Рішення № 129869620, 01.09.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3759/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного (позовного) провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25000, код ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі відповідач), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.05.2025 р. №00061480704, яким до неї застосовано штрафну санкцію в розмірі 36905,16 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.05.2025 р. №00061500704, яким до неї застосовано штрафну санкцію в розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відсутність у фіскальному чеку коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД не свідчить про невидачу розрахункового документа, а вказує лише на інше порушення вимог Закону про РРО (п.11 ст.3), а тому не може бути підставою для застосування штрафних санкцій за п.1 ст.17 Закону про РРО. Більше того, ані Законом про РРО, ані Положенням від 05.11.2014 №705, так і Положенням від 21.01.2016 №13 недолік реквізиту розрахункового документа не прирівняний до відсутності останнього як такого. Також, встановлюючи порушення Закону про РРО контролюючий орган керувався даними СОД РРО. Однак факт вчинення правопорушення має підтверджуватися належними, допустимими та достовірними доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях. Враховуючи це, позивачка вважає, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем без дотримання вимог чинного законодавства та порушують її майнові права та інтереси.

Ухвалою судді від 11.06.2025 відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного (позовного) провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.26).

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав, мотивуючи це тим, що позивачка помилково трактує законодавство в частині форми та змісту розрахункового документу, і передбаченої відповідальності за не видачу його саме встановленого зразка. Тобто посилання позивача на те, що ані Законом №265, ані Положенням №705, так і Положенням №13 недолік реквізиту розрахункового документу не прирівняний до відсутності розрахункового документу як такого є недоречним та не відповідає нормам діючого законодавства в спірних правовідносинах. Крім того, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека. Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до норм чинного законодавства, є законними та правомірними (а.с.28-31).

Позивачка подала до суду відповідь на відзив, у якій навела аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача (а.с.55-57).

Дослідивши наявні у справі документи і матеріали, судом встановлено таке.

Наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 01.05.2025 №627-п наказано провести з 06.05.2025 тривалістю не більше 10 діб фактичну перевірку господарської одиниці кафе, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 , з метою здійснення податкового контролю (а.с.50).

На підставі ст.ст. 20, 80 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 01.05.2025 №627-п та направлень, фахівцями відповідача проведено фактичну перевірку вказаної господарської одиниці, за результатами якої складено акт, зареєстрований в ДПС 06.05.2025 за №5523/11/28/РРО/ НОМЕР_1 (а.с.34-35).

Перед початком фактичної перевірки була проведена контрольно-розрахункова операція, оформлена актом від 06.05.2025 (а.с.36).

Копія наказу на проведення фактичної перевірки отримав особисто ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним записом в направленнях на перевірку від 06.05.2025 №1452 та №1453 (а.с.51-52).

Перевіркою встановлено порушення позивачкою вимог пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі Закон №265/95-ВР).

Такі висновки контролюючого органу базуються на тому, що перед початком фактичної перевірки кафе була проведена контрольно розрахункова операція, під час якої було придбано 1 пляшку пива по ціні 50,00 грн, розрахункову операцію через РРО не проведено та не видано розрахункового документа, що засвідчує факт купівлі товару. Загальна сума розрахункових операцій, із врахуванням контрольної розрахункової операції, на момент перевірки склала 300,00 грн. При цьому згідно х-звіту через РРО проведено 250,00 грн, чим порушено вимоги п.1, п.2 ст.3 Закону №265/95-ВР.

Крім того, вибірковим аналізом аналітичної системи СОД РРО встановлено, що в кафе через РРО ф.н.3001060344 роздруковуються невідповідні розрахункові документи, в яких відсутній обов`язковий реквізит, а саме "цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (серія і номер)" і які не відповідають вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, оформлених Додатком 2, в яких відсутній зазначений вище обов`язковий реквізит на загальну суму 24553,44 грн, що порушує вимоги п.1, 2 ст.3 Закону України №265/95-ВР.

Також вибірковим аналізом системи з баз даних СОД РРО (ф.н.3001060344) встановлено, що при реалізації 17.11.2024 вина "Алазанське Біле", на суму 43,0 грн, виконано розрахункову операцію через РРО (ф.н.3001060344) з роздрукуванням о 15:20:40 год. фіскального чеку №5330002, з порушенням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизного товару, оформленого Додатком 1, чим порушено вимоги п.11 ст.3 Закону України №265/95-ВР.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- форми "С" від 26.05.2025 №00061480704, яким до позивачки, за порушення п.1, п.2 ст.3 Закону №265/95-ВР, на підставі п.1 ст.17 цього Закону, було застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 36905,16 грн;

- форми "С" від 26.05.2025 №00061500704, яким до позивачки, за порушення п.11 ст.3 Закону №265/95-ВР, на підставі п.7 ст.17 цього Закону, було застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 5100,00 грн (а.с.45зв.-47, 54).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон №265/95-ВР визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону №265/95-ВР (тут і далі- в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей цього Закону розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями;

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну;

фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам`яті реєстратора розрахункових операцій або фіскального сервера контролюючого органу;

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону №265/95-ВР (на порушення яких позивачем вказує орган ДПС в акті фактичної перевірки та за які застосовано штрафні санкції) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Частина перша статті 8 Закону №265/95-ВР закріплює, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідальність за порушення вимог Закону №265/95-ВР унормована розділом V цього Закону, зокрема, статтею 17.

Так, відповідно до вимог статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за кожне наступне порушення;

7) триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Таким чином, з наведеного вище чітко слідує, що суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.

У постанові від 02.02.2023 року у справі №500/6845/21 Верховний Суд виснував, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.

Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

Предметом доказування у справах, пов`язаних із притягненням суб`єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов`язує допущення порушення суб`єктом господарювання вимог пункту 1 та/або 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

При цьому у випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО. У випадку ж притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого розрахункового документа вимогам щодо форми і змісту.

Крім того, Закон №265/95-ВР окремим порушенням також визначає проведення через РРО розрахункової операції без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості. Такий обов`язок суб`єкта господарювання чітко випливає із пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, і у випадку притягнення особи до відповідальності на цій підставі підлягають встановленню обставини наявності у розрахунковому документі, яким зафіксовано продаж підакцизного товару, означених вище реквізитів.

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (далі Положення № 13).

Відповідно до пункту 1 розділу I Положення № 13, визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Згідно з пунктом 2 розділу 2 Положення № 13 визначено обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), який повинен містити, в тому числі: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в e-сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизу, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (пункт 226.7 статті 226 ПК України).

Аналіз податкового законодавства України свідчить про те, що маркування продукції маркою акцизного податку підтверджує сплату акцизу та легальність ввезення та реалізації на території України відповідних виробів.

Пунктом 3 розділу І Положення № 13 передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Отже, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення. При цьому, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої є обов`язковим реквізитом фіскального касового чеку, а отже відсутність цього реквізиту у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим.

Верховний Суд в постанові від 02 лютого 2023 року № 500/6845/21 сформулював правовий висновок, відповідно до якого за змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення № 13 указує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР.

Відсутність обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР.

Надаючи оцінку джерелу отриманої контролюючим органом інформації, яка свідчить про допущені позивачем порушення, суд наголошує наступне.

Відповідно пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 62.1 - 62.3 статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; тощо.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (пункт 71.1 статті 71 ПК України).

Відповідно до пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:

72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків;

72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Так, згідно визначення термінів, наведеного у Законі №265/95-ВР, фіскальний сервер контролюючого органу - програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків, збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, обробки та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також інтеграцію з програмними реєстраторами розрахункових операцій через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому вільному доступі;

електронний фіскальний звіт - це:

а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, що містить дані фіскального звіту, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;

б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані фіскального звіту, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;

електронна копія розрахункового документа - ідентична копія (у формі електронних даних) розрахункового документа, створеного реєстратором розрахункових операцій, яка міститься на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані, та/або створена програмним реєстратором розрахункових операцій у електронній формі, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків;

електронна копія фіскального звітного чека - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звітного чека, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.

електронна копія фіскального звіту - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звіту, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.

Згідно з пунктом 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Положеннями статті 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

У справі, що розглядається, контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вищенаведених вимог законодавства, про які зазначено в акті фактичної перевірки, окрім іншого і на підставі даних СОД РРО.

Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року №477 було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок).

Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.

СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).

Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.

Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.

Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

Отже, відповідач під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.

Так, Додатком 1 до Закону України "Про Митний тариф України" від 19.10.2022 року № 2697-IX у групі 22 "Алкогольні та безалкогольні напої і оцет" визначено, що алкогольні напої класифікуються в товарних позиціях 2203-2206 або в товарній позиції 2208.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Як вказано у пп.2.2.15 п.2.2 акту перевірки від 06.05.2025 №5523/11/28/РРО/3498402246 використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості не забезпечено, а саме при продажу підакцизних товарів у фіскальних чеках не відображається код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. До акту перевірки додається перелік розрахункових документів, в яких відсутній код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, оформлений додатком 1 (а.с.34-35).

Ознайомившись із складеним у вигляді таблиці Додатком 1 до акту фактичної перевірки суд установив, що наведений у ньому перелік фіскальних чеків не містить десятизначного відповідного коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД (а.с.41).

Таким чином, контролюючим органом правильно кваліфіковано вказані обставини, як порушення пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, що є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до пункту 7 статті 17 Закону №265/95-ВР в сумі 5100,00 грн (17 грн х 300), а тому податкове повідомлення-рішення від 26.05.2025 №00061500704 є правомірним.

Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в e-сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизу,легальністьввезення та реалізації на території України цих виробів.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (пункт 226.7 статті 226 Податкового кодексу України).

Аналіз, податкового законодавства України, свідчить про те, що маркування продукції маркою акцизного податку підтверджує сплату акцизу та легальність ввезення та реалізації на території України відповідних виробів.

Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1251 від 27.12.2010 визначені реквізити, які наносяться на марку акцизного податку.

Відповідно до пункту 5 Положення № 1251 одним із реквізитів марки акцизного податку є, зокрема, серія із чотирьох літер і шестизначний номер.

Як вказано у пп.2.2.20 п.2.2 акту перевірки від 06.05.2025 №5523/11/28/РРО/3498402246 вибірковим аналізом аналітичної системи СОД РРО встановлено, що в кафе через РРО фіск.№3001060344 роздруковуються невідповідні розрахункові документи, в яких відсутній обов`язковий реквізит, а саме "Цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (серія і номер)" і які не відповідають вимогам "Положення про форму та зміст розрахункових документів...". До акту додається перелік невідповідних розрахункових документів, в яких відсутній зазначений вище обов`язковий реквізит на загальну суму 24553,44 грн.

Ознайомившись із складеним у вигляді таблиці Додатком 2 до акту фактичної перевірки суд установив, що наведений у ньому перелік фіскальних чеків на загальну суму 24553,44 грн містить, зокрема, серію та номер МАП (а.с.42-44).

Крім того, судом здійснено співставлення поданої податковим органом інформації з систем СОД РРО та вибірковим дослідженням на вебпорталі Державної податкової служби, за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check, який має вільний доступ, електронних копій фіскальних чеків реалізації алкогольних напоїв через РРО позивача та не підтверджено висновки податкового органу щодо реалізації алкогольних напоїв через РРО без цифрового значення штрихового коду (серія та номер) марки акцизного податку в фіскальних чеках.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вчинення порушення позивачем у вигляді проведення розрахункової операції через РРО розрахункових операцій з реалізації підакцизних товарів без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер), так само як і видача розрахункових документів невстановленої форми не доведено належними та допустимими доказами.

На підставі вищенаведеного, прийняте контролюючим органом оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.05.2025 р. №00061480704, в частині застосування до позивачки штрафної (фінансової) санкції в сумі 36830,16 грн (24553,44 грн х 150%), є протиправним та підлягає скасуванню.

Між тим, фактичною перевіркою встановлено проведення розрахункової операції на суму 50,00 грн без застосування РРО та невидачі відповідного розрахункового документа, що є порушенням пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, що позивачкою не спростовано.

Також, судом враховано, що до позивачки раніше вже було застосовано штрафну санкцію за порушенням пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, на підтвердження чого відповідачем до суду надано акт перевірки від 07.12.2023 №9883/11-28-09-02/3498402246 на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення форми "С" від 23.01.2023 №00008170704 (5100 грн) та 00007860704 (2683,50 грн), суми штрафів за якими сплачено в повному обсязі (а.с.37-40).

Таким чином, контролюючим органом правильно застосовано до позивачки штрафну (фінансову) санкції в сумі 75,00 грн (50,00 грн х 150%), тому податкове повідомлення-рішення від 26.05.2025 р. №00061480704, в частині цій частині є правомірним.

Згідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому частиною 2 цієї статті Кодексу визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи вищевказане, позов підлягає задоволенню частково.

Щодо розподілу судових витрат у справі, суд зазначає наступне.

Згідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

Позивачем оскаржено податкові повідомлення-рішення на загальну суму 42005,16 грн.

При зверненні до суду позивачка сплатила судовий збір в сумі 1211,20 грн (а.с.24).

За результатами судового розгляду справи визнано протиправними та скасовано рішення контролюючого органу на загальну суму 36830,16 грн.

Отже пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (87,68%) на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1061,98 грн (1211,20 грн х 87,68%).

Керуючись ст.ст.6, 9, 14, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 22.05.2025 року №00061480704 (форми "С"), в частині застосування до штрафних (фінансових) санкцій в сумі 36830,16 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1061,98 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП: 43995486).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК