Рішення № 129969093, 03.09.2025, Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/494/25

Єдиний унікальний номер 741/847/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2025 року Носівський районний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді - Ляшка Р.С.,

за участю секретаря судового засідання - Гордіної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Носівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 20.09.2024-100000804від 20вересня 2024року в розмірі 16 080 грн. та судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп.

В обґрунтування позову зазначено, що 20 вересня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 20.09.2024-100000804 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 6 000 грн. строком на 98 днів зі сплатою відповідних процентів та комісії.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі.

В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість в розмірі 16 080 грн., що складається з: заборгованості по тілу кредиту - 6 000 грн., заборгованості по процентам - 5 880 грн., комісії - 1 200 грн., неустойки - 3000 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 03 червня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03 вересня 2025 року.

11серпня 2025року представниквідповідача адвокатЗачепіло З.Я.надіслала досуду відзивна позовнузаяву уякому вказала,що ОСОБА_1 не заперечуєфакту отриманнякредитних коштіву розмірі6000грн.за кредитнимдоговором № 20.09.2024-100000804 від 20.09.2024. У кредитномудоговорі встановлений строк його дії - 98 днів, процентна ставка 1 % в день, що застосовується у межах строку дії договору. На підтвердження своїх вимог позивачем до суду надано, зокрема, довідку-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором №20.09.2024-100000804 від 20.09.2024. Однак, ОСОБА_1 вважає, що зазначена довідка не відповідає вимогам ст.ст. 77, 78 ЦПК України, оскільки містить лише загальну суму заборгованості, без детального розшифрування її складових. Доказів, які б підтверджували обгрунтованість нарахування процентів, комісії та неустойки, які включені до загальної суми заборгованості зазначеної у довідці, не надано. Правовідносини між ТОВ «Споживчийцентр» та ОСОБА_1 виникли підчас воєнногостану вУкраїні тастрок кредитуваннярозпочався 20.09.2024,тому нарахуваннякомісії врозмірі 1200грн танеустойки врозмірі 3000грн.,згідно п.15,18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суперечить чинному законодавству. У задоволенні позовних вимог в частині нарахування відсотків та інших платежів (комісії, пені)просила відмовити повністю.

19 серпня 2025 року представник позивача ТОВ «Споживчий центр» через систему «Електронний суд» надіслав до суду відповідь на відзив. Вказав, що наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру. Будь-яких претензій щодо невиканання позивачем свого обовязку по наданню коштів протягом дії договору відповідач не заявляв. Пунком 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено максимальний розмір денної поцентної ставки, який не може перевищувати 1 %. Відповідно до умов кредитного договору розмір денної процентної ставки складає 1 %, що відповідає вимогам чинного законодавства, отже нарахування процентів за даною процентною ставкою є легітимним та застосовним. Своїм підписом у договорі відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, комісії, неустойки у разі наявності, розуміє та зобовязується їх виконувати. Законом України № 3498-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» були внесені зміни до ЗУ «Про споживче кредитування», зокрема, до Прикінцевих та Перехідних положень. На підставі змін за договорами укладеними з 24.01.2024 кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобовязань. Кредитний договір з відповідачем був укладений 20.09.2024, тобто після набуття чинності змін до ЗУ «Про споживче кредитування», а тому вимога позивача про стягнення неустойки позичальників про отриманні кредиту (позики), в той час як ЗУ «Про споживче кредитування» є спеціальною нормою, яка регулює питання щодо загальних правових та організаційних засад споживчого кредитування. Отже, неустойка за прострочення відповідачем виконання зобовязання є правомірною та підлягає стягненню. Просив позовні вимоги задовольнити.

Крім цього, у відповіді на відзив представник позивача просив поновити позивачу строк для подання доказів (картки субконто) та прийняття їх.

Щодо поновлення строку на подання стороною позивача доказів та прийняття їх суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 4, 5ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Представником позивача у додатках у відповіді на відзив зазначено як доказ субконто. Однак, вказаний доказ до відзиву не додано, тому у задоволенні клопотання про поновлення позивачу строку для подання даказів та прийняття їх - слід відмовити.

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» у судове засідання не зявився, у відповіді на відзив просив розглядати справу у відсутності представника позивача.

Відповідно до ч. 3ст. 211 ЦПК Україниособа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 38).

Представник відповідача у судове засідання не зявилася.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено,що 20вересня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 20.09.2024-100000804 частиною якого є пропозиція про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта); заявка кредитного договору № 20.09.2024-100000804 (кредитної лінії); відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 20.09.2024-100000804 (кредитної лінії).

Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у сумі 6 000 грн. строком на 98 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту 26 грудня 2024 року. Сплата процентів: процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (надалі - «процентна ставка»), розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданного кредиту, розрахунок денної процентної ставки 0.93 % = (5441.03/6000)/98х100 %.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту 20 % від суми кредиту дорівнює 1200 грн.

Неустойка 60 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦК України становить 365 % річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми (база розрахунку).

У Договорі вказана адреса вебсайту кредитодавця https://sgroshi.com.ua/ua, зазначені реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів, а саме: 5457-08ХХ-ХХХХ-8341.

Позичальник підписав договір одноразовим ідентифікатором Е176.

Відповідно до листа № 15-0605 від 06.05.2025 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за допомогою системи iPay.uа - 515087032, 20.09.2024 11:56:16 на картку НОМЕР_1 перераховано кошти в сумі 6 000 грн. Призначення платежу:видача за договором кредиту №20.09.2024-100000804.

З довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 20.09.2024-100000804 від 20.09.2024 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 16 080 грн. з яких: 6 000 грн. - основний борг, 5 880 грн. - проценти (нараховані за період 20 вересня 2024 року по 26 грудня 2024 року), 1200 грн. - комісія, 3 000 грн. - неустойка.

Вказану довідку-розрахунок суд вважає належним та допустимим доказом у справі.

Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно з статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 ЦК Українидоговір є обовязковим до його виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договором укладеним між позивачем та відповідачем передбачено порядок повернення (виплати) кредиту, сплати процентів та інших витрат.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно дост. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Надаючи оцінку нарахування позивачем комісії за надання кредиту у розмірі 1 200 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.1Закону України«Про споживчекредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обовязкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст.8Закону України«Про споживчекредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, повязані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 20 вересня 2024 року у справі № 331/2974/23 (провадження № 61-7620св24).

Враховуючи,що міжсторонами виниклиправовідносини,відповідачем грошовікошти отримано,але в порядкута наумовах Договоруне повернуто, суд приходить до висновку про наявність підстав про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, заборгованості по процентам, комісії.

Щодо стягнення неустойки в розмірі 3 000 грн.суд зазначає таке.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобовязання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обовязку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»введено воєнний стан строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Отже, стягнення неустойки в розмірі 3 000 грн. за кредитним договором № 20.09.2024-100000804від 20вересня 2024року в період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню в розмірі 13 080 грн., яка складається з: 6 000 грн. - основний борг, 5 880 грн. - проценти, 1200 грн. - комісія.

На підставіст. 141 ЦПК України, оскільки судом частково задоволено позов (81,34 %), стягненню з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 970 грн. 38 коп.

Керуючись ст.ст. 205, 207, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-79, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовтовариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 20.09.2024-100000804від 20вересня 2024року в розмірі 13 080 (тринадцять тисяч вісімдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1 970 (одна тисяча девятсот сімдесят) грн. 38 коп.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач:товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 03 вересня 2025 року.

Суддя Р.С. Ляшко