Ухвала суду № 129879762, 30.08.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12536/25

1-кс/308/5167/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2025 року м. Ужгород

Cлідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Сімер, Перечинський район, Закарпатська область, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у кримінальному провадженні №12025071170000554, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.08.2025,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у кримінальному провадженні №12025071170000554, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.08.2025.

На обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що під час досудового розслідування встановлено, що 27.08.2025, приблизно о 21 год. 00 хв., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом, а саме легковим автомобілем марки «Mercedes-Benz», моделі «ML 350», д.н.з. НОМЕР_1 , з населеного пункту Перечин Ужгородського району Закарпатської області у напрямку населеного пункту Кам`яниця Ужгородського району Закарпатської області, перебуваючи на ділянці автомобільної дороги Н-13 сполученням «Львів-Самбір-Ужгород», 224 км - 457 м, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, тобто діючи зі злочинною недбалістю, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не забезпечив безпеку дорожнього руху, не вибрав безпечну швидкість, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним за умов видимості у напрямку руху, при здійснені маневру обгону транспортного засобу марки «Renault», моделі «Megane», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в салоні якого перебували пасажири ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Skoda», моделі «Superb», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка рухалася у зустрічному напрямку, після чого від удару транспортний засіб марки «Mercedes Benz», моделі «ML 350», відкинуло в праву сторону та останній здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «Renault», моделі «Megane», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , чим грубо порушив вимоги п. 14.2 (в) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі ПДР), а саме: перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані та дорожню розмітку 1.1 розділу 34.1. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_10 отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді полі травми (ISS 40б), крайньо-тороко-скелетної травми, ЗЧМТ, струсу головного мозку, множинних переломів ребер з права (7 ребер), пневмоторакс справа, відкритого перелому обох кісток лівого передпліччя, перелому правої променевої кістки зі зміщенням, відкритого перелому п`яткової та таранної кістки лівої стопи, відкритого перелому проксимального мата епіфізу лівої великогомілкової кістки зі зміщенням, трьох кісткового перелому правої гомілки, перелому медіального над виростку правої стегнової кістки, тупої травми черева та була доставлена до реанімаційного відділення КНП «УМБКЛ» УМР.

У такий спосіб встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яке керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Підозрюваним у кримінальному провадженні є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Сімер Перечинського району Закарпатської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, раніше не судимий.

28.09.2025 о 22.55 год. ОСОБА_4 затримано у порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.

Як зауважує слідчий, ОСОБА_4 після дорожньо-транспортної пригоди з місця зник з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розумуючи про неминучі наслідки, про вказаний факт нікого не повідомив, зокрема ні поліції, ні швидку допомогу, потерпілим допомоги не надав. У зв`язку з цим працівниками поліції здійснювалися невідкладні пошукові заходи ОСОБА_4 , в результаті яких місцезнаходження останнього було встановлено, що підтверджується відповідними рапортами.

29.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Слідчий вказує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.08.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 28.08.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 28.08.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 28.08.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 28.08.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 29.08.2025; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 28.08.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 .

Слідчий зазначає, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність декількох ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які може вчинити ОСОБА_4 , а саме:

переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що усвідомлюючи невідворотність покарання, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, з метою уникнення від кримінальної відповідальності у виді реальної міри покарання позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Вказані обставини дають підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду протягом тривалого часу, а саме, перебуваючи на волі, матиме можливість покинути територію України поза межами пункту пропуску та перебувати за її межами тривалий час, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судовий розгляд даного кримінального провадження. Також вказане підтверджується тим, що після дорожньо-транспортної пригоду ОСОБА_4 з місця події зник, після чого місцезнаходження якого було встановлено працівниками поліції;

незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь, що підтверджується тим, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, а тому підозрюваний ОСОБА_4 має реальну можливість спілкуватися з потерпілою ОСОБА_10 та свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та іншими не встановленими на даний час особами, зокрема перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до свідків даного кримінального провадження. Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків, їх родичів, в тому числі із застосуванням психологічного та фізичного насильства або ж шляхом підкупу з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, приховування їх від органів досудового розслідування та суду, що утруднить встановлення дійсних обставин справи. Зазначене обумовлює необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику;

знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином у зв`язку з тим, що досудове розслідування триває, в органу досудового розслідування є необхідність для відшукання речей і документів, які будуть мати значення для досудового розслідування, а саме, перебуваючи на волі ОСОБА_4 може знищити, сховати чи спотворити речі і документи, які можуть мати значення для досудового розслідування чи штучно створити докази, в тому числі в електронному вигляді, які б підвереджували його невинуватість у вчиненні інкримінованого злочину;

вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, враховуючи зухвалість вчинення даного злочину, його тяжкість, в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати що дана особа є суспільно небезпечною і потребує ізоляції від суспільства, інакше, перебуваючи на волі, продовжить умисно вчиняти кримінальні правопорушення, в тому числі і з метою приховання вказаного злочину чи спотворення його фактичних обставин.

На думку слідчого, враховуючи той факт, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, то обрати відносно нього запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не надається можливим. Запобіжний захід у виді особистої поруки передбачає собою перебування підозрюваного під виховним впливом людей, близьких по роботі, місцю проживання або пов`язаних між ними родинними зв`язками. У ході проведення досудового розслідування осіб, які б поручилися за виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків не встановлено, що унеможливлює обрання відносно нього запобіжного заходу у виді особистої поруки. Обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту чи застави не надається можливим, оскільки, розуміючи невідворотність можливого призначення йому виключно реального покарання терміном від 3 до 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, за цей тяжкий злочин ОСОБА_4 може уникнути слідства і суду.

Вказані обставини свідчать про неможливість застосування щодо ОСОБА_4 особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту або застави, так як такі ним дотримані не будуть та є недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно з запобіжним заходом у виді тримання під вартою.

Беручи до уваги викладене, а також те, що злочин, у якому підозрюється ОСОБА_4 , передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, той факт, що втеча ОСОБА_4 з місця ДТП може викликати значний суспільний резонанс та спричинити низку негативних публікацій в засобах масової інформації, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього як підозрюваного процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам: переховуватися від органу досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підстав для застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу у сторони обвинувачення не має, а менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, а тому слідчий просить застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження, зауваживши на обґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_4 , та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Захисник у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з підстав, наведених у поданому ним письмовому клопотанні. Зауважив, що зазначені у клопотанні ризики, не відповідають дійсності та не підтверджені будь-якими доказами. ОСОБА_4 місце пригоди не залишав, а як встановлено його показами, свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , то ОСОБА_4 , стоячи біля узбіччя дороги, де відбулася ДТП, втратив свідомість та впав в обрив висотою приблизно 5-6 метрів, де його в подальшому знайшли ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а тому версія обвинувачення не відповідає дійсності. Наголошує, що ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем свого проживання, одружений, має вади здоров`я, а також наразі отримав значні тілесні ушкодження та потребує ретельного лікування, перебуває на знеболюючих, так як відчуває сильні болі голови, грудей та інших частин тіла. ОСОБА_4 є раніше не судимим, до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не притягався, особисто сам з`явився в орган поліції та повідомив про факт події, добровільно повідомив про всі обставини події. З цих підстав ОСОБА_4 не має на меті ухилятися від органу досудового розслідування чи суду, впливати на свідків, експертів, потерпілих, спотворити чи сховати речі, які мають значення для справи. Звертає увагу, що його підзахисний бажає захищатися та сприяти органу досудового розслідування в ухваленні законного та неупередженого рішення у цій справі. Також ОСОБА_4 бажає понести всі матеріальні витрати на відновлення здоров`я потерпілої та пошкодженого її майна. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу сторона захисту просить врахувати вік ОСОБА_4 (49 років), міцність його соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини, репутацію ОСОБА_4 , стан його здоров`я, який має хронічне захворювання та наразі отримав значні тілесні ушкодження внаслідок даної ДТП, а також визнає обставини події та вважає себе причетним до дорожньо-транспортної пригоди. Захисник звертає увагу на фактичну поведінку ОСОБА_4 , який звернувся в лікарню та повідомив лікарів про обставини ДТП, надалі по прибуттю поліції також повідомив про дані обставини, в подальшому виконував вимоги поліцейських, при затриманні в порядку ст. 615 КПК України та при врученні інших процесуальних документів ОСОБА_4 повністю дотримувався вимог КПК України. З огляду на вказане, захисник вважає, що до ОСОБА_4 можна застосувати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням його під вартою, а саме у виді особистого зобов`язання. Сторона захисту вважає, що такий вид запобіжного заходу зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 , з покладенням на нього певних обов`язків. Зазначає, що сторона обвинувачення не надала достатньо доказів на підтвердження тих обставин, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного може лише запобіжний захід у виді тримання під вартою. У поданому клопотанні сторони обвинувачення не доведено виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, такого, як домашній арешт.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та пояснив, що повідомленою йому підозрою згідний, однак не погоджується з доводами клопотання, оскільки місце дорожньо-транспортної пригоди він не залишав. Після дорожньо-транспортної пригоди на місці він втратив свідомість, впав у обрив, його знайшли люди та відвезли у лікарню, де повідомив, що потрапив у дорожньо-транспортну пригоду.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, слідчим відділенням відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025071170000554, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

