Ухвала суду № 129868256, 01.09.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у роз`ясненні судового рішення

01 вересня 2025 року 320/48080/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про роз`яснення рішення суду та встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог):

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії та здійснення виплати з 01 січня 2020 року ОСОБА_1 пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів встановлених для осіб, які втратили працездатність з виплатою нарахованої індексації 2022 року, 2023 року, 2024 року та щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та провести виплати за перерахованою пенсією, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 січня 2020 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23 грудня 2022 року №ВС3/9133 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 80% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром пенсії, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів встановлених для осіб, які втратили працездатність, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з виплатою нарахованої індексації 2022 року, 2023 року, 2024 року та щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та провести виплати за перерахованою пенсією з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати в розмірі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві відновити з 01 листопада 2023 року нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати в сумі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14 липня 2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням максимальним розміром.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром: починаючи з 01 березня 2022 року з урахуванням індексації, проведеної на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», починаючи з 01 березня 2023 року, з урахуванням індексації проведеної на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», починаючи з 01 листопада 2023 року, з урахуванням щомісячної доплати до основного розміру пенсії у розмірі 2000 гривень, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01 березня 2024 року, з урахуванням індексації проведеної на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», враховуючи раніше виплачені суми.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 у справі №320/48080/23 набрало законної сили 14 квітня 2025 року.

Позивачем, подано до суду заяву, в якій просить суд:

- роз`яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 по справі №320/48080/23 та взяти на контроль виконання рішення суду;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром згідно рішення №320/48080/23.

Заява мотивована тим, що заявник вважає безпідставними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зниження пенсії згідно постанови КМУ №1 від 03.01.2025 року, яка не розглядалася судом по справі №320/48080/23. Зазначає, що отримавши розрахунок пенсії від 06.05.2025 року заявнику стало відомо, що нарахована пенсія становить 56 697,12 грн., проте до виплати 32 139,91 грн.

Згідно частиною третьою статті 254 КАС України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи, що рішення по даній справі було прийнято судом в порядку письмового провадження, заяву позивача про роз`яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 по справі №320/48080/23 розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 , дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIIIвизначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Положеннями статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У пункті 19 Постанови "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7 Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз`яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Тобто, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Отже, рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Суд зазначає, що необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена нечіткістю судового акту за змістом, тобто коли певний судовий акт є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких ухвалений такий акт, так і для тих осіб, котрі будуть здійснювати виконання цього судового акту.

Разом з тим, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зміст закону свідчить, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Отже, необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Крім того, суд зазначає, що фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.

При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Заявником має бути доведено, що зміст резолютивної частини судового рішення є незрозумілим (об`єктивно ускладнює або робить неможливим виконання такого рішення). Відповідні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 20.12.2023 у справі № 400/2839/22 (адміністративне провадження № К/990/26995/23).

Суд зазначає, що матеріалами справи не підтверджується факт наявності підстав для роз`яснення судового рішення в тій частині, що просить позивач.

Наведені позивачем у заяві доводи не обґрунтовують необхідності надання судом роз`яснення саме резолютивної частини рішення суду в справі №320/48080/23.

У заяві про роз`яснення судового рішення позивач фактично просить роз`яснити не рішення суду, а порядок його виконання та зазначає, що відповідач безпідставно зменшив його пенсію з обмеженням максимального розміру згідно постанови КМУ №1 від 03.01.2025 року.

Дослідивши зміст зазначеного вище рішення суду, а саме вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини, зауважує, що рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, а також є чітким, зрозумілим і додаткового роз`яснення не потребує.

При цьому роз`ясненню підлягає саме судове рішення, а не порядок його виконання.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про те, що заява позивача про роз`яснення судового рішення не підлягає задоволенню.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Заявник просить взяти на контроль виконання рішення суду, обгрунтовуючи зниженням пенсії згідно постанови КМУ №1 від 03.01.2025 року, яка не розглядалася судом по справі №320/48080/23. При цьому, зазначає, що отримавши розрахунок пенсії від 06.05.2025 року йому стало відомо, що нарахована пенсія становить 56 697,12 грн., проте до виплати 32 139,91 грн.

Суд зазначає, що з 01.01.2025 набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», статтею 46 якого встановлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до, зокрема, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі Постанова №1).

Пунктом 1 цієї Постанови установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до, зокрема, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку пенсії за вислугу років станом на 06.05.2025 року ОСОБА_1 , нарахований розмір пенсії складає 56 967,12 грн, однак виплата здійснюється у розмірі 32 139,91 грн із застосуванням понижуючих коефіцієнтів згідно з вимогами статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Постанови № 1.

Варто зазначити, що обставини, які не були предметом дослідження при розгляді справи по суті і щодо яких судовим рішенням при зобов`язанні суб`єкта владних повноважень до вчинення дій не наводились відповідні висновки не можуть бути підставою для розгляду в порядку статті 382 КАС України.

Суд зазначає, що проведений Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві на виконання вимог статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Постанови № 1 перерахунок пенсії позивача з 01.01.2025 має окремі правові та фактичні підстави, які не були предметом розгляду у справі №320/48080/23, а тому суд у цій справі не має повноважень перевіряти такі дії відповідача за процедурою судового контролю за виконанням судового рішення, унормованою статтями 382 - 383 КАС України. Позивач вправі оскаржити такі дії відповідача до суду у загальному порядку шляхом подання нового позову.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність обставин які б свідчили про необхідність встановлення боржнику строку для подання звіту про виконання судового рішення.

З огляду на викладене, правові підстави для застосування заходів судового контролю у порядку статті 382 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення в адміністративній справі №320/48080/23 та встановлення судового контролю - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Кочанова П.В.