Рішення № 129873651, 24.07.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2025 року справа № 580/6661/24 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання Гришанова А.І.,

за участю:

представника позивача не з`явився,

представниці відповідача Некоз А.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі Головне управління, відповідач), в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління ДПС у Черкаській області щодо проведення у жовтні 2023 невиїзної документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_1 та складення акту про результати проведення документальної планової невиїзної перевірки від 12.10.2023 за № 10298/23-00-24-0401/ НОМЕР_1 ;

- скасувати як протиправне податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 05.12.2023 № 11681/23-00-24-04-01 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 1282906,53 грн за платежем податок на додану вартість, код платежу 14010100.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що дії відповідача щодо проведення перевірки та складення акту про результати її проведення є неправомірними, адже така перевірка проведена з порушенням процедури її прийняття, відповідно такий акт не може бути доказом вчинення позивачем порушень вимог податкового законодавства. Вказав, що планова перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена за наслідками включення його до плану графіку документальних планових перевірок, натомість у позивача відсутня будь-яка інформація про оприлюднення ДПС України будь-якого оновленого плану-графіку не пізніше 31.07.2023 (місяця, що передував прийняттю наказу від 17.08.2023 № 1578-п), а відповідач перед початком заходу державного нагляду (контролю) взагалі не пред`являв позивачу доказів коригування річного плану-графіку планових перевірок на 2023 (з включенням відомостей до вказаного документу щодо ФОП ОСОБА_1 ). Звернув увагу, що в ході організації планової документальної перевірки відповідач не надавав позивачу копію наказу від 17.08.2023 № 1578-п, який вказано в акті перевірки від 12.10.2023, а також не вручало безпосередньо платнику податків письмове повідомлення від 18.08.2023 № 248/23-00-24-04-01 про заплановану документальну планову перевірку.

Щодо суті виявленого податковим органом порушення, вказав, що у магазинах ФОП ОСОБА_1 у м. Тальне протягом кожного місяця 2017-2022 одні й і ті самі покупці (споживачі) придбавали у роздріб товари, переважно за бонусними програмами лояльності (установлені підприємцем знижки для постійних покупців) на придбання продуктів харчування, бакалії та напоїв. Відтак, такий характер продажу товарів у магазинах слід вважати постійними зв`язками з особами, які не зареєстровані платниками що вказує на ритмічний характер продажу продукції кінцевим споживачам, у зв`язку із чим вважає, що позивач правомірно обрав методику складання зведених податкових накладних з ПДВ за наслідками звітного місячного періоду, у зв`язку з ритмічним (безперервним) продажем продуктів кінцевим споживачам. Вважає, що здійснення позивачем реєстрації зведених податкових накладних щомісячно, а не щоденно не свідчить про нездійснення реєстрації накладних за результатами відповідних операцій та не є підставою для застосування санкції встановленої пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК.

Також зазначив, що штрафи за спірним ППР нараховані позивачу за період з 27 травня 2017 року до 31 жовтня 2020 року, у зв`язку із несвоєчасною видачею й реєстрацією податкових накладних, які не надаються отримувачу, то до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 73 підрозділу 2 розділу XX ПК України. Вважає, що відповідач, в порушення приписів ст. 58 Конституції України та прецедентної практики ЄСПЛ, застосував до спірних правовідносин, які склалися в тому числі в період мораторію на застосування штрафів (під час короновірусного карантину (березень 2020 року до травня 2022 року) та запровадженого в Україні воєнного стану (з 24.02.2022 року) заднім числом норми Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ, яким було відновлено лише з 01.08.2023 накладення податкових штрафів за окремі порушення податкового законодавства. Крім того, згідно норм ст. 102 ПК України штрафні податкові санкції можуть бути прийняті в межах строку давності у 1095 днів, відлік якого починається із останнім днем граничного строку видачі (реєстрації) податкових накладних з ПДВ. Проте, ГУ ДПС в Черкаській області з невідомих правових мотивів розширило період нарахування штрафів із 23.07.2017 до 30.12.2022, що перевищує граничний 1095-денний строк.

Ухвалою від 09 липня 2024 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання.