28.08.2025 о 22 год. 55 хв. у рамках даного кримінального провадження затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, що підтверджується відповідним протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення.

29.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025071170000554 та долучених до клопотання, а саме: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.08.2025 та ілюстративною таблицею до нього; листом комунального некомерційного підприємства «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради від 29.08.2025 №2976/01-10; протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_8 від 29.08.2025.

Беручи до уваги вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04), рішення від 21.04.2011) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Оцінюючи наявність ризиків у кримінальному провадженні суд виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за ч. 2 ст. 286 КК України, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, характер пред`явленої підозри у вчиненні інкримінованого йому злочину, що має підвищений ступінь суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише його прав, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів; вік підозрюваного та стан його здоров`я (маж хронічне захворювання та отримав тілесні ушкодження після дорожньо-транспортної пригоди); міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, зокрема, наявність у нього постійного місця проживання, родини, підозрюваний є одруженим, на утриманні неповнолітніх дітей не має; відсутність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, який згідно з характеристикою, виданою Перечинською міською радою за місцем його проживання, до адміністративної відповідальності не притягався, скарг на нього з боку сусідів не поступало; майновий стан підозрюваного; відсутність судимостей у підозрюваного.

Крім того, слідчий суддя бере до уваги ту обставину, що підозрюваний ОСОБА_4 визнає обставини події дорожньої-транспортної пригоди за його участі, сам отримав тілесні ушкодження, що підтверджується консультативним висновком спеціаліста від 29.08.2025, складеним лікарем КНП «Перечинська лікарня» Перечинської міської ради Закарпатської області (множинні переломи ребер, удар нижньої частини спини і тазу, тощо), а злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, у вчиненні якого він підозрюється, відноситься до категорії необережних, тобто, з огляду на диспозицію цього злочину, його суб`єктивною стороною є необережна форма вини щодо наслідків вчиненого у виді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості.

Враховуючи наведене та обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеним під час розгляду даного клопотання наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 та суворість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного.

Доводи сторони обвинувачення про існування інших ризиків, зазначених у клопотанні, а саме: незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, належним чином не обґрунтовані та не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, у зв`язку із чим ці ризики не враховуються слідчим суддею при обранні запобіжного заходу ОСОБА_4 .

Виходячи з вимог ст. 177, 178, 183 КПК України, зважаючи обґрунтованість повідомленої підозри, тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлений ризик, що оцінений в сукупності із даними про особу ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленому в провадженні ризику неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а відтак клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає до задоволення.

При ухваленні рішення слідчий суддя також враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 60 рішення Європейського суду з прав людини «Боротюк проти України», а тому слідчий суддя вважає необхідним обрання на даній стадії досудового розслідування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання існуючому ризику та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону та правовими позиціями Європейського суду з прав людини.

Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні,вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слідчий суддя враховує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його майновий та сімейний стан, інші дані про особу підозрюваного та ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який встановлений слідчим суддею під час розгляду даного клопотання, слідчий суддя вважає, що підозрюваному слід визначити заставу вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (3028 грн), відповідно становить 242240 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є співмірною з існуючим у даному кримінальному провадженні ризиком.

Підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного не вбачається.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає м. Перечин, Ужгородський район, Закарпатська область, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 28 серпня 2025 року 22 год. 55 хв., тобто з моменту його фактичного затримання.

Строк дії ухвали закінчується 26 жовтня 2025 року, включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408; банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає м. Перечин, Ужгородський район, Закарпатська область, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного, у разі внесення застави визначити до 26 жовтня 2025 року, включно, у межах строку досудового розслідування.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1