Ухвала суду № 129895724, 01.09.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11809/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2025 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О. В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», яка подана представником Юхименко Юрієм Юрієвичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», Юхименко Ю. Ю. звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Вивчивши подані матеріали, вважаю за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесу особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до п. 3 ст. 58 ЦПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з ч. 1 та 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 3 ст. 62 ЦПК України, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Взаємовідносини між довірителем та представником мають договірний характер.

Згідно з ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Статтею 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачена інша назва. Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є «дирекція», а його голови - «генеральний директор», якщо статутом не передбачені інші назви. Одноосібний виконавчий орган товариства або голова колегіального виконавчого органу товариства може діяти від імені товариства без довіреності. Статут товариства може передбачати можливість кожного або окремих членів колегіального виконавчого органу діяти від імені товариства без довіреності або можливість усіх чи окремих членів виконавчого органу вчиняти дії від імені товариства без довіреності виключно разом.

Директор, у разі вчинення правочину юридичною особою, виступає в такому разі не як фізична особа, а як орган юридичної особи, тобто є її частиною. На це звернув увагу Касаційний цивільний суд у постанові від 27.04.2022 року № 761/1062/21. У постанові ВС від 16.02.2022 року у справі № 554/7761/20 зроблено висновок, що: «дієздатністю юридичної особи, як і особи фізичної, є її здатність набувати для себе цивільні права та здійснювати їх, а також набувати та виконувати цивільні обов`язки. Одна якщо для фізичної особи це є природними діями, які вона виконує власне сама, то юридична особа в силу того, що вона є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик і таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, набуває прав та обов`язків через, зокрема, свої органи управління.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами само представництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Тобто, процесуальний закон визначає, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (ст. 60 ЦПК України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у ч. ч. 1, 4 ст. 62 ЦПК України.

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному судочинстві можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Так, з позовної заяви вбачається, що вона підписана Юхименком Юрієм Юрійовичем, повноваження якого підтверджуються довіреністю від 02 січня 2025 року, яка надана Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», однак представником позивача не долучено до матеріалів справи свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, яке б підтверджувало, що Юхименко Юрій Юрійович є адвокатом.

За таких обставин, представнику позивача слід надати суду належні документи на підтвердження повноважень у вказаній цивільній справі.

Крім цього, згідно з п.3 ч.3 ст.175, ч.5 ст.177 ЦПК Українипозовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Разом з тим, в порушення вимог п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить розрахунку вказаної в позові суми боргу(його складових частин), який позивач просить суд стягнути з відповідача за зобов`язаннями позичальника.

Суд звертає увагу на те, що обґрунтований розрахунок є такий, що містить обчислення, порядок нарахування сум та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами договору, із зазначенням: по відсоткам - сума, яка підлягає сплаті за відсотками; сума, яка була/не була сплачена за відсотками; початок та кінець періоду нарахування за відсотками, детальний (щомісячний) розрахунок розміру відсотків на увесь період нарахування та сума боргу по них, тощо.

Отже, обґрунтований розрахунок заборгованості повинен містити розрахунок з розшифровкою та обґрунтуванням підстав їх нарахування (за умовами договору або відповідно до закону).

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість перед Товариством з обмеженою діяльністю «Сучасний Факторинг» за Кредитним договором №20210046004 від 16.09.2021 р. станом на 22.07.2025 р. (включно), яка становить 13 843 (тринадцять тисяч вісімсот сорок три) гривні 75 копійок, а саме: загальна заборгованість за тілом кредиту становить: 9 150, 42 (грн. коп.). Заборгованість за сумою комісії/відсотків становить: 4 693, 33 (грн. коп.).

Крім цього, Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість перед Товариством з обмеженою діяльністю «Сучасний Факторинг» №10200748238 від 20.03.2020 р. яка станом на 22.07.2025 р. (включно) становить 2 879 (дві тисячі вісімсот сімдесят сімдесят дев`ять) гривень 50 копійок, а саме: загальна заборгованість за тілом кредиту становить: 1 753, 89 (грн. коп.). Заборгованість за сумою комісії/відсотків становить: 1 125, 61 (грн. коп.)

До позовної заяви додано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договорами №10200748238 від 20.03.2020 р. та №20210046004 від 16.09.2021 р.

Між тим, позивачем у порушення вимог п.5 ч.3 ст. 175, ч.5 ст.177 ЦПК України позивачем не надано: повний, чіткий та детальний (помісячний) розрахунок за договорами №10200748238 від 20.03.2020 р. та №20210046004 від 16.09.2021 р. (документ під назвою «Виписка з особового рахунку за кредитними договорами №10200748238 від 20.03.2020 р. та №20210046004 від 16.09.2021 р.» лише фіксує суму заборгованості за тілом кредиту та заборгованість за сумою комісії за користування кредитом без зазначення дат нарахування та сплати, періоду, за який нараховані платежі, за якою формулою та на яку суму основного боргу).

Крім того, наданий розрахунок не містить обґрунтування: на підставі якого пункту договору нарахована комісія, який її розмір встановлений договором, за яких умов повинна нараховуватись комісія, обґрунтованість її нарахування.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З наведеного вище вбачається, що представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сучасний Факторинг» заборгованість за Кредитним договором №20210046004 від 16.09.2021 року в розмірі 13 843 (тринадцять тисяч вісімсот сорок три) гривні 75 копійок та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сучасний Факторинг» заборгованість за Кредитним договором №10200748238 від 20.03.2020 року в розмірі 2 879 (дві тисячі вісімсот сімдесят сімдесят дев`ять) гривень 50 копійок;

Отже, як зазначено вище, відповідно до ч.ч.3, 6 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно із ч.1 ст.188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Зміст наведеної норми свідчить про можливість об`єднання позивачем декількох вимог, які пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач заявив позовні вимоги про стягнення заборгованості із відповідача за кредитними договорами, укладеними останньою у різний період часу та на підставі різних кредитних договорів.

Заявлені позовні вимоги є різними і самостійними та мають різну підставу їх виникнення, різний предмет позову та доказування, тому під час розгляду справи будуть підлягати встановленню обставини щодо кожного предмету спору окремо, що ускладнить розгляд справи, оскільки при розгляді заявлених позовних вимог суд повинен окремо надавати оцінку обставинам, які стосуються кожної із заявлених вимог окремо.

Отже, як вбачається із матеріалів позовної заяви позивачем заявлені дві окремі майнові вимоги.

Однак, як слідує з матеріалів поданого позову до такого долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Згідно з положеннями п.10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Пунктом 13 вказаної постанови визначено, якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, передбачено ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2025 року, становить 3028 грн.

Згідно з положеннями ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подачу до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», електронній формі, застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Крім того, позивач у позовній заяві об`єднує декілька позовних вимог, оскільки просить стягнути заборгованість за двома кредитними договорами, що є самостійними вимогами майнового характеру.

Як було зазначено вище, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги, що передбачено ч.1 ст.188 ЦПК України.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», позивачем повинно бути сплачено судовий збір за три окремі вимоги майнового характеру в розмірі 2422,40 грн. за кожну з них.

З огляду на наведене, позивачу слід надати докази на підтвердження того, що ним сплачено судовий збір ще за одну вимогу майнового характеру в сумі 2422,40 грн.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях:

Отримувач коштів ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача UA308999980313141206000007493; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області(назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 3 статті 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення поданої позовної заяви без руху, із встановленням позивачу строку для усунення вищезазначених недоліків.

Керуючись Законом України «Про судовий збір», ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош