Рішення № 129867579, 29.08.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2025 року Справа № 280/6242/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді БатракІ.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач), в якому просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити нарахування та виплату позивачу на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків виплати» компенсації за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії по день з якого розпочалась виплата перерахованої пенсії;

зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків виплати» №2050-ІІІ компенсації за втрату частини пенсії, нарахованої на підставі рішень Запорізького окружного адміністративного суду по справах від 11.12.2020 №280/7452/20, від 29.07.2021 №280/3954/21, від 20.06.2023 №280/3232/23, від 27.03.2024 №280/1594/24 та від 23.01.2024 №280/11260/24 за весь час прострочення, у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії по день з якого розпочалась виплата перерахованої пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що несвоєчасна виплата пенсійної заборгованості свідчить про протиправну бездіяльність відповідача щодо виконання судових рішень, а тому позивач просить стягнути компенсаційні втрати частини доходів з урахуванням індексу інфляції у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Відповідач протиправно відмовив у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії, чим порушив Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Ухвалою судді від 28.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 08.08.2025 через систему «Електронний суд» надав до суду відзив (вх. №39952), в якому пояснює, що під доходами за нормами Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків виплати», слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру. Нарахування та сплата на виконання судового рішення різниці пенсії за минулий час, носить разовий характер і не підпадає під визначення доходів, передбачених цим Законом, за порушення строків виплати яких сплачується компенсація. Нарахування та виплата основного розміру пенсії провадилась щомісяця та не припинялась. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справах від 11.12.2020 №280/7452/20, від 29.07.2021 №280/3954/21, від 20.06.2023 №280/3232/23, від 27.03.2024 №280/1594/24 та від 23.01.2024 №280/11260/24 виконані відповідачем в межах покладених зобов`язань. Доплати, які сформувалися після виконання вищезазначених рішень суду, включені Головним управлінням ПФУ до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Враховуючи зазначене, сума нарахована за рішенням суду не може бути виплачена за рахунок коштів Пенсійного фонду України без відповідного фінансування з Державного бюджету України. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. У порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені, не визнані або спорюванні права. Не можливо вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому, на даний час права позивача в цій частині не порушені. Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

11.08.2025 від позивача через систему «Електронний суд» до суду надійшла відповідь на відзив (вх. №40168), у якій зауважує, що підставою виниклої заборгованості відповідача за минулий час стала саме неналежна(в обмеженому розмірі) виплата пенсії позивача і, як наслідок, заборгованість, утворена за результатом здійснення обмеженої в розмірі виплати пенсії, має статус постійної виплати, оскільки утворилась з грошових сум невиплаченої своєчасно та в належному розмірі пенсії(постійної виплати). Вказує, що ст. 47 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія. Законом не передбачена виплата пенсії частинами, з застосуванням будь-яких обмежень, тощо. Отже, на думку позивача, саме протиправні дії відповідача з несвоєчасної виплати пенсії в належному розмірі, призвели до виникнення відповідної заборгованості, яка має бути виплачена з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Звертає увагу суд, що відповідач у відзиві зазначив, що вимоги, викладені в позовній заяві щодо нарахування та виплати компенсації є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню. Це твердження відповідача є хибним та суперечить правовим позиціям висловленим Верховним Судом України у постановах від 19.12.2011 (справа №6-58цс11), від 11.07.2017 (справа №21-2003а16) та Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №522/5664/17, від 21.06.2018 у справі №523/1124/17, від 03.07.2018 у справі №521/940/17, від 05.10.2018 у справі №127/829/17, від 12.02.2019 у справі №814/1428/18, від 08.08.2019 у справі №638/19990/16-а, від 24.07.2024 у справі №600/1941/22-а.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області.

Рішеннями Запорізького окружного адміністративного суду по справах від 11.12.2020 №280/7452/20, від 29.07.2021 №280/3954/21, від 20.06.2023 №280/3232/23, від 27.03.2024 №280/1594/24 та від 23.01.2024 №280/11260/24 визнано дії ГУ ПФУ в Запорізькій області протиправними та зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу.

За наслідком виконання відповідачем вказаних рішень суду перед позивачем виникла заборгованість, яка облікована у підсистемі «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, про що свідчить відповідь ГУ ПФУ в Запорізькій області від 19.09.2024 №1658815298/М-02/8-0800/24.

Як зазначає позивач, донарахована частина пенсії, в порушення зобов`язальної частини судових рішень, відповідачем не сплачена до теперішнього часу, а саме: за рішенням суду від 11.12.2020 по справі №280/7452/20, яке набрало законної сили 25.02.2021, заборгованість виникла за період з 01.04.2019 по 01.05.2021 та складає 36320,50 грн; за рішенням суду від 29.07.2021 по справі №280/3954/21, яке набрало законної сили 06.10.2021, заборгованість виникла за період з 01.04.2019 по 01.11.2021 та складає 124697,86 грн; за рішенням суду від 20.06.2023 по справі №280/3232/23, яке набрало законної сили 21.07.2023, заборгованість виникла за період з 01.07.2021 по 01.08.2023 та складає 50000,00 грн; за рішенням суду від 27.03.2024 по справі №280/1594/24, яке набрало законної сили 13.05.2024, заборгованість виникла за період з 01.02.2022 по 01.07.2024 та складає 42269,60 грн; за рішенням суду від 23.01.2025 по справі №280/11260/24, яке набрало законної сили 01.05.2025, заборгованість виникла за період з 01.02.2022 по 01.05.2025 та складає14313,47 грн.

02.01.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою щодо нарахування та виплати йому на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків виплати» №2050-ІІІ компенсації за втрату частини пенсії, нарахованої на підставі рішень Запорізького окружного адміністративного суду по справах від 11.12.2020 №280/7452/20, від 29.07.2021 №280/3954/21, від 20.06.2023 №280/3232/23, від 27.03.2024 №280/1594/24 та від 23.01.2024 №280/11260/24 за весь час прострочення.

Листом від 31.01.2025 відповідачем повідомлено позивача, що оскільки зазначеними рішеннями суду на Головне управління зобов`язань щодо нарахування та виплати йому компенсації не покладено, строки виплати заборгованості Головним управлінням не порушені, то підстави для її нарахування відсутні.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті йому компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).

Статтею 1 Закону №2050-ІІІ визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно із ст. 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до ст. 3, 4 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок №159, відповідно до п. 2 якого компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Як визначено в п. 3 Порядку №159 компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.

Згідно з п. 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

З системного аналізу цих правових норм слід зробити висновок, що основними умовами для виплати компенсації є:

1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (в тому числі одноразової грошової допомоги) та

2) виплата нарахованих доходів.

При цьому, виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу і обчислюється за кожен місяць періоду невиплати доходу.

Тобто, закон пов`язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу (ст. 3, 4 Закону №2050-ІІІ ).

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 24.01.2023 у справі №200/10176/19-а, від 31.07.2024 у справі № 480/1704/19 та інших.

Як вже було встановлено, на виконання рішень Запорізького окружного адміністративного суду по справах від 11.12.2020 №280/7452/20, від 29.07.2021 №280/3954/21, від 20.06.2023 №280/3232/23, від 27.03.2024 №280/1594/24 та від 23.01.2024 №280/11260/24 відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача та нараховано йому заборгованість за пенсією, що підтверджується наявним в матеріалах справи документами та не заперечується відповідачем.

Предметом спору є зобов`язання відповідача у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії здійснити нарахування та виплату компенсації за втрату частини доходів з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Суд зауважує, що учасники справи визнають, що фактичної виплати заборгованості по недоотриманій пенсії не проведено і у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту виплати відповідачем заборгованості, нарахованої на виконання рішень Запорізького окружного адміністративного суду по справах від 11.12.2020 №280/7452/20, від 29.07.2021 №280/3954/21, від 20.06.2023 №280/3232/23, від 27.03.2024 №280/1594/24 та від 23.01.2024 №280/11260/24.

Отже, оскільки фактичну виплату нарахованої суми заборгованості по пенсії позивачу на час звернення позивача до суду з цим позовом не здійснено, то суд дійшов висновку, що у спірних відносинах не настала обставина, з якою закон пов`язує виникнення у відповідача обов`язку здійснити нарахування й виплату позивачу компенсації втрати частини доходів, і з висновком суду першої інстанції про передчасність позову.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що вказана у постанові від 11.07.2018 у справі №487/6923/16-а. Крім того, зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №140/1547/19, від 16.04.2020 у справі №200/11292/19-а, від 10.02.2020 у справі №134/87/16-а, від 23.12.2020 у справі №807/1525/16, від 04.03.2021 у справі №520/34/17, від 01.04.2021 у справі №120/4555/18-а, від 31.05.2022 у справі №380/2839/20, від 20.10.2022 у справі №140/862/19, від 29.09.2022 у справі №520/1001/19, від 23.03.2023 у справі №520/2020/19, від 21.08.2024 у справі №200/63/23, які в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.

Отже, позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплати компенсації спрямовані на майбутнє та є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.

При цьому, суд наголошує на законності і обґрунтованості права позивача на таку компенсацію.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність своїх дій, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 9, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак