Рішення № 129879169, 27.08.2025, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/423/25

Номер провадження № 2/194/471/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2025 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Клімової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в спрощеному провадженні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Лановий Є.М. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 20.03.2021 року між відповідачем та ТОВ «МІЛОАН» було укладено кредитний договір №103107070, шляхом подання заявки у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства та введенням одноразового ідентифікатора, яким відповідач підтвердила прийняття умов зазначеного кредитного договору, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 9000,00 грн, які були перераховані відповідачу. Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання. 08.07.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір відступлення прав вимоги №04Т, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступає ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. 24.01.2022 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» укладено Договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого та згідно Додатку № 1 до договору факторингу, ТОВ «ФК» «ПІНГ-ПОНГ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 103107070 від 20.03.2021 року. Згідно з додатком №1 до договору факторингу сума боргу перед ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» становить 41400,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 9000 грн, заборгованість за відсотками становить 32400,00 грн. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №103107070 від 20.03.2021 року у розмірі 41400,00 грн, суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Представник відповідача подав до суду відзив по справі, відповідно до змісту якого не визнає позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав. Вважає, що відсотки не повинні бути нараховані у відповідності до п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки відповідач є військовослужбовцем, та у період з 14.10.2021 по 24.10.2021 та з 08.02.2022 по 23.02.2022 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів в с.Тарасівка Донецької області. З 24.02.2022 по 15.03.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України,захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`зку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у с.Тарасівка Донецької області, тому відсутні підстави для нарахування та стягнення відсотків за користування кредитними коштами з відповідача. Заперечує проти стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки матеріали справи не містять жодного документу, який би підтверджував оплату правничої допомоги. Відповідачем понесено витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10000,00 грн, які він просить стягнути з позивача.

Представник відповідача подав до суду відповідь на відзив, відповідно до змісту якого просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав. Зазначає, що зі змісту відзиву відповідача вбачається, що відповідач не оспорює факт укладення договору про споживчий кредит №103107070 від 20.03.2021 року з ТОВ «МІЛОАН» та факт отримання фінансових послуг у вигляді коштів у розмірі 9000,00 грн. та невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту. Позивачем дотримано умов договору та було надано відповідачу кредитні кошти шляхом здійснення безготівкового переказу на його картковий рахунок,але відповідач не виконував взяті на себе зобов`язання і допустив заборгованість з повернення кредиту та процентів. Крім того, в ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», (в редакції Закону на момент виникнення спірних правовідносин від 01.01.2021) визначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов?язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов?язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Вищевказаний пункт Закону є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення. Таким чином, положення вказаного закону в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, стосуються виключно мобілізованих позичальників. Водночас, з наданих відповідачем доказів, вбачається що на період отримання кредиту ОСОБА_1 не перебував у лавах Збройних Сил України, у зв?язку з чим підстав для застосування відповідних пільг не було, та нарахування відсотків здійснювалося правомірно. З наданих відповідачем документів вбачається, що вказана пільга застосовується до нього тільки з 14.10.2021. Щодо правничої допомоги, то позивачем надано усі необхідні докази отримання професійної правничої допомоги по справі, що підтверджують співмірність витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, часом, обсягом та ціною позову.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належними чином, однак представник відповідача надав заяву, в якій просить розглянути справу за їх відсутності, просить відмовити у задоволенні позову.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 20.03.2021 року між відповідачем та ТОВ «МІЛОАН» було укладено договір про споживчий кредит №103107070, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 9000,00 грн, строком на 30 днів з 20.03.2021 року, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 19.04.2021 року. Комісія за надання кредиту: 0,00 грн, яка нараховується за ставкою 0,00 відсотків від суми кредити одноразово. Проценти за користування кредитом: 5400,00 грн, які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом та стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п.1.5 Договору, орієнтовна загальна вартість кредитудля позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника закредитом складає 14400.00 гривень. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.

Відповідно до 2.2.2 Договору, нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору.

Пунктом 2.3.1.2 Договору, передбачена пролонгація на стандартних (базових) умовах. Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користуваннякредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Такезбільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжуєкористуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом неможе перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових)умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягненнязагальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових)умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору.

З метою отримання кредитних коштів відповідач вказав свої анкетні дані. У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатораR86790 (час 20.03.2021 о 16:432), який було надіслано на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні кредитного договору. Сторонами кредитного договору також був узгоджений Графік платежів, який є Додатком №1 до договору про споживчий кредит №103107070 від 20.03.2021 року.

Відповідачем також був підписаний Паспорт споживчого кредиту №103107070 від 20.03.2021, який є Додатком 2 до вказаного кредитного договору та Анкета-заява на кредит №103107070 від 20.03.2021.

На підставі платіжного доручення №26117723 від 20.03.2021 року ТОВ «Мілоан» перерахувало відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 9000,00 грн, згідно договору №103107070.

Отже, ТОВ «МІЛОАН» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, відповідно до умов договору. Відповідач скористався кредитними коштами, свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, що вбачається також з відомостей про щоденні нарахування та погашення, надані первісним кредитором.

08.07.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір відступлення прав вимоги №04Т, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступає ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Виконання новим кредитором обов`язку з оплати переданого права вимоги підтверджується платіжною інструкцією № 1242 від 12.07.2021 року.

24.01.2022 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» укладено договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого та згідно Додатку № 1 до договору факторингу, ТОВ «ФК» «ПІНГ-ПОНГ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №103107070 від 20.03.2021 року. Відповідно до витягу з додатку до Договору факторингу №1/15 від 24.01.2022 року до ТОВ «ФК» «ПІНГ-ПОНГ» перейшло право вимоги до відповідача на суму 41400,00 грн, з яких: 9000,00 грн заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 32400,00 грн заборгованість за відсотками.

Позивачем надана суду досудова вимога вих. №103107070-АВ від 02.11.2024, яка направлена адвокатом Білецьким Б.М. відповідачу ОСОБА_1 , в якій повідомляється про зміну кредитора та про розмір заборгованості.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №103107070 від 20.03.2021 року ОСОБА_1 належним чином не виконувала своїх зобов`язань за вказаним договором, унаслідок чого у нього перед ТОВ «Мілоан» утворилася заборгованість,яка заперіод з 20.03.2021року по18.06.2021року становить41400,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту9000,00 грн, заборгованість за відсотками 32400,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12статті 11 Закону № 675-VIII).

За змістомстатті 12ЗаконуУкраїни«Проелектроннукомерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У договорі про споживчий кредит №103107070 від 20.03.2021року (п.5.1) зазначено, що підписанням цього договору позичальник підтверджує що, до укладення цього Договору ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі (у вигляді електронного документа розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, який є невід`ємною частиною Договору, ознайомився з інформацією передбаченою ч.2,3 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування», отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами (у т.ч. викладеними у п.6.3) та правилами, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього Договору, та умови Договору йому зрозумілі і він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану, до укладення цього Договору отримав від Товариства інформацію, зазначену в Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та в Законі України «Про споживче кредитування».

Договір укладено дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції, а також підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Нормою статті 639ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Так, з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач ОСОБА_1 за кредитним договором №103107070 від 20.03.2021року не сплачував коштів у тому числі і відсотків. Доказів щодо відсутності заборгованості та доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості не надав.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача за кредитним договором №103107070 від 20.03.2021 року заборгованість за період з 20.03.2021року по18.06.2021року у розмірі 41400,00 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу (тілу кредита) 9000,00 грн, заборгованість за відсотками 32400,00 грн.

Щодо твердження відповідача в частині наявності у нього пільги у виді звільнення його від нарахування відсотків за користування кредитом, в силу проходження ним служби у ЗСУ, як визначено ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд приходить до наступного висновку.

Згідно до ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (станом на час строку кредитування 20.03.2021 по 18.06.2021) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (на даний час) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Обґрунтовуючи свою позицію відповідачем до матеріалів справи долучено документи про проходження ним військової служби.

Як вбачається з копії військового квитка серія НОМЕР_2 від 10.11.2015 року, на ім`я ОСОБА_1 , та контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах сержантського складу від 28.05.2021 року, останній з 28.05.2021 року прийнятий на військову службу за контрактом.

З довідки про проходження військової служби виданої командиром ВЧ НОМЕР_3 полковником ОСОБА_2 , вбачається, що військовослужбовець ОСОБА_1 25.04.2017 року був звільнений у запас, та з 28.05.2021 до 18.03.2022 проходив службу у АДРЕСА_1 в ВЧ НОМЕР_4 .

Як вбачається з довідок ВЧ НОМЕР_5 від 31.05.2023 року, сержант ОСОБА_1 , брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебування безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів у с.Тарасівка Донецької області у період з 14.10.2021 року до 24.10.2021 року, з 08.02.2022 року до 23.02.2022 року, та з 24.02.2022 року до 15.03.2022 року.

Аналізуючи вищевказані документи, суд приходить до переконання, що відповідачем не надано документального підтвердження того, що у період обумовленого договором 30-денного строку нарахування відсотків, та пролонгації на 60 днів, тобто з 20.03.2021 року до 18.06.2021 року, він був військовослужбовцем, який брав або бере участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

У зв`язку з цим суд вважає, що правові підстави для звільнення відповідача ОСОБА_1 , від нарахування вищевказаних відсотків за користування кредитом - відсутні.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та інші, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, згідно зі ч.1 ст.137 ЦПК України несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 у справі №922/1964/21 викладена правова позиція, в якій зазначено, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертоїстатті 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ятастатті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятоїстатті 137 ЦПК Українизменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Така правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 13 січня 2021 по справі № 596/2305/18.

Відповідно до матеріалів справи судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 6 000,00 грн., які підтверджуються договором № 43657029 про надання правової допомоги від 01.11.2024, додатковою угодою № 103107070 до договору № 43657029 про надання правової допомоги від 01.11.2025 року, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, Детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б. М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ ФК «ПІНГ-ПОНГ» щодо стягнення кредитної заборгованості,актом № 103107070 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) 03.03.2025.

Отже вбачається, що на підтвердження фактичного надання послуг адвокатом та понесення у зв?язку з цим витрат було складено Акт № 103107070 від 03.03.2025 року.

Суд, вирішуючи питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку вищезазначеним доказам, дійшов висновку, що позивачем доведена обставина отримання ним професійної правничої допомоги у межах даної цивільної справи, заявлений розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, реальним та підтвердженим матеріалами справи.

Заяв щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило.

На підставі викладеного, та розглядаючи справу в межах позовних вимог, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит №103107070 від 20.03.2021року у розмірі 41400,00 грн, з яких заборгованість за кредитом 9000,00 грн, заборгованість за відсотками 32400,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Оскільки позовні вимоги було задоволено в повному обсязі, то відсутні підстави для стягнення з позивача витрат відповідача на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 512, 516, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 628, 629, 634, 638, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 19, 76, 77, 81, 131, 141, 247, 256 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» (адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симони Петлюри, буд. 21/1, ЄРДПОУ 43657029, IBAN: НОМЕР_7 в АТ «Сенс Банк», МФО:300346) заборгованість за договором №103107070 від 20.03.2021 року у розмірі 41400,00 грн, з яких заборгованість за кредитом 9000,00 грн, заборгованість за відсотками 32400,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» (адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симони Петлюри, буд. 21/1, ЄРДПОУ 43657029, IBAN: НОМЕР_7 в АТ «Сенс Банк», МФО:300346) судовий збір у сумі 2422, 40 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне судоверішення складено01вересня 2025 року.

Головуючий суддя: В.О. Корягін