Ухвала суду № 129873622, 01.09.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 вересня 2025 року справа № 580/9572/25 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали позовної заяви у справі №580/9572/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 не зазначений, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Фінансового управління Генерального штабу Збройний Сил України (проспект Повітряних сил України 6, м.Київ, 03168, ЄДРПОУ 22990368) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

25.08.2025 вх.№42778/25 позивач у позовній заяві просить:

- визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройний Сил України щодо обчислення та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 18.11.2020 до 31.12.2020 без урахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 та з 01.01.2021 до 01.09.2021 без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021;

- зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройний Сил України здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) грошового забезпечення ОСОБА_1 з 18.11.2020 до 31.12.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт та з 01.01.2021 до 01.09.2021 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт;

- зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройний Сил України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену різницю одноразових грошових виплат (грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), виплачених за період з 18.11.2020 до 01.09.2021 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.

У позовній заяві зазначено: з 18.11.2020 до 01.09.2021 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_2 , проте позивач не визначає учасником спору, не надає відповідні копії наказів, що слугували підставою для нарахування грошового забезпечення та надання відповідних довідок. Позивач стверджує: протягом усього періоду проходження військової служби за попередньою посадою долучаю наказ командира військової частини НОМЕР_3 від 23.06.2018 №173, проте не просить залучити як учасника справи, не повідомляє про правонаступництво та не вказує зміст і характер порушеного права.

Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача). Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Згідно з ч. 5 ст. 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов`язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з`ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені під час вирішення спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 24.06.2008 у справі № 2/164-35/246 та від 30.03.2016 у справі № 814/3015/14, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд під час визначення його прав і обов`язків.

Можливість залучення до справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, обумовлена рішенням суду, яке може вплинути на її права, інтереси та обов`язки, тому сприяє підвищенню результативності процедури доказування та забезпечує об`єктивний розгляд адміністративної справи.

Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

У додатках до позовної заяви не надані копії наказів, що скасовані чи відкликані, які слугували підставою для нарахування грошового забезпечення позивачу та/або про відкликання попередніх довідок про грошове забезпечення, докази на підтвердження змін грошового забезпечення за прирівняною посадою після звільнення позивача.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

До 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (доказів нарахованої і невиплаченої суми матеріали справи не містять). Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.08.2024 у справі №580/9690/23, від 10.10.2024 у справі №200/5937/23.

ВПВС у справі №240/6263/18 досліджує особливості звільнення і перерахунку до 01 березня 2018 року та звільнення з військової служби після 01 березня 2018 року і вказує, що заробіток для первинного обчислення пенсії таким особам визначається відповідно до статті 43 Закону № 2262-XII, а не статті 63 цього Закону; у п.81 констатує, що на час виникнення спірних правовідносин чинним законодавством були по-різному визначені вимоги для первинного обчислення пенсії особам, які мають право на її отримання відповідно до Закону № 2262-XII, та вимоги щодо перерахунку раніше призначених пенсій за цим Законом.

Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов`язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з`ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи.

Відповідно до частин першої та третьої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Заяву про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження позивач до позову не подав, не повідомив з якою датою пов`язує перебіг строку звернення до суду.

Усупереч вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України позивач у позовній заяві не вказав поштовий індекс адреси позивача, відомості про наявність електронного кабінету.

Керуючись ст.2, 123, 169, 171, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; доказів на підтвердження обставин та копії власного звернення до колишнього роботодавця/страхувальника/податкового агента; відомості про рішення Уряду про підвищення оплати праці службовцям за прирівняною посадою, попередню довідку про грошове забезпечення; обґрунтованого клопотання про залучення третіх осіб ВЧ НОМЕР_2 , ВЧ НОМЕР_3 ; обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду та повідомлення: з якою саме датою пов`язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом, починаючи з 18.11.2020; зазначеннм поштового індексу адреси позивача та відомості про електронний кабінет.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали направити позивачу.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА