Рішення № 129884951, 26.08.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №615/1004/23

Провадження № 2/638/730/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Подус Г.С.,

за участю секретаря Двойних А.С.,

представника позивача Гаращак В.В.,

представника відповідача Руженської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м.Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Харківській області, Дочірнє підприємство «Харківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відшкодування шкоди, -

встановив:

01.06.2023адвокат Тищенко Роман Олександрович звернувся до суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 , в якій, з урахуванням уточнень, просить стягнути солідарно зіСлужби автомобільних доріг у Харківській області, Дочірнє підприємство «Харківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь позивача моральну шкоду у розмірі 500 000 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 31.05.2020 ОСОБА_2 надала у користування ОСОБА_1 т/з Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить їй на праві приватної власності. 31.05.2020 о 16:30 год. на 440км+630м а/д М-03 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_1 , допустив виїзд за межі проїзної частини та наїзд на відбійник. В результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. В цей же день стосовно водія ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР №351591 за порушення п.2.36,12.1 ПДР, що на думку поліцейського стало причиною ДТП, в зв`язку з чим його дії кваліфіковано за ст.124 КУпАП. Постановою Київського районного суду м. Харкова від 09.02.2021 у справі №615/643/20 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Як зазначає представник, рішення суду базується на висновку судової дорожньо-технічної та автотехнічної експертизи №14541/20718 від 22.12.2020, проведеної за клопотанням захисника під час судового розгляду в рамках справи про адміністративне правопорушення №615/643/20, посилаючись на який вважає, що з технічної точки зору основною причиною ДТП є невідповідність чинним стандартам та вимогам законодавства стану дорожнього покриття, узбіччя та організації дорожнього руху на ділянці 439 - 441 км автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський, на якій сталася ДТП.

Враховуючи, що балансоутримувачем цієї ділянки є Служба автомобільних доріг у Харківській області до компетенції якого відноситься в тому числі й компенсація власникам транспортних засобів витрат.

Відповідно до наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 31.03.2023 № Н-134, Службу автомобільних доріг у Харківській області перейменовано на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області (далі - Служба інфраструктури). Так, відповідачем разом із відзивом на позовну заяву ОСОБА_1 надано копію договору з додатками №ТЗ-УТР/20 від 15.01.2020 (далі - Договір). Договором встановлено, що Дочірнє підприємство Харківський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (далі - Харківський облавтодор) зобов`язується надавати послуги з обслуговування наземних видів транспорту (експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення у Харківській області). В пункті 1.1. Договору Харківський облавтодор зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, надати послуги: 63710000-9 - Послуги з обслуговування наземних видів транспорту (експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення у Харківській області). Відповідно до пункту 1.2. Договору Харківський облавтодор приймає по акту від Служби автомобільних доріг у Харківській області автомобільні дороги загального користування державного значення у Харківській області. Протяжність автомобільної дороги, згідно предмету даного Договору становить - 2 033,518км. Автомобільна дорога передається Харківському облавтодору для надання послуг для надання послуг за предметом Договору. Інформацію про протяжність та склад автомобільних доріг загального користування державного значення визначено Додатком №1, що є невід`ємною частиною Договору. Пунктом 1.3. Договору визначено, що експлуатаційне утримання повинно здійснюватися відповідно до норм чинного законодавства України, нормативно правових актів, норм та стандартів та іншого нормативно-правового регулювання у сфері дорожнього господарства. У випадку, якщо протягом строку дії цього Договору відбудеться зміна норм законодавства та/або державних будівельних норм, стандартів, технічних умов та інших правил у дорожній сфері (у тому числі, набрання чинності новими нормами), Харківський облавтодор зобов`язаний здійснювати експлуатаційне утримання у відповідності до чинної редакції таких змін Відповідно до пункту 1.6. Договору на період дії Договору та протягом гарантійного періоду, Харківський облавтодор відповідно до Закону України Про дорожній рух, Закону України Про автомобільні дороги та норм Глави 82 Цивільного кодексу України, в повній мірі відповідає за належне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майному та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) і нематеріальної (в т.ч. моральної) шкоди та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з причини незадовільного експлуатаційного утримання, допущеного з вини Харківського облавтодору, а також забезпечує повне майнове відшкодування Службі автомобільних доріг у Харківській області у разі заподіяння збитків користувачами доріг, та/або в процесі використання смуги відведення юридичними чи фізичними особами на мережі автомобільних доріг, якщо такі збитки завдані з вини Харківського облавтодору. Водночас, відповідно до п. 7.1.4. Служба інфраструктури зобов`язана здійснювати в межах компетенції контроль за виконанням вимог нормативних документів по безпеці дорожнього руху. Відповідно до п. 7.1.7 Служба інфраструктури зобов`язана здійснювати технічний нагляд за відповідністю якості та обсягами виконаних послуг згідно діючим нормативним документам. Відповідно до п. 7.1.7 Служба інфраструктури зобов`язана контролювати надання послуг у строки, встановлені Договором. Разом із тим, п. 7.3.10. Договору встановлено, що у разі скоєння ДТП внаслідок неналежного виконання умов цього Договору з вини Харківського облавтодору він несе за це відповідальність та бере на себе зобов`язання з врегулювання спорів пов`язаних з таким ДТП, розгляд справ у судових органах, відшкодування завданих збитків та інших витрат, пов`язаних із врегулюванням таких спорів. Служба інфраструктури з Харківським облавтодором ведуть облік ДТП, беруть участь у розслідування ДТП, в тому числі з матеріальними збитками, які виникли на автомобільних дорогах, що знаходяться на експлуатаційному утриманні у Харківського облавтодору. Отже, відповідно до умов Договору, Харківський облавтодор здійснює експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення у Харківській області. Договором встановлено, що Харківський облавтодор відповідає за належне утримання доріг загального користування державного значення у Харківській області та забезпечення умов безпеки руху на них. Водночас Служба інфраструктури, відповідно до умов Договору здійснює: контроль за виконанням вимог нормативних документів по безпеці дорожнього руху, технічний нагляд за відповідністю якості та обсягами виконаних послуг, контролювати надання послуг.

Посилаючись на положення ст.9, 14, 16, 24 ЗУ «Про дорожній рух», ч.1, 2 ст.1166 ЦК, вважає, що саме до компетенції відповідачів відноситься, зокрема, компенсація власникам т/з витрат, якщо ДТП сталася з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг. У зв`язку із пошкодженнями т/з та необхідністю проведення ремонтних робіт позивач разом зі своєю дружиною досить тривалий період, а саме з 31.05.2020 до кінця ремонту 08.09.2021, не мали можливості ним користуватися за призначенням, що безумовно, на думку представника, впливає на формування негативного морального стану. Оскільки у володінні позивача станом на момент ДТП був лише один т/з Toyota Auris, з метою виконання побутових та інших задач, змушений був вирішувати проблеми, пов`язані із знаходженням засобів для пересування. З урахуванням ч.1 п.п.1,3 ч.2 ст.23, ч.1 ст.1167 ЦК представник вважає, що позивач зазнав душевних страждань у зв`язку з пошкодженням його єдиного транспортного засобу та відсутністю довготривалий час можливості користуватися належним йому та його дружині майном та оцінив завдану їй моральну шкоду у розмірі 500 000 грн., що на його думку, відповідає вимогам розумності та справедливості.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 11.07.2023 відкрито провадження у цивільній справі, з урахуванням вимог ст.274 ЦПК розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, роз`яснено сторонам про порядок та строки виконання ними вимог цього Кодексу.

3107.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Служби відновлення Анусевич Я. просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказав, що до компетенції Служби відновлення входить безпосередньо проведення закупівлі з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення у Харківській області, для чого єдиною можливістю є укладання договору з експлуатації. В межах компетенції та з метою реалізації основного предмету діяльності, Служба відновлення уклала з ДП «Харківській облавтодор» договір №ТЗ-УТР/20 від 15.01.2020. Зауважив, що експлуатаційне утримання автомобільних доріг це комплекс обстеження (оглядів) та утримання автомобільних доріг, дорожніх споруд та смуги відведення. Роботи з ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільної дороги спрямовані на забезпечення споживчих властивостей, що безпосередньо відповідають інтересам користувачів, вимогам законів України. Служба відновлення заперечує твердження представника позивача щодо здійснення нею компенсації власникам т/з витрат, якщо ДТП сталася з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, оскільки відповідно до зазначеного Договору з ДП «Харківській облавтодор», виконавець на період дії Договору та протягом гарантійного періоду в повній мірі відповідає за належне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) і нематеріальної (в т.ч. моральної) шкоди та компенсації витрат власникам т/з, в зв`язку з чим, на його думку, позивачем в порушення вимог ст.175 ЦПК під час викладення змісту позовної заяви визначено не того суб`єкта, що відповідає за експлуатаційне утримання, що є підставою для відмови у задоволені позову. Звернув увагу, що ДТП сталася 31.05.2020, тоді як позовна заява датується 30.05.2023, що з урахуванням встановлених ЦПК строків позовної давності, на думку представника, свідчить про навмисне зловживання позивачем процесуальними строками, оскільки позовну заяву подано в останній день звернення до суду.

Наполягає, що за змістом ст.1166 ЦК, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів, цивільно-правова відповідальність не настає. Разом з цим, надані позивачем до суду матеріали не містять будь-яких доказів на підтвердження незадовільного стану автомобільної дороги, на якій сталась ДТП, зокрема акту, складеного уповноваженим органом у встановленому чинним законодавством порядку. Окрім того, до позовної заяви не додано доказів, які б підтверджували, що саме в результаті незадовільного утримання доріг Службою відновлення сталася ДТП, за наслідками якої позивачу, як власнику т/з, заподіяно збитків відповідачем. Наведені обставини свідчать про недоведеність позивачем наявності протиправної поведінки відповідача. Так, відшкодування моральної шкоди з вини відповідача провадиться у разі якщо потерпілий доведе факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір. Сторона, яка пред`являє вимоги відшкодування завданої їй моральної шкоди, не звільняється від обов`язку довести наявність такої шкоди, її розмір, надавши належні, допустимі та достовірні докази цього факту у порядку, встановленому процесуальними нормативно-правими актами. Зіставляючи обставини справи та зазначене позивачем обґрунтування моральної шкоди, вважає вимогу про її відшкодування безпідставною, недоведеною та необґрунтованою, тому не підлягає задоволенню. На думку представника, твердження позивача не доводять наявність моральної шкоди, тим паче не доводять, що моральна шкода завдана внаслідок дій чи бездіяльності саме Служби відновлення. Позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження наявності моральної шкоди та її розміру, лише зазначено власні суб`єктивні переконання. В позовній заяві відсутні достатні об`єктивні докази того, що саме неправомірні рішення, дії чи бездіяльність з боку відповідача перебували у причинно-наслідковому зв`язку із ДТП. Вважає, що висновок судової дорожньо-технічної та автотехнічної експертизи №14541/20718 від 22.12.2020, як єдиний доказ, на який посилається позивач, потребує детального вивчення, оскільки ДТП відбулася 31.05.2020, але висновок експерта складено лише 22.12.2020, тобто з моменту ДТП до його складення минуло майже 7 місяців, що виключає взагалі об`єктивність, доцільність та відповідність обставин, зазначених у висновку та які мали місце в день ДТП, а також на час виїзду експерта на місце ДТП для обстеження. При цьому не зважаючи, що автомобільна дорога загального користування державного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський на 440км+630м перебуває на балансі Служби відновлення, її представники не повідомлялись та не залучались до проведення такого експертного дослідження. Наголошує, що в позовній заяві, висновку судової дорожньо-технічної та автотехнічної експертизи від 22.12.2020 №14541/20718, протоколі про адміністративне правопорушення від 31.05.2020 №351591, схемі місця ДТП, тобто в усіх наданих позивачем доказах зазначено, що ДТП за участі водія ОСОБА_1 сталася на ділянці автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський саме на 440км+630м. Разом з тим, досліджувана експертом ділянка автомобільної дороги, яка відображена на доданих до позовної заяви фотоматеріалах, не є ділянкою автомобільної дороги на 440км+630м, має іншу кілометрову прив`язку, що надає підстави сумніватись в достовірності матеріалів позовної заяви, в тому числі і висновку експерта.Вважає, що висновок експерта від 20.12.2020 №14541/20718 складений лише на підставі односторонніх та суб`єктивних пояснень водія ОСОБА_1 , тому не може бути достовірним доказом. Позивач зазначає, що в день ДТП йшов сильний дощ, велика злива, але будь-яких доказів, що підтверджують несприятливі погодні не надає. Разом з тим, Службою відновлення з метою встановлення погодних умов, які були безпосередньо в день ДТП, направлено запит до Харківського регіонального центру з гідрометеорології, за інформацією якого 31.05.2020 за даними метеорологічної станції Харків найближчої до села Золочівське Богодухівського (Валківського) району Харківської області з 10:00 до 22:00 год. спостерігалася хмарна погода. Дощ випадав протягом періодів: 11:54-12:10 год., 12:26-12:48 год., 13:54-14:37 год., 17:16-18:20 год., 20:28-22:57 год. Кількість опадів за період склала 12,5 мм. Враховуючи гідрометеорологічні дані, о 16:30 год. ніякої зливи не було, що на думку представника, підтверджує факт надання водієм ОСОБА_1 недостовірної інформації, що в подальшому відображено у висновку експерта. Водій автомобіля Toyota Auris в поясненнях, які взято експертом за достовірну інформацію, зазначає, що побачив калюжу на відстані десь 40м до неї, тоді як, у висновку експерт зазначає, що відстань, яка необхідна водію для приведення гальм автомобіля Toyota до дії при швидкості руху 90 км/год становить 41,9м. Тобто розбіжність з урахуванням зазначених водієм та експертом даних становить приблизно 1.9 м, ставить під сумнів висновок експерта, так як будь-яких підтверджуючих доказів цьому не надано. В матеріалах справи, висновку експерта, в тому числі у протоколі та схемі ДТП відсутні докази, які б підтверджували та документували наявність як самої калюжі (глибиною 5 см), так само не зазначено відстань від калюжі до місця зіткнення автомобіля з металевою огорожею. Зазначив, що з моменту ДТП 31.05.2020 до огляду місця ДТП експертом 25.11.2020 минуло майже 6 місяців, що безпосередньо вказує на різну дорожню обстановку та ситуацію, яка склалася під час ДТП та під час огляду місця ДТП експертом. Будь-яких доказів, які б підтверджували засмічення лотків щебенем саме в день ДТП не надано, тому твердження та висновок експерта щодо «наявного засмічення системи водовідведення, не відповідає вимогам» не повинно враховуватись та сприйматися як належний доказ.

19.02.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник ДП «Харківський облавтодор» Рижанков А.В. просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Посилаючись на п.1.4, 1.5, 1.6, 7.3.10 договору №ТЗ-УТР/20 від 15.01.2020 вказав, що відповідальність ДП «Харківський облавтодор» виникає тільки з причини незадовільного експлуатаційного утримання, які у викладеному позивачем випадку фактично відсутні. ДП «Харківський облавтодор» не отримував планів-завдань від замовника Служби автомобільних доріг у Харківській області на будь-які роботи на вказаній позивачем ділянці автомобільної дороги загального користування державного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський на 440км+630м, тому вина ДП «Харківський облавтодор» відсутня та не доведена позивачем. Відшкодування матеріальної і моральної шкоди ДП «Харківських облавтодор», на думку представника є безпідставним та неправомірним. При здійсненні ДП «Харківський облавтодор» щодекадного обстеження автомобільної дороги загального користування державного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський на ділянці 440км+630м в травні 2023 року не було зафіксовано відхилень від вимог ДСТУ 3587-97 щодо стану дорожнього покриття і узбіччя. Наполягає, що в матеріалах справи взагалі відсутні докази, які б підтверджували вину ДП «Харківський облавтодор» щодо неналежно виконаних дорожніх робіт, внаслідок яких нібито сталась зазначена ДТП. Звернув увагу, що безпосередньо на місці ДТП, яка сталася 31.05.2020 о 16:30 год. на а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський 440км+630м під час складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно водія автомобіля Toyota Auris поліцією складено схему місця ДТП, в якій зазначено: «відсутні недоліки в утриманні дорожньо-транспортної мережі, які стали причиною дорожньо-транспортної пригоди». Зауважив, що до складу комісії замовника Служби відновлення під час складення Акту обстеження дорожніх умов на дільниці а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський км440+630, де 31.05.2020 о 16:30 год. сталася ДТП, представники ДП «Харківський облавтодор» взагалі не запрошувались і не приймали участь. Недоліків в утриманні дороги, які сприяли скоєнню ДТП або вплинули на тяжкість її наслідків, не зафіксовано. Вважає, що вимога про стягнення моральної шкоди у розмірі 500 000 грн. з ДП «Харківський облавтодор» є безпідставною та недоведеною. Жодних доказів, якими, зокрема, може бути судово-психологічна експертиза, що підтверджує заявлений розмір надуманої моральної шкоди, позивачем не надано.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позові та просив задовольнити його у повному обсязі.

Представник Служби відновлення у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві.

Представник ДП «Харківський облавтодор» у судове засідання не з`явився, раніше у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.240 ЦПК суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 223 цього Кодексу.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.223 ЦПК).

Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідачів, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.01.2020 між Службою автомобільних доріг в Харківській області (замовник) та ДП «Харківський облавтодор» (виконавець) укладено договір №ТЗ-УТР/20, згідно п.1.1 якого виконавець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, надати послуги: 63710000-9 з обслуговування наземних видів транспорту (експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення у Харківській області), за рахунок коштів державного бюджету (інших бюджетів) та в обумовлений цим договором термін. Замовник зобов`язується прийняти надані згідно із цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників, сплатити їх вартість по мірі надходження коштів, передбачених на ці цілі на його рахунок.

Виконавець приймає по акту від замовника автомобільні дороги загального користування державного значення у Харківській області, дорожні споруди на ній, для надання послуг з експлуатаційного утримання. Протяжність автомобільної дороги, згідно предмету даного договору становить 2 033,518 км. Автомобільна дорога передається виконавцю для надання послуг за предметом договору. Інформацію про протяжність та склад автомобільних доріг загального користування державного значення визначено додатком №1, що є невід`ємною частиною договору (п.1.2 договору).

Експлуатаційне утримання повинно здійснюватися відповідно до норм чинного законодавства України, нормативно-правових актів, норм і стандартів та іншого нормативно-правового регулювання у сфері дорожнього господарства. У випадку, якщо протягом строку дії цього договору відбудеться зміна норм законодавства та/або державних будівельних норм, стандартів, технічних умов та інших правил у дорожній сфері (у тому числі набрання чинності новими нормами), виконавець зобов`язаний здійснювати експлуатаційне утримання у відповідності до чинної редакції таких змін (п.1.3 договору).

Послуги виконуються виконавцем згідно щомісячних планів-завдань, актів дефектів, кошторисної документації, наданих замовником (п.1.4 договору).

Виконавець приймає від замовника право на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення у Харківській області, технічних засобів організації дорожнього руху, об`єктів дорожнього сервісу, інженерних споруд, що знаходяться на балансі замовника, відповідно до вимог ст.9 ЗУ «Про дорожній рух» (п.1.5 договору).

На період дії договору та протягом гарантійного періоду виконавець, відповідно до ЗУ «Про дорожній рух», «Про автомобільні дороги» та норм глави 82 ЦК, в повній мірі відповідає за належне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) і нематеріальної (в т.ч. моральної) шкоди та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху, якщо ДТП сталася з причини незадовільного експлуатаційного утримання, допущеного з вини виконавця, а також забезпечує повне майнове відшкодування замовнику у разі заподіяння збитків користувачами доріг та/або в процесі використання смуги відведення юридичними чи фізичними особами на мережі автомобільних доріг, якщо такі збитки завдані з вини виконавця (п.1.6 договору).

Виконавець за завданням замовника зобов`язаний брати участь в обстеженні дорожніх умов (роботі комісії) в місцях скоєння ДТП на автомобільних дорогах, які обслуговуються (п.1.10 договору).Виконавець повинен надати передбачені цим договором послуги замовнику, якість яких відповідає умовам та вимогам норм чинного законодавства України, нормативно-правових актів, норм і стандартів та іншого нормативно-правового регулювання у сфері дорожнього господарства. Відповідальність за якість наданих послуг, випробування матеріалів, устаткування, несе виконавець (п.2.1 договору).

Замовник здійснює контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання послуг відповідно до ч.1 ст.849 ЦК та в порядку, передбаченому цим договором. Замовник має право контролювати якість і обсяг матеріальних ресурсів до моменту їх використання для надання послуг та в процесі надання послуг на об`єкті. Замовник призначає свого представника, який постійно контролює якість та кількість виконаних виконавцем послуг, про що письмово повідомляє виконавця (п.2.2 договору).

Виконавець гарантує якість та можливість експлуатації об`єкта в результаті наданих послуг з гарантійними термінами, визначеними будівельними нормами, правилами і стандартами (п.2.7 договору).

Замовник у разі виявлення впродовж гарантійного строку, визначеного п.2.7 цього договору, експлуатації на об`єкті наданих послуг недоліків, відповідальність за які несе виконавець, зобов`язаний письмово повідомити про це виконавця і запросити його для складення протягом 3-х календарних днів відповідного акту виявлених недоліків (вад) з визначенням в ньому термінів усунення виявлених вад (недоліків) (п.2.9 договору).

Замовник зобов`язаний, зокрема, здійснювати технічний нагляд за відповідністю якості та обсягам виконаних послуг діючим нормативним документам (п.7.1.7 договору).

Замовник має право, зокрема, разом із виконавцем аналізувати причини ДТП, пов`язані з незадовільним експлуатаційним станом доріг, виявляти недоліки в організації дорожнього руху, які впливають або сприяють скоєнню ДТП, та вживати заходи щодо їх усунення згідно умов договору. У випадку ДТП, що спричинене неналежним утриманням автомобільної дороги або резонансного ДТП, на місце події запрошується представник замовника (п.7.2.4 договору).

Виконавець зобов`язаний, зокрема, забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, встановленим цим договором та нормативними актами (п.7.3.2 договору). Якісно та своєчасно надавати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг відповідно до вимог нормативних актів, визначених в п.1.3 цього договору та інших актів, виконання яких є обов`язковим (п.7.3.4 договору). Разом із замовником аналізувати причини ДТП, пов`язані з незадовільним експлуатаційним станом доріг, виявляти недоліки в організації дорожнього руху, які впливають або сприяють скоєнню ДТП, та вживати заходи щодо їх усунення згідно умов договору (п.7.3.9 договору). У разі скоєння ДТП внаслідок неналежного виконання умов цього договору з вини виконавця він несе за це відповідальність та бере на себе зобов`язання з врегулювання спорів, пов`язаних з таким ДТП, розгляд справ у судових органах, відшкодування завданих збитків та інших витрат, пов`язаних із врегулюванням таких спорів. Замовник з виконавцем ведуть облік ДТП, беруть участь у розслідуванні ДТП, в тому числі з матеріальними збитками, які виникли на автомобільних дорогах, що знаходяться на експлуатаційному утриманні у виконавця (п.7.3.10 договору).

Виконавець несе відповідальність за невиконання, неналежне виконання умов цього договору, в тому числі за незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно діючих нормативів при виконанні послуг, якщо ці порушення виникли з вини виконавця та призвели до ДТП (п.8.2 договору).

Згідно вимог ч.1 ст.849 ЦК замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Відповідно до ст.50 ЦПК позов може бути пред`явлений спільно до кількох відповідачів. Кожен із відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

За змістом ст.51 ЦПК суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Враховуючи, що згідно п.7.3.10 договору замовник з виконавцем ведуть облік ДТП, беруть участь у розслідуванні ДТП, в тому числі з матеріальними збитками, які виникли на автомобільних дорогах, що знаходяться на експлуатаційному утриманні у виконавця, судом залучено до участі у справі ДП «Харківський облавтодор».

Зі змісту наданого позивачем висновку, судову дорожньо-технічну та автотехнічну експертизу №14541/20718 від 22.12.2020 проведено на підставі постанови судді Київського районного суду м. Харкова від 17.08.2020 у справі про адміністративне правопорушення № 615/643/20 стосовно водія ОСОБА_1 , матеріали якої стали предметом експертного дослідження, а також досліджено матеріали огляду місця ДТП 25.11.2020 експертом за його клопотанням, задоволеним згідно постанови судді від 01.10.2020.

Вихідні дані для дослідження експерт визначив із постанови суду, а саме пояснення водія ОСОБА_1 в судовому засіданні та в клопотанні про призначення експертизи.

Зокрема, як зазначив експерт у висновку, в судовому засіданні водій ОСОБА_1 пояснив, що 31.05.2020 о 16:30 год. керував автомобілем Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_1 , по автодорозі М-03 з м. Валки у бік м. Харкова, рухаючись у крайній лівій смузі зі швидкістю 90 км/год. Під час випередження вантажного автомобіля, який рухався у правій смузі руху, в районі автозаправочної станції, розташованої за адресою: с. Шаровка, 440 км. вул. Садова, буд. 2, на дорозі утворився величезний шар води, який не міг виявити завчасно, оскільки в цей час йшла злива. Побачивши перепону, застосував гальмування, однак автомобіль внаслідок бурхливого потоку води на проїзній частині став некерованим, у зв`язку з чим сталося зіткнення з металевим огородженням із постанови.

Окрім того, з висновку експертизи, в клопотанні про її призначення зазначено: «… ОСОБА_1 31.05.2020 приблизно о 15-16 год. рухався на керованому ним автомобілі Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_1 , по автодорозі Київ-Харків-Довжанський. Виїхав з м. Валки та продовжив рух в напрямку м. Харків. В процесі руху подолав спуск та рухався у лівій смузі руху зі швидкістю десь 90 км/год. В цей час випередив вантажний автомобіль, який рухався в правій смузі руху. Була дуже сильна злива, тому проїзна частина була мокра, вода стікала на узбіччя. Подекуди незначний шар води залишався на проїзній частині, однак його глибина не створювала будь-якої перешкоди та не заважав рухатися з обраною ним швидкістю, тобто міг контролювати свій рух, автомобіль зберігав курсову стійкість. Коли почав підніматися на гору, як потім стало відомо в районі 440км, несподівано для себе побачив, що попереду на проїзній частині утворилася калюжа, яка повністю покривала проїзну частину як правої, так і лівої смуги руху. Відразу застосував екстрені засоби гальмування, однак відстань до калюжі була не великою, тому гальма не встигли спрацювати та практично не знизивши швидкість керований ним автомобіль потрапив до неї, після чого автомобіль став некерований та його почало розвертати. Усіма можливими засобами намагався попередити занос, однак автомобіль не слухався та продовжив рухатися в бік зустрічної смуги руху, де здійснив виїзд на металеве огородження та зупинився лише на зустрічному узбіччі. Калюжу побачив, тобто зміг зрозуміти, що попереджу калюжа, десь на відстані 40м до неї, раніше не міг це зрозуміти, оскільки йшов дуже сильний дощ та проїзна частину була мокрою, поверхня дорожнього покриття була покрита незначним шаром води, який поступово стікав на узбіччя, і тільки наблизившись на відстань десь 40м зрозумів, що в місці, де втратив керування, знаходиться калюжа, тобто вода зібралась на проїзній частині та не встигала стікати на узбіччя. Глибина калюжі становила не менше 5см.

