Постанова № 129896968, 01.09.2025, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1538/25

Провадження № 2-а/455/15/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

01 вересня 2025 року м. Старий Самбір

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у складі судді Титова А.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовом - ОСОБА_1 ,

до відповідача - Головного управління Національної поліції у Волинській області,

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог та їх обґрунтування

Позивач - ОСОБА_1 (далі за текстом - Позивач), звернувся до суду з позовом до відповідача - Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі за текстом - Відповідач), в якому просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5296758 від 23.07.2025, якою на Позивача за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн (далі за текстом - Оскаржувана постанова).

В обґрунтування позову Позивач, зокрема, вказує, що він 23.07.2025 в м. Любомиль на перехресті вулиць Соборності та Володимирська, керуючи автомобілем, здійснив проїзд перехрестя в момент перемикання сигналу світлофора з "зеленого" на "жовтий", не маючи при цьому можливості зупинити свій транспортний засіб не вдаючись до екстреного гальмування. Жодних інших автомобілів чи пішоходів на зазначеному перехресті не було, жодного ризику для потенційної загрози безпеки дорожного руху створено не було, проїзд перехрестя було здійснено за умов забезпечення безпеки дорожнього руху.

Правова позиція відповідача

Ухвала Старосамбірського районного суду Львівської області від 14.08.2025 про відкриття провадження у справі, якою, серед іншого, Відповідачу було встановлено строк у 8 днів з дня отримання такої ухвали суду для подання відзиву - була доставлена до Електронного кабінету Відповідача 15.08.2025. У встановлений судом строк - Відповідачем відзив не подано.

В той же час, 21.08.2025 на адресу суду надійшло клопотання Відповідача, в якому останній вказує, що отримав лише ухвалу про відкриття провадження у справі, однак позовна заява та додані до неї документи до Відповідача не надходили, що унеможливлює підготовку відзиву, у зв`язку з чим, Відповідачем заявлено клопотання про направлення на його адресу копії позовної заяви та доданих до неї документів та продовження строку для подання відзиву.

Вищевказане клопотання Відповідача задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Так, позовна заява у даній справі подана Позивачем в електронній формі з використаннями системи "Електронний суд", до позовної заяви додана квитанція про доставку копії позовної заяви та доданих до неї документів до Електронного кабінету Відповідача 31.07.2025.

Таким чином, враховуючи те, що позовна заява та додані до неї документи були доставлені 31.07.2025 до Електронного кабінету Відповідача, доводи Відповідача про те, що ним не отримувалась позовна заява та додані документі - не відповідають дійсності, а тому підстави для задоволення клопотання Відповідача про продовження строку для подання відзиву задоволенню не підлягають, оскільки Відповідачем не наведено поважних обставин, які б перешкоджали подати відзив у встановлений судом строк, тобто до 23.08.2025, з урахуванням отримання Відповідачем копії позовної заяви 31.07.2025.

Законодавство та судова практика

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (Стаття 19 Конституції України).

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості (Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010).

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (Стаття 62 Конституції України).

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 статті 7 КУпАП).

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частина 1 статті 251 КУпАП).

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина 2 статті 251 КУпАП).

Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за, серед іншого, за проїзд на заборонний сигнал світлофора.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина 1 статті 2 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 73 КАС України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина 1 статті 75 КАС України).

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (частина 1 статті 74 КАС України).

Постанова у справі про адміністративне правопорушення, виходячи з положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, сама по собі не є доказом у справі про адміністративне правопорушення та не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке приймається ним на підставі оцінки доказів у справі про адміністративне правопорушення (постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року у справі № 712/12830/16-а).

Візуальне спостереження працівниками органу Національної поліції щодо допущення особою порушення вимог Правил дорожнього руху може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку (постанова Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі з єдиним унікальним № 338/1/17, адміністративне провадження № К/9901/15804/18).

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (пункт 3 частини 3 статті 286 КАС України).

Мотиви та висновки суду

За вимогами наведених вище положень законодавства, саме на суб`єкта владних повноважень покладається як обов`язок збирати докази у справі про адміністративне правопорушення, так і обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення.

Оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення, виходячи з положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також вищенаведеної правової позиції Верховного Суду - сама по собі не є доказом у справі про адміністративне правопорушення та не є доказом вчинення адміністративного правопорушення Позивачем.

В силу принципу презумпції невинуватості, відповідно до Статті 62 Конституції України, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Враховуючи, що Відповідач не представив суду належних та допустимих доказів вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, а також правомірності винесення Оскаржуваної постанови, ця постанова підлягає скасуванню, справа про адміністративне правопорушення - закриттю, а позов - задоволенню.

Розподіл судових витрат

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України).

Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн., сума якого підлягає стягненню з суб`єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача у справі.

Судове рішення

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241 - 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Постанову поліцейського ВП №1 (м. Любомль) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області старшого сержанта поліції Купира Віталія Васильовича серії ЕНА №5296758 від 23.07.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн скасувати.

3. Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

4. Стягнути з Головного управління Національної поліції у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 484,48 грн.

Інформація про учасників справи

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління національної поліції у Волинській області, адреса: м. Луцьк, вул. Винниченка, 11, Волинська область, ЄДРПОУ 40108604.

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження

Рішення підписано без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складання повного рішення суду - 01.09.2025.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня ухвалення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Титов А.О.