Ухвала суду № 129872106, 01.09.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

01 вересня 2025 року Справа № 520/14283/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження клопотання ОСОБА_1 про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним та про застосування до відповідача заходів процесуального примусу у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати старшому сержанту ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік;

- зобов`язати військову частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити старшому сержанту ОСОБА_1 грошову допомоги на оздоровлення за 2025 рік.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

08.07.2025 позивачем до суду було подано клопотання, в якому він просив визнати неналежним та недопустимим доказом поданий відповідачем 05.07.3035 року, а саме: супровідний лист №847 від 12.04.2025 року.

В обґрунтування клопотання зазначено, що поданий відповідачем супровідний лист №847 від 12.04.2025 року не може бути допустимим доказом, оскільки копія документа засвідчена ОСОБА_2 , підпис якого візуально відрізняється від підпису на інших документах, долучених до справи. Позивач стверджує, що вказаний документ фактично не засвідчувався зазначеною особою, оскільки останній був ізольований від служби у зв`язку з порушенням дисципліни. Крім того, позивач вказує, що відповідач не виконав ухвалу суду про витребування доказів та не підтвердив належним чином повноваження представника, у зв`язку з чим просить визнати поданий доказ неналежним та недопустимим.

Також, позивачем до суду подано клопотання, в якому він просив:

- застосувати до військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) захід процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку частини першої статті 145 та частини першої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України;

- стягнути в дохід Державного бюджету України з військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) штраф у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) на рахунок Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідач, попри ухвалу суду від 22.06.2025 року про витребування доказів, відмовився надати документи, посилаючись на їх нерелевантність предмету доказування, обмежений режим доступу та відсутність у формалізованому вигляді. На думку позивача, такі дії свідчать про невиконання ухвали суду та безпідставну відмову у поданні доказів, що має істотне значення для розгляду справи. Позивач вважає, що відповідач не повідомив суд належним чином про неможливість подати документи та не підтвердив повноваження свого представника, у зв`язку з чим вважає, що є підстави застосувати до нього заходу процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розглянувши подані позивачем клопотання, перевіривши їх доводи, суд дійшов наступного.

Поняття доказів визначено ст.72 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.2 ст.72 КАС України).

Згідно ст.73 належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, суд зазначає, що під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи позивача, викладені у клопотанні від 08.07.2025 про неналежність та недопустимість поданого відповідачем супровідного листа №847 від 12.04.2025.

Як зазначалося, відповідно до статей 73 76 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а недопустимими лише ті, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обов`язок доведення обставин, на які посилається сторона, покладається саме на цю сторону.

У поданому клопотанні позивач обґрунтовує недопустимість поданого відповідачем доказу виключно припущеннями щодо справжності підпису посадової особи та її дисциплінарного становища. Разом з тим, жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували зазначені твердження, позивачем не надано.

Суд звертає увагу, що перевірка справжності підписів або можливих ознак кримінального правопорушення не входить до компетенції адміністративного суду в межах цього провадження та може здійснюватися у встановленому законом порядку.

Факт засвідчення копії документа уповноваженою особою відповідача сам по собі не є підставою для визнання такого доказу недопустимим. Інших обставин, які б свідчили про одержання доказу з порушенням порядку, встановленого законом, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання наданого відповідачем доказу недопустимим, а тому заявлене клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання позивача про застосування до військової частини НОМЕР_2 заходу процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку частини першої статті 145 та частини першої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 80 КАС України, заходи процесуального примусу можуть бути застосовані у випадку, коли особа, в якої знаходиться доказ, не повідомила суд про неможливість подати витребувані докази або не подала їх без поважних причин.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач надав суду клопотання, у якому повідомив про відсутність можливості подати окремі документи, зазначивши відповідні причини. Отже, відповідач виконав процесуальний обов`язок щодо інформування суду, передбачений ч. 7 ст. 80 КАС України.

Вирішення питання щодо належності та допустимості зазначених пояснень належить до оцінки доказів у справі та не є підставою для застосування до відповідача заходів процесуального примусу.

Враховуючи викладене, суд не встановив ухилення відповідача від виконання ухвали суду чи недобросовісного невиконання процесуальних обов`язків, що виключає можливість накладення штрафу на підставі статей 144 149 КАС України.

Таким чином, заявлене клопотання позивача про накладення штрафу на відповідача є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись положеннями ст. 5, 12, 72-75, 80, 144-149, 248, 256, 257, 259, 260, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним та про застосування до відповідача заходів процесуального примусу у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Н.А. Полях