Рішення № 129884449, 28.08.2025, Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 197/470/25

Провадження № 2/197/458/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2025 року с-ще Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Гетьманенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Широке цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ "Українські фінансові операції" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 80915,94 грн, а також понесених судових витрат. Позов обґрунтовано тим, що 18.01.2024 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір № 4308297 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Згідно з цим договором, ТОВ "Лінеура Україна" надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 17300 грн на строк 350 днів з 18.01.2024 по 01.01.2025.

30 січня 2024 року між ТОВ "Лінеура Україна" та відповідачем було укладено додатковий договір до договору № 4308297 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.01.2024. Сума кредиту, яка була надана згідно з додатковим договором складає 1500 грн.

Первісний кредитор належним чином виконав умови договору та надав відповідачу грошові кошти, зазначені у договорах. Відповідач у свою чергу умови договору належним чином не виконував, у результаті чого у нього утворилася заборгованість.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 23.09.2024 ТОВ "Лінеура Україна" на підставі договору факторингу №23/09/2024 за плату відступило, а ТОВ "Українські фінансові операції" набуло право грошової вимоги до відповідача.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 80915,94 грн, з яких: 8833,78 грн - тіло кредиту; 49998,16 грн - проценти, нараховані первісним кредитором; 22084 грн - проценти, нараховані ТОВ "Українські фінансові операції" за 100 календарних днів.

Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача до суду не з`явився, про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. 14 липня 2025 року від нього через систему "Електронний суд" надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач до суду не з`явився, про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. 03 липня 2025 року від неї через систему "Електронний суд" надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

11 червня 2025 року від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким вона вважає, що відсотки по кредиту нараховані неправомірно та є завищеними. Оскільки вона на даний момент знаходиться у складному матеріальному становищі, не має змоги сплатити грошові кошти, які просить стягнути позивач. Просить суд зменшити суму заборгованості до 1500 грн (тіло кредиту) та стягнути судові витрати з позивача.

25 червня 2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою представник позивача зазначає, що відповідач не надав контррозрахунок заборгованості та не надав доказів повного виконання зобов`язань за договором №4308297 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.01.2024. Враховуючи наведене, представник позивача просить суд повністю задовольнити позовні вимоги.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 18.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір № 4308297 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно з умовами якого Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту - 17300 грн; строк кредиту - 350 днів; тип процентної ставки - фіксована; стандартна процентна ставка - 2,50 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту; знижена процентна ставка - 0,88 % в день та застосовується за умови, якщо Клієнт до 11.02.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Також у матеріалах справи наявний паспорт споживчого кредиту, у якому містяться основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інша інформація по кредиту.

Згідно з листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні платіжні рішення" вих. № 616-0310 від 03.10.2024, 18.01.2024 було успішно перераховано грошові кошти у розмірі 17300 грн на картку НОМЕР_2 . Призначення платежу - Зарахування 17300 грн на карту НОМЕР_2 .

30 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до договору № 4308297 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.01.2024, згідно з умовами якого Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту - 1500 грн; сума кредиту (загальний розмір) - 18800 грн; строк кредитування та періодичність сплати процентів залишаються незмінними; денна процентна ставка за договором у разі використання клієнтом права на знижену процентну ставку дорівнює 2,381 %. Товариство протягом двох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього Додаткового договору надає кредит (додаткову суму) у безготівковій формі шляхом перерахування коштів додаткової суми кредиту за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .

Згідно з листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні платіжні рішення" вих. № 617-0310 від 03.10.2024, 30.01.2024 було успішно перераховано грошові кошти у розмірі 1500 грн на картку НОМЕР_2 . Призначення платежу - зарахування 1500 грн на карту НОМЕР_2 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 4308297 від 18.01.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 23.09.2024, заборгованість відповідача перед первісним кредитором становить 58831,94 грн, з яких: 8833,78 грн - тіло кредиту; 49998,16 грн - проценти за користування кредитом.

23 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" було укладено договір факторингу № 23/09/2024, на підставі якого позивачу було відступлено право вимоги до відповідача.

Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №23/09/2024 від 23 вересня 2024 року, реєстр боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов договору факторингу № 23/09/2024 від 23 вересня 2024 року, будь-яких зауважень до зазначеного реєстру немає.

Як вбачається з витягу з реєстру боржників від 23.09.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором 4308297. Сума заборгованості становить 58831,94 грн, з яких: 8833,78 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 49998,16 грн - сума заборгованості за відсотками.

Згідно з розрахунком заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" за договором № 4308297 про надання споживчого кредиту від 18.01.2024 за 100 календарних днів (24.09.2024 - 01.01.2025), позивачем нараховані проценти у розмірі 22084 грн.

Як вбачається з відповіді АТ КБ "ПриватБанк" № 20.1.0.0.0/7-250528/45448-БТ від 30.05.2025, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку здійснено переказ коштів 30.01.2024 у розмірі 1500 грн, інформація про платника IPAY_CREDIT_MC1, Banderu 9.

Згідно з відповіддю АТ КБ "ПриватБанк" № 20.1.0.0.0/7-250725/39856-БТ від 30.07.2025, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку здійснено переказ коштів 18.01.2024 у розмірі 17300 грн, інформація про платника IPAY_CREDIT_MC1, Banderu 9.

Аналізуючи встановлені обставини справи, суд враховує наступні положення чинного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Із прийняттям Закону України Про електронну комерцію N 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги», встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Судом встановлено, що кредитний договір між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 підписано одноразовим ідентифікатором.

Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у позивача виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання повернути кредит у визначений договором строк.

Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором ТОВ "Лінеура Україна" виконало належним чином, надававши відповідачу кредитні кошти в розмірі 17300 грн та 1500 грн.

Однак, відповідач не виконав умови кредитного договору в частині повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.

Відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розмір заборгованості за відсотками суд враховує, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Частиною 5 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Закон України від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Згідно з частиною 5 статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Суд враховує, що пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону "Про споживче кредитування" передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Так, п. 1.3 договору № 4308297 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.01.2024 передбачено, що строк кредиту становить 350 днів. Згідно з п. 1.4.1 договору, стандартна процента ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Як вбачається з п. 1.4.2. договору, знижена процентна ставка становить 0,88% в день та застосовується за умови, якщо Клієнт до 11.02.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Договір укладено 18.01.2024, тобто після внесення змін до Закону України "Про споживче кредитування", а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 2,50 % з 22.04.2024 є нікчемною в силу положень частини п`ятої статті 8 та частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за відсотками за договором № 4308297 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.01.2024 складає: 15767,96 грн за період користування кредитом з 18.01.2024 по 21.04.2024; 15900,80 грн за період користування кредитом з 22.04.2024 по 19.08.2024 за процентною ставкою 1,5 % на день (1,5*120*8833,78/100); 3091,82 грн за період користування кредитом з 20.08.2024 по 23.09.2024 за процентною ставкою 1% на день (1*35*8833,78/100); 8833,78 грн за період користування кредитом з 24.09.2024 по 01.01.2025 за процентною ставкою 1 % на день (1*100*8833,78/100). Загальний розмір заборгованості відповідача за відсотками становить 43594,36 грн.

Отже, загальна сума заборгованості за договором № 4308297 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.01.2024, яка підлягає стягенню з відповідача, становить 52428,14 грн, з яких: 8833,78 грн - заборгованість за тілом кредиту; 43594,36 грн - заборгованість за відсотками.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання судових витрат, суд керується наступним.

Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Судом встановлено, що понесені ТОВ "Українські фінансові операції" витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн підтверджуються матеріалами справи а саме: договором про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А від 01.08.2024; заявкою №4308297 на виконання доручення до договору № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року; актом № 4308297 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року; рахунком на оплату № 4308297-24/03-2025 від 24 березня 2025 року.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, за відсутності заперечень щодо таких витрат від відповідача, суд вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 80915,94 грн. Судом стягнуто 52428,14 грн, тобто позовні вимоги задоволені на 64,79 % (52428,14/80915,94*100). За таких підстав, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1569,47 грн (2422,40*64,79/100).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 526, 610, 611, 612, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд

вирішив:

позов Товаристваз обмеженоювідповідальністю "Українськіфінансові операції"(місцезнаходження:м.Київ,вул.Набережно-Корчуватська,27,приміщення 2,код ЄДРПОУ:40966896)до ОСОБА_1 (зареєстрованемісце проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_4 )про стягненнязаборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю"Українськіфінансові операції" заборгованість у розмірі 52428 (п`ятдесят дві тисячі чотириста двадцять вісім) гривень 14 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю"Українськіфінансові операції" витрати на правову допомогу у розмірі 10000 гривень та сплачений судовий збір у розмірі 1569,47 гривень, а разом 11569 (одинадцять тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 47 копійок.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 01.09.2025.

Суддя М.В. Панчук