Рішення № 129868246, 29.08.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2025 року № 320/40215/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства стиції (м. Київ) про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства стиції (м. Київ), в якому просить суд:

- дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо відмови у заміні стягувача у виконавчому провадженні № 67017110 з примусового виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2020 року у справі № 640/10011/19 з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на його правонаступника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), - визнати протиправними;

- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) замінити стягувача у виконавчому провадженні № 67017110 з примусового виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2020 року у справі № 640/10011/19 з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на його правонаступника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем протиправно було відмовлено йому у заміні стягувача у виконавчому провадженні № 67017110 з примусового виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2020 року у справі № 640/10011/19 на підставі ухвали суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та в порядку, визначеному положеннями ст. 287 КАС України.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва перебувала адміністративна справа №640/10011/19 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.03.2020 позовні вимоги позивача задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати пенсії в обмеженому розмірі.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити позивачу різницю між нарахованою та фактично виплаченою пенсією за період з 01 березня 2018 року до 01 травня 2019 року у розмірі 274 153, 25 грн;

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01 березня 2018 року виплачувати пенсію без обмеження її максимального розміру.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення з 01 червня 2016 року при перерахунку пенсії відсоткового значення розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України здійснити з 01 червня 2016 року перерахунок пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення та здійснення виплат з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Окружним адміністративним судом м. Києва 01.02.2021 та 16.02.2021 видано виконавчі листи №640/10011/19.

Суд зазначає, що стягувачем у виконавчих листах №640/10011/19 є ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у справі №640/10011/19 замінено стягувача у виконавчих листах №640/10011/19, виданих Окружним адміністративним судом м. Києва 01.02.2021 та 16.02.2021, а саме: ОСОБА_2 на правонаступника ОСОБА_1 .

10.07.2025 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою щодо заміни сторони у виконавчому провадженні ВП № 67017110.

Листом № 26100/3.1-25 від 29.07.2025 Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства стиції (м. Київ) повідомило позивачу про залишення її заяви без розгляду з огляду на те, що в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 по справі № 640/10011/19, про заміну сторони виконавчого провадження не зазначено дані нового стягувача, а саме: місце проживання чи перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків стягувача.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України Про виконавче провадження (далі Закон № 1404-VIII).

За визначенням статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Вичерпний перелік виконавчих документів, передбачений статтею 3 Закону № 1404-VIII:

1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

1-1) судові накази;

2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

3) виконавчих написів нотаріусів;

3-1) спеціальної виписки з Реєстру аграрних нот, що генерується за допомогою програмно-технічних засобів Реєстру аграрних нот виключно для звернення стягнення за аграрною нотою;

4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;

6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень;

10) рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами;

11) рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу.

Статтею 4 Закону № 1404-VIII передбачено вимоги до цих виконавчих документів.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частинами першою, другою статті 15 Закону № 1404-VІІІ обумовлено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Частиною п`ятою вказаної статті обумовлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Зі змісту зазначеної норми чітко вбачається, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, виконавець має право звернутися до суду для її заміни, крім того, виключно за заявою сторони. Самостійно державний виконавець може лише змінити найменування сторони виконавчого провадження.

Зазначене кореспондується з вимогами Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Міністерством юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за № 1302/29432, відповідно до пункту 12 розділу ІІ якої у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.

Отже, виконавчим діям із заміни сторони виконавчого провадження має передувати заява стягувача або зацікавленої особи разом з ухвалою суду про заміну сторони виконавчого провадження. З власної ініціативи державний виконавець не може вчиняти такі виконавчі дії. Заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили і відбувається виключно за відповідним рішенням суду.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 у справі № 2-а-3494/11.

Так, частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Судом встановлено, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у справі №640/10011/19 замінено стягувача у виконавчих листах №640/10011/19, виданих Окружним адміністративним судом м. Києва 01.02.2021 та 16.02.2021, а саме: ОСОБА_2 на правонаступника ОСОБА_1 .

Таким чином, відповідно до зазначених вище положень чинного законодавства, виконавець був зобов`язанний своєю постановою замінити сторону виконавчого провадження.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо відмови у заміні стягувача у виконавчому провадженні № 67017110 з примусового виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2020 року у справі № 640/10011/19 з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на його правонаступника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) є протиправними, внаслідок чого адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно із статтею 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо відмови у заміні стягувача у виконавчому провадженні № 67017110 з примусового виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2020 року у справі № 640/10011/19 з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на його правонаступника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) замінити стягувача у виконавчому провадженні № 67017110 з примусового виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2020 року у справі № 640/10011/19 з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на його правонаступника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (ідентифікаційний код 43315602).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .

Суддя Василенко Г.Ю.