Рішення № 129943895, 03.09.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

03.09.2025 р. справа №520/21209/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом

ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник)до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - відповідач, владний суб`єкт, орган публічної адміністрації)провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2025 пенсії з обмеженням максимального розміру та застосування до пенсії коефіцієнтів, визначених ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»; 2) зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату з 01.01.2025 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії без обмеження її максимальним розміром та без застосування до пенсії коефіцієнтів, визначених ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням фактично виплачених сум.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що унаслідок вчинення органом публічної адміністрації протиправного управлінського волевиявлення не одержує пенсію у належному розмірі.

Відповідач із поданим позовом не погодився, надавши 22.08.2025р. відзив, де наполягав на відсутності підстав для незастосування з 01.01.2025р. положень постанови КМУ від 03.01.2025р. №1.

Суд, вивчивши доводи усіх наявних у справі документів учасників спору, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник обліковується в ГУ ПФУ в Харківській області як пенсіонер органів прокуратури, отримує від означеного субєкта владних повноважень з 16.12.2019р. пенсію у порядку Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII.

Згідно з приєднаним до справи протоколом перерахунку пенсії від 26.02.2025р. суб"єкт владних повноважень обчислив пенсію заявника до виплати із застосуванням коефіцієнтів згідно з постановою КМУ від 03.01.2025р. №1, унаслідок чого із загального розміру пенсії у - 83.046,60 грн до виплати належить - 34.747,86 грн.

Згідно з листами відповідача №2000-0202-8/114051 від 28.07.2025р. та №2000-0202-8/119247 від 06.08.2025р. на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 по справі № 520/9920/19 з урахуванням ухвали про роз`яснення судового рішення від 20.01.2020 ОСОБА_1 з 16.09.2019 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру", виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати згідно з довідкою від 12.09.2019 вих. № 18-79зп, виданою Генеральною прокуратурою України, без обмеження її максимального розміру.

На виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 по справі № 520/9920/19 про роз`яснення судового рішення ОСОБА_1 з 30.03.2023 було проведено перерахунок пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати згідно з довідкою від 21.09.2022 вих. №21-280зп, виданою Офісом Генерального прокурора, без обмеження її максимального розміру.

З 1 січня 2025 року виплата пенсії ОСОБА_1 проводиться з урахуванням положень статті 46 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік та постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану.

Стверджуючи про невідповідність закону управлінського волевиявлення органу публічної адміністрації з приводу обчислення розміру пенсії до виплати з 01.01.2025р. відповідно до постанови КМУ від 03.01.2025р. №1, заявник ініціював даний спір.

Надаючи оцінку установленим обставинам спірних правовідносин та відповідності вимогам ч.2 ст.2 КАС України реально вчиненого управлінського волевиявлення субєкта владних повноважень, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

У розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України відповідач є субєктом владних повноважень, а тому на відносини з реалізації відповідачем наданих законом повноважень поширюється дія ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України.

Окрім того, зі змісту ст.8 Конституції України слідує, що верховенство права слід розуміти, зокрема, як механізм забезпечення контролю за використанням влади державою та захисту людини від свавільних дій державної влади, позаяк за правовою позицією рішення Конституційного Суду України від 11.10.2018р. №7-р/2018 (справа № 1-123/2018(4892/17)) принцип юридичної визначеності як один з елементів верховенства права не виключає визнання за органом публічної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними. Натомість, згідно з юридичною позицією Конституційного Суду України «цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості у особи передбачати дії цих органів» (абзац третій підпункту 2.4 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 08.06.2016р. №3-рп/2016).

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що в Україні як у правовій державі, де проголошена дія верховенства права та найвищою соціальною цінністю є людина, згідно з ст.ст. 1, 3, 8, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України усі без виключення суб`єкти права (учасники суспільних відносин) зобов`язані дотримуватись існуючого правового порядку, утримуючись від використання права на "зло" (від зловживання правом), а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати покладені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб який неодноразово продовжувався та триває на теперішній час.

Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР"Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 р. № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" зазначено, що відповідно до статті 46 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік Кабінет Міністрів України постановив, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 2 зазначеної постанови, у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 116 від 04.02.2025).

Частиною 3 визначено, що ця постанова набирає чинності з дня опублікування та застосовується з 1 січня 2025 року.

Таким чином, згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 за №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» норми цієї постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 за №1 застосовуються у разі якщо розмір пенсії перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2019р. у справі №520/9920/19 (яке набрало законної сили 16.12.2019р.) було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакції Закону № 2663-111 від 12.07.2001) у розмірі 90%, згідно з довідкою від 12.09.2019 за № 18-79зп, без будь - яких обмежень або виключень з цієї статті, без обмеження заробітної плати, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2020р. у справі №520/9920/19 роз`яснено рішення Харківського окружного адміністративного суду м. Харкова від 31.10.2019 у справі № 520/9920/19 наступним чином: при виконанні рішення суду Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області зобов`язано призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції Закону № 2663-111 від 12.07.2001), починаючи з дати звернення за призначенням пенсії, а саме з 16.09.2019, у розмірі 90%, згідно з довідкою від 12.09.2019 за № 18-79зп, без будь-яких обмежень або виключень з цієї статті, без обмеження заробітної плати, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 по справі № 520/9920/19 з урахуванням ухвали про роз`яснення судового рішення від 20.01.2020 ОСОБА_1 з 16.09.2019 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру", виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати згідно з довідкою від 12.09.2019 вих. № 18-79зп, виданою Генеральною прокуратурою України, без обмеження її максимального розміру.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022р. у справі №520/9920/19 роз`яснено рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/9920/19 від 31.10.2019 таким чином, що при його виконанні Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області слід провести перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 за вислугу років згідно зі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ в редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001року, з розрахунку 90% від розміру заробітної плати згідно довідки Офісу Генерального прокурора від 21.09.2022 № 21-280 ЗП про розмір заробітної плати, виданої ОСОБА_1 , відповідно до якої фактично нарахована заробітна плата на посаді заступника начальника Департаменту станом на 01.01.2022 складає 92274 грн., без обмеження розміру заробітної плати для перерахунку пенсії за вислугу років та проводити виплати перерахованої пенсії за вислугу років без обмежень розміру виплати перерахованої пенсії, передбачених працюючим особам-пенсіонерам за спеціальним законом - Законом України «Про прокуратуру».

На виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 по справі № 520/9920/19 про роз`яснення судового рішення ОСОБА_1 з 30.03.2023 було проведено перерахунок пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати згідно з довідкою від 21.09.2022 вих. №21-280зп, виданою Офісом Генерального прокурора, без обмеження її максимального розміру.

Згідно з приєднаним до справи протоколом перерахунку пенсії від 26.02.2025р. суб"єкт владних повноважень обчислив пенсію заявника до виплати із застосуванням коефіцієнтів згідно з постановою КМУ від 03.01.2025р. №1, унаслідок чого із загального розміру пенсії у - 83.046,60 грн до виплати належить - 34.747,86 грн.

Таким чином, реально вчинене суб"єктом владних повноважень управлінське волевиявлення з приводу обчислення розміру пенсії позивача до виплати із застосуванням ст. 46 Закону України від 19.11.2024 №4059-ІХ "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та постанови КМУ від 03.01.2025р. №1 відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України та не суперечить судовим актам у справі №520/9920/19.

Доводи позивача про те, що при відсутності правових підстав та розпорядчих документів відповідачем протиправно проведено у січні 2025 року відрахування з пенсії суд відхиляє як юридично неспроможні, позаяк з 01.01.2025 настала подія докорінної зміни законодавства, зумовленої дією правового режиму воєнного стану та обмеженістю фінансових ресурсів Держави.

Так, ст.46 Закону України від 19.11.2024 №4059-ІХ "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Окрім того, статтею 46 Закону України від 19.11.2024 №4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» наділено Кабінет Міністрів України правом визначати розміри і порядок застосування до суми перевищення коефіцієнтів.

На подальший розвиток положень ст.46 Закону України від 19.11.2024 №4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», яка застосовується з 01.01.2025.

Як встановлено судом, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області позивачу довічно за рішенням суду призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 83.046,60 грн, а з 01.01.2025 розмір пенсії позивача до виплати обчислений суб"єктом владних повноважень із застосування коефіцієнтів згідно з постановою КМУ від 03.01.2025р. №1.

При цьому, і ст.46 Закону України від 19.11.2024 №4059-ІХ "Про Державний бюджет України на 2025 рік", і норми постанови КМУ від 03.01.2025р. №1 містять посилання на Закон України «Про прокуратуру», відповідно до якого пенсії, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до сум перевищення.

Постанова КМУ від 03.01.2025р. №1 є чинною та не визнавалася неконституційною, тому підлягає застосуванню.

Тобто, при обчисленні пенсії заявника до виплати відповідачем були застосовані приписи постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», яка є чинною та діє з 01.01.2025 року.

Окремо суд ураховує позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 14.05.2025р. у справі №440/14216/23, що в умовах війни пріоритетним є спрямування обмежених фінансових ресурсів держави на фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які безпосередньо беруть участь у бойових діях (членів їхніх сімей), а відповідно, на захист суверенітету і територіальної цілісності України, а не на інші цілі, що може вплинути на збалансованість державного бюджету. Вказане викликане об`єктивними причинами, а саме прагненням збалансувати державний бюджет з метою належного фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України.

Розвязуючи спір, суд відзначає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) суб`єкта владних повноважень викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів та зазначення у процесуальних документах належних аргументів відповідності закону вчиненого волевиявлення, але стан виконання суб"єктом владних повноважень цього обов`язку не виключає дії норм ч.1 ст.77 КАС України та стандартів доказування, сформульованих у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. по справі №916/3027/21.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження №К/9901/16112/18) обов`язковою умовою визнання протиправним управлінського волевиявлення субєкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення таким волевиявленням власних прав та інтересів та доведеність факту невідповідності закону реально вчиненого управлінського волевиявлення.

Кваліфікуючи реально вчинене у спірних правовідносинах управлінське волевиявлення суб`єкта владних повноважень, суд виходить із того, що за загальним правилом під рішенням суб`єкта владних повноважень слід розуміти письмовий акт, під дією суб`єкта владних повноважень слід розуміти вчинок посадової/службової особи, під бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти невиконання обов`язків, під відмовою суб`єкта владних повноважень слід розуміти письмово зафіксоване діяння з приводу незадоволення звернення приватної особи.

За змістом правових позицій постанови Верховного Суду від 03.06.2020р. у справі №464/5990/16-а та постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022р. у справі №9901/276/19 протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень є зовнішня форма поведінки (діяння) органу/посадової особи у вигляді неприйняття рішення (нездійснення юридично значимих дій) у межах компетенції за наявності фізичної змоги реалізувати управлінську функцію.

У межах спірних правовідносин субєктом владних повноважень було вчинене управлінське волевиявлення у формі дії у розумінні вчинку з приводу обчислення до виплати пенсії за правилами постанови КМУ від 03.01.2025р. №1, що призвело до обчислення пенсії до виплати у розміру меншому, від пенсії, обчисленої до нарахування за обліками суб"єкта владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про те, що під час розгляду справи суб`єкт владних повноважень довів дотримання у межах спірних правовідносин ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, позаяк вчинив управлінське волевиявлення з приводу обчислення пенсії до виплати з урахуванням як спеціальних правил ст.46 Закону України від 19.11.2024 №4059-ІХ "Про Державний бюджет України на 2025 рік" і постанови КМУ №1 від 03.01.2025р., так і норм Закону України "Про прокуратуру", котрі не містять застережень про протилежне у сфері соціального захисту колишніх працівників органів прокуратури України у сфері пенсійного забезпечення.

Тож, за наслідками розгляду справи слід визнати доведеним за правилами ч.2 ст.77 КАС України факт відповідності ч.2 ст.2 КАС України реально вчиненого субєктом владних повноважень управлінського волевиявлення та навпаки недоведеним за правилом ч.1 ст.77 КАС України факт існування у заявника порушеного публічного права (інтересу) у межах спірних правовідносин на отримання пенсії у належному розмірі.

Указане є визначеною процесуальним законом підставою для відмови в задоволенні позову.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), вичерпно реалізував усі діючі механізми з`ясування об`єктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам та нормам закону, котрі здатні вплинути на правильне вирішення спору; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; повно та детально виклав власні висновки та міркування як з приводу тлумачення належних норм права, так і з приводу усіх слушних доводів поданих учасниками спору процесуальних документів.

Решта аргументів сторін окремої оцінки не потребує, позаяк не має юридичного значення для правильного вирішення спору по суті.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4-12, 72-77, 90, 211, 241-244, 246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення суду підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Суддя А.В. Сліденко