Ухвала суду № 129992757, 26.08.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про розподіл судових витрат

26.08.2025Справа № 910/14863/22

Суддя Господарського суду міста Києва Котков О.В., розглянувши матеріали

заяви ДЕСОККО ЛІМІТЕД (DESOKKO LIMITED)

про ухвалення додаткового рішення

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРХЕЙ-ВІТ" (ORHEI-VIT S.R.L.)

до 1. ДЕСОККО ЛІМІТЕД (DESOKKO LIMITED)

2. Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистреко"

про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг, зобов`язання вчинити дії

у справі за позовом ДЕСОККО ЛІМІТЕД (DESOKKO LIMITED)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРХЕЙ-ВІТ" (ORHEI-VIT S.R.L.)

2. Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистреко"

про визнання недійсною міжнародної реєстрації торговельної марки та зобов`язання вчинити дії

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Шевчук М.Д.

представники учасників процесу:

від заявника (відповідача-1 за зустрічним позовом): Дзяткевич А.В.

від позивача за зустрічним позовом: Ярошевська Я.Ю.

від відповідача-2 за зустрічним позовом: не з`явився

від третьої особи: Соколова В.О.

ВСТАНОВИВ:

ДЕСОККО ЛІМІТЕД (DESOKKO LIMITED) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРХЕЙ-ВІТ" (ORHEI-VIT S.R.L.) та Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій", в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:

- визнати недійсною міжнародну реєстрацію торговельної марки № 927822 від 05.01.2007 року, права на яку належать ТзОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" (ORHEI-VIT S.R.L.) повністю;

- зобов`язати Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" здійснити публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність" про визнання недійсною міжнародної реєстрації торговельної марки № 927822 від 05.01.2007 року на території України повністю, та повідомити Міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності про визнання недійсною міжнародної реєстрації торговельної марки № 927822 від 05.01.2007 року на території України повністю.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що знак для товарів і послуг "Naturalis", зареєстрований за ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим за ДЕСОККО ЛІМІТЕД (DESOKKO LIMITED) знаком для товарів і послуг "Natura" стосовно наведених у свідоцтві товарів 29, 32 класу МКТП.

ТОВ ОРХЕЙ-ВІТ (ORHEI-VIT S.R.L.) звернулося до Господарського суду міста Києва з зустрічною позовною заявою, в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:

- визнати недійсним повністю Свідоцтво України № 99608 від 25.11.2008 року на знак для товарів і послуг "Natura", що належить ДЕСОККО ЛІМІТЕД (DESOKKO LIMITED);

- зобов`язати Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки, ведення якого здійснюється в електронній формі, стосовно визнання недійсним повністю Свідоцтва України № 99608 від 25.11.2008 року та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені "Промислова власність".

Зустрічні позовні вимоги мотивовано тим, що торговельна марка "Natura" не відповідає встановленим чинним законодавством України умовам надання правової охорони, а саме: 1) складається лише з позначень, що є описовими під час використання щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв`язку з ними, свідчать про якість, склад, властивості товарів і послуг; 2) вводить в оману щодо товарів чи послуг, зокрема, щодо їх властивості та якості та 3) не має розрізняльної здатності та не набула такої внаслідок її використання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 року у справі № 910/14863/22 в задоволенні первісного позову відмовлено повністю; зустрічний позов задоволено повністю; визнано недійсним Свідоцтво України № 99608 від 25.11.2008 року на знак для товарів і послуг Natura, що належить ДЕСОККО ЛІМІТЕД (DESOKKO LIMITED); зобов`язано Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торгівельні марки, ведення якого здійснюється в електронній формі, стосовно визнання недійсним повністю Свідоцтва України №99608 від 25.11.2008 року та здійснити публікацію в офіційному електронному бюлетені Промислова власність; скасовано заходи забезпечення позову; стягнуто з ДЕСОККО ЛІМІТЕД судові витрати у справі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 року рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 року у справі № 910/14863/22 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 12.11.2024 року касаційну скаргу ДЕСОККО ЛІМІТЕД (DESOKKO LIMITED) задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 року в частині вирішення спору за зустрічним позовом та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 року у справі № 910/14863/22 в частині вирішення спору за зустрічним позовом скасовано; справу № 910/14863/22 у скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва; рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 року щодо первісного позову та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 року щодо первісного позову у справі № 910/14863/22 залишено без змін.

16.12.2024 року матеріали справи № 910/14863/22 були повернуті до Господарського суду міста Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2024 року матеріали справи № 910/14863/22 передано на розгляд судді Коткова О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2024 року прийнято справу № 910/14863/22 до провадження, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.02.2025 року.

