Рішення № 129884141, 01.09.2025, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 209/7538/24

№ 2/183/61/25

01 вересня 2025 року м.Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадженняу у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2025 року позивачка звернулася до суду з позовом у якому просить визначити додатковий строк тривалістю в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 . Після його смерті залишилася спадщина, до складу якої входить частина спільної сумісної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Також спадкоємцем за законом першої черги є рідний брат позивачки ОСОБА_2 , який, як відомо позивачці, не звертався з заявою про прийняття спадщини. З братом позивачка не спілкується, тому що він проживає на окупованій території. Також співвласницею квартири є матір позивачки ОСОБА_3 . У встановлений законом шестимісячний строк позивачка не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у зв`язку з тим, що батьки розлучилися 21 серпня 2000 року та не підтримували спілкування, батько не брав участі у її вихованні, тому позивачка не знала про смерть батька.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.01.2025 провадження по справі відкрито та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 19.05.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання позивачка не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача Сєвєродонецької міської військової адміністрації у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток та усіх процесуальних документів в особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідно до ч.5 ст.14 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, в порядку п.19 Перехідних положень ЦПК України, ч.1 ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання відповідачів, які не повідомили про причини неявки та не подали відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Сєвєродонецьку помер ОСОБА_4 , який доводився позивачці батьком, що підтверджується копіями свідоцтва про смерть, свідоцтва про народження (а.с.7,8). Позивачка змінила прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_1 » у зв`язку з реєстрацією шлюбу, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.9).

Після смерті ОСОБА_4 . Другою кам`янською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №331/2024 (номер у спадковому реєстрі 72583477) на підставі заяви позивачки. Згідно з витягом про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, станом на 25.11.2024, за адресою: АДРЕСА_2 були зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.98).

Постановою нотаріуса від 26.07.2024 позивачці відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно після померлого ОСОБА_4 у зв`язку з пропуском шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються наступними нормами права.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини, встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви, а також ці обставини визнані судом поважними.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 459/2973/18 (провадження № 61-12504св21) зазначено, що: поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч.3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

До поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкове майно, то правові підстави доля встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.12.2021 року у справі № 369/6254/19-ц, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, у першу чергу, має стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо:

1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;

2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання положень закону тощо, тодінемає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 та від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19), від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17 (провадження № 61-17764св20).

Необхідно наголосити, що в залежності від конкретних обставин справи суди можуть визнавати ті чи інші причини пропуску строку як поважними, так і такими, що не перешкоджали особі звернутися із відповідною заявою в межах визначеного законом строку. Визначальним у такому випадку є саме критерій наявності об`єктивних, непереборних та істотних труднощів для спадкоємця.

У постанові №750/262/20 від 11.11.2020 Верховний Суд дійшов висновку, що неспілкування позивача зі спадкодавцем внаслідок неприязних відносини між ними, а також необізнаність спадкоємця про факт смерті батька не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Таким чином, необізнаність про смерть спадкодавця не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постановах від 04.11.2015 №6-1486цс15, від 30.01.2020 №487/2375/18, від 03.03.2021 №145/148/20, від 21.04.2022 №296/12109/18, від 27.06.2024 №545/480/21.

Позивачем у позовній заяві не зазначено та не доведено за допомогою належних та допустимих доказів наявності обставин, які перешкоджали їй впродовж більш ніж десяти років звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Оскільки підстави, на які посилається позивачка, з урахуванням зазначених норм права та релевантної практики Верховного Суду, не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про відмову у позові, відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати слід віднести за рахунок позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ; адреса для листування: АДРЕСА_4 ;

відповідач Сєвєродонецька міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, код ЄДРПОУ 44083662, місцезнаходження: Луганська область, м.Сіверськодонецьк, б-р Дружби Народів, 32;

відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП не відомий, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ;

третя особа ОСОБА_3 , РНОКПП не відомий, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ; адреса для листування: АДРЕСА_5 .

Повне судове рішення складено і підписано 01 вересня 2025 року .

Суддя Оладенко О.С.