Рішення № 129981851, 04.09.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3485/24

Провадження № 2/346/176/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Сольського В.В.

за участі секретаря с/з Біди Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Коломия, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . До складу спадщини, що відкрилася після смерті бабусі позивача входить (одна друга) частки житлового будинку АДРЕСА_1 .

Представник позивача вказує, що 10.11.2012 ОСОБА_3 склала заповіт, який зареєстровано в реєстрі під № 4170 та відповідно до якого заповіла належну їй частку будинку АДРЕСА_1 своєму онуку позивачу.

Крім того, за життя ОСОБА_3 уклала з відповідачкою ОСОБА_2 , яка також володіє (однією другою) часткою означеного житлового будинку, договір про порядок володіння та користування будинком та зміну розміру часток, який зареєстровано в реєстрі під № 4162, відповідно до якого частка ОСОБА_3 становить 48/100, а частка ОСОБА_2 52/100.

Поряд з тим, державної реєстрації права після зміни розміру часток здійснено не було.

З метою оформлення права на спадщину за заповітом позивач звернувся із відповідною заявою до державного нотаріуса. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому відмовлено, у зв`язку із тим, що договір про порядок володіння та користування будинком та зміну розміру часток, відповідно до якого частка ОСОБА_3 становить 48/100, а частка ОСОБА_2 52/100, - не був зареєстрований відповідно до чинного законодавства у Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації, а 11.04.2024 державним реєстратором Управління надання адміністративних послуг Коломийської міської ради Кіщуком М. П. було винесено Рішення № 72536121 про відмову у проведенні реєстраційних дій.

Тому представник позивача, з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог, просить визнати за останнім право власності в порядку спадкування право власності на 48/100 житлового будинку АДРЕСА_1 .

В судове засідання позивач не з`явився, 20.05.2025 подав письмову заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилася та не повідомила про причини своєї неявки, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, заяви про розгляд справи у її відсутності чи відзиву на позов не подала.

Оскільки, інформація про судові засідання, яка розміщена на веб-порталі «Судова влада України», є відкритою, то суд вважає, що сторони є належним чином повідомлені про судовий розгляд.

Відповідно доч. 4 ст. 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляєзаочнерішення).

Тому відповідно до положеньч. 4 ст. 223тач. 1 ст. 280 ЦПК Українисуд вважає можливим ухвалитизаочнерішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач надала згоду на такий порядок розгляду справи.

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правиламч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Згідно роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.06.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», викладених у п. 3.1, умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку.

Згідно з положеннями ст.1216ЦКУкраїни - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно дост. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною другоюстатті 1220 ЦК Україничасом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (частина третя ст. 1223 ЦК).

У силу вимог ст.1217ЦКУкраїни спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 5 ст.1268ЦКУкраїни незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права, зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкодавця, який не одержав або втратив свідоцтво про право на майно.

У відповідності до ч.1ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Також, власник майна, згідност. 392 ЦК України, може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пункт 23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7" Про судову практику в справах про спадкування"передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.ст.1268-1270ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що того ж дня складено відповідний актовий запис № 553, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 16.07.2020 (а.с. 13).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Яцком П. П., на користь ОСОБА_1 (а.с. 14).

Згідно з даними виписки з інвентаризаційних матеріалів № 68915 від 08.06.2021 та свідоцтва про право на спадщину за заповітом, спадкодавиці на праві спільної часткової власності належала (одна друга) частка житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 30).

Крім того, за життя ОСОБА_3 уклала з ОСОБА_2 , яка також володіє частки означеного житлового будинку, договір про порядок володіння та користування будинком та зміну розміру часток, який зареєстровано в реєстрі під № 4162, відповідно до якого частка ОСОБА_3 становить 48/100 (сорок вісім сотих) часток, а частка ОСОБА_2 52/100 (п`ятдесят дві сотих) часток (а.с. 22-23).

З метою оформлення спадкових прав після смерті спадкодавиці позивач звернувся із відповідною заявою до державного нотаріуса.

Однак державний нотаріус Коломийського районного нотаріального округу Мануляк І. В. у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачу відмовила у зв`язку з тим, що договір про порядок володіння та користування будинком та зміну розміру часток, відповідно до якого частка ОСОБА_3 становить 48/100, а частка ОСОБА_2 52/100, - не був зареєстрований відповідно до чинного законодавства у Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації, а 11.04.2024 державним реєстратором Управління надання адміністративних послуг Коломийської міської ради Кіщуком М. П. було винесено Рішення № 72536121 про відмову у проведенні реєстраційних дій.

Статтями 356-357ЦК Українивизначено,що власністьдвох чибільше осібіз визначеннямчасток кожногоз ниху правівласності єспільною частковоювласністю. Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Відповідно дост..334ЦК Україниправо власностіу набувачамайна задоговором виникаєз моментупередання майна,якщо іншене встановленодоговором абозаконом. Правовласності намайно задоговором,який підлягаєнотаріальному посвідченню,виникає унабувача змоменту такогопосвідчення абоз моментунабрання законноїсили рішеннямсуду провизнання договору,не посвідченогонотаріально,дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно достатті 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У наведеній нормі закріплена презумпція правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована. Презумпція може бути спростована у двох випадках: якщо правочини за своїм змістом, формою чи іншими елементами в імперативній формі визнаються недійсними законом з моменту їх вчинення (нікчемні правочини) або недійсність яких встановлюється судом на вимогу заінтересованої особи у встановлених законом випадках (оспорювані правочини).

Пунктом 1 частини першоїстатті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»установлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи.

Згідно п. 23 постанови ПленумуВерховногосудуУкраїни від30.05.2008року№7«Просудовупрактику усправахпроспадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п. 4.15 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту№296/5від22лютого2012року та зареєстрованого в Мінюсті 22.02.2012 року за № 282/20595 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Встановленні судом обставини свідчать, що спадкодавиці ОСОБА_3 за життя належала частка в зазначеному будинковолодінні. Розмір часток було змінено вищевказаним договором між спадкодавицею та ОСОБА_2 . При цьому позивач не може оформити свої спадкові права в органах нотаріату через відсутність реєстрації права власності на підставі договору про порядок володіння та користування будинком та зміну розміру часток.

За таких обставин, суд вважає, що позов є обґрунтованим та доведеним, а тому підлягає задоволенню, оскільки є необхідним захист порушеного права позивача на спадкування. Також слід зауважити, що сторони договору, зокрема, ОСОБА_3 не може ініціювати чи брати участь у будь-яких реєстраційних діях, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, судом встановлено факт наявності спадкових прав позивача на спадкове майно та неможливість їх оформлення у встановленому законом порядку, його вимоги не суперечать чинному законодавству та не порушують прав відповідачки, Тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.

Керуючись ст.ст. 16, 328, 392, 1216, 1218, 1220, 1223, 1225 ЦК України, ст. 67 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 3, 4, 10, 12, 13, 19, 60, 79-81, 174, 235, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 право власності на 48/100 (сорок вісім сотих) часток житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться в АДРЕСА_1 .

Заочне рішенняможе бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області,що його ухвалив,за письмовоюзаявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скаргана рішеннясудуможе бутиподана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: Сольський В. В.