14.01.2025 року до Господарського суду міста Києва надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2025 року у справі № 910/14863/22 про витребування матеріалів справи № 910/14863/22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 року зупинено провадження у справі № 910/14863/22 до розгляду Північним апеляційним господарським судом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРХЕЙ-ВІТ" (ORHEI-VIT S.R.L.) про ухвалення додаткового рішення; матеріали справи № 910/14863/22 вирішено надіслати до Північного апеляційного господарського суду для розгляду заяви ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" (ORHEI-VIT S.R.L.) про ухвалення додаткового рішення.

13.03.2025 року матеріали справи повернулись до Господарського суду міста Києва, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 провадження було поновлено, призначено підготовче засідання.

У підготовчому провадженні від представника позивача за зустрічним позовом (ТОВ ОРХЕЙ-ВІТ) надійшла заява про залишення зустрічного позову без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 залишено без розгляду зустрічний позов ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" до ДЕСОККО ЛІМІТЕД та Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистреко" про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг, зобов`язання вчинити дії.

10.06.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ДЕСОККО ЛІМІТЕД (DESOKKO LIMITED) про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з позивача за зустрічним позовом витрати на професійну правничу допомогу в сумі 599 421,60 грн., понесені ним під час розгляду даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 розгляд вказаного питання було вирішено здійснювати у загальному провадженні за правилами, визначеними ст. 244 ГПК України.

14.07.2025 від ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат, у яких ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" вважало, що підстав для стягнення витрат на правничу допомогу немає, оскільки відповідачем не надано належних доказів, що свідчать про необгрунтованість дій позивача щодо подачі зустрічного позову, який був залишений судом без розгляду. У цих же запереченнях просив покласти на ДЕСОККО ЛІМІТЕД відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом його заяви про ухвалення додаткового рішення.

22.07.2025 від ДЕСОККО ЛІМІТЕД, а 08.08.2025 від ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" надійшли додаткові пояснення по суті заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу, у якій сторони наполягали на своїй позиції по суті заяви.

У судовому засідання ДЕСОККО ЛІМІТЕД свою заяву підтримало та обґрунтувало, просило її задовольнити, відповідно - ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" проти вимог, викладених у заяві, заперечило, просило відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідача-2 за зустрічним позовом у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд заяви без його участі.

Суд, розглянувши вказану заяву, заслухавши думку представників учасників судового процесу та дослідивши в цій частині наявні докази, дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Згідно з ч. 5 статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тобто процедура розгляду заяви про розподіл судових витрат у випадку залишення позовної заяви без розгляду має здійснюватися з урахуванням особливостей, визначених статтею 130 ГПК України, та з урахуванням загальної чи спрощеної процедури позовного провадження, яка застосовувалася щодо розгляду позовної заяви в конкретній справі. У такому випадку процесуальним законом відповідачу надається право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, яким він може скористатись або не скористатись.

Задоволення заяви про компенсацію здійснених витрат відповідача відповідно до статті 130 ГПК України не є усуненням судом неповноти судового рішення, а залежить виключно від волевиявлення самого відповідача, така процедура не передбачає дискреційних повноважень та власної ініціативи суду щодо розгляду вказаного питання, на противагу приписам статті 244 ГПК України.

Ухвала суду про компенсацію судових витрат після закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду є судовим рішенням про розподіл судових витрат, яке приймається за наслідком розгляду відповідного клопотання відповідача з урахуванням принципів диспозитивності та змагальності сторін. Такий правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21.

Отже, з урахуванням наведеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду, питання щодо компенсації здійсненних відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, при залишенні позову без розгляду вирішується судом виключно на підставі відповідної заяви відповідача у порядку, передбаченому частинами 3, 6 статті 130 ГПК України, тобто шляхом постановлення ухвали про розподіл судових витрат, а не ухвалення додаткового рішення.

Частиною шостою даної статті передбачено, що у випадках, встановлених частинами третьою-п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 ГПК України, зокрема, якщо судом не буде встановлено зловживання стороною чи її представником або виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони.

До судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 123 ГПК України). Отже відповідач може заявити вимогу про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги за рахунок позивача, який ініціював судовий спір.

При компенсації правничих витрат відповідача у справі за рахунок позивача із застосуванням частини п`ятої статті 130 ГПК України має бути встановлена необґрунтованість дій позивача, пов`язаних з розглядом справи, та необхідність понесення витрат відповідачем з надання правничої допомоги в порушеній позивачем справі (необхідність ознайомлення адвокатом з матеріалами справи, подання відзиву відповідачем у справі, участь адвоката в судових засіданнях, вчинення дій щодо збирання доказів та інше).

Таким чином, компенсація витрат позивачем за надану правничу допомогу відповідачу у випадку, зокрема, залишення позову без розгляду здійснюється з дотриманням загальних процесуальних гарантій щодо розподілу судових витрат за наслідком розгляду спору по суті, з дотриманням вимог, передбачених частиною п`ятою статті 126, частиною восьмою статті 129 ГПК України. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

У даному випадку на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 5 674,00 дол. США, що еквівалентно курсу НБУ 41,40 грн. 234 903,60 грн. (за розгляд зустрічної позовної заяви у суді першої інстанції), 5 061,00 дол. США, що еквівалентно курсу НБУ 41,40 грн. 209 525,40 грн. (за перегляд рішення господарського суду за зустрічним позовом у суді апеляційної інстанції), та 154 992,60 грн. (за перегляд рішень судів першої та апеляційної інстанції Верховним Судом), що разом становить 599 421,60 грн. ДЕСОККО ЛІМІТЕД долучив до своєї заяви копії: свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 6958/10 від 05.09.2018, виданого Дзяткевич А.В.; договору про надання правничої (правової) допомоги № АА000195/UA від 13.12.2022, додаткові угоди № 7 від 11.10.2023, № 8 від 14.11.2023, № 10 від 18.04.2024, № 11 від 15.07.2024, № 12 від 13.08.2024, укладені між АО «Апістайл» та ДЕСОККО ЛІМІТЕД, ордерів серії АІ № 1701939 від 13.09.2024, АІ № 1801875 від 24.01.2025, звіту № 1 від 14.11.2024, інвойси № АІ000872/UA, № АІ000888/UA, № АІ000963/UA, АІ000932/UA, АІ000978/UA, акту № 1 від 15.11.2024, платіжних доручень № 1210735801, № 0112592001, платіжної інструкції від 25.07.24, банківської виписки від 02.09.2024.

Також судом враховано, що Верховним Судом у додатковій постанові від 28.11.2024 у даній справі було зазначено, що ДЕСОККО ЛІМІТЕД заяву та докази, що підтверджують розмір судових витрат, подано у порядку та в межах, які визначені чинним законодавством, зокрема частиною восьмою статті 129 ГПК України та дотримано статтю 80 ГПК України.

Проте, Верховний Суд також зазначив, що, оскільки з поданих ДЕСОККО ЛІМІТЕД доказів, що підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу, неможливо виокремити витрати, які понесені даною Компанією у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи в частині зустрічного позову, то суд касаційної інстанції поділив витрати понесені Компанією у зв`язку з касаційним розглядом справи порівну (50 % від суми 309 985,20 грн.), та вважав обгрунтованою сумою витрат правничої допомоги ДЕСОККО ЛІМІТЕД за розгляд Верховним Судом справи в частині зустрічного позову ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" у сумі 154 992,60 грн.

Наведені вище докази, а також висновки, зроблені Верховним Судом під час розгляду даної справи, суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення ДЕСОККО ЛІМІТЕД витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Як вже було зазначено вище, сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129 - 130 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана норма є спеціальною (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 09.07.2019 у справі №922/592/17).

У разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і у подальшому з залишенням позову без розгляду.

Відповідач-1 у заяві про відшкодування судових витрат зазначив, що витрати останнього понесені через необґрунтовані дії позивача - залишення без розгляду за клопотанням останнього поданого зустрічного позову.

Верховний Суд у своїх постановах вже звертав увагу, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду (правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.02.2021 зі справи № 905/121/19, від 13.05.2021 зі справи № 910/16777/20, від 15.09.2021 зі справи № 902/136/21, від 18.01.2022 зі справи № 922/2017/17, від 08.02.2022 у справі № 910/14007/20, від 01.12.2022 у справі № 922/2017/17)

Поняття "необґрунтованість дій позивача" не є тотожнім таким поняттям як "зловживання правом", "неправомірність дій" або ж "встановлення того, що спір виник внаслідок необґрунтованих дій позивача".

Суд, дослідивши доводи відповідача-1 в частині необґрунтованих дій позивача, встановив, що подача позивачем заяви про залишення позову без розгляду, за відсутності будь-яких обґрунтованих мотивів та підстав для її подання вже є необґрунтованою дією позивача, наслідком якої стало залишення позову без розгляду.

При цьому, суд враховує, що звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Проте реалізація такого права позивачем у будь-якому випадку зачіпає та має вплив на права та інтереси особи, визначеної ним в якості відповідача.

Суд враховує, що відповідач-1 у зв`язку із подачею даного позову до суду був змушений звертатись до адвокатського об`єднання для отримання професійної правничої допомоги для представництва його прав та інтересів у суді у справі за зустрічним позовом ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" та поніс витрати.

Тобто, отримавши звернений до себе зустрічний позов, відповідач-1 цілком логічно з метою ефективного захисту своїх прав був змушений звертатися за професійною правничою допомогою адвоката, яка є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Суд зазначає, що подання заяви про залишення зустрічного позову без розгляду є виключно свідомим волевиявленням позивача, яке відповідач-1 не міг передбачити і вчинення позивачем цієї дії не нівелює наслідків отримання відповідачем правової допомоги адвоката, яка потребує оплати. При цьому самим фактом звернення до суду із такою заявою позивач фактично визнав необгрунтованість вчинення ним відповідної процесуальної дії, вже після направлення справи на новий розгляд в частині розгляду зустрічного позову.

З огляду на те, що відповідач-1 довів обґрунтовані підстави для стягнення компенсації витрат на правничу допомогу, а також враховуючи надану судом оцінку діям позивача, які призвели до залишення позову без розгляду, на предмет їх обґрунтованості або необґрунтованості в розумінні приписів, що містяться у частинах п`ятій та шостій статті 130 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що наявні підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідний висновок щодо можливості визнання такої обставини як подача заяви про залишення позову без розгляду необґрунтованою дією позивача викладений у постановах від 21.12.2020 у справі №922/1001/20, від 15.09.2021 зі справи № 902/136/21, від 15.09.2021 у справі № 921/661/20, від 01.12.2022 у справі № 922/2017/17, від 16.02.2021 у справі № 905/121/19.

Стосовно доводів позивача за зустрічним позовом щодо неспівмірності присудженої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як зауважили Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховний Суд у справі № 905/1795/18, у справі № 922/2685/19, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У даному випадку суд враховує наступні критерії визначення розміру витрат на правову допомогу: складність справи; її розгляд у загальному позовному провадженні з викликом учасників справи, характер спірних відносин та значення справи для сторін, кількість наданих суду пояснень та доказів представниками відповідача-1, обсяг виконаної адвокатом відповідача-1 роботи під час розгляду зустрічного позову; формування та викладення позиції представником відповідача-1 на доводи та заяви ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ", кількість судових засідань та присутність у кожному з них адвоката ДЕСОККО ЛІМІТЕД.

У той же час, суд приймає до уваги наявність заперечень позивача за зустрічним позовом щодо стягнення з нього витрат на правничу допомогу, а також позицію Верховного Суду, викладену у додатковій постанові від 28.11.2024 у даній справі.

Тому, з метою дотримання критерію розумності, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатським об`єднанням та заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, суд вважає за доцільне встановити розмір судових витрат на правничу допомогу по справі № 910/14863/22 у сумі 117 451,80 грн. (за розгляд зустрічної позовної заяви у суді першої інстанції), 110 972,70 грн. (за перегляд рішення господарського суду за зустрічним позовом у суді апеляційної інстанції), та 154 992,60 грн. (за перегляд рішень судів першої та апеляційної інстанції Верховним Судом), які покладає на позивача за зустрічним позовом.

Щодо витрат ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ", пов`язаних із розглядом заяви ДЕСОККО ЛІМІТЕД про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат у сумі 57 988,56 грн., суд зазначає наступне.

Так, зміст ст. 126, 129 ГПК України визначає порядок розподілу судових витрат, які понесені сторонами саме під час розгляду справи (спору по суті) за наслідками якого прийняте відповідне судове рішення.

Як вже зазначалось вище, за наслідками розгляду зустрічного позову ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" була прийнята ухвала про залишення позову без розгляду, та норми господарського процесуального закону передбачають саме право відповідача заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи (зустрічного позову).

Проте, нормами ГПК України не передбачено порядку розподілу судових витрат, понесених позивачем під час розгляду заяви відповідача про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи у разі залишення позову без розгляду, у разі необгрунтованих дій позивача.

Отже, враховуючи що ГПК України встановлює порядок розподілу судових витрат, які понесені сторонами саме під час вирішення справи по суті, а порядку розподілу судових витрат понесених позивачем під час розгляду заяви відповідача про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи у разі залишення позову без розгляду нормами ГПК України не передбачено, то відповідно підстави для прийняття до розгляду заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у даному випадку у суду відсутні.

Керуючись ст. 130, 129, 232-235, Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ДЕСОККО ЛІМІТЕД (DESOKKO LIMITED) про ухвалення додаткового рішення задовольнити шляхом постановлення ухвали про розподіл судових витрат.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРХЕЙ-ВІТ" (ORHEI-VIT S.R.L.) (Республіка Молдова, м. Кишинів, вул. Індустріальна, 40, MD-2037) на користь ДЕСОККО ЛІМІТЕД (DESOKKO LIMITED) (Фемістоклі Дерві 48, Сентеніал Білдінг, офіс 303, м. Нікосія, 1066, Республіка Кіпр) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 383 417 (триста вісімдесят три тисячі чотириста сімнадцять) грн. 10 коп.

У решті вимог заяви - відмовити.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРХЕЙ-ВІТ" про стягнення витрат на правничу допомогу понесених ним під час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 04 вересня 2025 року.

Суддя О.В. Котков