Коли вибрався з салону автомобіля, відразу викликав працівників поліції, однак вони прибули на місце пригоди десь через 2 години після виникнення ДТП, дощ вже закінчився та калюжу, в яку в`їхав, практично розкатали автомобілі, які проїжджали повз. Коли чекав поліцію, звернув увагу, що ще декілька автомобілів ледь не занесло при проїзді калюжі, однак водії рухалися вже з меншою швидкістю, оскільки бачили ДТП з його участю та завчасно знижали швидкість, але навіть це не допомагало, автомобілі, які потрапляли до калюжі, кидало в бік.

Намагався довести працівникам поліції, щоб вони зафіксували сліди його руху, які розташовувалися на розділовій смузі, місце, де на проїзній частині була калюжа, однак ті відмовилися, посилаючись на те, що калюжі вже практично не було (з моменту ДТП до моменту початку оформлення ДТП пройшло вже більше 2 годин, на що звернув їх увагу). До того ж, без експерта вони не можуть ідентифікувати сліди, тому і фіксувати їх не можуть.

Після ДТП неодноразово приїжджав на місце пригоди, щоб зрозуміти, чому саме в цьому місці зібралась вода та виникла калюжа, виміряв геометричні параметри дороги в місці ДТП. Оглядаючи місце ДТП, звернув увагу, що на відстані десь 140м від початку металевого огородження на розділовій смузі узбіччя має ухил в бік проїзної частини та воно як би підняте над проїзною частиною, що створює так званий котлован, де і збирається вода під час дощу, також в цьому місці, як йому здалося, спостерігається провал дорожнього покриття. На проїзній частині не повинна збиратися вода, яка повинна стікати не затримуючись. Безпосередньо перед місцем ДТП на момент ДТП попереджувальні дорожні знаки були відсутні».

При цьому експерт відзначив, що в схемі місця ДТП відсутня будь-яка слідова інформація у вигляді слідів руху т/з, осипу зруйнованих деталей т/з, наявність пошкодження дорожнього покриття та іншого.

Окрім того, зі слів експерта, в матеріалах справи міститься схема додаток до протоколу огляду місця події, який провів адвокат Лебедєв Д.В., з якої центр місця, де зібралась вода на проїзній частині, розташований на відстані 142м від дорожнього знаку «Об`їзд перешкоди праворуч», який розташований на металевому огородженні бар`єрного типу.

25.11.2020 експертом проведено огляд ділянки, де мала місце ДТП, за участю водія ОСОБА_1 , а саме 440км+630м а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський. Під час огляду виміряний повздовжній та поперечний ухил проїзної частини по напрямку руху до м. Харків. Вимірювання проводилося від початку металевого огородження бар`єрного типу, де розташований дорожній знак «Об`їзд перешкоди праворуч» в напрямку до м. Валки з інтервалом близько 10м на ділянці 200м.

На відстані 130-160м від розташування дорожнього знаку «Об`їзд перешкоди праворуч» права смуга руху відносно напрямку руху до м. Харків, тобто в напрямку руху автомобіля Toyota, має ухил в бік центру дороги, при цьому ліва смуга поперечний ухил в напрямку узбіччя.

Під час детального огляду узбіччя дороги по напрямку руху в м. Харків експертом встановлено, що в районі розташування дорожнього знаку «Об`їзд перешкоди праворуч» є лотки системи водовідведення, які по мірі руху в напрямку до м. Валки засипані грунтом, щебенем та подібним. На узбіччі, до початку підйому дані лотки не проглядаються. Дана обставина може вказувати на те, що в місці ДТП побудовані лотки системи водовідведення, однак з часом вони занесені ґрунтом, щебенем та дана система водовідведення перестала виконувати свою функцію.

Під час огляду узбіччя по напрямку руху в м. Харків експертом встановлено, що на відстані близько 135м від дорожнього знаку «Об`їзд перешкоди праворуч» та на довжині до 22,8м ґрунтова частина узбіччя піднята над рівнем проїзної частини на висоту до 5 см та має ухил в бік проїзної частини до 100%.

На думку експерта, техніко-експлуатаційний стан автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський, де мало місце ДТП за участю водія ОСОБА_1 , в напрямку руху до м. Харкова, тобто напрямок руху автомобіля Toyota, під його керуванням, в частині поперечного ухилу проїзної частини в напрямку до центру дороги, величина даного ухилу, наявність підвищення неукріпленої частини узбіччя над проїзною частиною та засмічення системи водовідведення, не відповідає вимогам 3 розділу та п.3.2 ДСТУ 3587-97, п.5.1.5, 5.1.6, 5.1.7 ДБН В.2.3-4:2015 та 4.3.5 7.8 П-Г.1-218-113:2009.

На відстані 130-160м від розташування дорожнього знаку «Об`їзд перешкоди праворуч» права смуга руху відносно напрямку руху до м. Харків, тобто в напрямку руху автомобіля Toyota, має ухил в бік центру дороги, ліва смуга поперечний ухил в напрямку узбіччя, також в цьому місці ґрунтова частина узбіччя піднята над рівнем проїзної частини на висоту до 5см та має ухил в бік проїзної частини до 100%, при цьому повздовжній ухил проїзної частини в даному місці знижується практично до горизонталі. При наявності вказаної умови в цьому місці створюється так званий котел, в якому буде збиратися вода при інтенсивних опадах. Наявність підвищення грунтової частини узбіччя також створює умови для збирання води на проїзній частині, так як вода в даному випадку не може бути відведена з проїзної частини на узбіччя, створюється так званий бар`єр. Засмічення системи водовідведення, а попросту її повна непрацездатність, не дає можливості відвести воду, яка збирається спускаючись зі спуску вниз, що також створює умови для збирання води в районі від 130м до 160м від дорожнього знаку «Об`їзд перешкоди праворуч».

Посилаючись на схему, складену адвокатом Лебедєвим Д.В., експерт вважає, що центр місця, де зібралась вода на проїзній частині, розташований на відстані 142м від дорожнього знаку «Об`їзд перешкоди праворуч», який розташований на металевому огородженні бар`єрного типу. Це місце відповідає розташуванню ділянки дороги з неналежним техніко-експлуатаційним станом, при якому за наявності значних опадів буде збиратися вода на проїзній частині, та в залежності від тривалості опадів шар води може покривати всю проїзну частину.

Із висновку експертизи, в редакції питань, які вказані у постанові про призначення експертизи, глибина калюжі в місці ДТП становить біля 5см, тому під час подальших досліджень експерт виходив з того, що глибина калюжі на момент виникнення даної ДТП становила біля 5см.

За твердженням експерта, проїзна частина не відокремлена від узбіччя бордюрним каменем, тому при умові додержання належних техніко-експлуатаційних умов поверхнева вода, що потрапляє на проїзну частину, повинна безперешкодно стікати з неї та за допомогою системи водовідведення відводиться за межі узбіч. Тобто при умові належного техніко-експлуатаційного стану проїзної частини, де мала місце ДТП, виникнення калюж на проїзній частині, що залишаються на ній тривалий час, виключається.

Виходячи з вимог загальних положень розділу 3 ДСТУ 3587, на думку експерта, у цьому випадку на ділянці дороги, де стан дорожнього покриття не відповідає вимогам нормативу (незадовільні дорожні умови), з метою забезпечення безпеки дорожнього руху т/з необхідно встановити додаткові попереджувальні та заборонні засоби організації руху.

Посилаючись на матеріали справи, експерт вважає, що дорожні знаки, які б вказували про наявність попереду ділянки дороги з незадовільним станом дорожнього покриття проїзної частини та узбіччя, а також які б обмежували швидкість руху, на час виникнення ДТП були відсутні. Тобто водії т/з, у тому числі і водій ОСОБА_1 , не були належним чином попереджені про наявну невідповідність геометричних параметрів проїзної частини будівельним нормам та про невідповідність узбіч, для забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги не було введено обмеження максимальної швидкості руху.

Ділянка автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський 440км+630м, де мало місце скупчення поверхневих вод на проїзній частині, на думку експерта, повинна бути облаштована технічними засобами організації дорожнього руху (дорожніми знаками) у відповідності з вимогами загальних положень розділу 3, п.4.1.1, 4.1.6 ДСТУ-3587 та п.10.3.1, 10.3.2, 10.3.19, 10.3.41, 10.5.1, 10.5.2 та 10.5.25 ДСТУ 4100, а саме повинні бути встановлені дорожні знаки 1.15 «Небезпечне узбіччя», 1.39 «Інша небезпека» та 3.29 «Обмеження максимальної швидкості».

Як зазначає експерт, в даній ДТП водій автомобіля Toyota ОСОБА_1 при виявленні перешкоди у вигляді калюжі, що розташовувалась на проїзній частині, повинен був вжити заходів щодо зниження швидкості руху керованого ним автомобіля аж до його зупинки. А також у відповідності до дорожньої обстановки водій ОСОБА_1 повинен був застосувати такі прийоми керування автомобілем Toyota, які б дозволили йому керувати автомобілем без втрати його керованості. В даній дорожній обстановці водій автомобіля Toyota ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.1 та 12.3 ПДР.

Виходячи з проведеного огляду місця ДТП, а саме а/д Київ-Харків-Довжанський 440км+630м, на думку експерта, місце, де утворюється калюжа на проїзній частині, знаходиться в місці початку підйому, тому при розрахунках приймається горизонтальна ділянка шляху. Відстань, яка необхідна водію для приведення гальм автомобіля Toyota до дії при швидкості руху 90 км/год становить 41,9м.

Оскільки величина відстані, яка необхідна водію ОСОБА_1 для приведення гальм автомобіля Toyota до дії (41,9м), більше величини видимості калюжі на проїзній частині, експерт дійшов висновку, що в даному випадку водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти наїзду на калюжу, яка розташовувалася на смузі, по якій він рухався, шляхом застосування своєчасного гальмування і тим самим уникнути ДТП, тобто шляхом виконання вимог п.12.3 ПДР. Водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості навіть привести гальма до дії.

Як встановлено експертом, на смузі, по якій рухався ОСОБА_1 , була калюжа глибиною біля 5см, що виходить з даних, вказаних у постанові суду про призначення даної експертизи. Водій автомобіля Toyota ОСОБА_1 пояснив, що в процесі руху колеса автомобіля потрапляли до глибокої калюжі. При в`їзді автомобіля в калюжу миттєво збільшується опір руху та, як слідство, різке зменшення швидкості, внаслідок чого автомобіль може виконати мимовільне розвертання в бік того колеса, яке в`їхало до калюжі. Якщо шина колеса не буде з достатньої інтенсивністю відводити воду з плями контакту шини з дорожнім покриттям, на думку експерта, може виникнути так зване «аквапланування», при якому виникає повна або часткова втрата керованості автомобіля. Водій, намагаючись вирівняти автомобіль, може викрутити рульове колесо повернувши керовані колеса. При «акваплануванні» автомобіль на поворот керма не реагує, однак в момент відновлення щеплення (контакт з дорожнім покриттям) може виникнути занос автомобіля в бік повернутих коліс.

В даному випадку, як зазначає експерт, при умові в`їзду автомобіля Toyota в калюжу з критичною для виникнення «аквапланування» швидкістю руху, може виникнути занос автомобіля Toyota в незалежності від однобічних дій водія ОСОБА_1 . Оскільки в даному випадку наявність невідповідності техніко-експлуатаційних показників дорожнього покриття та узбіччя, на думку експерта, не відповідала вимогам ДСТУ-3587 та ДБН, що в свою чергу призвело до збирання води на проїзній частині та виникнення заносу і втрати керованості Toyota водієм ОСОБА_1 , при цьому учасники дорожнього руху не були попереджені про це відповідними дорожніми знаками, тому в діях водія ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогамп.12.1 ПДР.

Оскільки водій ОСОБА_1 , як зазначає експерт, не мав технічної можливості зупинити керований ним автомобіль Toyota до наявної на проїзній частині калюжі шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування, а також не міг своєчасно в`явити наявну на проїзній частині калюжу, що виходить з даних, виказаних водієм ОСОБА_1 , в`їзд автомобіля Toyota призвів до виникнення заносу та втрати керованості автомобілем, тому в його діях не вбачається невідповідностей вимогам ПДР, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням ДТП.

Посилаючись на вимоги загальних положень розділу 3 ДСТУ 3587, на ділянці дороги, де, на думку експерта, стан дорожнього покриття не відповідає вимогам даного стандарту, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху по напрямку руху т/з необхідно встановлювати додаткові технічні засоби організації дорожнього руху. Дорожні знаки, які б інформували про наявність просідання дорожнього покриття та обмеження швидкості руху перед ділянкою ДТП були відсутні. Також з матеріалів справи, як зазначає експерт, слідує, що своєчасно виявити наявність калюжі на смузі руху автомобіля Toyota водій ОСОБА_1 не міг.

Наявність калюжі, що розташована, зі слів експерта, на смузі руху водія ОСОБА_1 , не дозволяла безпечно подолати дану ділянку без застосування прийомів керування т/з, тобто створювало перешкоду для руху та змушувало водіїв т/з реагувати відповідним чином відповідно до вимог п.12.3 ПДР, про що також свідчить й виникнення ДТП. При цьому водій автомобіля Toyota ОСОБА_1 не мав змоги завчасно виявити наявність калюжі на проїзній частині, що виходить з даних, які містяться в матеріалах справи, тобто невідповідність техніко-експлуатаційних показників дорожнього покриття являло собою відступ від правил безпеки дорожнього руху, тобто являлось причинно-діючим фактором, який призвів до виникнення заносу автомобіля Toyota та настанням даної ДТП. Наведене, на думку експерта, свідчить про те, що невідповідність техніко-експлуатаційних показників дороги та узбіччя, організація дорожнього руху в місці, де сталася ДТП, не відповідали вимогам державних стандартів та норм. Техніко-експлуатаційних стан дорожнього покриття, узбіччя та організація дорожнього руху в місці, де сталася ДТП 31.05.2020, на ділянці а/д Київ-Харків-Довжанський км440+630м, згідно висновку експерта, не відповідали вимогам 3 розділу та п.3.2 ДСТУ 3587-97, п.5.1.5, 5.1.6 та 5.1.7 ДБН В.2.3-4:2015 та 4.3.5 7.8 П-Г.1-218-113:2009, п.10.3.1, 10.3.2, 10.3.9, 10.3.41, 10.5.1, 10.5.2 та 10.5.25 ДСТУ 4100, ці невідповідності з технічної точки зору знаходились в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.

Як вбачається з постанови Київського районного суду м. Харкова від 09.02.2021 у справі №615/643/20, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрите у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки згідно висновку судової дорожньо-технічної та автотехнічної експертизи №14541/20718 від 22.12.2020, проведеної за клопотанням захисника Лебедєва Д.В., в діях водія ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам ПДР, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням ДТП.

Суд відзначає, що доказами у цивільній справі можуть бути будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст.76 ЦПК).

За змістом ст.77 ЦПК належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК).

Ст.89 ЦПК встановлено, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1,6 ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ст.102 ЦПК визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно ч.5 ст.106 ЦПК, у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Ст.110 ЦПК встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Слід відзначити, що у висновку №14541/20718 за результатами проведення судової дорожньо-технічної та автотехнічної експертизи від 22.12.2020 в порушення ч.5 ст.106 ЦПК не зазначено, що його підготовлено для подання до суду, в зв`язку з чим він не може бути визнаний належним та допустимим доказом, що узгоджується з позицією Верховного Суду в постанові від 20.12.2023 у справі №172/313/21.

Із наданої позивачем копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №351591, складеного 31.05.2020 о 20:05 год. на а/д М-03 440км+630м інспектором взводу №1 роти №3 батальйону №3 УПП в Харківській області ДПП Славгородським В.С., 31.05.2020 о 16:30 год. на а/д М-03 440км+630м водій ОСОБА_1 , керуючи т/з Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого допустив зіткнення з відбійником. В результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. На думку інспектора, водій порушив п.2.3б, 12.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення базується на даних схеми місця ДТП 31.05.2020 о 16:30 год. на а/д М-03 440км+630м, складеної поліцейським за участі водія ОСОБА_1 , де зафіксовано розташування автомобіля, місце удару, направлення, огородження дороги та острівець безпеки. Будь-яких інших об`єктів на схемі не зафіксовано.

Суд відзначає, що в схемі місця ДТП зазначено: «відсутні недоліки в утриманні дорожньо-транспортної мережі, які стали причиною дорожньо-транспортної пригоди», з чим водій ОСОБА_1 погодився, про що свідчить його підпис.

Надані позивачем до суду матеріали не містять будь-яких доказів на підтвердження незадовільного стану автомобільної дороги, на якій сталась ДТП, зокрема акту, складеного уповноваженим органом у встановленому чинним законодавством порядку. Окрім того, до позовної заяви не додано доказів, які б підтверджували, що саме в результаті незадовільного утримання доріг Службою відновлення або ДП «Харківський облавтодор» сталася ДТП, за наслідками якої позивачу, як власнику т/з, заподіяно збитків відповідачами. Наведені обставини свідчать про недоведеність позивачем наявності протиправної поведінки відповідачів.

Досліджувана експертом ділянка автомобільної дороги, яка відображена на доданих до позовної заяви фотоматеріалах, не є ділянкою автомобільної дороги на 440км+630м, має іншу кілометрову прив`язку, що надає підстави сумніватись в достовірності матеріалів позовної заяви, в тому числі і висновку експерта.

Суд вважає слушними зауваження представників відповідачів, що позовна заява та висновок експерта містить недостовірну інформацію, що ДТП сталася о 16:30 год., відразу ж після якої водій ОСОБА_1 викликав працівників поліції, які прибули на місце пригоди через дві години.

За повідомленням УПП в Харківській області ДПП №6737/41/14/01-2023 від 26.06.2023, відповідно до відомостей ІПНП повідомлення про автопригоду, яка мала місце 31.05.2020 на а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський 440км+630м за участю автомобіля Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , отримано екіпажем денної зміни УПП в Харківській області ДПП о 18:20 год. 31.05.2020, позначення про прибуття на місце автопригоди згідно ІПНП зафіксовано о 18:32 год. 31.05.2020. Електронний рапорт про виконання завдання подано працівниками екіпажу 31.05.2020 о 19:53 год.

На обґрунтування твердження, що в день ДТП йшов сильний дощ, велика злива, будь-яких доказів, які б свідчили про несприятливі погодні, позивачем не надано.

Разом з тим, згідно даних Харківського РЦГМ №9920-04.2/268 від 28.06.2023, 31.05.2020 за даними метеорологічної станції Харків найближчої до села Золочівське Богодухівського (Валківського) району Харківської області з 10:00 до 22:00 год. спостерігалася хмарна погода. Дощ випадав протягом періодів: 11:54-12:10 год., 12:26-12:48 год., 13:54-14:37 год., 17:16-18:20 год., 20:28-22:57 год. Гроза спостерігалася з 12:20 по 18:17 год. Град випадав з 12:32 по 12:36 год. та з 14:07 по 14:09 год. Кількість опадів за період склала 12,5 мм.

Суд погоджується із запереченнями відповідачів, що висновок експерта від 20.12.2020 №14541/20718 складений лише на підставі односторонніх та суб`єктивних пояснень водія ОСОБА_1 , тому не може бути достовірним доказом.

Зокрема, експерт при дослідженні спирається на інформацію, яку надав водій, як достовірну, про наявність калюжі глибиною 5 см, хоча жодного доказу про наявність калюжі відповідної глибини на проїзній частини водієм не надано.

Як в матеріалах справи, висновку експерта, в тому числі у протоколі та схемі ДТП відсутні докази, які б підтверджували та документували наявність як самої калюжі (глибиною 5 см), так само не зазначено відстань від калюжі до місця зіткнення автомобіля з металевою огорожею.

Суд приймає до уваги, що з моменту ДТП 31.05.2020 до огляду місця ДТП експертом 25.11.2020 минуло майже 6 місяців, що безпосередньо вказує на різну дорожню обстановку та ситуацію, яка склалася під час ДТП та під час огляду місця ДТП експертом. Будь-яких доказів, які б підтверджували засмічення лотків щебенем саме в день ДТП не надано, тому твердження та висновок експерта щодо «наявного засмічення системи водовідведення, не відповідає вимогам» суд не враховує як належний доказ.

Із наданого представником Служби відновлення акту обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги, у зв`язку із відкриттям провадження у цивільній справі №615/1003/23 комісією у складі заступника начальника відділу, провідного інженера та провідного юрисконсульта Служби відновлення 28.06.2023 обстежена ділянка автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський 400км+630м, де 31.05.2020 скоєно ДТП з матеріальними збитками. Недоліки в утриманні дороги, які сприяли скоєнню ДТП (або вплинули на тяжкість її наслідків) не зафіксовано.

Суд приймає до уваги, що згідно акту на ділянці автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський на 440км+630м праворуч наявні дорожні знаки: 5.16 «Напрям руху по смугах», 5.21.1 «Кінець додаткової смуги руху». Дорожня розмітка: 1.2, 1,3, 1.5, 1.8, 1.1; ліворуч наявні дорожні знаки: 5.16 «Напрям руху по смугах». Дорожній знак «Об`їзд перешкоди праворуч», на який посилається експерт у висновку, на цій ділянці дороги відсутній.

Окрім цього, надані сторонами письмові докази були дослідженні при розгляді цивільної справи №615/1003/23 за позовом ОСОБА_2 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Харківській області, Дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Так рішенням Валківського районного суду Харківської області від 09.01.2024 року, залишеного без змін постановою Харківського апеляційного суду від 13.06.2024 року у задоволенні позову було відмовлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У наведених правових нормах мова йде про преюдиційні факти. Преюдиційність у процесуальному праві обов`язок суду, який розглядає справу, прийняти без перевірки та доказів факти, які раніше вже були встановлені набравшим законної сили судовим рішенням або вироком у будь-якій іншій справі. Преюдиційність дозволяє уникнути ухвалення суперечливих судових актів щодо одного й того ж питання та вирішувати справи з найменшими витратами часу та засобів.

Верховний Суд вже неодноразово у своїх постановах зазначав про особливості застосування інститут преюдиції.

Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова КГС ВС від 26.11.2019 по справі №922/643/19).

Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин (постанова КАС ВС від 15.10.2019 по справі №813/8801/14).

Ст.1 ЗУ «Про автомобільні дороги» визначено, що автомобільна дорога - лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів.

Згідно ст.10 Закону органами, що здійснюють управління автомобільними дорогами загального користування, є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення.

Орган управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за: 1) стан автомобільних доріг загального користування відповідно до діючих норм та фінансування; 2) якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування; 3) відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом; 4) відповідність нормативно-правовим актам розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об`єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв; 5) цільове використання бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування; 6) санітарний та екологічний стан автомобільних доріг загального користування та їх смуг відведення; 7) забезпечення проведення аудиту або перевірки безпеки автомобільних доріг згідно з вимогами цього Закону, інших актів законодавства України, національних стандартів України, а також вжиття необхідних заходів за результатами проведення аудиту або перевірки безпеки автомобільних доріг (ст.13 ЗУ «Про автомобільні дороги»).

Відповідно до ст.6 ЗУ «Про автомобільні дороги» державну політику і стратегію розвитку всіх видів автомобільних доріг на території України здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства. Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування та інших видів автомобільних доріг може здійснюватися на основі довгострокових (до семи років) договорів (контрактів) про утримання автомобільних доріг загального користування за принципом забезпечення їх експлуатаційного стану відповідно до нормативно-правових актів, норм та стандартів. Істотними умовами такого договору, зокрема, є: порядок здійснення замовником контролю якості ресурсів та виконаних робіт; гарантійні обов`язки підрядника, порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору; відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і зупинки руху; спеціальні умови.

Ст.9 Закону встановлено, що складовими автомобільної дороги загального користування у межах смуги відведення є: земляне полотно; проїзна частина; дорожнє покриття; смуга руху; споруди дорожнього водовідводу та водоочисні споруди; споруди шумозахисні; штучні споруди; засоби технологічного зв`язку; інженерне облаштування: спеціальні споруди та засоби, призначені для забезпечення безпечних та зручних умов руху (освітлення, стаціонарні комплекси вимірювання вагових і габаритних параметрів транспортних засобів, примусового зниження швидкості руху); архітектурне облаштування: архітектурні споруди та декоративні насадження, призначені для забезпечення естетичного вигляду автомобільних доріг; технічні засоби організації дорожнього руху, автопавільйони, лінійні споруди і комплекси, що забезпечують функціонування і збереження доріг; елементи санітарного облаштування; зелені насадження; спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів.

До компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху, згідно ст.9 Закону належить, зокрема, розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; вирішення інших питань дорожнього руху згідно з чинним законодавством.

Згідно ст.14 ЗУ «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху мають право на: безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

За ст.16 ЗУ «Про дорожній рух», водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні (ст.24 ЗУ «Про дорожній рух»).

За приписами ст.22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Ст.1166 ЦК визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника (ч.2 ст.1172 ЦК).

Для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність усіх зазначених умов є обов`язковою для ухвалення судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за завдану шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Водночас відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.

Ст.23 ЦК визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно ст.1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно п.3,5 ПП ВСУ від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Доказів на підтвердження факту заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, позивачем не надано. Окрім того, не обґрунтовано, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, з чого позивач виходить, оцінюючи заподіяну їй шкоду в грошовому еквіваленті, тощо.

За положеннями ст.1166,1167 ЦК, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів, цивільно-правова відповідальність не настає.

Аналізуючи наведені правові норми, оцінивши надані докази в сукупності, враховуючи, що суду не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що ДТП, яка відбулася 31.05.2020 о 16:30 год. на 440км+630м а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський за участі водія ОСОБА_1 , сталася саме з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, тобто причинно-наслідковий зв`язок між діями чи бездіяльністю відповідачів і настанням ДТП не встановлено, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Харківській області, Дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відшкодування шкоди- відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 01.09.2025 року.

Головуючий суддя: