Рішення № 129943814, 28.08.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 серпня 2025 року № 520/32897/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мельникова Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Лапіної Ю.В.,

представника позивача Бірюкова О.П.,

представника відповідача Ринденко М.С,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вул. Плеханівська, буд. 126, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 42206328) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 44131658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 31.10.2023 №470/3500040136 щодо застосування до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" штрафу у сумі 15 886 786, 37 грн.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 31.10.2023 №470/3500040136 прийняте на підставі Акту Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 25.09.2023 №534/35-00-04-01-14/42206328 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Податковим органом при складенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 31.10.2023 №470/3500040136 не враховано пояснення позивача, відтак, у контролюючого органу відсутні правові підстави для застосування до позивача відповідальності, передбаченої п. 124.3 ст. 124 ПК України.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Біленському О.О..

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вул. Плеханівська, буд. 126, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 42206328) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 44131658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2024 апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 30.04.2025 касаційну скаргу позивача, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2024 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Мельникову Р.В..

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 адміністративну справу прийнято до розгляду. Розгляд адміністративної справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Від представника Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до суду надійшов відзив, у якому відповідач зазначив, що вимоги і доводи позивача не визнає, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Також зазначив, що під час нового розгляду справи №520/32897/23 спірними є обставини умисного вчинення правопорушення, наявність такої кваліфікуючої ознаки діяння, як повторність та відповідно правомірність застосування контролюючим органом штрафної санкції у розмірі 50% на суму 15 886 786,37 грн. Разом з тим, контролюючий орган стверджує, що при наявності достатніх коштів у ПрАТ "Харківенергозбут", як вбачається з його фінансової звітності, була можливість своєчасно виконати обов`язок зі сплати податкового зобов`язання, проте сплату позивач здійснював вибірково, що підтверджує те, що позивач діяв нерозумно, недобросовісно, усвідомлюючи настання негативних наслідків у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, що повністю узгоджується з приписами п. 109.1, п. 109.2 ст. 109, п. 112.1, 112.2 ст. 112, п. 124.3 ст. 124 ПК України. Повторність умислу в діяннях позивача підтверджується нарахуванням штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ПДВ та винесенням відносно ПрАТ "Харківенергозбут" податкового повідомлення-рішення №20/3500040136 від 31.01.2022 про накладення штрафу 25% на суму 6 875 000,00 грн. Вищезазначене ППР оскаржене у судовому порядку, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 по справі №520/2946/22 підтверджено умисність в діях ПрАТ "Харківенергозбут" та правомірність податкового повідомлення-рішення №20/3500040136 від 31.01.2022, яким позивачу нараховано штрафні санкції за п. 124.2 ст. 124 ПК України. Таким чином, оскільки контролюючим органом відносно ПрАТ "Харківенергозбут» рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку прийнято не було, позивач зобов`язаний був дотриматись норм чинного законодавства щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток по податковим деклараціям. Відтак, контролюючим органом було правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 31.10.2023 №470/3500040136 на загальну суму 15 886 786, 37 грн., відсутні підстави для його скасування.

Представником ПрАТ "Харківенергозбут" до суду подано відповідь на відзив, в якій позивачем було зазначено, що за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові Верховного Суду від 30.04.2025 у даній справі (№ 520/32897/23): « 60. Указані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, зокрема обставини, які свідчать про умисність у діях платника на дати початку відліку кількості днів прострочення, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Верховним Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій». Відповідачем у Акті перевірки та оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні не встановлено наявності грошових коштів, та зокрема достатньої кількості грошових коштів на рахунках Позивача для погашення боргу станом на граничний термін сплати, а саме: станом на 01.08.2022, 19.08.2022 та 21.11.2022. Так, «Звіт про рух коштів» не може вважатися належним доказом, у зв`язку з тим що не містить суми наявних коштів на визначену дату. Відсутність в акті камеральної перевірки обставин, які характеризують таку ознаку виявленого діяння як умисність та не встановлення факту наявності грошових коштів на дати початку відліку кількості днів прострочення вказують на незаконність прийняття в подальшому податкового повідомлення-рішення на підставі п. 124.2 ст. 124 ПКУ. Окрім того, в розділі акту камеральної перевірки «Висновок» (а.с.41, т.1) зазначено, що позивачем порушено п.57.1 ст. 57, п. 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, проте відсутні будь-які посилання на обставини, які вказують на наявність саме такої кваліфікуючої ознаки повторного діяння позивачем протягом 1095 днів. У податковому повідомленні-рішенні у розділі «посилання на норму щодо строків сплати грошового зобов`язання, порушення якої встановлено» зазначено на підставі п. 124.3 ст. 124 ПК України. Отже, з урахуванням загальновідомих обставин, які за висновками Верховного Суду негативно впливають на фінансовий стан електропостачальників та за відсутності доказів наявності грошових коштів у Позивача станом на дату початку прострочення податкового зобов`язання, застосування Відповідачем п. 124.2 ст. 124 ПКУ є безпідставним.

У судове засідання призначене на 19.08.2025 представники сторін прибули. Представник позивача викладені позовні вимоги підтримав, представник відповідача викладені у відзиві на позовну заяву заперечення підтримав. Представником позивача подано додаткові пояснення з яких вбачається, що зазначені у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні порушення обумовлені перешкодами спричиненими веденням бойових дій на території Харківської області. Представником відповідача зазначено, що у позивача вбачався безпосередній умисел при вчиненні податкового правопорушення, відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд, дослідивши повно та всебічно матеріали справи та наявні в них докази, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", ідентифікаційний код юридичної особи - 42206328, місцезнаходження юридичної особи: вул. Плеханівська, буд. 126, м. Харків, 61037, зареєстроване у передбаченому законом порядку як суб`єкт господарювання, знаходиться на податковому обліку в Північному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Видами діяльності Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" за КВЕД є: 335.14 Торгівля електроенергією (основний); 85.32 Професійно-технічна освіта; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Судом встановлено, що Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, п. 75.1 ст. 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку п. 76.2 ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на прибуток по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2022 року від 19.07.2022 №9132980772, по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2022 року від 01.08.2022 №9145100485, по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2022 року від 08.11.2022 №9233734192.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 25.09.2023 №534/35-00-04-01-14/42206328, відповідно до якого перевіркою встановлено затримку сплати ПрАТ "Харківенергозбут" узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на прибуток по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2022 року від 19.07.2022 №9132980772, по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2022 року від 01.08.2022 №9145100485, по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2022 року від 08.11.2022 №9233734192 на загальну суму 31 773 572,73 грн., а саме:

1) податкова декларація з податку на прибуток підприємств за І квартал 2022 року від 19.07.2022 №9132980772: граничний термін сплати - 01.08.2022, дата фактичної сплати - 30.09.2022, сума податкового боргу, що сплачено - 971 800,09 грн., кількість днів прострочення - 60;

2) податкова декларація з податку на прибуток підприємств за І квартал 2022 року від 19.07.2022 №9132980772: граничний термін сплати - 01.08.2022, дата фактичної сплати - 30.12.2022, сума податкового боргу, що сплачено - 27 938 707,64 грн., кількість днів прострочення - 151;

3) по податкова декларація з податку на прибуток підприємств за півріччя 2022 року від 01.08.2022 №9145100485: граничний термін сплати - 19.08.2022, дата фактичної сплати - 30.12.2022, сума податкового боргу, що сплачено - 1 891 265,00 грн., кількість днів прострочення - 133;

4) податкова декларація з податку на прибуток підприємств за три квартали 2022 року від 08.11.2022 №9233734192: граничний термін сплати - 21.11.2022, дата фактичної сплати - 30.12.2022, сума податкового боргу, що сплачено - 971 800,00 грн., кількість днів прострочення - 39.

ПрАТ "Харківенергозбут", не погоджуючись із висновками акту, направило до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків заперечення від 09.10.2023 за вих. №01-23/8199 на акт перевірки від 25.09.2023 №534/35-00-04-01-14/42206328.

За результатами розгляду заперечень ПрАТ "Харківенергозбут", Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків 24.10.2023 прийнято рішення №2554/6/35-00-04-01-22 щодо правомірності висновків акту камеральної перевірки.

31.10.2023 Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення-рішення №470/3500040136 (форма «Ш»), яким на ПрАТ "Харківенергозбут" на підставі п. 124.3 ст. 124 ПК України накладено штраф у розмірі 50%, а саме - 15 886 786,37 грн., за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства (затримка на 151 календарний день сплати).

Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» звернулося до суду з позовом до Північного міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Управління, податковий орган), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.10.2023 № 470/3500040136 щодо застосування штрафних санкцій у сумі 15 886 786,37 грн.

Суд розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог виходив з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно зі статтею 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Положеннями підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, податкові зобов`язання, які самостійно визначені платником у податкових деклараціях, є узгодженими.

Разом з тим, суд також враховує особливості справляння податків в умовах воєнного стану, зокрема, звертає увагу на зміст пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, за яким платник податків звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання податкового обов`язку у випадку неможливості його виконання. Вказана норма передбачає конкретну підставу для невиконання податкових правил - об`єктивна нездатність їх дотримання.

Позивач звертаючись до суду з позовом зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин діяли норми статі 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, що передбачали звільнення від відповідальності у вигляді штрафних санкції за вчинення правопорушень протягом дії карантину.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26.02.2025 у справі № 200/4768/23 виклав свою правову позицію, щодо дії «ковідного» мораторію та питань звільнення платників податків від застосування штрафних санкції за порушення податкового законодавства.

Відтак, механізм «ковідного» мораторію, закріплений у пункті 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, мав діяти до завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Водночас із запровадженням воєнного стану законодавцем було ухвалено особливості оподаткування, насамперед шляхом доповнення підрозділу 10 розділу XX ПК України підпунктом 69.2 (у редакції Закону № 2260-ІХ), який із 27 травня 2022 року чітко установив, що вимоги законодавства щодо «ковідного» мораторію під час воєнного стану не застосовуються.

Так, 27 травня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).

У цьому Законі підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Таким чином, встановлені особливості справляння податків та зборів забезпечували звільнення від відповідальності всіх без винятку платників податків (за умови належного виконання обов`язків у подальшому). Проте, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 звільнення від відповідальності було поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків відповідного обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Варто зазначити, що норма підпункту 69.2 сприймається однозначно та не викликає множинного трактування. Зміст цього підпункту прямо передбачає припинення дії пункту 52-1 під час воєнного стану, тому платник податків не міг мати жодних правомірних очікувань щодо подальшого поширення «ковідного» мораторію в цей період. Відтак у платників податків відсутній простір для ухвалення рішень із різним правовим змістом, що характерно у ситуаціях колізії або неоднозначності норм.

При цьому пункт 52-1 не був формально виключений із тексту ПК України, оскільки на момент ухвалення відповідних змін паралельно мали місце як карантин, так і воєнний стан, і є очевидним, що було невідомо, яка з указаних обставин завершиться раніше. Отже, попри те що пункт 52-1 формально залишався в цьому Кодексі, дія цього положення на період воєнного стану фактично була припинена і не могла бути застосована.

З огляду на зазначене, Верхoвний Суд у складі судoвoї палати з рoзгляду справ щодо пoдатків, збoрів та інших oбoв`язкoвих платежів Касаційнoгo адміністративнoгo суду дійшов висновку про відсутність підстав для відступлення від позиції, викладеної у постановах від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/23 та від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23.

Верховний Суд акцентував також увагу, що жодна правова норма не повинна тлумачитися як така, що дозволяє умисно вчиняти правопорушення, при цьому не ставлячи в залежність від наявності конкретних фактичних обставин, які б могли обґрунтувати неможливість дотримання правила поведінки. Інакше це створює системні ризики для підтримання правопорядку і може призводити до деструкції належного порядку розвитку суспільних відносин.

Згідно частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, посилання позивача на дію «ковідного» мораторію як підставу для визнання протиправності застосування штрафних санкцій за порушення податкового обов`язку суд відхиляє, оскільки граничні строки сплати податку настали після 27.05.2022.

Також суд зазначає, що на позивача в межах даних спірних правовідносин не розповсюджується дія «ковідного» мораторію, що діяв у період з 27.05.2022 до 31.07.2022, оскільки, як вже було встановлено попередньо, зокрема Верховним Судом, фахівцями Управління на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ ПК України, у порядку пункту 76.2 статті 76 розділу ІІ ПК України проведено камеральну перевірку ПрАТ «Харківенергозбут» щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на прибуток по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2022 року від 19.07.2022 № 9132980772, по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2022 року від 01.08.2022 № 9145100485, по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2022 року від 08.11.2022 № 9233734192, за результатами якої складено акт від 25.09.2023 № 534/35-00-04-01-14/42206328, висновками якого встановлено затримку сплати ПрАТ «Харківенергозбут» узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на прибуток по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2022 року від 19.07.2022 № 9132980772, по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2022 року від 01.08.2022 № 9145100485, по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2022 року від 08.11.2022 № 9233734192 на загальну суму 31 773 572,73 грн., а саме:

податкова декларація з податку на прибуток підприємств за І квартал 2022 року від 19.07.2022 № 9132980772: граничний термін сплати - 01.08.2022, дата фактичної сплати - 30.09.2022;

податкова декларація з податку на прибуток підприємств за І квартал 2022 року від 19.07.2022 № 9132980772: граничний термін сплати - 01.08.2022, дата фактичної сплати - 30.12.2022;

податкова декларація з податку на прибуток підприємств за півріччя 2022 року від 01.08.2022 № 9145100485: граничний термін сплати - 19.08.2022, дата фактичної сплати - 30.12.2022;

податкова декларація з податку на прибуток підприємств за три квартали 2022 року від 08.11.2022 № 9233734192: граничний термін сплати - 21.11.2022, дата фактичної сплати - 30.12.2022.

Отже, на позивача в межах зазначених правовідносин, розповсюджувалась редакція пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що обумовлювала необхідність платників податків встановлювати факт неможливості виконання податкового обов`язку, шляхом звернення до контролюючого органу з відповідною заявою, оскільки сама обставина дії воєнного стану в Україні, та місцезнаходження платника податків на територій ведення активних/можливих бойових дій не є безумновною підставою для звільнення суб`єкта господарювання від виконання вимог податкового законодавства.

Окрім того, суд наголошує, що сторони судового процесу, зокрема позивач, повинні брати активну участь у збиранні доказової інформації з метою підтвердження обґрунтованості своєї позиції перед судом. Обов`язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі. Позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності. Тобто обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (далі Наказ № 225).

Як передбачено вищезазначеним наказом, у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає до контролюючого органу не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліками документів, затвердженими Наказом № 225.

Вищезазначені правила застосовуються до платника податків, який станом на 06.09.2022 має можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків.

До платників податків, у яких після 06.09.2022 з`явилася можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила: у разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у визначені строки (не пізніше 30 вересня 2022 року), платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов`язання тощо) таким платником податку, передбачених Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

До платників податків, які на дату 06.09.2022 та після цієї дати виконували податкові обов`язки, але у зв`язку із військовою агресією російської федерації втратили можливість їх виконувати, застосовуються такі правила: платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які виконували податкові обов`язки, але у зв`язку із військовою агресією російської федерації втратили можливість виконувати податкові обов`язки, вживають заходи, щодо подання заяви та відповідних документів, у термін протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення можливостей платника податків подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків (п.п. 3-7 Наказу №225).

Також Наказом №225 закріплено перелік документів, необхідних для підтвердження неможливості виконання податкового зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Харківенергозбут» звернулося до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з заявою про відсутність можливості своєчасного виконання ПрАТ «Харківенергозбут» податкового обов`язку - сплатити податок на прибуток за І квартал 2022 року у розмірі 78 214 тис.грн., що пов`язано з проведенням воєнних (бойових) дій на території міста Харкова та Харківської області з 24 лютого 2022 року - першого дня військової агресії російської федерації, введенням військового стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та окупацією території Харківської області збройними формуваннями російської федерації, на підтвердження до заяви долучено копії документів, в порядку передбаченому п. 8 розд. II Порядку, що підтверджено копією заяви № 01-09/5460 від 30.09.2022 (а.с.48 т.1).

Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків від 19 жовтня 2022 року № 1507/6/35-00-04-01-22 розглянуто заяву платника ПрАТ «Харківенергозбут» вх. № 1192/6 від 30.09.2022р. № 01-09/6460 та прийнято рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Суд зазначає, що рішення контролюючого органу щодо можливості своєчасного виконання ПрАТ «Харківенергозбут» свого податкового обов`язку було предметом судового оскарження в межах судової справи №520/11513/23. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі № 520/11513/22 у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач повторно до контролюючого органу не звертався за підтвердженням неможливості виконання податкових зобов`язань.

Відтак, суд зазначає, що оскільки позивача не було визнано контролюючим органом таким, що не має можливості виконувати свій податковий обов`язок, у відповідності до вимог пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, відтак, здійснюючи сплату узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на прибуток за податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за І квартал 2022 року від 19.07.2022 № 9132980772, за податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за півріччя 2022 року від 01.08.2022 № 9145100485, та за податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за третій квартал 2022 року від 08.11.2022 № 9233734192 допустив затримку розрахунків з бюджетом на загальну суму 31 773 572,73 грн., а саме:

податкова декларація з податку на прибуток підприємств за І квартал 2022 року від 19.07.2022 № 9132980772: граничний термін сплати - 01.08.2022, дата фактичної сплати - 30.09.2022, сума податкового боргу, що сплачено - 971 800,09 грн., кількість днів прострочення 60;

податкова декларація з податку на прибуток підприємств за І квартал 2022 року від 19.07.2022 № 9132980772: граничний термін сплати - 01.08.2022, дата фактичної сплати - 30.12.2022, сума податкового боргу, що сплачено - 27 938 707,64 грн., кількість днів прострочення - 151;

податкова декларація з податку на прибуток підприємств за півріччя 2022 року від 01.08.2022 № 9145100485: граничний термін сплати - 19.08.2022, дата фактичної сплати - 30.12.2022, сума податкового боргу, що сплачено - 1 891 265 грн., кількість днів прострочення - 133;

податкова декларація з податку на прибуток підприємств за три квартали 2022 року від 08.11.2022 № 9233734192: граничний термін сплати - 21.11.2022, дата фактичної сплати - 30.12.2022, сума податкового боргу, що сплачено - 971 800 грн., кількість днів прострочення - 39.

На підставі висновків акту від 25.09.2023 № 534/35-00-04-01-14/42206328 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 470/3500040136 (форма «Ш») від 31.10.2023, яким установлено порушення ПрАТ «Харківенергозбут» правил сплати за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, визначеного п. 57.1 ст. 57, п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та на підставі п. 124.3 ст. 124 ПК України за затримку на 151 календарний день оплати в розмірі 31 773 572,73 грн. зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 50% - 15 886 786 грн. 37 коп.

Надаючи оцінку застосованим до позивача штрафним санкціям, суд зазначає, що відповідно до положень 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

При цьому, у разі умисного (п.п.124.2 ПК) діяння вчиненого повторно протягом 1095 календарних днів або такого, що призвело до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання (п.п.124.3 ПК).

Таким чином, при прострочені розрахунків з бюджетом, понад 90 календарних днів для визначення розміру належних до застосування штрафних санкцій необхідним є встановлення наявності чи відсутності умислу платника податків щодо вчинення такого правопорушення.

Підпунктом 109.1 статті 109 ПК України установлено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 109.2, 109.3 статті 109 ПК України установлено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Зокрема, установлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1). Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності (пункт 112.2). У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи (пункт 112.7).

Також цієї нормою у пункті 112.8 визначено обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а у ПК України - обставини, що пом`якшують відповідальність особи.

Верховний Суд у постанові від 30.04.2025 у справі №520/32897/23, зазначив, що обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 124.2 і 124.3 статті 124 ПК України є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України.

Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина (у визначених ПК України випадках) в податкових правопорушеннях нерозривно пов`язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

При цьому обов`язок доведення вини покладено саме на контролюючий орган і без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.

У випадку встановлення контролюючим органом під час проведення перевірки на підставі сукупності відповідних даних податкової інформації обставин, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства, контролюючий орган не позбавлений можливості констатувати в діяннях платника податків вини в умисній формі. Такі обставини з відповідним обґрунтуванням висновків про умисність діяння в обов`язковому порядку мають бути зазначені в акті перевірки, який за усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації щодо виявленого порушення.

При цьому подання заперечень на акт перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому контролюючий орган безпосередньо вже в акті перевірки має зазначити усі обставини, які у подальшому будуть предметом розгляду під час прийняття податкового повідомлення-рішення. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння платником податків встановленого контролюючим органом складу правопорушення, за яке його може бути притягнуто до відповідальності, та забезпечує реальну можливість реалізації права, передбаченого пунктом 86.7 статті 86 ПК України, щодо надання своїх заперечень та додаткових документів і пояснень, зокрема, але не виключно таких, що спростовують встановлені обставини та висновки щодо наявності вини, підтверджують існування пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу.

Відсутність в акті перевірки інформації, яка характеризує таку ознаку виявленого діяння як умисність, вказує на необґрунтованість прийняття у подальшому податкового повідомлення-рішення на підставі пунктів 124.2, 124.3 статті 124 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.10.2023 у справі №520/14773/21, від 16.11.2023 у справі №160/24147/21, від 23.01.2024 у справі №160/17160/21, від 23.09.2024 у справі №520/10963/21.

Відтак, як вбачається з матеріалів справи позивач допустив прострочення сплати узгодженої суми грошового зобов`язання на понад 90 календарних днів, тому для застосування санкції передбаченої п.п. 124.3 ПК України контролюючим органом мало б бути в акті перевірки обґрунтовано та доведено обставини, що обумовлювали висновок, щодо наявності у платника податку умислу, тобто мала бути надана оцінка можливості суб`єкта господарювання дотримуватись правил та норм ПК України. Також, податковим органом при обранні розміру штрафних санкцій передбачених п.п. 124.3 ПК України мало б бути також зазначено про обставини, на підставі яких та у сукупності з відповідними даними податкової інформації, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства та як наслідок констатовано безпосередньо в акті перевірки про наявність в діяннях платника податків вини в умисній формі.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, відповідач на підтвердження існування умислу в діях позивача посилається на обізнаність платника податків з обов`язком сплати податкового зобов`язання, відомості про наявність коштів на рахунках позивача фінансової звітності «Баланс (Звіт про фінансовий стан)».

Так, в акті перевірки зазначено, що за даними Балансу позивача залишок коштів на рахунках в банках складав станом на 30.09.2022 63,0 млн грн. За даними податкових декларацій з ПрАТ «Харківенергозбут» від споживачів протягом липня 2022 року отримано 635,1 млн. грн. та сплачено на користь постачальників 565,9 млн. грн., протягом серпня 2022 року отримано 942,6 млн. грн. та сплачено на користь постачальників 707,9 млн. грн., протягом листопада 2022 року отримано 808,5 млн. грн. та сплачено на користь постачальників 735,1 млн. грн. Крім того, наявність коштів на рахунках підприємства підтверджується формою №3 фінансової звітності «Звіт про рух грошових коштів», яку підприємство подавало до органів державної податкової служби. Так за даними Звіту про рух грошових коштів за півріччя 2022 року (рег. № 9144844213 від 01.08.2023) надходження на рахунки підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), авансів від покупців і замовників та надходження від повернення авансів склали 5 250,8 млн. грн. За даними Звіту про рух грошових коштів за три квартали 2022 року (рег. №9226206052 від 31.10.2022) надходження на рахунки підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). авансів від покупців і замовників та надходження від повернення авансів склали 6 970,3 млн. грн. Таким чином, при наявності достатніх коштів у ПрАТ «Харківенергозбут» була можливість своєчасно виконати обов?язок зі сплати податкового зобов`язання. Крім того, можливість своєчасного виконання ПрАТ «Харківенергозбут» податкового обов?язку по сплаті узгоджених податкових зобов?язань з податку на прибуток доведено під час розгляду судової справи №520/11513/22 Другим апеляційним адміністративним судом (Постанова від 07.06.2023 року). ПрАТ «Харківенергозбут» діяння вчиненні умисно, тому що існують обставини, які свідчать, що платник податків умисно, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Податковим кодексом України.

Разом з тим, Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, під час перевірки не встановлено та не надано оцінки обставинам, що пом`якшують відповідальність (а.с.40 т.1).

Як вбачається зі змісту акта перевірки зазначаючи про фактичні надходження позивача та обсяги Балансу контролюючим органом не було надано оцінки основним витратам підприємства спрямованим на забезпечення стабільної господарської діяльності, що існувала станом на 01.09.2023 (а.с. 33-35, 56 т.1). Фактично, єдине джерело інформації, що використовував відповідач при проведенні камеральної перевірки були відомості ІКС «Податковий блок» (а.с.37 т.1).

Також, відповідачем у акті перевірки не встановлено наявності грошових коштів, та зокрема достатньої кількості грошових коштів на рахунках Позивача для погашення боргу станом на граничний термін сплати, а саме: станом на 01.08.2022, 19.08.2022 та 21.11.2022. Так, «Звіт про рух коштів» не може вважатися належним доказом, у зв`язку з тим що не містить суми наявних коштів на визначену дату.

Позивачем на акт перевірки були надані заперечення від 09.10.2023 №01-23/8199, в яких, зокрема, представником товариства було зазначено про скрутний фінансовий стан та виконання позивачем функцій постачальника універсальної послуги, а також про об`єктивну неможливість своєчасного виконання податкового зобов`язання.

Окремо суд зазначає, що позивач звертався попередньо до контролюючого органу з заявою про визнання його таким, що не може виконувати податкове зобов`язання, контролюючим органом йому відмовлено у задоволенні заяви, позивач оскаржив відповідне рішення до Харківського окружного адміністративного суду, рішенням від 13.02.2023 позов задоволено. Разом з тим, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №520/11513/23, рішення суду першої інстанції скасовано. Суд апеляційної інстанції зазначив, що «Порядком підтвердження №225 визначено вичерпний перелік підстав неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків. Підставою неможливості виконання ним своїх податкових обов`язків позивач зазначав про те, що внаслідок введення воєнного стану та продовження бойових дій, а також враховуючи, що частина територій Харківської області є окупованою, а де окуповані території зазначали значних руйнувань, у тому числі енергетичних об`єктів, у ПрАТ "Харківенергозбут" відсутні обігові кошти для повної сплати свої податкових зобов`язань, так як обов`язкові для оплати суми по договорам на ринку електроенергії перевищують надходження грошових коштів від споживачів (4 706 910,81 тис. грн. нарахувань за обов`язковими договорами проти 2 462 844,17 тис. грн.. всіх надходжень за березень - серпень 2022). Водночас суд апеляційної інстанції зауважував, що Перелік документів визначений Порядком підтвердження № 225 розроблений таким чином, що платник податків, який має намір скористуватися цією пільгою за наявності вичерпного переліку неможливості виконання платниками податкових обов`язків мав довести той факт, що він дійсно не може виконати свій обов`язок по сплаті податків через зазначені ним обставини. Проте, з поданої позивачем заяви вбачалось, що він не зазначив будь-якої із підстав, вичерпний перелік яких передбачено Порядком підтвердження № 225, у зв`язку з чим відповідачем і було прийнято рішення про необхідність надання позивачем документів, які б могли підтвердити наявність підстав визначених пунктом Порядку підтвердження №255. При цьому слід зазначити, що підтвердження таких обставин для застосування податкової пільги має бути доведено позивачем шляхом надання відповідних документів, що такі обставини є перешкодою для сплати ним податкового обв`язку. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав відповідачу документи, які б свідчили про неможливість виконання ним податкового обов`язку на підставі пункту 7 Порядку підтвердження №255, а тому відповідач прийняв рішення від 19.10.2022 року № 1507/6/35-00-04-01-22».

Разом з тим, суд зазначає, що встановлення можливості виконувати податкові зобов`язання не є беззаперечним підтвердженням можливості фактичного вжиття конкретних заходів щодо дотримання правил та норм ПК України та не свідчить про існування умислу платника податків у випадку їх порушення.

Суд звертає увагу, що надаючи оцінку порушенню позивачем строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, контролюючий орган мав зазначити в акті перевірки обставини, з належним обґрунтуванням, які свідчили б, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не могли мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства.

Такий висновок суду узгоджується позицією Верховного Суду викладеного у постанові від 30.04.2025 у справі №520/32897/23.

Для притягнення платника податків до відповідальності на підставі пункту 124.3 статті 124 ПК України за ознакою повторності умисного діяння обов`язково має бути встановлений факт притягнення такого платника до відповідальності на підставі пункту 124.2 статті 124 ПК України і таке притягнення відбулося протягом останніх 1095 днів. Для притягнення платника податків до відповідальності за вказаною нормою за ознакою тривалості порушення необхідним є встановлення факту умисності діяння і причинно-наслідкового зв`язку з таким наслідком як прострочення сплати грошових зобов`язань на строк більше 90 календарних днів.

Обставини з відповідним обґрунтуванням висновків про умисність діяння в обов`язковому порядку мають бути зазначені в акті камеральної перевірки, який за усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації щодо виявленого порушення, а його висновки можуть бути спростовані шляхом подання до контролюючого органу заперечень на акт перевірки (наприклад постанова Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі № 140/388/19).

Що також узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 05.10.2023 у справі №520/14773/21.

При цьому, відповідачем також не враховано специфіку діяльності позивача та нормативно-правові і регуляторні акти, що регулюють діяльність постачальника електричної енергії споживачу (постачальника універсальних послуг).

Відповідно до п.3.2 Статуту ПрАТ «Харківенергозбут», основним видом діяльності товариства є постачання електричної енергії за врегульованим тарифом, та постачання електричної енергії за неврегульованим тарифом.

Отже, за своєю специфікою діяльності, позивач, як електропостачальник, здійснює закупівлю електричної енергії у електровиробника (а.с. 33 т. 1) та здійснює продаж-постачання її кінцевому споживачу за відповідним тарифом.

Суд враховує посилання позивача, що неможливість належного виконання податкового обов`язку платником податку обумовлюється значними фінансовими витратами, що пов`язані з виконанням обов`язку електропостачальника, на якого, на виконання наказу №104 від 04.03.2022 Міністерства енергетики України «Щодо проведення розрахунків на ринку електричної енергії», покладено спеціальні обов`язки постачальника універсальних послуг за ціною встановленою для малих непобутових споживачів. Отже, на позивача покладено постачання електричної енергії «критичної інфраструктури» та комунальних підприємств. Відтак, на позивача вищезазначеним наказом фактично покладено статус «оператора останньої надії», що, як вбачається з пояснень позивача, обумовило суттєвий дисбаланс між необхідними видатками підприємства та його фактичними надходженнями грошових коштів від споживачів та стало перешкодою для своєчасних розрахунків з бюджетом.

Так, згідно п. 1.7.1 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 (у редакції що діяла на час звернення позивача до відповідача щодо неможливості своєчасного виконання податкового зобов`язання): «Учасник ринку, крім ОСП, ОР та гарантованого покупця, набуває статусу "Переддефолтний" при настанні принаймні однієї з таких подій або обставин: 1) учасник ринку до 18:00 банківського дня, що є другим робочим днем після дати отримання на електронну адресу учасника ринку через систему управління ринком платіжного документа від АР, не здійснив відповідну оплату; 2) учасник ринку, який є СВБ, не надавав, не підтримував, не збільшував та не поновлював фінансові гарантії в необхідному обсязі відповідно до розділу VI цих Правил; 3) учасник ринку не здійснив оплату послуги з передачі електричної енергії та/або з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у строк понад 30 календарних днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги».

Згідно п. 1.7.5 глави 1.7 розділу І Правил ринку на період існування статусу "Дефолтний" Адміністратор розрахунків вживає до такого учасника ринку такі заходи, зокрема: - зупиняє майбутні та скасовує діючі реєстрації ДД щодо продажу електричної енергії учасникам ринку; - установлює нульовий обсяг продажу електричної енергії на РДН та ВДР для такого учасника ринку; - якщо учасник ринку також виступає в якості електропостачальника (або споживача), після набуття ним статусу "Дефолтний" постачання електричної енергії споживачам такого учасника ринку (або такому учаснику ринку) здійснюється постачальником "останньої надії" відповідно до Правил роздрібного ринку.

Суд наголошує на тому, що незважаючи на те, що акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, він є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки. Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень та відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення. Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, щоб платник податків міг зрозуміти в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення та, заперечуючи проти встановлених у висновках акта перевірки порушень, на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення, мав змогу подати заперечення проти акта перевірки чи звернутися до суду з позовом про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки рішень контролюючого органу.

Про обов`язок деталізувати зміст виявлених порушень та необхідність відповідності такого опису вказаним висновкам про вчинене в акті перевірки акцентує увагу в численних рішеннях і Верховний Суд, зокрема в постанові від 26 червня 2023 року у справі №815/6819/14.

Разом з тим, акт камеральної перевірки має стислий зміст та не охоплює виклад всіх обставин, що мають значення для справи, зокрема, щодо обґрунтованості висновків про існування у платника податків умислу на порушення правил справляння податків та зборів, а також висновків, щодо реальної можливості позивача виконати свій податковий обов`язок належним чином.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень контролюючого органу про доведеність умислу в діях платника податків, щодо недотримання ним правил справляння податків та зборів, оскільки акт перевірки не містить обґрунтувань щодо існування реальної можливості позивача виконати належним чином свій податковий обов`язок зі сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Відтак, суд вважає, що за встановлених у цій справі обставин відсутні перешкоди для скасування податкового повідомлення-рішення лише в частині суми необґрунтовано застосованого штрафу, оскільки це пов`язано із застосуванням помилкової ставки штрафу внаслідок безпідставної кваліфікації діяння як умисного. За відсутності цієї кваліфікуючої ознаки діяння позивача утворює склад правопорушення, за яке відповідальність наступає на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України у вигляді штрафу в розмірі 10 відсотків.

Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема у постановах від 10 серпня 2023 року у справі №160/1998/19, від 29 липня 2021 року у справі №1340/5541/18, від 03 вересня 2019 року у справі №806/2049/18, що суми грошових зобов`язань, штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), боргу (недоїмки), яких стосуються позовні вимоги, визначені позивачу за конкретними окремими підставами, які відображені в акті перевірки, а при вирішенні відповідного спору суд не позбавлений можливості скасувати рішення суб`єкта владних повноважень у частині та, за встановлення у судовому процесі об`єкту оподаткування та його вартісного вираження, не позбавлений можливості виділити із загального обсягу грошових зобов`язань суму, яка збільшена правомірно чи суму штрафних (фінансових) санкцій, що застосовані правомірно. Такі дії суду не є підміною повноважень контролюючого органу, а є способом відновлення порушених прав, інтересів та справедливості в цілому, що відповідає повноваженням адміністративного суду.

Такий висновок також підтримано у постанові Верховного Суду від 15.04.2025 у справі № 500/159/24, та у постанові від 20.03.2025 у справі № 380/29209/23, що свідчить про усталеність правової позиції з даного питання.

Відтак, загальна сума сплаченої простроченої заборгованості за податком складає 31773572,73 грн; тоді як 10% від цієї суми складає 3177357,27 грн; отже контролюючим органом було неправомірно нараховано суму штрафу у розмірі 12709429,10 грн (15886786,37 грн - 3177357,27 грн).

Тому, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 31.10.2023 №470/3500040136 в частині нарахування щодо Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" розміру штрафу у сумі 12709429,10 грн.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 26840 грн.

Відтак, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 21472 грн (12709429,10 грн : 15886786,37 грн х 26840 грн = 21472 грн, де 12709429,10 грн грошова оцінка задоволених позовних вимог, 15886786,37 грн ціна позову, 26840 грн понесені позивачем судові витрати).

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вул. Плеханівська, буд. 126, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 42206328) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 44131658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 31.10.2023 №470/3500040136 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 12709429,10 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 44131658) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вул. Плеханівська, буд. 126, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 42206328) сплачений судовий збір у сумі 21472 грн (двадцять одна тисяча чотириста сімдесят дві гривні).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст судового рішення складено 03 вересня 2025 року.

СуддяМельников Р.В.