Рішення № 129961086, 03.09.2025, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2025 Справа № 917/1148/25

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши справу

за позовною заявою Акціонерного товариства "Покровський гірничо - збагачувальний комбінат", вул. Центральна, 11, м. Покров, Дніпропетровська область, 53300

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Галушка 2024", вул. Зіньківська, 52, м. Полтава, Полтавська область, 36000

про стягнення 14 667,68 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Без виклику учасників справи,

установив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Акціонерне товариство "Покровський гірничо - збагачувальний комбінат" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галушка 2024" 14 667,68 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 25.02.2025 між сторонами Договору поставки № ЕЦП Т 44/05, з яких : 6 790,80 грн сума попередньої оплати, 3 802,40 грн пеня за порушення строків поставки товару, 1 358,16 грн штраф за порушення строків поставки товару, 2 716,32 грн 2 716,32 грн штраф за неповернення суми передоплати, по якій не здійснена поставка Товару.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: копія Договору поставки № ЕЦП Т44-05 від 23.02.2025; копія Специфікації ЕЦП 1 та Протоколу в Сервісі Вчасно; копія рахунку-фактури ТОВ "Галушка 2024" № 1402 від 02.03.2025; копія платіжної інструкції АТ "А-БАНК" № 2503 від 10.03.2025 року на суму 6 790,80 грн; копія листа № 125-05 від 13.03.2025 про підтвердження поставки Товару; копія Вимоги № 101-154-20 від 29.04.2025.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

17.06.2025 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Покровський гірничо - збагачувальний комбінат" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Галушка 2024" про стягнення 14 667,68 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 25.02.2025 між сторонами Договору поставки № ЕЦП Т 44/05, з яких: 6 790,80 грн сума попередньої оплати, 3 802,40 грн пеня за порушення строків поставки товару, 1 358,16 грн штраф за порушення строків поставки товару, 2 716,32 грн штраф за неповернення суми передоплати, по якій не здійснена поставка Товару.

Позивач просить суд розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження як малозначну.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2025 справу № 917/1148/25 розподілено судді Погрібній С.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2025 справу № 917/1148/25 на підставі розпорядження № 82 від 18.06.2025 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 23.06.2025 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.

Ухвала Господарського суду Полтавської області від 23.06.2025, яка направлялась відповідачу за адресою, наявною в матеріалах справи, та яка співпадає із зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернулася до Господарського суду Полтавської області з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Повідомлення про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання відповідач суду не надав.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 ГПК України).

За змістом ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст. 232 ГПК України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

Суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 28.09.2020 у справі № 910/9791/18, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 14.04.2021 у справі № 876/74/20, від 26.05.2021 у справі № 916/1176/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 25.11.2021 у справі № 873/41/21, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, від 14.01.2022 у справі № 910/2042/21, від 23.06.2022 у справі № 914/2265/20, від 27.07.2022 у справі № 908/3468/13).

Отже, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 ГПК України ухвала суду від 23.06.2025 вважається врученою відповідачу 02.07.2025 року.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Згідно з п.2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Таким чином, відповідач на вимогу ч.6 ст.6 ГПК України з 18.10.2023 зобов`язаний був зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, чого останнім зроблено не було.

Згідно наявної у матеріалах справи відповіді №12124599 (а.с. 53) станом на 20.06.2025 у відповідачем не зареєстровано електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Отже, судове рішення від 23.06.2025 не було вручено відповідачу в електронній формі шляхом його направлення до електронного кабінету, оскільки останній не виконав свій обов`язок щодо реєстрації електронного кабінету у строк визначений законом.

Неотримання відповідачем поштової кореспонденції за місцем офіційної реєстрації (ухвала від 23.06.2025), невиконання відповідачем обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету своєчасно свідчать про те, що відповідачем не вживались заходи щоб дізнаватись про стан існуючих судових проваджень.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд також зазначає, що з урахуванням умов воєнного стану в Україні, загальної ситуації в Україні та особливого режиму роботи суду, спрямованого на необхідності збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, суд здійснює розгляд справи №917/1148/25 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

25.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Галушка 2024" та Акціонерним товариством "Покровський гірничо - збагачувальний комбінат" в сервісі електронного документообігу "Вчасно" був укладений Договір поставки № ЕЦП Т 44/05 від 23.02.2025 року (далі - Договір, а.с. 9-16).

У Договорі сторони узгодили, зокрема, наступне :

- Постачальник зобов`язався передати у власність Покупцеві товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД вказуються в Специфікаціях (Додатках) до Договору (далі - «Товар»), які є його невід`ємною частиною, а Покупець зобов`язався прийняти вказаний Товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим Договором. (п. 1.1 Договору);

- Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві Товар на умовах та у спосіб, зазначеними в Специфікаціях (Додатках) або додаткових угодах до цього Договору. Умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010 (далі-Правила Інкотермс) (п. 3.1 Договору);

- Поставка Товару здійснюється Постачальником згідно з п. 3.1 цього Договору тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) Покупця, яка направляється Постачальнику одним із таких способів: або поштою на юридичну адресу Постачальника, або на електронну адресу у вигляді електронного документа з накладенням електронного підпису за реквізитами зазначеними в Розділі 16 "Юридичні адреси і реквізити сторін" Договору. Заявка ЕЦП направляється в електронному вигляді в тій же програмі, в якій був підписаний договір, в паперовому вигляді, якщо договір підписаний на паперових носіях. У письмовому підтвердженні (заявці) Покупець вказує графік поставки, який містить обсяги і терміни поставки Товару в межах періоду поставки, який Сторони вказують в специфікаціях (додатках) до цього Договору. Постачальник зобов`язаний направити Покупцю письмове підтвердження про отримання заявки за реквізитами зазначеними в Розділі 16 «Юридичні адреси і реквізити сторін» Договору. У разі не надання Покупцю підтвердження про отримання заявки Постачальником, заявка вважається прийнятою датою направлення її Покупцем. Дострокова поставка Товару Постачальником допускається за згодою Сторін. Не допускається поставка Товару без надання банківської гарантії Постачальником, якщо забезпечення виконання зобов`язань по цьому Договору здійснюється у формі надання банківської гарантії виконання зобов`язань по Договору. У разі ненадання Постачальником банківської гарантії в установлений строк відповідно до умов Специфікації (Додатку) цього Договору, Покупець має право розірвати Договір в односторонньому порядку, а у разі поставки Товару, відмовитися в його прийманні, відмовитися від Договору, без відшкодування Постачальникові будь-яких збитків, упущеної вигоди і т. п. (п. 3.2 Договору);

- порядок оплати та форма розрахунків вказуються Сторонами в Специфікаціях (Додатках) до цього Договору (п. 4.6 Договору);

- загальна вартість Товару за даним Договором становить суму партій Товару за всіма Специфікаціями (Додатками) до цього Договору. Ціна кожного найменування Товару, його марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії Товару вказується в Специфікації (Додатку) та додаткових угодах до цього Договору (п. 4.1 та п. 4.2 Договору);

- у разі, якщо після перерахування Покупцем попередньої оплати за Товар Постачальник відмовився від поставки Товару з будь-яких причин, Постачальник зобов`язаний повернути отриману передоплату протягом 3 (трьох) банківських днів на поточний рахунок Покупця. У випадку неповернення цих грошових коштів у зазначений строк, Постачальник крім суми попередньої оплати сплачує Покупцю штраф у розмірі 20 % від суми проведеної передплати (п. 4.8 Договору);

- у разі порушення строків поставки Товару за цим Договором Покупець має право стягнути з Постачальника пеню в розмірі 0,5% від суми не поставленого (недопоставленого) Товару за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом усього періоду прострочення виконання, незалежно від його тривалості. У разі продовження прострочення понад 10 календарних днів Покупець має право додатково стягнути з Постачальника штраф у розмірі 10% від суми не поставленого (недопоставленого) Товару (п. 11.1 Договору);

- даний Договір набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами і скріплення їх підписів печатками, термін дії договору до 31.12.2025, але не раніше повного виконання зобов`язань Сторонами. Допускається вказувати іншу дату або узгоджувати додаткову угоду про продовження строку дії, якщо зобов`язання переходять на наступний рік. Датою укладення Договору вважається дата зазначена на першій сторінці Договору (п. 13.1 Договору);

- сторони дійшли взаємної згоди здійснювати документообіг у електронному вигляді та здійснювати обмін документами у вигляді електронних документів із застосуванням засобу кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису і базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа (КЕП/УЕП) за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем обміну документами в електронному вигляді системи електронного документообігу «Вчасно» https://vchasno.ua. У разі використання Сторонами різних систем електронного документообігу або КЕП/УЕП різних Центрів сертифікації ключів зазначені системи або КЕП/УЕП повинні мати можливість взаємної роботи та верифікації ключів один з одним (п. 15.4.3. Договору).

Враховуючи правові норми ст. 181 Господарського кодексу України, ч. 1 та 2 ст. 207, ч. 1 та 2 ст. 639 Цивільного Кодексу України, норми законодавства України щодо електронних документів, електронного документообігу, електронні довірчі послуги, електронної комерції, зокрема, норму ч. 1 ст. 9 Закону України від 03.09.2015 року №675-VІІІ "Про електронну комерцію" із змінами, яка дозволяє сторонам електронного правочину користуватися послугами постачальників послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, та на підставі 15.4.3. Договору № ЕЦП Т 44/05 року між Сторонами за допомогою інформаційно-комунікаційної системи сервісу електронного документообігу "Вчасно", відповідно до Правил користування сервісом електронного документообігу "Вчасно", які визначають порядок користування цим сервісом і є обов`язковими для всіх учасників електронного документообігу, вчинено електронний правочин - Договір № ЕЦП Т 44/05, що підтверджується Протоколом підписання, сформованого в Сервісі "Вчасно".

25.02.2025 року між сторонами в сервісі електронного документообігу "Вчасно" була укладена Специфікація (Додаток) № ЕЦП 1 від 23.02.2025 до Договору, згідно умов якої ТОВ відповідач зобов`язався здійснити поставку Товару позивачу, а саме: Підшипник передньої маточини WG9100032314 у кількості 2 шт. вартістю 2 599,00 за одну штуку; Шпилька колісная задня F0000002451 у кількості 40 шт. вартістю 153,00 за одну штуку. Загальна вартість товару який підлягає поставці становить 13 581,60 грн (з ПДВ) (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 17).

У пункті 2 Специфікації (Додатку) № ЕЦП 1 від 23.02.2025 передбачена форма оплати : 50% - передплата, 50% - відстрочка до 45 робочих днів.

Згідно до пункту 4 Специфікації (Додатку) № ЕЦП 1 від 23.02.2025 передбачений строк поставки Товару : 10 робочих днів з моменту 50 % передоплати.

На виконання умов Договору та на підставі рахунку-фактури № 1402 від 02.03.2025 (а.с. 18) позивач 10.03.2025 здійснив попередню оплату у розмірі 50% від загальної вартості товару у розмірі 6 790,80 грн. Дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжної інструкції № 2503 від 10.03.2025 року (а.с. 19).

31.03.2025 року, у відповідності до п. 3.2 Договору позивачем на адресу відповідача був направлений лист (заявка-підтвердження) № 125/05 від 13.03.2025 про підтвердження поставки Товару (а.с. 20).

Враховуючи умови визначені у специфікації та факт направлення позивачем на адресу відповідача листа (заявки-підтвердження), строк поставки Товару - по 14.04.2025 включно.

В порушення умов Договору відповідачем поставка Товару позивачу не здійснена. Дана обставина відповідачем не спростована.

Оскільки відповідач не виконав умов Договору щодо поставки товару у визначений Договором строк (по 14.04.2025 року включно), позивачем 29.04.2025 (в електронному вигляді) та 30.04.2025 (засобом поштового зв`язку) надсилалась відповідачу вимога вих.№ 101-154/20 від 29 квітня 2025 із вимогою протягом 3-х днів з моменту отримання даної Вимоги поставити Товар, передбачений умовами Специфікацією (Додаток) № ЕЦП 1 від 23.02.2025 до Договору, або повернути суму передоплати у розмірі 6 790,80 грн, яка перерахована згідно платіжної інструкції № 2503 від 10.03.2025 року, а також відповідно до пункту 11.1. Договору сплатити позивачу суму штрафних санкцій у розмірі 2 376,66 грн за порушення строків поставки Товару.

За даними позивача відповідач Вимогу № 101-154/20 від 29 квітня 2025 проігнорував. Поставку Товару, передбаченого умовами Специфікації (Додаток) № ЕЦП 1 від 23.02.2025 до Договору № ЕЦП Т 44/05 від 23.02.2025, не здійснив. Суму передоплати у розмірі 6 790,80 грн, яка перерахована згідно платіжної інструкції № 2503 від 10.03.2025, не повернув. Штрафні санкції, які нараховані відповідно до пункту 11.1 Договору № ЕЦП Т 44/05 у розмірі 2 376,66 грн за порушення строків поставки Товару, відповідач не сплатив позивачу.

Враховуючи викладене, Позивач звернувся з даним позовом до суду.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. 525, ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського України (далі ГК України) передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Частиною 1 статті 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За умовами ч.1, 2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав зобов`язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним попередньої оплати у розмірі 50% від вартості товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором у встановлений строк товар Позивачу не поставив, на вимогу Позивача Відповідач кошти у розмірі 6 790,80 грн не повернув. Дана обставина відповідачем не спростована.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6 790,80 грн неповернутої попередньої оплати, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У пункті 11.1 Договору сторони погодили, що у разі порушення строків поставки Товару за цим Договором Покупець має право стягнути з Постачальника пеню в розмірі 0,5% від суми не поставленого (недопоставленого) Товару за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом усього періоду прострочення виконання, незалежно від його тривалості. У разі продовження прострочення понад 10 календарних днів Покупець має право додатково стягнути з Постачальника штраф у розмірі 10% від суми не поставленого (недопоставленого) Товару.

Тобто, при укладені Договору сторони дійшли згоди щодо стягнення одночасно штрафу та пені у разі невиконання відповідачем умов договору, тому їх одночасне застосування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору. Положеннями ст. ст. 627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постанові від 01.06.2021 року у справі №910/12876/19.

Позивач заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 3 802,40 грн за період з 15.04.2025 по 09.06.2025 та 1 358,16 грн штрафу (10% від суми не поставленого (недопоставленого) Товару на підставі п. 11.1 Договору).

Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання договірних зобов`язань щодо поставки товару позивачу, суд, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені 3 802,40 грн та штрафу 1 358,16 грн, дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.

Стосовно заявленого до стягнення з відповідача 2 716,32 грн штрафу за неповернення суми передоплати, по якій не здійснена поставка товару (20% від суми проведеної попередньої оплати на підставі п. 4.8 Договору) суд зазначає наступне.

У п. 4.8 Договору сторони узгодили, що у разі, якщо після перерахування Покупцем попередньої оплати за Товар Постачальник відмовився від поставки Товару з будь-яких причин, Постачальник зобов`язаний повернути отриману передоплату протягом 3 (трьох) банківських днів на поточний рахунок Покупця. У випадку неповернення цих грошових коштів у зазначений строк, Постачальник крім суми попередньої оплати сплачує Покупцю штраф у розмірі 20 % від суми проведеної передплати (п. 4.8 Договору).

З наданого позивачем розрахунку штрафу вбачається, що останній на підставі п. 4.8 Договору обраховує 20% штрафу від загальної суми непоставленого товару (13 581,60 грн), в той час як умови п. 4.8 передбачають сплату штрафу у розмірі 20 % від суми проведеної передплати (6 790,80 грн).

За розрахунком суду розмір штрафу за неповернення відповідачем позивачу суми передоплати, по якій не здійснена поставка товару становить 1 358,16 грн (6 790,80 грн х 20% = 1 358,16 грн).

Оскільки відповідач не надав суду доказів повернення позивачу передоплати, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині є правомірними частково та підлягають задоволенню у розмірі 1 358,16 грн.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи, зокрема, є : позовна заява; відзив на позовну заяву.

Відповідач контррозрахунку ціни позову не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами частини 4 статті 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6 790,80 грн суми попередньої оплати, 3 802,40 грн пені за порушення строків поставки товару, 1 358,16 грн штрафу за порушення строків поставки товару, 1 358,16 грн штрафу за неповернення суми передоплати, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Стосовно розподілу судових витрат.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи приписи ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та ціну позову у даній справі та подання позивачем позову в електронній формі, останній при зверненні до суду повинен був сплатити 2 422,40 грн.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з позовом до суду згідно платіжної інструкції № 64557 від 09.06.2025 позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. Зарахування судового збору у розмірі 3 028,00 грн до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується довідкою (а.с. 52).

Отже при зверненні з даним позовом до суду Позивачем було сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено Законом, на суму 605,60 грн.

Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України визначено, що у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вищевикладене та часткове задоволення позовних вимог позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 605,60 грн судового збору, як зайво сплачені. Витрати зі сплати решти судового збору у розмірі 2 198,09 грн покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Роз`яснити позивачу, що з 07.01.2025 повернення судового збору здійснюється органами Казначейства виключно на підставі електронного подання, сформованого відповідним судом чи територіальним управлінням Державної судової адміністрації України.

Таким чином, для формування Господарським судом Полтавської області електронного подання на повернення судового збору, позивачу необхідно надати суду вичерпну інформацію згідно з абзацом сьомими пункту 5 розділу I "Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 606 від 26.11.2024 р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галушка-2024" (36009, Полтавська область, місто Полтава, вул. Зіньківська, будинок 52, код ЄДРПОУ 37061535) на користь Акціонерного товариства "Покровський гірничо - збагачувальний комбінат" (вул. Центральна, 11, м. Покров, Дніпропетровська область, 53300, код ЄДРПОУ 00190928) 6 790,80 грн суму попередньої оплати, 3 802,40 грн пені за порушення строків поставки товару, 1 358,16 грн штрафу за порушення строків поставки товару, 1 358,16 грн штрафу за неповернення суми передоплати та 2 198,09 грн судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В частині стягнення з відповідача 1 358,16 грн штрафу за неповернення суми передоплати у задоволенні позову відмовити.

4. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення підписане 03.09.2025 року (після виходу судді з відпустки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик