Рішення № 129897536, 02.09.2025, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2574/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2025 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИЛА:

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №06242-09/2024 від 05 вересня 2024 року в розмірі 10230 грн на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу. Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 05 вересня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір про надання фінансового кредиту №06242-09/2024, на підставі якого остання отримала кредит у сумі 3100 грн на строк, визначений договором, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами. 23 грудня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу, відповідно до якого останнє набуло право вимоги грошових коштів до ОСОБА_1 за вказаним договором. Відповідачка належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість у розмірі 10230,00 грн. Тому позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 06 червня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача ТзОВ «Кредит-Капітал» не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти постановлення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подала.

На підставіст. 280 ЦПК Українисуд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

05 вересня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 у режимі онлайн укладено договір про надання фінансового кредиту №06242-09/2024, відповідно до умов якого остання отримала грошові кошти у сумі 3100,00 грн на строк 120 днів. Денна процентна ставка за кредитом 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п 1.2. договору (кінцева дата погашення кредиту 02 січня 2025 року). Загальні витрати, орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом та орієнтована загальна вартість кредиту на день його оформлення вказуються у графіку платежів до цього договору. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів), що є додатком №1 до цього договору. Кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки №4790-72хх-хххх-9844 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами. Відповідно до п. 5.1 договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору відповідно до чинного законодавства та умов договору. Згідно із вказаним вище договором ОСОБА_1 підписала договір про надання фінансового кредиту №06242-09/2024 від 05 вересня 2024 року електронним підписом у формі одноразового ідентифікатораW3839. ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту, який узгоджується з умовами договору (матеріали електронної справи) (а.с. 7-19).

За інформацією ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» на платіжну картку № НОМЕР_1 хх-хххх-9844, зазначену в договорі, 05 вересня 2024 року об 16:45:04 зараховано 3100,00 грн (а. с. 25 зв.б.).

З листа АТ «Ощадбанк» №46/12-11/81271/2025 від 18 червня 2025 року вбачається, що в установі АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) відкрито банківський рахунок № НОМЕР_3 , до якого емітовано банківську картку № НОМЕР_4 та зараховано на її рахунок кошти в розмірі 3100,00 грн (а.с. 58-59).

Відповідно до інформації, що міститься у розрахунку заборгованості за кредитним договором №06242-09/2024, станом на день подання позовної заяви заборгованість ОСОБА_1 за кредитом становила 10230,00, грн, із них: 3100 грнзаборгованість за тілом кредиту, 3410, 00 грнзаборгованість за відсотками, та 3720,00 грнзаборгованість по штрафам (а.с. 22-23).

23 грудня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення права вимоги №23122024, відповідно до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відступило за плату, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло належні первісному кредиторові права вимоги у кредитних договорах, включаючи право вимоги від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами. Відповідно до п. 1.4 вказаного договору права вимоги переходять до фактора з моменту набрання чинності цим договором (а.с. 26-30).

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №23122024 від 23 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 у розмірі 10230,00 грн за договором від 05 вересня 2024 року №06242-09/2024, з яких: 3100,00 грнзаборгованість по основному боргу, 3410,00 грнзаборгованість по відсоткам, 3720,00 грнзаборгованість по штрафам (а.с. 31).

23 грудня 2024 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» повідомило відповідача про відступлення права вимоги до нього на користь позивача (а.с. 32 зв.б.).

Уст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Уст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1ст. 640 ЦК Українидоговір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

За вимогами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст.526, ч. 1 ст.527 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4ст. 631 ЦК України).

З огляду на викладене суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_2 3100,00 грн - заборгованість по основному боргу за кредитним договором та 3410,00 грн- заборгованість по відсоткам, а всього 6510,00 грн.

Щодо стягнення заборгованості за штрафами в розмірі 3720,00 грн по договору від 05 вересня 2024 року№06242-09/2024 суд зазначає таке.

Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також п. 18 Перехідних положеньЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22(61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, нарахування штрафу в сумі 3720,00 грн за невиконання грошового зобов`язання за договором є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає.

Що стосується вимоги про стягнення 7000 грн витрат на правничу допомогу, то суд дійшов такого висновку.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч. ч. 1, 4ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8статі 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 у справі «Баришевський проти України» (§95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч. 4ст. 137 ЦПК України, характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, значення справи для сторін, з урахуванням вимог розумності та справедливості, та вважає, що розмір витрат позивача на правничу допомогу становить 3000 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннямистатті 141 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до обсягу задоволених вимог. Ураховуючи, що позовні вимоги задоволено в сумі 6510,00 грн, тобто на 64,0%, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1550,34 грн (2422,40 грн.* 64,0 %) судового збору.

Керуючись статтями258,259,263-265,280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИЛА:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрованої заадресою: АДРЕСА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_2 на користьТовариства зобмеженою відповідальністюФінансова компанія«Кредит-Капітал» (79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_5 в АТ «Кредит-Агріколь») 6510 (шість тисяч п`ятсот десять) гривень 00 копійок заборгованості за кредитним договором від 05 вересня 2024 року №06242-09/2024, 1550 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят) гривень 34 копійки судового збору та 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат на правничу допомогу.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І. Г. Вортоломей