Рішення № 129882317, 02.09.2025, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2765/25

пр.№ 2/464/1534/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2025 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова у складі судді Тімченко О.В., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості за кредитними договорами,

у с т а н о в и в:

Позивач у письмовій формі звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою в порядку цивільного судочинства, в якій просить стягнути з відповідача суму заборгованості:

за кредитним договором № 00646-12/2023 у розмірі 30082,50 грн, з яких: 6300,00 грн сума заборгованості за основним боргом; 23782,50 грн заборгованість за відсотками;

за кредитним договором № 39210-11/2023 у розмірі 38800,00 грн, з яких: 8000,00 грн заборгованість за основним боргом; 30800,00 грн заборгованість за відсотками;

за кредитним договором № 39211-11/2023 у розмірі 38800,00 грн, з яких: 8000,00 грн заборгованість за основним боргом; 30800,00 грн заборгованість за відсотками;

за договором позики № 4379594 у розмірі 38616,50 грн, з яких: 9950,00 грн заборгованість за основним боргом; 28666,50 грн заборгованість за відсотками.

Свої вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань.

За результатами автоматизованого розподілу судову справу передано на розгляд судді Тімченко О.В., інформація щодо справи є відкритою та оприлюднюється на офіційному вебпорталі судової влади України.

Суддя ухвалоювід 30квітня 2025року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у зв`язку із визнанням справи незначної складності малозначною, про що просив позивач.

Ухвала про відкриття провадження оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень з додатковим відображенням в електронній формі програмними засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі з використанням мобільного застосунку Порталу Дія.

Заперечень проти письмового провадження, визначеного ухвалою суду про відкриття провадження, до суду не надходило, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису у такому випадку не здійснюється.

Характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою беруться до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо проведення публічного розгляду справи.

Саме така правова позиція сформульована Верховним Судом у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 712/1100/20, що у порядку ч.4ст.263 ЦПК Українипідлягає урахуванню при застосуванні норм права.

Позивачу ухвалу про відкриття провадження у справі доставлено до його електронного кабінету.

За відсутності у відповідача електронного кабінету копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано за зареєстрованим місцем проживання, отриманим за відомостями Єдиного державного демографічного реєстру.

Декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метоюведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою. Особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування) -ст.ст.3,4 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».

За висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, від 01 грудня 2023 року у справі № 591/4832/22 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судового повідомлення у зв`язку «адреса відсутній за вказаною адресою»вважаєтьсяналежним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судового повідомлення.

З огляду на викладене долучені до справи відомості трекінгу поштових відправлень та довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судового повідомлення з підстав - «адресат відсутній за вказаною адресою» вважаєтьсяналежним повідомленням сторони, що узгоджується із положеннями п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 з покликанням на практику Європейського суду з прав людини у справі «Гарячий проти України» (заява № 43925/18) висловлено правову позицію про те, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не заходить так далеко, щоб зобов`язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за ненадіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Відповідач додатково (альтернативним способом) повідомлявся про розгляд справи на адресу електронної пошти, наявної в матеріалах справи (скеровано судом та отримано відповідачем ухвалу про відкриття провадження у справі із позовною заявою, про що свідчать довідки про доставку електронного листа).

Судом вжито передбачених законодавством заходів для повідомлення відповідача та створено умови для реалізації принципу змагальності сторін. Водночас, незважаючи на належне повідомлення, відповідач своїми процесуальними правами не скористався та відзиву не подав, жодних клопотань не заявлено.

Порядок здійснення цивільного судочинства встановлений ЦПК України, за яким суд розглядає справи у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях (ст.ст.12,13,81 ЦПК України).

За позицією Верховного Суду у справі № 607/16163/19 (постанова від 27 січня 2021 року), за якою обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них, як на підставу своїх вимог.

Вирішуючи заявлені вимоги про стягнення заборгованості за кредитними договорами та позики, суд виходить із положень п.1 ч.2ст.11 ЦК України, за яким підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як регламентовано ч.1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Уст.1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ст.13 Закону «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначенимиЗаконом України"Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбаченихЗаконом України"Про електронну комерцію").

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження (ст.ст.1077, 1080 ЦК України).

За сформованою позицією Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц тлумачення ч.1 ст.512 ЦК України дає підстави для висновку,що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору факторингу (глава 73 ЦК України).

Фінансова компанія - це фінансова установа, яка на підставі відповідної ліцензії має право здійснювати діяльність з надання одного або декількох видів фінансових послуг, що викладено у ст.29 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії».

В оцінці поведінки та способу ведення справ фінансовою компанією суд ураховує те, що така є професійним учасником ринку надання фінансових послуг, у зв`язку з чим висуваються певні вимоги щодо дотримання правил та процедур, які є традиційними в цій сфері, до обачності та розсудливості у веденні справ тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ фінансовою компанією є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною в цивільних відносинах з такою установою. З врахуванням наведеного всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах.

Схожий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 01 лютого 2023 року у справі № 199/7014/20.

05 листопада 2023 року між фінансовою установою Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (позикодавцем) та відповідачем (позичальником) укладено договір про надання фінансового кредиту № 4379594 у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора 0FF7yFfECN. Сторонами погоджено надання позикодавцем позики у розмірі 10 000 грн шляхом перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника № 4441-11хх-хххх-3608.

28 листопада 2023 року між фінансовою установою Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» (кредитодавцем) та відповідачем (позичальником) укладено договір про надання фінансового кредиту № 39210-11/2023 у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора W0439. Сторонами погоджено надання кредитодавцем фінансового кредиту у розмірі 8000 грн, який надається в безготівкові формі у національній валюті на рахунок позичальника включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4441-11хх-хххх-3608.

28 листопада 2023 року між фінансовою установою Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» (кредитодавцем) та відповідачем (позичальником) укладено договір про надання фінансового кредиту № 39211-11/2023 у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора W9623. Сторонами погоджено надання кредитодавцем фінансового кредиту у розмірі 8000 грн, який надається в безготівкові формі у національній валюті на рахунок позичальника включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4441-11хх-хххх-3608.

01 грудня 2023 року між фінансовою установою Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» (кредитодавцем) та відповідачем (позичальником) укладено договір про надання фінансового кредиту № 00646-12/2023 у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора W0832. Сторонами погоджено надання кредитодавцем фінансового кредиту у розмірі 6300 грн, який надається в безготівкові формі у національній валюті на рахунок позичальника включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4441-11хх-хххх-3608.

Позивачем долучено договори факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року та № 29042024 від 29 квітня 2024 року у підтвердження набуття позивачем як фактором набуття права вимоги за борговими зобов`язаннями відповідача за договором позики та кредитними договорами.

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Як регламентовано ст.13 Закону України «Про електронну комерцію», розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України"Про платіжні послуги","Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України. Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Позивачем у підтвердження заявлених вимог про стягнення заборгованості за договором позики та кредитними договорами не долучено жодних документів, які б підтверджували виконання позикодавцем/кредитодавцем взятих на себе зобов`язань та перерахування відповідачу як позичальнику кредитних коштів. Об`єктивні докази, які б слугували висновком виконання кредитодавцем взятих на себе зобов`язань, відсутні.

Досліджуючи надані розрахунки заборгованості позивача як правонаступника, суд переконаний, що такі самі по собі не є належним та допустимим доказом наявності заборгованості та її розмір за договорами, оскільки будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідача, підтвердження отримання останнім кредитних коштів відповідно до укладеного договору позивачем не надано (постанова Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 765/№ 755/18920/18).

Договори факторингу з витягами з реєстру боржників, які є похідними від договору позики та кредитних договорів, не є безумовними доказами підтвердження достовірності розміру заборгованості.

Інших доказів позивачем не надано.

Позивач клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляв, а, зважаючи на вимоги цивільного процесуального законодавства, зокрема засади змагальності та диспозитивності, суд не вправі за власною ініціативою витребувати у позивача докази. Позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Схожа позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 29 січня 2020 року у справі № 755/18920/18, від 03 серпня 2022 року у справі № 156/268/21.

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2040/20).

Розглядаючи справу в межах доводів та поданих доказів, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог про стягнення заборгованості та порушення відповідачем прав позивача, які б підлягали судовому захисту. Наведене зумовлює відмову у позові.

Висновок суду узгоджується із такими засадами цивільного законодавства/судочинства як верховенство права, свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України, ст.2 ЦПК України). У матеріалах справи відсутні відомості, які б спростовували даний рішення суду та беззастережно доводили протилежне.

За відсутності відзиву відповідача суд вирішив справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України). Водночас неподання відзиву відповідачем не звільняє позивача від тягару доказування. Принцип змагальності не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог (постанови Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 2-879/13, від 27 січня 2021 року у справі № 607/16163/19, від 23 листопада 2022 року у справі № 208/6630/19).

У зв`язку із відмовою в позові судові витрати до відшкодування позивачу не підлягають (ст.141 ЦПК України).

Керуючись ст.ст.258,259,263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні позову.

Судові витрати позивача залишити по понесеним.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, у такому разі суд підписує рішення без його проголошення.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Інформація про учасників справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код за ЄДРПОУ 35625014, м.Київ, вул.Симона Петлюри, 30

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Повне судове рішення складено 02 вересня 2025 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя Олена ТІМЧЕНКО