Рішення № 129962092, 29.08.2025, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 174/1103/23

п/с 2/174/6/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29серпня 2025 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря Троцько О.В.,

представника позивача - Провоторова Ю.В.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі АТ КБ «Приватбанк»), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором б/н від 02.01.2008 року, в сумі 51 298,63 грн. та витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 02.01.2008 року між банком та відповідачем було укладено договір № б/н, згідно якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, в подальшому розмір ліміту збільшився до 40 000,00 грн.

Банк свої зобов`язання по наданню кредиту виконав в повному обсязі. Однак ОСОБА_2 не виконала належним чином умови договору і станом на 17.09.2023 року має заборгованість 51 298,63 грн., яка складається з наступного: 41 494,36 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9 804,27 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Тому, позивач просить стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу за договором та судові витрати по справі.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, розглянуто клопотання позивача.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024 рокузадоволено клопотання представника відповідача, витребувано оригінал заяви про бажання оформити на своє ім`я кредитку від імені ОСОБА_2 від 02.01.2008 року, оригінал заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 05.11.2021 року в якій стороною клієнтом зазначена ОСОБА_2 , оригінал паспорту споживчого кредиту від 26.05.2021 року в якому споживачем зазначена ОСОБА_2 , оригінал виписки за договором № б/н за період 02.01.2008 - 20.09.2023 дата складення 20.09.2023 року відносно ОСОБА_2 .

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 13.03.2024 року клопотання представника позивача АТ КБ «Приватбанк» Міки А.Ю. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 28.06.2024 року клопотання представника позивача АТ КБ «Приватбанк» Міки А.Ю. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 04.12.2024 рокуу задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказіввідмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22.01.2025 рокуклопотання представника відповідача ОСОБА_1 задоволено частково, призначено у справі № 174/1103/23 судову-економічну експертизу. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Еспертиза залишилась не виконаною у зв`язку із її неоплатою відповідачем.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 04.06.2025 року провадження у справі відновлено.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 16.07.2025 року клопотання представника позивача АТ КБ «Приватбанк» Провоторова Ю.В. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.

В судовому засіданні 29.08.2025 року представник позивача Провоторов Ю.В., який приймай участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Зазначив, що 02.01.2008 року між банком та відповідачем було укладено договір № б/н, згідно якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, в заяві був зазначений розмір відсотків, а саме 3 %. В подальшому розмір ліміту збільшився до 40 000,00 грн. Відповідач підписала заяву від 05.11.2021 року, та паспорт споживчого кредиту від 26.05.2021 року в електронному вигляді. Тоді були оновлені умови користування, зокрема, розмір відсотків у п. 1.3. та порядок зарахування коштів, сплати щомісячних платежів.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи була повідомлена належним чином.

Представник відповідача Григор`єв Д.В. просив у задоволенні позову відмовити, оскільки відповідач не визнає, що отримала кредит. Не доведено, що вона отримала платіжний інструмент, АТ КБ «Приватбанк» не надано доказів на підтвердження видачі кредитної картки «Універсальна» та розміру наданого ОСОБА_3 кредиту. Інформація у паспорті споживчого кредиту не є частиною кредитного договору, не встановлює для сторін будь-яких прав та обов`язків. Відповідач щомісяця нараховував відсотки за користування кредитом та вказані відсотки визнавав погашеними за рахунок кредиту, в подальшому на цю суму нараховував нові відсотки, які знову включені у тіло кредиту. Також зазначив, що у період з 01.01.2021 року по 01.09.2023 року позивачем безпідставно нараховані (списані) відсотки за ставкою 3,5 %, 3,4 %, 1,7 %, 3,4 % на загальну суму 25785,96 грн., однак ані анкетою від 02.01.2008 року ані заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 05.11.2021 року не було передбачено нарахування вказаних відсотків. Представник відповідача вважає, що з суми заборгованості потрібно відняти суму безпідставно нарахованих відсотків, наводячи відповідний розрахунок і сума, яка може бути стягнута з відповідача в разі, якщо суд визнає можливим задовольнити позов є 25512,67 грн.

Суд, заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.01.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір б/н, в Заяві наявний підпис якпредставника ПАТ КБ «Приватбанк», так і підпис ОСОБА_2 , а також зазначена письмово дата укладення цієї заяви, а саме: «02.01.2008», узгоджена процентна ставка 3 % (а.с. 27, 164).

05.11.2021 року ОСОБА_2 підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, згідно з якою процентна ставка для карт Універсальна Gold становить 40,8% річних, а для карт Універсальна 42,0 % річних (а.с. 28-39).

Паспорт споживчого кредиту ОСОБА_2 підписала 26.05.2021 року (а.с. 40-43).

До матеріалів справи долучені «Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку», які підпису позичальниці (відповідача) не містять (а.с. 44-53).

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування кредитної картки ОСОБА_2 їй неодноразово змінювали кредитний ліміт, 05.11.2021 року до 40000,00 грн., а 07.04.2023 року кредитний ліміт зменшено до 0.00 (а.с. 25).

За відомостями банку ОСОБА_2 згідно кредитного договору б/н за яким було надано кредитні картки, зокрема, відповідач отримала картку № НОМЕР_1 , яка має термін дії до 11.25 року (а.с. 26).

За підрахунком позивача станом на 17.09.2023 року відповідач має заборгованість 51 298,63 грн., яка складається з наступного: 41 494,36 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9 804,27 грн. - заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 5-16).

З виписки за договором б/н за період 02.01.2008-20.09.2023 вбачається, що ОСОБА_2 активно користувалася кредитними коштами (а.с. 17-24, 151-158).

До позовної заяви додана копія ID-картки та копія паспорта відповідача, якими підтверджується зміна її прізвища (а.с. 54, 55).

Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 05.11.2021 року та паспорт споживчого кредиту від 26.05.2021 року підписані клієнтом в електронному вигляді за допомогою стілусу. На бумажному носії не оформлювались, надані у електронному вигляді на адресу суду разом з витягом створення і перевірки кваліфікованого електронного підпису (а.с. 98-139).

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно доч. 1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно дост. 1055 ЦК Україникредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч. 1ст.626 ЦК України).

Відповідно дост. 628 ЦК Українивизначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч.1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч.3).

Аналізуючи викладене, слід дійти до висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зістаттею 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, предявляючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги у цій частині, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на витяг з Тарифів банку та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в Приватбанку, як невідємні частини спірного договору.

Щодо питання чи є Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 05.11.2021 року та паспорт споживчого кредиту від 26.05.2021 року невідємною частиною кредитного договору.

Щодо Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 05.11.2021 року, то суд звертає увагу на те, що у своїй позовній заяві позивач жодним чином не посилається на обґрунтування свої вимог на Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 05.11.2021 року, яка підписана фізичною особою ОСОБА_3 . Відсутнє зазначення про вказану Заяву і в додатках до позовної заяви, а суд самостійно не може змінювати підстави позову.

Також у справі відсутні докази на підтвердження того, що вказана заява від 05.11.2021 року стосується правовідносин, що склалися між сторонами в результаті подання відповідачем 02.01.2008 року заяви б/н. Довідка про те, що за цим кредитним договором б/н видавались кредитні картки та довідка про зміну умов кредитування також це не підтверджують з огляду на висновки суду, викладені вище та виходячи з їх змісту.

Таким чином, суд вважає, що Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 05.11.2021 року не може бути визнана невідємною частиною кредитного договору.

Щодо Паспорту споживчого кредиту від 26.05.2021 року слід зазначити таке.

На підтвердження своїх вимог АТ КБ «Приватбанк» додав вказаний Паспорт споживчого кредиту, представник позивача в процесі судового розгляду наполягав на тому, що Паспорт споживчого кредиту є невідємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальниці з умовами кредитування, яка підтверджена її підписом.

Однак суд не погоджується з цими доводами з огляду на таке. Способом підтвердження виконання переддоговірного обовязку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту.Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Узагальнююча позиція суду щодо позовних вимог.

Як зазначено, АТ КБ «Приватбанк», предявляючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримала в борг позичальниця), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на заяву б/н від 02.01.2008 року, підписану позичальницею, Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи банку, як невідємні частини спірного договору.

Разом з тим, з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду, зробленого у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, на підставі ч.ч. 1 і 2 ст. 207, ст.ст. 626,628, ч. 1 ст. 638, ст.ст. 1048,1049,1054,1055,1056-1 ЦК України, враховуючи обставини справи, суд доходить висновку, що вказані Умови та Правила надання банківських послуг, які разом з Тарифами відповідачем не підписані, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви, що у цій справі між сторонами був укладений кредитний договір, складовою якого є заява б/н від 02.01.2008 року.

При цьому, суд приходить до висновку про те, що Паспорт споживчого кредиту також не є складовою частини вказаного кредитного договору. Крім того, як вже зазначалось, суд вважає, що невідємною частиною кредитного договору також не може бути визнано й Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 05.11.2021 року.

Суд погоджується з тим, що відсотки нараховувались позивачем та додавались до суми кредиту, як це вбачається з останньої колонки таблиці «Залишок після операції», тобто позивачем штучно збільшувалось тіло кредиту.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по кредитному довору у розмірі 25785,96 грн. станом на 17.09.2023 року.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1334,85 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 141, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.01.2008 року, у розмірі 25 512, 67 грн., станом на 17.09.2023 року.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1334,85 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлено 03.09.2025 року.

Суддя І.А.Ілюшик