Рішення № 129971946, 03.09.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 вересня 2025 року м. Рівне№460/8434/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доТериторіального управління БЕБ у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Територіального управління БЕБ у Вінницькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови нарахувати та виплатити відповідно до статті 105 Кодексу законів про працю України різницю між посадовим окладом керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) (код посади - 3.015) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області та окладом старшого детектива Територіального управління БЕБ у Вінницькій області, як доплату за кожен місяць суміщення професій (посад) за період роботи з 22.07.2024 по 03.01.2025; зобов`язання підготувати та направити до органу, що призначає пенсію грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІ1 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», складену з врахуванням грошового забезпечення за період з 22.07.2024 по 03.01.2025 у повному обсязі та з урахуванням виконання обов`язків керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) (код посади - 3.015) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області за період з 22.07.2024 по 03.01.2025 (день звільнення); зобов`язання нарахувати та виплатити відповідно до статті 105 Кодексу законів про працю України різницю між посадовим окладом керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) (код посади - 3.015) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області та окладом старшого детектива Територіального управління БЕБ у Вінницькій області, як доплату за кожен місяць суміщення професій (посад) за період роботи з 22.07.2024 по 03.01.2025.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач всупереч ст.105 Кодексу законів про працю не здійснив виплату позивачу доплати за тимчасове виконання обов`язків керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) (код посади - 3.015) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області за період з 22.07.2024 по 03.01.2025.

Ухвалою суду від 19.05.2025 позовна заява залишалася без руху, позивачу встановлювався строк на усунення недоліків. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, а тому вона вважається поданою у день її первинного подання до суду.

Ухвалою суду від 02.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

При цьому, позивачем на виконання ухвали суду від 19.05.2025 подано заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою. Розглянувши подану заяву та доводи на її обґрунтування, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду позивачу підлягає поновленню.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. Вказує, що тимчасове виконання обов`язків у відповідні періоди покладались наказами ТУ БЕБ за його згодою, з якими позивач був ознайомлений, відсутність звернень щодо в інших розмірах ні ж ті, що йому виплачувались, свідчить про схвалення ним суміщення посад на тих умовах. Зауважив, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій вказав, що дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства та грубо порушують право на отримання винагороди за працю та пенсійне забезпечення в належному розмірі.

У відповіді на відзив позивач акцентує увагу, що ним не пропущено строків звернення до суду, посилаючись на рішення Конституційного суду України №8 рп/2013 від 15.10.2013 та №9-рп/2013 від 15.10.2013, зазначаючи що даними рішеннями винесено питання щодо строків звернення стосовно вирішення трудових спорів, а саме строків звернення стосовно позовних вимог, оплата праці, які на його думку не обмежуються будь-яким строком звернення, чим трактує данні рішення на свою користь.

У запереченнях відповідач зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Суд з`ясував зміст та підстави заяв по суті спору, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

З 04.11.2021 позивач перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 .

Посвідченням від 09.08.2018 серії НОМЕР_2 підтверджується, що позивач має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій.

Відповідно до наказу ТУ БЕБ у Вінницькій області від 29.06.2024 № 19-к/ДСК ОСОБА_1 призначений на посаду старшого детектива Управління детективів із стратегічного захисту економіки Територіального управління БЕБ у Вінницькій області, як переможець конкурсу, з випробувальним строком три місяці, з 02.07.2024.

Наказом ТУ БЕБ у Вінницькій області від 22.07.2024 №25-к/ДСК на позивача з 22.07.2024 за його згодою, строком на три місяці покладено тимчасове виконання обов`язків керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області (код посади-3.015).

Згідно з наказом ТУ БЕБ у Вінницькій області від 14.10.2024 №29-к/ДСК на позивача покладено з 14.10.2024 строком на три місяці, тимчасове виконання обов`язків, керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області (код посади 3.015), за його згодою.

Наказом ТУ БЕБ у Вінницькій області від 01.01.2025 №2-к/ДСК позивача звільнено зі служби в Бюро економічної безпеки України, з посади старшого детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного управління) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області (код посади 3.4.039), з 03.01.2025 згідно з підпунктом 7 пункту 72 Положення (за власним бажанням).

24.04.2025 представник позивача, адвокат, ОСОБА_2 , звернулася до відповідача із адвокатським запитом, у якому просила нарахувати та виплатити позивачу відповідно до ст.105 Кодексу законів про працю України різницю між посадовим окладом керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) (код посади 3.015) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області та окладом старшого детектива Територіального управління БЕБ у Вінницькій області, як доплату за кожен місяць суміщення професій (посад) за період роботи з 22.07.2024 по 03.01.2025, підготувати та направити до органу, що призначає пенсію грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії для призначення пенсії відповідно до Закону України №2262-ХІІ, складену з врахуванням грошового забезпечення за період з 22.07.2024 по 03.01.2025 у повному обсязі та з урахуванням виконання обов`язків керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) (код посади 3.015) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області.

Листом від 30.04.2025 за №23.1/09/6-25 відповідач повідомив про те, що правових підстав нарахувати та виплатити різницю між посадовим окладом керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) (код посади 3.015) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області та окладом старшого детектива Територіального управління БЕБ у Вінницькій області, як доплату за кожен місяць суміщення професій (посад) та відповідно підготовити грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії для призначення пенсії відповідно до Закону України №2262-ХІІ немає.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правові засади організації та діяльності Бюро економічної безпеки України, статус працівників Бюро, а також порядок проходження служби визначає Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28.01.2021 № 1150-ІХ (в подальшому - Закон №1150-ІХ).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону № 1150-ІХ Бюро економічної безпеки України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.

Відповідно до ч. 1ст. 14 Закону № 1150-ІХ Бюро економічної безпеки України є юридичною особою публічного права та здійснює свої повноваження через центральний апарат і територіальні управління.

Згідно із ст. 19 Закону № 1150-ІХ до працівників Бюро економічної безпеки України належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб, які мають спеціальні звання, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір з Бюро економічної безпеки України.

Трудові відносини працівників Бюро економічної безпеки України регулюються цим Законом, законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами. На державних службовців Бюро економічної безпеки України поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посади державних службовців Бюро економічної безпеки України відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.

Заробітна плата працівників Бюро економічної безпеки України повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов`язків з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи, забезпечувати добір і закріплення у штаті Бюро економічної безпеки України кваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина перша статті 31 Закону України № 1150-ІХ).

Особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби, інтенсивності та умов служби, кваліфікації (частина друга статті 31 Закону України № 1150-ІХ).

Згідно частини 4 ст.31 Закону №1150-ІХ) заробітна плата (грошове забезпечення) працівників Бюро економічної безпеки України складається з:

1) посадового окладу;

2) надбавки за вислугу років;

3) доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці;

4) доплати за спеціальне звання або ранг державного службовця;

5) доплати за науковий ступінь;

6) премії (розмір якої у разі її встановлення не може перевищувати 30 відсотків посадового окладу).

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 за № 1068 затверджено Умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки (в подальшому Умови № 1068).

Однак, Умовами №1068 ні Законом № 1150-ІХ не врегульовано питання розміру доплати працівникам, які мають спеціальні звання БЕБ за суміщення професій (посад).

Рішенням Конституційного Суду України від 07.05.2002 за №8-рп/2002 визначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми КЗпП України, у якому визначені основні трудові права працівників.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. Аналогічна позиція була висловлена і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 січня 2018 року у справі № 803/31/16, від 30 липня 2019 року у справі № 804/406/16, від 8 серпня 2019 року у справі № 813/150/16.

Кодексом законів про працю України, а саме статтями 1, 4 передбачено, що цей Кодекс регулює трудові відносини всіх працівників.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно з ст.105 Кодекс законів про працю України працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов`язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника. Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

За вказаною нормою можна зробити висновок, що суміщення професій/посад розцінюється як виконання працівником на тому ж підприємстві поряд із основною роботою, встановленою його трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою).

Законодавчого визначення суміщення професій, розширення зони обслуговування та виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника в Україні не існує.

Нині питання суміщення професій і посад в Україні регулюються нормами ще радянського законодавства, яке застосовують у частині, що не суперечить Конституції і законам України. Тому звернемось до Постанови Ради міністрів СРСР від 4 грудня 1981 р. №1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» та Інструкції щодо застосування цієї постанови від 14.05.1982 № 53-ВЛ, затвердженої Державним комітетом СРСР з Всесоюзної Центральної ради професійних спілок (далі - постанова №1145). Відповідно до постанови № 1145 суміщення професій (посад) допускається на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації за згодою працівника протягом встановленої законодавством тривалості робочого дня (робочої зміни), якщо це економічно доцільно і не призведе до погіршення якості продукції, виконуваних робіт, обслуговування населення. Суміщення професій (посад) дозволяється, як правило, в межах тієї категорії персоналу, до якої належить цей працівник (робочі, інженерно-технічні працівники, службовці та інші).

Суміщення професій (посад) має такі особливості: робота за другою посадою не відображається в табелі обліку використання робочого часу; для допущення працівника до роботи за суміщенням посад, за загальним правилом, достатньо подання заяви працівником та видачі керівником наказу про суміщення; окремий трудовий договір не укладається, запис у трудову книжку про суміщення не вноситься; порядок оплати праці встановлюється на підставі положень колективного договору та вказується у наказі про суміщення; оплата роботи за другою посадою на законодавчому рівні класифікується як надбавка до заробітної плати.

В наказі про встановлення суміщення в обов`язковому порядку вказують назву професії (посади), за якою відбуватиметься суміщення, та розмір доплати. Доплата провадиться винятково за наказом, оскільки виконання роботи за суміщенням посад не відображається в табелі обліку робочого часу та встановлюється відповідно до вимог ст. 105 КЗпП України на умовах, передбачених колективним договором.

Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити питання доплат із профспілковим органом, який представляє інтереси більшості працівників, а якщо його немає з іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом (ч. 2 ст. 97 КЗпП).

Верховний Суд у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 804/3583/17 (провадження № К/9901/5587/17, № К/9901/5602/17) зазначив, що суміщення професій/посад розцінюється як виконання працівником на тому ж підприємстві поряд із основною роботою, встановленою його трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою). Водночас, суміщення професій (посад) має такі особливості: робота за другою посадою не відображається в табелі обліку використання робочого часу; друга посада залишається вакантною; для допущення працівника до роботи за суміщенням посад, за загальним правилом, достатньо подання заяви працівником та видачі керівником наказу про суміщення; окремий трудовий договір не укладається, запис у трудову книжку про суміщення не вноситься; порядок оплати праці встановлюється на підставі положень колективного договору та вказується у наказі про суміщення; оплата роботи за другою посадою на законодавчому рівні класифікується як надбавка до заробітної плати.

У постанові Верховного Суду від 18 травня 2022 року в справі № 756/12798/18 (провадження № 61-16500св21) зазначено, що суміщення професій (посад) дозволяється, як правило, в межах тієї ж категорії персоналу, до якої відноситься даний працівник. При виконанні робіт за суміщенням працівникові встановлюються доплати до основної заробітної плати.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 27.02.2023 у справі № 382/561/19 зазначив, що сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина за наймом. Суміщення професій (посад) - виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією, посадою без звільнення від своєї основної роботи. Тобто суміщення професій (посад), на відміну від сумісництва, - це виконання працівником на тому ж підприємстві поряд із основною роботою, встановленою його трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) без укладення додаткового трудового договору.

Як встановлено судом, наказами від 22.07.2024 №25-к/ДСК, від 14.10.2024 №29-к/ДСК на позивача було покладено тимчасове виконання обов`язків керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області строком на три місяці, однак без визначення доплати за таке виконання.

З урахуванням викладеного, позивачем виконувалась робота у спірний період за іншою посадою.

Отже, позивачу мала нараховуватись доплата за виконання обов`язків керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області.

Поряд з цим, відповідачем така доплата відповідачем не здійснювалась, протилежного судом не встановлено.

Доводи відповідача про те, що на момент покладення завдань на позивача не було ініційовано процедури проведення колективних переговорів та розробки проекту колективного договору, суд вважає безпідставними, оскільки згідно норм ст. 97 КЗпП України якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити питання доплат із профспілковим органом, який представляє інтереси більшості працівників, а якщо його немає з іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом.

Однак, жодного погодження таких доплат матеріали справи не місять.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Інші доводи та обґрунтування, викладені сторонами під час розгляду даного спору, не спростовують висновків суду по суті спору та не є підставою для прийняття іншого рішення.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Територіального управління БЕБ у Вінницькій області задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Територіального управління БЕБ у Вінницькій області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між посадовим окладом керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) (код посади - 3.015) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області та окладом старшого детектива Територіального управління БЕБ у Вінницькій області, як доплату за кожен місяць суміщення професій (посад) за період роботи з 22.07.2024 по 03.01.2025.

Зобов`язати Територіальне управління БЕБ у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між посадовим окладом керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) (код посади - 3.015) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області та окладом старшого детектива Територіального управління БЕБ у Вінницькій області, як доплату за кожен місяць суміщення професій (посад) за період роботи з 22.07.2024 по 03.01.2025.

Зобов`язати Територіальне управління БЕБ у Вінницькій області підготувати та направити до органу, що призначає пенсію грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України від 9 квітня 1902 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», складену з врахуванням грошового забезпечення за період з 22.07.2024 по 03.01.2025 у повному обсязі та з урахуванням виконання обов`язків керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) (код посади - 3.015) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області за період з 22.07.2024 по 03.01.2025 (день звільнення).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Територіальне управління БЕБ у Вінницькій області (пл. Привокзальна, 36,м. Вінниця,Вінницький р-н, Вінницька обл.,21001. ЄДРПОУ/РНОКПП 45303399)

Повний текст рішення складений 03.09.2025.

Суддя Олег ГРЕСЬКО