСОБА_15 (голосували: "за" - 382 співвласників, що становить 55,28 % від загальної кількості голосів на загальних зборах; "проти"- 37 співвласників, що становить 5,35 % від загальної кількості голосів на загальних зборах).

4. ОСББ прийняти в управління багатоквартирний будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3, з 01.04.2025 року.

З 01.04.2025 року ОСББ здійснювати управління багатоквартирним будинком власними силами Об`єднання (шляхом самозабезпечення) та шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Припинити отримання усіх послуг, в тому числі управління від КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району" або від іншої компанії, яка надає послуги з управління багатоквартирним будинком на підставі договору, укладеного за результатами конкурсу з 31.03.2025 року.

Правлінню ОСББ прийняти за актом приймання-передачі один комплект проектної документації на будівництво та іншу технічну документацію на багатоквартирний будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства; інформації та документів щодо діючих гарантійних зобов`язань стосовно будівельних робіт, виконаних під час будівництва та експлуатації багатоквартирного будинку, включаючи термін дії гарантійних зобов`язань, відомості про виконавця робіт, обсяг гарантійних зобов`язань тощо.

Правлінню ОСББ провести інвентаризацію спільного майна співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 (допоміжних, технічних приміщень, місць загального користування тощо).

Затвердити щомісячний обов`язковий внесок співвласників житлових і нежитлових приміщень будинку на утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі: 0,15 % від розміру мінімальної заробітної плати (у місячному розмірі), визначеної відповідно до законодавства України на день здійснення оплати, за 1 м2 загальної площі приміщення співвласника. (Довідково: на день голосування сума складає 12,00 грн. за 1 м2).

Встановити, що співвласники зобов`язані сплачувати цей щомісячний обов`язковий внесок до 25-го числа кожного поточного місяця.

Затвердити Кошторис ОСББ. Редакція кошторису за вказаним у рішенні посиланням за QR-кодом.

Дозволити Правлінню, за необхідності, здійснювати перерозподіл коштів між різними статтями Кошторису. Дозволити Правлінню оплачувати видатки, які не передбачені Кошторисом, але спрямовані на виконання статутних цілей та завдань Об`єднання (голосували: "за" - 363 співвласника, що становить 52,53 % від загальної кількості голосів на загальних зборах; "проти"- 56 співвласників, що становить 8,10 % від загальної кількості голосів на загальних зборах).

5. Обрати модель організації договірних відносин в багатоквартирному будинку:

- з постачання та розподілу електричної енергії - індивідуальний договір про надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії;

- централізованого водопостачання та водовідведення - індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення без обслуговування внутрішньобудинкових мереж;

- централізованого опалення та постачання гарячої води - індивідуальний договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води без обслуговування внутрішньобудинкових мереж;

- поводження з побутовими відходами - договір з колективним споживачем.

Технічне обслуговування, поточний і капітальний ремонт внутрішньобудинкових мереж багатоквартирного будинку, що забезпечують надання комунальних послуг, здійснюється співвласниками в особі Об`єднання самостійно або шляхом залучення на договірних засадах підрядних організацій (голосували: "за" - 390 співвласників, що становить 56,44 % від загальної кількості голосів на загальних зборах; "проти" - 29 співвласників, що становить 4,20 % від загальної кількості голосів на загальних зборах).

6. Надати право Голові Правління, за умови погодження Правлінням, укладати договори оренди, договори про встановлення поштоматів, договори про встановлення сервітутів, договори щодо встановлення камер відеоспостереження у місцях загального користування в/на будинку, прибудинковій території тощо (голосували: "за" - 365 співвласників, що становить 52,82 % від загальної кількості голосів на загальних зборах; "проти" - 54 співвласники, що становить 7,81 % від загальної кількості голосів на загальних зборах).

7. Звернутись до Київської міської ради з метою оформлення Об`єднанням права постійного користування (оренди, власності) на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок АДРЕСА_3 , а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія.

Уповноважити Правління Об`єднання, у тому числі Голову Правління, вирішувати всі питання щодо оформлення прав ОСББ на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок АДРЕСА_3 , а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія (голосували: "за" - 381 співвласник, що становить 55,14 % від загальної кількості голосів на загальних зборах; "проти" - 38 співвласників, що становить 5,50 % від загальної кількості голосів на загальних зборах).

8. Затвердити Правила проживання та користування спільним майном (у викладеній у рішенні редакції) (голосували: "за" - 372 співвласника, що становить 53,84 % від загальної кількості голосів на загальних зборах; "проти" - 47 співвласників, що становить 6,80 % від загальної кількості голосів на загальних зборах).

9. У разі умисного знищення або пошкодження співвласником, наймачем/мешканцем, орендарем спільного майна будинку, винні особи зобов`язані усунути пошкодження або відшкодувати ринкову вартість відновлення та сплатити Об`єднанню додаткове відшкодування у розмірі 50 % від вартості такого пошкодження. Також, відповідно до статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", співвласники вирішили, що Об`єднання має право тимчасово обмежувати користування спільним майном, зокрема, інженерним обладнанням будинку, ліфтом тощо усім користувачам приміщення у разі умисного знищення або пошкодження співвласником, наймачем/мешканцем, орендарем спільного майна будинку. Таке обмеження може тривати до повного усунення пошкодження та сплати додаткового відшкодування Об`єднанню. Доручити Правлінню ОСББ реалізацію цього рішення із залученням відповідних спеціалістів (голосували: "за" - 379 співвласників, що становить 54,85 % від загальної кількості голосів на загальних зборах; "проти" - 40 співвласників, що становить 5,79 % від загальної кількості голосів на загальних зборах).

10. У разі наявності заборгованості, що перевищує розмір 50 % від однієї мінімальної заробітної плати, з оплати внесків та платежів, передбачених законами, нормативними документами та/або рішеннями загальних зборів, та/або у разі умисного знищення або пошкодження співвласником, наймачем/мешканцем, орендарем спільного майна будинку, ОСББ має право тимчасово обмежувати користування спільним майном, в тому числі обмеження у користуванні інженерним обладнанням будинку, інженерними мережами, оптико-волоконним обладнанням, ліфтом тощо. Встановити систему контролю доступу в ліфтах будинку, що дозволяє ідентифікувати користувача та обмежувати доступ до спільного майна відповідно до умов цього пункту. Доручити Правлінню ОСББ реалізацію цього рішення із залученням відповідних спеціалістів (голосували: "за" - 366 співвласників, що становить 52,97 % від загальної кількості голосів на загальних зборах; "проти" - 53 співвласники, що становить 7,67 % від загальної кількості голосів на загальних зборах).

11. Повідомлення про прийняті загальними зборами рішення цього голосування, а також всіх наступних загальних зборів, із зазначенням результатів голосування з кожного питання не пізніше 15 календарних днів з дня проведення загальних зборів або завершення строку, встановленого для проведення письмового опитування, оприлюднюється одним з нижчевказаних способів:

- розміщення рішення на дошках оголошень будинку;

- інформування в загальнобудинковому месенджері (голосували: "за" - 395 співвласників, що становить 57,16 % від загальної кількості голосів на загальних зборах; "проти" - 24 співвласники, що становить 3,47 % від загальної кількості голосів на загальних зборах).

Означений протокол загальних зборів Об`єднання від 19.03.2025 року № 1 підписаний Головою загальних зборів ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сокол І.В. 19.03.2025 року і зареєстрований у реєстрі за № 1168.

Обґрунтовуючи пред`явлені у даній справі вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що пунктом 2 Листка опитування (запропонованого до заповнення співвласниками багатоквартирного будинку для голосування на спірних загальних зборах) було передбачене одночасне голосування "за" або "проти" припинення повноважень одразу всіх 5-ти чинних членів правління Об`єднання, 5-ти нових членів Правління ОСББ та за весь новий склад Правління (фактично 11 питань в одному пункті). Крім того, за змістом пункту 4 Листка опитування на голосування були поставлені питання приймання будинку в самоуправління ОСББ, затвердження щомісячного обов`язкового внеску (тарифу на обслуговування будинку силами ОСББ) для співвласників в розмірі 0,15 % від розміру мінімальної заробітної плати та затвердження Кошторису ОСББ, з аналогічною пропозицією одночасного голосування "за" чи "проти". За таких обставин, позивач вказував, що його право, а також право багатьох інших співвласників на участь в управлінні будинком було порушене внаслідок відсутності можливості поіменного голосування "за" або "проти" припинення повноважень кожного з чинних членів Правління ОСББ та кожного нового члена Правління, відсутності можливості знати причини припинення повноважень кожного члена Правління, з`ясувати ділові якості кожного з нових членів, а також внаслідок вимушеного обрання лише одного варіанта відповіді на численні питання, навіть у разі згоди чи незгоди з частиною таких питань. Співвласникам будинку не було забезпечено можливість обговорення вищенаведених питань порядку денного ні до, ні під час проведення загальних зборів. Крім того, пункт 4 Листка опитування є незрозумілим і потребує пояснення, з урахуванням прив`язки тарифу на обслуговування будинку до розміру мінімальної заробітної плати (0,15 %) та одночасного затвердження Кошторису, яким визначається розмір тарифу на обслуговування будинку.

Крім того, у Кошторисі ОСББ на 2025 рік відсутні обґрунтування цін у вигляді хоча б приблизного нормативного розрахунку витрат та доходів Об`єднання, як це передбачено, зокрема, чинним наказом Мінрегіону України від 25.12.2013 року № 603 "Про затвердження Норм часу та матеріально-технічних ресурсів, норм обслуговування для робітників при утриманні будинків, споруд і прибудинкових територій", у тому числі щодо Ремонтного фонду та Фонду розвитку.

Позивач також зазначав, що керівництвом ОСББ ні під час підготовки до проведення спірних загальних зборів, ні під час їх проведення не розглядалися численні зауваження, заперечення, пропозиції співвласників будинку по документам Об`єднання та управлінню будинком, зокрема листи позивача від 11.02.2025 року, від 12.02.2025 року, від 13.02.2025 року та від 16.02.2025 року, а також листи-пропозиції інших співвласників щодо недоліків Статуту та щодо включення певних осіб до складу Правління та Ревізійної комісії ОСББ.

ОСОБА_1 наголошував, що приблизно 50 співвласників будинку не змогли зареєструватися на зборах, а відтак і голосувати на них, що було зумовлено неправомірною відмовою Голови Правління в реєстрації цим співвласникам, незважаючи на їх вчасне з`явлення на збори. Більше того, на спірних загальних зборах секретар взагалі не обирався, протокол (супроводження) зборів ніким не вівся.

Крім того, за твердженнями позивача, чинною на 22.02.2025 року редакцією Статуту ОСББ був встановлений порядок внесення змін до Статуту, зокрема шляхом надання ініціатором зборів за 14 днів до проведення загальних зборів кожному співвласнику тексту пропонованих змін до Статуту, а не нового Статуту, як це фактично відбулося перед спірними зборами.

Позивач також вказував, що порушення строків проведення опитування (15 днів після проведення зборів) співвласників, неучасть членів Правління та Ревізійної комісії ОСББ у підрахунку голосів та відсутність їх підписів під підсумками голосування співвласників (протокол загальних зборів), неможливість ознайомлення з протоколом загальних зборів, існуючі факти голосування "за" по всім пунктам Листка опитування співвласників, які точно не голосували на зборах тощо, є вагомими підставами вважати спірні рішення загальних зборів такими, що викликають сумніви в їх достовірності.

Враховуючи наведені обставини, ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

Згідно зі статтею 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Так, рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. У зв`язку з цим згідно з усталеною судовою практикою підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) юридичної особи можуть бути, зокрема, невідповідність таких рішень вимогам законодавства. При цьому, протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 Господарського кодексу України.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи (у тому числі співвласників багатоквартирного будинку) можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (співвласника) можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника (співвласника) рішенням загальних зборів. При розгляді справ означеної категорії слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 року в справі № 914/921/18, від 08.12.2020 року в справі № 922/1633/18, від 18.05.2021 року в справі № 903/933/19.

Разом із тим, у судовому порядку може бути визнано недійсним саме рішення загальних зборів Об`єднання (співвласників багатоквартирного будинку), а не власне загальні збори, які є органом управління ОСББ.

У той же час, виходячи зі змісту положень статті 5 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку встановленню підлягають обставини порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача рішенням спірних загальних зборів, що дозволило б здійснити захист таких порушених прав (у разі встановлення такого факту) шляхом визнання недійсними рішень загальних зборів, який є ефективним способом захисту.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.09.2023 року в справі № 910/1942/22.

У рішенні від 01.12.2004 року в справі № 18-рп/2004 Конституційний Суд України, визначаючи зміст поняття "охоронюваний законом інтерес", розтлумачив, що його треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, яке є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

У мотивувальній частині цього рішення Конституційний Суд зазначив, що:

- "охоронюваний законом інтерес", на відміну від інтересу в широкому розумінні, перебуває виключно у логічно-смисловому зв`язку із суб`єктивними правами, але прямо ними не опосередковується, тобто виходить за межі останніх (абзац 1 підпункту 3.3 пункту 3);

- види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", як правило, не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними (абзац 3 підпункту 3.4 пункту 3);

- наголос на "охоронюваності законом" чи законності того чи іншого інтересу застосовується лише у разі, коли не виключена можливість шляхом зловживання інтересами, прагненнями, використовуючи ті чи інші юридичні норми, забезпечити реалізацію незаконних інтересів (абзац 3 підпункту 3.5 пункту 3);

- поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним (абзац 3 підпункту 3.6 пункту 3);

- легітимний інтерес акціонерного товариства не є простою сукупністю законних інтересів його акціонерів. Індивідуальні інтереси останніх, як правило, відрізняються суперечливістю, а нерідко й конфліктністю, оскільки спрямовуються на пошук і використання або створення шляхів і засобів для задоволення різних за обсягом і змістом потреб та відрізняються різними мотивами у таких бажаннях і прагненнях. Не можуть бути завжди тотожними інтереси власника однієї акції та інтереси держателя контрольного пакету акцій, лабільні інтереси міноритарного (дрібного) акціонера, стратегічні інтереси акціонерного товариства у цілому тощо (абзац 1 підпункту 4.1 пункту 4);

- проблема правового захисту індивідуальних інтересів, особливо міноритарних акціонерів, як і виключення можливості зловживання такими інтересами, у сучасному законодавстві України ефективно не вирішена. В результаті акціонери, які мають незначний пакет акцій, взагалі не можуть впливати на діяльність товариства, їхні голоси фактично не враховуються на загальних зборах під час прийняття рішень, тобто законодавець свідомо допускає абсолютний пріоритет більшості голосуючих акцій, якими володіють кілька або навіть один акціонер, над меншістю голосуючих акцій, що належать переважній більшості учасників товариства - міноритарним акціонерам, і цим самим відбувається повне погашення законних індивідуальних інтересів останніх інтересами акціонерного товариства, формулювання яких залишається, як правило, прерогативою меншості учасників товариства (абзац 1 підпункту 4.3 пункту 4);

- акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства; порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом (абзац 1 підпункту 4.4 пункту 4).

Суд зауважує, що фактично будь-яке рішення, яке прийняте органами юридичної особи, так чи інакше стосується інтересу учасника (співвласника), який може бути прямим, опосередкованим чи потенційним. Кожний учасник (співвласник) має (чи принаймні повинен мати, діючи добросовісно) інтерес у тому, щоб органи управління діяли відповідно до закону. Це так званий інтерес "всіх та кожного" у легітимності прийнятих рішень, який поряд з цим має абстрактний та загальний характер.

З огляду на функції загальних зборів, визначені у статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та передбачені Статутом, співвласник ОСББ має безсумнівно законний інтерес у правомірній та прозорій діяльності загальних зборів, які є одним з органів управління Об`єднання.

Проте, наявність такого інтересу не означає, що будь-які процедурні порушення під час скликання та проведення загальних зборів автоматично мають правові наслідки - визнання недійсним відповідного рішення.

Метою звернення з позовом про визнання недійсним рішення органу управління юридичної особи є не визнання недійсним певного акта, а захист гарантованого законом права. З огляду на це, обов`язковому встановленню підлягає факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника юридичної особи (співвласника багатоквартирного будинку). Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Гарантоване статтею 55 Основного Закону й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 року в справі № 761/45721/16-ц.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Аналогічний за змістом правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 року в справі № 924/831/17, від 28.11.2019 року в справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 року в справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 року в справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 року в справі № 904/7841/21.

Як було зазначено вище, в обґрунтування пред`явлених вимог позивач вказував, що пунктом 2 Листка опитування (запропонованого до заповнення співвласниками багатоквартирного будинку для голосування на спірних загальних зборах) було передбачене одночасне голосування "за" або "проти" припинення повноважень одразу всіх 5-ти чинних членів правління Об`єднання, 5-ти нових членів Правління ОСББ та за весь новий склад Правління (фактично 11 питань в одному пункті). За змістом пункту 4 Листка опитування на голосування були поставлені питання приймання будинку в самоуправління ОСББ, затвердження щомісячного обов`язкового внеску (тарифу на обслуговування будинку силами ОСББ) для співвласників в розмірі 0,15 % від розміру мінімальної заробітної плати та затвердження Кошторису ОСББ, з аналогічною пропозицією одночасного голосування "за" чи "проти". За таких обставин, позивач зазначав, що його право, а також право багатьох інших співвласників на участь в управлінні будинком було порушене внаслідок відсутності можливості поіменного голосування "за" або "проти" припинення повноважень кожного з чинних членів Правління ОСББ та кожного нового члена Правління, відсутності можливості знати причини припинення повноважень кожного члена Правління, з`ясувати ділові якості кожного з нових членів, а також внаслідок вимушеного обрання лише одного варіанта відповіді на численні питання, навіть у разі згоди чи незгоди з частиною таких питань. Співвласникам будинку не було забезпечено можливість обговорення вищенаведених питань порядку денного ні до, ні під час проведення загальних зборів.

Крім того, пункт 4 Листка опитування, на переконання позивача, є незрозумілим і потребує пояснення, з урахуванням прив`язки тарифу на обслуговування будинку до розміру мінімальної заробітної плати (0,15 %) та одночасного затвердження Кошторису, яким визначається розмір тарифу на обслуговування будинку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 4 статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Частиною 1 статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на квартири та нежитлові приміщення, загальна площа яких становить більше половини загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.

Для створення об`єднання скликаються установчі збори.

Установчі збори приймають рішення з питань порядку денного з можливістю їх обговорення.

Ініціатором установчих зборів є ініціативна група, яка складається не менш як із трьох власників квартир або нежитлових приміщень.

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціатором установчих зборів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення установчих зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника до ініціатора установчих зборів, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення установчих зборів, повідомлення про проведення установчих зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві.

У повідомленні про проведення установчих зборів повинна міститися інформація про:

1) ініціатора установчих зборів;

2) дату, час та місце проведення установчих зборів;

3) порядок денний установчих зборів;

4) наявність/відсутність технічної можливості для участі співвласників в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції із зазначенням інформації щодо підключення до неї.

До повідомлення про проведення установчих зборів можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що розглядатимуться на зборах.

Дата, час і місце проведення установчих зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Установчі збори веде голова зборів. Рішення про обрання голови зборів приймається більшістю голосів присутніх співвласників (їх представників), крім тих, які беруть участь у зборах дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції. При прийнятті такого рішення кожний присутній співвласник (його представник) має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Установчі збори приймають рішення про створення об`єднання, визначення особи, уповноваженої на підписання та подання документів для проведення державної реєстрації об`єднання як юридичної особи, а також затверджують його статут. Установчі збори уповноважені приймати й інші рішення, віднесені цим Законом до повноважень загальних зборів об`єднання. Перший склад правління та голова правління обираються за рішенням установчих зборів. Зміна та відкликання членів і голови правління здійснюються у порядку, передбаченому статутом об`єднання.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), загальна кількість голосів яких становить більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених частинами десятою і п`ятнадцятою цієї статті. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток.

Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною тринадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення установчих зборів або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування ("за" або "проти").

Голосування представником співвласника здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства.

При підрахунку голосів враховуються голоси, подані співвласниками (їх представниками), у тому числі співвласниками (їх представниками), які взяли участь в установчих зборах дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, під час проведення установчих зборів та письмового опитування.

Кожний співвласник (його представник) може проголосувати з одного питання лише один раз.

Рішення установчих зборів оформлюється протоколом, який повинен містити відомості про:

1) ініціатора установчих зборів;

2) дату, час, місце проведення установчих зборів (у тому числі інформацію про технічні засоби електронних комунікацій, з використанням яких співвласники брали участь в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції);

3) загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку;

4) загальну площу квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку;

5) кожного співвласника (його представника), який взяв участь в установчих зборах, у тому числі дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, або письмовому опитуванні, а саме:

прізвище, ім`я, по батькові співвласника та його представника (у разі представництва особи);

номер квартири або нежитлового приміщення;

загальна площа квартири або нежитлового приміщення;

документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника);

6) обраного голову установчих зборів;

7) порядок денний установчих зборів;

8) підсумки голосування щодо кожного питання порядку денного установчих зборів.

Листки опитування, створені у паперовій формі, пронумеровуються, прошнуровуються та зберігаються правлінням або іншою уповноваженою співвласниками особою.

Повідомлення про прийняті установчими зборами рішення із зазначенням результатів голосування з кожного питання не пізніше 15 календарних днів з дня проведення установчих зборів або завершення строку, встановленого для проведення письмового опитування (у разі його проведення), надаються ініціатором установчих зборів у письмовій формі кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилаються рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, або в іншому порядку, визначеному установчими зборами. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника повідомлення про прийняті установчими зборами рішення надсилаються йому на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій за контактними даними, зазначеними у заяві. У такому разі надання такому співвласнику або надсилання йому рекомендованим листом повідомлення про прийняті установчими зборами рішення не вимагається.

Установчі документи об`єднання (протокол установчих зборів та статут об`єднання) підписує голова установчих зборів або інша уповноважена зборами особа.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про:

1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним;

2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем;

3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням;

4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком;

5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт;

6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників;

7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком;

8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

9) вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).

Ініціатором зборів співвласників є ініціативна група, яка складається не менш як із трьох власників квартир або нежитлових приміщень, або управитель, обраний відповідно до цього Закону.

Збори співвласників приймають рішення з питань порядку денного з можливістю їх обговорення.

Повідомлення про проведення зборів співвласників направляється ініціатором зборів співвласників не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника до ініціатора зборів співвласників, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення зборів співвласників, повідомлення про проведення зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві.

До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що розглядатимуться на зборах.

Дата, час та місце проведення зборів співвласників обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Збори співвласників веде голова зборів. Рішення про обрання голови зборів приймається більшістю голосів присутніх співвласників (їх представників), крім тих, які беруть участь у зборах дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції. При прийнятті такого рішення кожний присутній співвласник (його представник) має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених частинами десятою та чотирнадцятою цієї статті.

Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності.

Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування.

Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень, визначених абзацами другим - сьомим цієї частини.

Рішення зборів співвласників оформлюється протоколом, який повинен містити відомості про:

1) ініціатора зборів співвласників;

2) дату, час, місце проведення зборів співвласників (у тому числі інформацію про технічні засоби електронних комунікацій, з використанням яких співвласники брали участь в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції);

3) загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку;

4) загальну площу квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку;

5) кожного співвласника (його представника), який взяв участь у зборах співвласників, у тому числі дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, або письмовому опитуванні, а саме:

прізвище, ім`я, по батькові співвласника та його представника (у разі представництва особи);

номер квартири або нежитлового приміщення;

загальна площа квартири або нежитлового приміщення;

документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника);

6) обраного голову зборів співвласників;

7) порядок денний зборів співвласників;

8) підсумки голосування щодо кожного питання порядку денного зборів співвласників.

Протокол зборів співвласників підписує голова зборів співвласників.

Якщо в результаті проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частинами тринадцятою та чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах співвласників. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення зборів співвласників. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Письмове опитування проводиться ініціатором зборів співвласників та/або іншими співвласниками (за їхньою згодою), визначеними ініціатором зборів співвласників.

Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно.

Письмове опитування проводиться у письмовій та/або в електронній формі шляхом заповнення співвласниками листків опитування.

Кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення зборів співвласників або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування ("за" або "проти").

Листки опитування, створені у паперовій формі, пронумеровуються, прошнуровуються та зберігаються уповноваженою співвласниками особою.

Листки опитування з питань розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку є невід`ємною частиною протоколу зборів співвласників.

При підрахунку голосів враховуються голоси, подані співвласниками (їх представниками), у тому числі співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах співвласників дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, під час проведення зборів співвласників та письмового опитування.

Кожний співвласник (його представник) може проголосувати з одного питання лише один раз.

За умовами частини 1 статті 7 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об`єднання є загальні збори об`єднання, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об`єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень.

Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Рішення загальних зборів об`єднання доводяться до відома співвласників ініціатором загальних зборів у порядку, визначеному частиною двадцять шостою статті 6 цього Закону, або в іншому порядку, визначеному загальними зборами об`єднання.

Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії.

Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

До виключної компетенції загальних зборів об`єднання відноситься:

затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього;

обрання членів правління об`єднання;

питання про використання спільного майна;

затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту;

попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина;

визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників;

прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд;

визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління;

визначення обмежень на користування спільним майном;

обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації;

прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, ніж передбачено частинами чотирнадцятою та п`ятнадцятою статті 6 цього Закону.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об`єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об`єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. Забороняється встановлювати у статуті об`єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників та більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників (а для прийняття рішення з питань обрання органів управління об`єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису - більше ніж 67 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників), крім випадків, передбачених цим Законом.

Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частинами чотирнадцятою та п`ятнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.

Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом.

Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам.

Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.

За умовами пунктів 3.2, 3.2.2 Статуту Об`єднання (в редакції, затвердженій рішенням установчих зборів Об`єднання, оформленого протоколом від 07.11.2019 року № 1, яка була чинною на час проведення спірних у справі загальних зборів) (далі - Статут) вищим органом управління ОСББ є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності Об`єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, обрання членів Правління Об`єднання.

Пунктами 3.5, 3.6 Статуту встановлено, що загальні збори скликаються і проводяться Правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників або ревізійною комісією.

Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів направляє повідомлення про проведення загальних зборів кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

У загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Загальні збори веде Голова зборів, а організаційно та документально супроводжує секретар зборів, які обираються більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

За умовами пункту 3.7 Статуту кожен власник або співвласник має один голос за кожне житлове або нежитлове приміщення (його частину), власником (співвласником) якого він є, незалежно від площі цих приміщень.

Відповідно до пунктів 3.8.1, 3.9 Статуту усі рішення загальних зборів вважаються прийнятими, якщо за них проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти"), а також засвідчується особистими підписами головуючого на зборах та секретаря зборів.

Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.

Пунктом 3.11 Статуту передбачено, що для керівництва поточною діяльністю об`єднання загальні збори обирають Правління. Правління є виконавчим органом Об`єднання і підзвітне загальним зборам.

Згідно з пунктом 3.11.5 Статуту загальні збори своїм рішенням вправі в будь-який час припинити повноваження Правління чи окремих його членів.

Зі змісту вищенаведених законодавчих приписів та положень Статуту ОСББ вбачається, що ні законом, ні Статутом не заборонено проведення загальних зборів Об`єднання з внесенням до їх порядку денного та голосуванням за питання припинення повноважень (відкликання) членів Правління та обрання членів Правління (а не щодо кожної кандидатури на посаду члена Правління індивідуально), а також за приймання будинку в самоуправління ОСББ, затвердження щомісячного обов`язкового внеску (тарифу на обслуговування будинку силами ОСББ) для співвласників в розмірі 0,15 % від розміру мінімальної заробітної плати та затвердження ОСОБА_16 , що однак не позбавляє учасників загальних зборів можливості обговорення питань відповідного порядку денного та голосування, зокрема, "проти", в разі незгоди з призначенням нового складу Правління чи розміром щомісячного обов`язкового внеску тощо.

Разом із тим, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не було доведено того, що йому не було забезпечено можливості обговорення вищенаведених питань порядку денного до чи під час проведення спірних загальних зборів. При цьому, ОСОБА_1 у позовній заяві не посилався на його неповідомлення (неналежне повідомлення) про дату, час і місце проведення, а також про порядок денний спірних загальних зборів.

Твердження позивача про порушення прав багатьох інших співвласників на участь в управлінні будинком внаслідок відсутності можливості поіменного голосування "за" або "проти" припинення повноважень кожного з чинних членів Правління ОСББ також не беруться судом до уваги, адже вимоги позивача мають бути спрямовані на захист саме його індивідуальних прав як співвласника, а не на захист інших співвласників будинку, оскільки кожен співвласник самостійно несе відповідальність за реалізацію свого права на захист. Аналогічними висновками спростовуються й посилання позивача на те, що приблизно 50 співвласників будинку (які не є учасниками даної справи) не змогли зареєструватися на зборах, а відтак і голосувати на них.

Крім того, позивач вказував, що у Кошторисі ОСББ на 2025 рік відсутні обґрунтування цін у вигляді хоча б приблизного нормативного розрахунку витрат та доходів Об`єднання, як це передбачено, зокрема, чинним наказом Мінрегіону України від 25.12.2013 року № 603 "Про затвердження Норм часу та матеріально-технічних ресурсів, норм обслуговування для робітників при утриманні будинків, споруд і прибудинкових територій", у тому числі щодо Ремонтного фонду та Фонду розвитку.

Проте такі посилання також оцінюються судом критично з огляду на те, що відповідно до пунктів 4.8-4.11 Статуту Кошторис Об`єднання за поданням Правління щороку затверджується загальними зборами об`єднання не пізніше 1 січня поточного року, якщо інший строк не встановлено загальними зборами Об`єднання. За рішенням загальних зборів Об`єднання можуть затверджуватися кошториси на два і більше років. Якщо інше не встановлено рішенням загальних зборів об`єднання, Кошторис повинен передбачати такі статті витрат:

- витрати на утримання і ремонт спільного майна;

- витрати на оплату комунальних та інших послуг;

- витрати фондів Об`єднання;

- інші витрати.

За рішенням загальних зборів Об`єднання для здійснення витрат за рахунок ремонтного, резервного фондів можуть затверджуватися окремі (спеціальні) кошториси.

Про виконання кошторисів, у тому числі окремих (спеціальних), Правління складає щорічний звіт, який подає на перевірку ревізійній комісії (ревізору), а після такої перевірки - загальним зборам Об`єднання для затвердження.

У той же час, ні законодавчими приписами (у тому числі частиною 4 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", на яку посилався позивач), ні положеннями Статуту ОСББ не передбачено вимог щодо обов`язкового посилання у Кошторисі на підтверджуючі документи щодо його формування із зазначенням нормативних розрахунків витрат та доходів ОСББ, зокрема щодо Ремонтного фонду та Фонду розвитку.

Слід також зазначити, що норми наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 25.12.2013 року № 603 поширюються на суб`єктів господарювання, які є виконавцями послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади, до яких Об`єднання не належить.

Посилання ОСОБА_1 на те, що керівництвом ОСББ ні під час підготовки до спірних загальних зборів, ні під час їх проведення не розглядалися численні зауваження, заперечення, пропозиції співвласників будинку по документам Об`єднання та управлінню будинком, зокрема листи позивача від 11.02.2025 року, від 12.02.2025 року, від 13.02.2025 року та від 16.02.2025 року, а також листи-пропозиції інших співвласників щодо недоліків Статуту та щодо включення певних осіб до складу Правління та Ревізійної комісії ОСББ, також не можуть безумовно свідчити про наявність правових підстав для визнання недійсними оскаржуваних рішень загальних зборів відповідача.

Суд також врахував твердження позивача про те, що на спірних загальних зборах секретар взагалі не обирався, протокол (супроводження) зборів ніким не вівся, а чинною на 22.02.2025 року редакцією Статуту ОСББ був встановлений порядок внесення змін до Статуту, зокрема шляхом надання ініціатором зборів за 14 днів до проведення загальних зборів кожному співвласнику тексту пропонованих змін до Статуту, а не нового Статуту, як це фактично відбулося перед спірними зборами. Позивач також вказував, що не всі співвласники навіть зрозуміли передумови та причини прийняття нової редакції Статуту та її відмінності від чинної (попередньої) редакції, а будь-яких пояснень з цього приводу від правління ОСББ або головуючого на зборах також не надійшло.

При цьому, суд звертає увагу на те, що чинними на час проведення спірних загальних зборів редакціями Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" взагалі не передбачено обрання секретаря зборів та встановлено, що протокол зборів співвласників підписує голова зборів співвласників.

Надання ж співвласникам для ознайомлення нової редакції Статуту замість тексту пропонованих змін до Статуту (порівняльної таблиці тощо) не свідчить про порушення спірними рішення прав позивача як співвласника будинку, оскільки не спростовує можливість власне ознайомлення з відповідними змінами, що пропонуються до внесення, тоді як чинним законодавством та Статутом ОСББ прямо не передбачено необхідності голосування загальними зборами за кожну статтю Статуту Об`єднання окремо.

ОСОБА_1 також наголошував, що порушення строків проведення опитування (15 днів після проведення зборів) співвласників, неучасть членів Правління та Ревізійної комісії ОСББ у підрахунку голосів та відсутність їх підписів під підсумками голосування співвласників (протокол загальних зборів), неможливість ознайомлення з протоколом загальних зборів, існуючі факти голосування "за" по всім пунктам Листка опитування співвласників, які точно не голосували на зборах тощо, є вагомими підставами вважати спірні рішення загальних зборів такими, що викликають сумніви в їх достовірності.

З огляду на викладене, суд зазначає таке.

Як було зазначено вище, відповідно до пунктів 3.8.1, 3.9 Статуту усі рішення загальних зборів вважаються прийнятими, якщо за них проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти"), а також засвідчується особистими підписами головуючого на зборах та секретаря зборів.

Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.

За умовами пункту 3.9.3 Статуту рішення оформлюється особистим підписом кожного, хто голосував, із зазначенням результату ("за" чи "проти") та його прізвища. Опитувальні листи прошиваються та скріплюються печаткою Об`єднання, а також підписами головуючого на зборах та усіх членів Правління. Збір та остаточний підрахунок голосів здійснюється на 16-й день після проведення загальних зборів у складі комісії з усіх членів Правління та Ревізійної комісії (Ревізора). Результати опитування додаються до протоколу загальних зборів.

Водночас, згідно з частинами 16-19 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (у редакції, чинній на час проведення спірних загальних зборів), якщо в результаті проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частинами тринадцятою та чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах співвласників. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення зборів співвласників. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Письмове опитування проводиться ініціатором зборів співвласників та/або іншими співвласниками (за їхньою згодою), визначеними ініціатором зборів співвласників.

Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно.

Письмове опитування проводиться у письмовій та/або в електронній формі шляхом заповнення співвласниками листків опитування.

Кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення зборів співвласників або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування ("за" або "проти").

Відповідні зміни до Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", зокрема, до частини 16 статті 10 цього Закону в частині строків проведення письмового опитування протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення зборів співвласників, були внесені на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками" від 14.07.2023 року № 3270-ІХ, який набрав законної сили 10.11.2023 року, тобто задовго до проведення загальних зборів, на яких були прийняті оспорювані в цій справі рішення.

Згідно з пунктом 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками" від 14.07.2023 року № 3270-ІХ об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків та асоціаціям об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, статути яких затверджені до набрання чинності цим Законом, забезпечити приведення таких статутів у відповідність із цим Законом протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX.

Протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, положення статутів об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, асоціацій об`єднань співвласників багатоквартирних будинків є чинними в частині, що відповідає законодавству на день набрання чинності цим Законом.

Вказані норми передбачають, що протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні ОСББ повинні забезпечити приведення свого статуту у відповідність із цим Законом і у цей період відповідні статути є чинними в частині, що відповідає законодавству на день набрання чинності цим Законом.

При цьому, суд врахував, що ні норми Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками" від 14.07.2023 року № 3270-ІХ, ні норми Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", до якого було внесено відповідні зміни, не мітять жодних застережень стосовно застосування ОСББ, які не привели свій статут у відповідність з чинним законодавством до початку та протягом визначеного цим Законом перехідного періоду (протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні), при здійсненні своєї діяльності, а саме при проведенні призначених загальних зборів співвласників та голосування на цих зборах, чинного на момент проведення відповідних зборів законодавства, яке має перевагу над положеннями статуту, які не приведені у відповідність до чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.12.2024 року в справі № 902/69/24.

З огляду на наведене та враховуючи встановлені судом обставини, а також беручи до уваги проведення спірних загальних зборів у 2025 році року та підписання відповідного протоколу цих зборів 19.03.2025 року (з урахуванням проведення письмового опитування, як прямо вказано у протоколі, у період до 09.03.2025 року), суд дійшов висновку про дотримання відповідачем процедури проведення письмового опитування згідно з нормами частини 16 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (у редакції, чинній на час проведення загальних зборів співвласників ОСББ), а також підрахунку голосів та оформлення результатів відповідного голосування.

Крім цього, суд врахував, що ОСОБА_1 у позовній заяві фактично не доводив того, що проведення письмового опитування протягом встановленого частиною 16 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" строку, а також неучасть членів Правління та Ревізійної комісії ОСББ у підрахунку голосів та відсутність їх підписів під підсумками голосування співвласників порушує його інтереси як співвласника багатоквартирного будинку.

Доводи позовної заяви, які переважно зводяться до неврахування керівництвом Об`єднання заяв, скарг, пропозицій та зауважень позивача, також самі по собі не можуть свідчити про наявність підстав для визнання недійсним спірного рішення загальних зборів ОСББ у даній справі.

Інші посилання позивача, у тому числі на фальсифікацію підрахунку голосів, також не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються її матеріалами.

Поряд із цим, суд також врахував висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 16.08.2023 року в справі № 904/1711/22, за якими ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об`єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.

Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з`ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.

Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

У постанові від 20.04.2023 року в справі № 914/2547/21 Верховний Суд зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки ОСОБА_1 не було доведено тих обставин, на які він посилався як на підставу пред`явлених до відповідача вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову.

При цьому, суд зазначає, що інші доводи учасників справи не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Приймаючи до уваги все вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Судові витрати позивача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, покладаються на Волошина Олександра Владиславовича та компенсації останньому не підлягають.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. В силу приписів частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 05.09.2025 року.

Суддя В.С. Ломака