31.07.2024 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представниця відповідача просила в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що в порушення пункту 201.1, пункту 201.4, пункту 201.5, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу встановлено відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі на загальну суму ПДВ 5570753 грн, в т.ч. по податкових накладних за щоденними підсумками операції - на суму 4648881 грн, податкової накладної по товарах, які було використано не в господарській діяльності платника податків - на суму загальну суму 5531232 грн, в т.ч. ПДВ 921872 грн, податкових накладних за щоденними підсумками на суму 2748961,74 грн обсягу по операціях звільнених від оподаткування податком на додану вартість.

02.09.2024 до суду надійшли додаткові пояснення, в яких представниця відповідача зазначила, що згідно загальнодоступної інформації на офіційному сайті Державної податкової служби України 28.06.2023 розміщено оновлений графік проведення перевірок платників податків на 2023 рік, до якого включено ФОП ОСОБА_1 . Зазначила про долучення розписки про отримання ОСОБА_1 копії наказу та повідомлення. Крім того, системний аналіз положень ПК України свідчить, що в період з 18.03.2020 до 31.07.2023 строки давності, передбачені ст.102 Податкового кодексу України були зупинені. З урахуванням вимог пункту 49.18.5 ст. 49 ПК України до перевірки ОСОБА_1 у 2023 році включено 2022 рік (декларація подана у 2023 році за 2022 рік), також перевірці підлягав 2017 рік, який було включено до декларації, граничним строком подання є 09.02.2018. Отже, визначення податковим органом періоду перевірки з 01.01.2017 до 31.12.2022 вважає правомірним.

Щодо періоду застосування штрафних санкцій повідомила, що з 25.05.2022 скасовано ст. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України Законом України від 12.05.2022 № 2260-ІХ. Динаміка законодавчих змін врахована Головним управлінням ДПС у Черкаській області при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки штрафні санкції за період з 01.03.2020 по 25.05.2022 не застосовувались.

Щодо суті встановлених порушень зазначила, що доказів реєстрації зведених податкових накладних до позову не надано, встановити конкретних суб`єктів, яким здійснювався продаж товару позивачем неможливо. Зведені податкові накладні реєструються окремо щодо кожного суб`єкта з яким було проведено ритмічні господарські операції. Згідно діяльності позивача покупцями товару було необмежене коло осіб, бажаючих придбати продукти, отже ФОП Бойко не міг реєструвати зведені податкові накладні по даних господарських правовідносинах, а повинен був згідно законодавчих норм реєструвати податкові накладні за щоденними підсумками операцій, однак не робив цього.

09.09.2024 представник позивача подав до суду відповідь на відзив у якій, крім доводів аналогічних зазначеним у позові, вказав, зокрема, що акт планової невиїзної від 12.10.2023 № 10298/23-00-24-04-01/ НОМЕР_1 , який не було вручено належним чином позивачу під підпис та ознайомлення, не може бути допустимим джерелом доказової інформації для відповідача при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 05.12.2023. Наданий до додаткових пояснень відповідача витяг з плану-графіка проведення перевірок не містить ані дати його затвердження, ані підпису посадової особи ДПС України, яка уповноважена на його підписання, що вказує на не недопустимість та неналежність вказаного письмового доказу, адже розміщений на сайті ДПС України у грудні 2022 року план-графік планових перевірок платників податків не містив жодної інформації про ФОП ОСОБА_1 . Копія наданого представницею відповідача наказу від 17.08.2023 № 1578-п, не містить автентичного підпису ФОП ОСОБА_1 , натомість у розписці стоїть підпис візуально схожий на підпис одного із продавців у магазині позивача. Крім того, відповідач не вручав безпосередньо ФОП ОСОБА_1 письмового повідомлення від 18.08.2023 № 248/23-00-24-04-01 про заплановану на вересень 2023 року документальну планову невиїзну перевірку.

30.10.2024 до суду надійшли додаткові пояснення, в яких представниця відповідача зазначила, що надані до суду податкові накладні не є зведеними, про що свідчить відсутність у графі Зведена податкова накладна позначок, що є обов`язковими для зведених податкових накладних у відповідності до п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015. За відсутність складання та реєстрації наданих позивачем податкових накладних штрафні санкції податковим органом не застосовувалися. За результатами проведення перевірки податковим органом не було встановлено заниження сум з податку на додану вартість, тому долучені до матеріалів справи декларації ФОП ОСОБА_1 не спростовують жодного встановленого порушення.

Протокольною ухвалою від 07 листопада 2024 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначив судовий розгляд справи по суті.

14.03.2025 представниця відповідача подала до суду додаткові пояснення, у яких вказала, що копія наказу від 17.08.2023 № 1578-п Про проведення документальної планової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи ОСОБА_1 від 18.08.2023 № 248/23-00-24-04-01 вручена позивачу 21.08.2023, що підтверджується його особистим підписом на наказі. А також, 21.08.2023 ФОП ОСОБА_1 вручене письмове повідомлення про проведення документальної планової невиїзної перевірки.

Чергове засідання для розгляду справи по суті суд призначив 24.07.2025.

У судовому засіданні 24.07.2025 представниця відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позов та додаткових поясненнях. Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, до суду не прибув у зв`язку із подання до суду заяви про проведення судового засідання без його участі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

ФОП ОСОБА_1 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як фізична особа-підприємець з 29.10.2008, РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває у відповідача на обліку як платник податків. Основний вид діяльності позивача є: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. ст.75, 77, 79, 82, пп. 69.35 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, наказом Головного управління ДПС у Черкаській області від 17.08.2023 № 1578-п призначено проведення документальну планову невиїздну перевірку ФОП ОСОБА_1 за податковою адресою платника податків.

За наслідками здійснення документальної планової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 відповідач склав Акт від 12.10.2023 № 10298/23-00-24-04-01/2920511595, в якому зазначив, що в порушення пункту 201.1, пункту 201.4, пункту 201.5, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу встановлено відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі на загальну суму ПДВ 5570753 грн, в т.ч. по податкових накладних за щоденними підсумками операції - на суму 4648881 грн, податкової накладної по товарах, які було використано не в господарській діяльності платника податків - на суму загальну суму 5531232 грн, в т.ч. ПДВ 921872 грн, податкових накладних за щоденними підсумками на суму 2748961,74 грн обсягу по операціях звільнених від оподаткування податком на додану вартість.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 05.12.2023 № 11681/23-00-24-04-01 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 1282906,53 грн за платежем податок на додану вартість, код платежу 14010100.

Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, а тому звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до абзацу 1 пункту 75.1, підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов`язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки (п. 77.4 ст. 77 ПК України).

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки встановлює ст. 79 ПК України.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Згідно з обґрунтуванням позову, позивач вважає спірне ППР протиправним, зокрема, з підстав порушення процедури проведення перевірки.

Під час надання оцінки покликанням представника позивача у цій частині, суд зазначає таке.

Суд встановив, що 28 червня 2023 року на сайті ДПС було розміщено оновлення затвердженого плану-графіка перевірок ДПС на 2023 рік, до якого включено перелік фізичних осіб, зокрема, і позивача.

Згідно розписки № 248/23-00/24-04-01 від 18.08.2023, ОСОБА_1 отримав 21.08.2023 повідомлення та копію наказу про проведення позапланової документальної перевірки.

Аналіз встановлених обставин вказує на дотримання відповідачем порядку процедури проведення перевірки у частині завчасного включення позивача до плану-графіка перевірок ДПС на 2023 рік та своєчасного вручення суб`єкту господарювання копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, у зв`язку із чим протилежні доводи представника позивача у цій частині суд відхиляє.

Покликання представника позивача на порушення відповідачем порядку вручення позивачу Акту перевірки, суд також відхиляє, оскільки наявні у матеріалах справи докази (фіскальний чек Укрпошти, копія конверту, довідки Укрпошти, а.с. 154-156 Тому 2) вказують на те, що у день складення Акту перевірки (12.10.2023) він був направлений позивачу за зареєстрованою адресою провадження господарської діяльності, однак повернутий адресанту у зв`язку із закінченням строку зберігання.

Щодо суті виявлених порушень, суд зазначає таке.

Згідно пункту 201.4 статті 201 ПК України, податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі, зокрема, здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника).

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні (пункт 201.5 статті 201 ПК України).

Відповідно до п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника).

У разі складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у рядку Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин такої податкової накладної робиться позначка х та зазначається тип причини 11. При цьому у рядку Отримувач (покупець) зазначається Неплатник, а у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставляється умовний ІПН 100000000000, рядок Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта не заповнюється. Інші дані та показники такої податкової накладної заповнюються за правилами, визначеними цим Порядком.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Аналіз зазначених норм вказує на те, що позивач, здійснивши постачання товарів за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, мав складати податкові накладні за щоденними підсумками операцій та відповідно зареєструвати їх у Єдиному реєстрі податкових накладних у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України.

Суд врахував, що позивач не заперечує обставин не складення ним податкових накладних за щоденними підсумками операцій, натомість зазначає, що у магазинах ФОП ОСОБА_1 у м. Тальне протягом кожного місяця 2017-2022 одні й і ті самі покупці (споживачі) придбавали у роздріб товари, переважно за бонусними програмами лояльності (установлені підприємцем знижки для постійних покупців) на придбання продуктів харчування, бакалії та напоїв. Відтак, такий характер продажу товарів у магазинах вважає постійними зв`язками з особами, які не зареєстровані платниками що вказує на ритмічний характер продажу продукції кінцевим споживачам, у зв`язку із чим вважає, що позивач правомірно обрав методику складання зведених податкових накладних з ПДВ за наслідками звітного місячного періоду, у зв`язку з ритмічним (безперервним) продажем продуктів кінцевим споживачам.

Під час надання оцінки зазначеному покликанню, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Таким чином, зведені податкові накладні реєструються окремо щодо кожного суб`єкта, з яким було проведено ритмічні господарські операції.

Суд зазначає, що характер господарської діяльності (роздрібна торгівля продуктами харчування), досліджуваний контролюючим органом у періоді, за який здійснена перевірка вказує на те, покупцями товару позивача було необмежене коло осіб, що унеможливлює складення зведених накладних. Позивач не надав до суду доказів того, що здійснював постачання виключно визначеному колу суб`єктів, у зв`язку із чим складав із кожним із таких суб`єктів зведену податкову накладну з урахуванням усього обсягу постачання товарів відповідному суб`єкту протягом такого місяця.

З урахуванням зазначеного, покликання представника позивача і у цій частині суд вважає необґрунтованими.

Суд відхиляє доводи представника позивача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, оскільки у спірних правовідносинах грошові зобов`язання за спірним ППР виникли після набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві № 466-IX.

Суд також врахував, що згідно розрахунку штрафних санкцій до спірного ППР, штрафні санкції за період з 01.03.2020 до 26.05.2022 не застосовувались, нарахування відновлено з 27.05.2022 (дати набрання чинності Закону від 12.05.2022 № 2260-ІХ), у зв`язку із чим покликання представника позивача про застосування штрафів у період мораторію суд вважає необґрунтованими.

Щодо покликань представника позивача на порушення відповідачем строків давності, встановлених ПК України, суд зазначає таке.

Згідно статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

Згідно з абзацом одинадцятим п. 52-2 підрозділу 10 розд. XX Перехідні положення ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану (набрав чинності з 17.03.2022), зупинено дію пункту 52-2 підрозділу 10 розд. XX Перехідні положення Кодексу на період дії воєнного, надзвичайного стану, а статтю 102 Кодексу доповнено п. 102.9 наступного змісту: на період дії правового режиму воєнного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану (далі - Закон № 3219-ІХ), який набрав чинності з 1 серпня 2023 року, внесено зміни до податкового законодавства, що стосуються організації, проведення податкових перевірок у період дії воєнного стан, яким фактично відновлено можливість здійснення документальних та фактичних перевірок під час дії воєнного стану.

Аналіз вказаних норм свідчить, що в період з 18.03.2020 до 31.07.2023 строки давності, передбачені ст. 102 Податкового кодексу України були зупинені, у зв`язку із чим покликання представника позивача на порушення відповідачем строків давності суд також відхиляє як необґрунтовані.

Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 01.09.2025.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК