Рішення № 129867043, 01.09.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2025 року м. Житомир справа № 640/33593/20

категорія 111060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07 грудня 2020 року №Ф-129343-17.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07 грудня 2020 року №Ф-129343-17, за позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені у сумі 40661,57 грн. Позивач заперечив наявність у нього боргу (недоїмки) зі слати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та вважає, що спірна вимога складена з порушенням вимог податкового законодавства та підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі.

28 липня 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Вказує, що в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 по коду платежу 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) обліковуються нарахування як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність у розмірі мінімального страхового внеску за місяць, які підлягають сплаті на загальних підставах єдиного внеску в сумі 39807,96 грн, а саме: недоїмка станом на 31.12.2017 - 919,22 грн (термін нарахування - 20.10.2014), за 2017 в сумі - 8448,00 грн (термін нарахування 02.05.2018), за 1 квартал 2018 в сумі 2457,18 грн (термін нарахування - 19.04.2018), за 2 квартал 2018 в сумі 2457,18 грн (термін нарахування 19.07.2018), за 3 квартал 2018 в сумі 2457,18 грн (термін нарахування - 19.10.2018), за 4 квартал 2018 в сумі 2457,18 грн (термін нарахування - 21.01.2019), за 1 квартал 2019 в сумі 2754,18 грн (термін нарахування - 19.04.2019), за 2 квартал 2019 в сумі 2754,18 грн (термін - нарахування 19.07.2019), за 3 квартал 2019 в сумі 2457,18 грн (термін нарахування - 21.10.2019), за 4 квартал 2019 в сумі 2754,18 грн (термін нарахування - 20.01.2020), за 1 квартал 2020 в сумі 2078,12 грн (термін нарахування - 21.04.2020), за 2 квартал 2020 в сумі 1039,06 грн (термін нарахування - 20.07.2020), за 3 квартал 2020 в сумі 3178,12 грн (термін нарахування - 19.10.2020), за 4 квартал 2020 в сумі 3300 грн (термін нарахування - 19.01.2021). За період нарахування 2017-2021 роки платником не сплачено єдиний внесок, в зв`язку з чим, станом на 19.07.2021 в ІКП виникла недоїмка в сумі 39807,96 грн та довідково обліковуються штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску. Посилання позивача на те, що він не займався підприємницькою діяльністю є безпідставними, оскільки в силу частини 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від здійснення підприємницької діяльності та фінансового стану платника.

Крім того, у прохальній частині відзиву представник відповідача просив суд замінити відповідача - Головне управління ДПС у м.Києві на його правонаступника Головне управління ДПС у м.Києві.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/33593/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року замінено відповідача у справі №640/33593/20 - Головне управління ДПС у м.Києві (ЄДРПОУ: 43141267) на його правонаступника - Головне управління ДПС у м.Києві (вул. Шолуденка,33/19, м.Київ, 04116, ЄДРПОУ: 44116011).

10 липня 2025 року до Житомирського окружного адміністративного суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких зазначено, що підстав для виключення заборгованості з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 наразі немає.

З 31.03.2025 по 14.04.2025, з 07.07.2025 по 25.07.2025 та з 05.08.2025 по 25.08.2025 головуюча суддя перебувала у відпустці; 14.03.2025, 21.03.2025, 23.05.2025, 29.05.2025 та 13.06.2025 - на періодичному навчанні.

У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що станом на 30.11.2020, згідно з даними інформаційно комунікаційних систем Головного управління ДПС у м.Києві (далі ІКС), в інтегрованій картці платника (далі ІКП) ОСОБА_1 за кодом платежу 71040000 (для фізичних осіб підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску.

Через наявність недоїмки станом на 30.11.2020 у розмірі 40661,57 грн, Головним управлінням ДПС у м.Києві складено податкову вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.12.2020 №Ф-129343-17.

Вимога надіслана на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана ним, як зазначав позивач, 18.12.2020.

Не погоджуючись з вказаною вимогою контролюючого органу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

За визначенням у підпункті 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

За вимогами підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1. статті 36 ПК України).

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 36.5. статті 36 ПК України).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Вимогами пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI встановлено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до вимог частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною 4 статті 8 Закону № 2464-VI встановлено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Облік нарахованих і сплачених сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснюється контролюючим органом в інтегрованій картці платника, що відкривається за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками.

Недоїмка це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або несплачена у строки, встановлені цим законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України № 2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449).

Згідно з вимогами Закону № 2464-VI та Інструкції № 449 на платника покладено обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

До платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення (пункт 1 розділу VI Інструкції № 449.

Приписами статті 25 Закону № 2464-VI та пункту 3 Розділу VI Інструкції № 449 визначено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом (пункт 3 Розділу VI Інструкції 449).

Пунктом 4 Розділу VI Інструкції 449 визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера «У» (узгоджена вимога).

В третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання:

платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження;

вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.

Таким чином, у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску контролюючий орган на підставі даних звітів з єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи податкового органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.12.2019 №Ф-129343-17 у позивача наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску у загальній сумі 40661,57 грн станом на 30.11.2019.

Як підстава щодо нарахування боргу (недоїмки) відповідач (у відзиві на позовну заяву) зазначає інформацію з баз даних органів ДПС в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за технологічним кодом 71040000 (для фізичних осіб підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) обліковуються нарахування як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність у розмірі мінімального страхового внеску за місяць, які підлягають сплаті на загальних підставах єдиного внеску в сумі 39807,96 грн, а саме: недоїмка станом на 31.12.2017 - 919,22 грн (термін нарахування - 20.10.2014), за 2017 в сумі - 8448,00 грн (термін нарахування 02.05.2018), за 1 квартал 2018 в сумі 2457,18 грн (термін нарахування - 19.04.2018), за 2 квартал 2018 в сумі 2457,18 грн (термін нарахування 19.07.2018), за 3 квартал 2018 в сумі 2457,18 грн (термін нарахування - 19.10.2018), за 4 квартал 2018 в сумі 2457,18 грн (термін нарахування - 21.01.2019), за 1 квартал 2019 в сумі 2754,18 грн (термін нарахування - 19.04.2019), за 2 квартал 2019 в сумі 2754,18 грн (термін - нарахування 19.07.2019), за 3 квартал 2019 в сумі 2457,18 грн (термін нарахування - 21.10.2019), за 4 квартал 2019 в сумі 2754,18 грн (термін нарахування - 20.01.2020), за 1 квартал 2020 в сумі 2078,12 грн (термін нарахування - 21.04.2020), за 2 квартал 2020 в сумі 1039,06 грн (термін нарахування - 20.07.2020), за 3 квартал 2020 в сумі 3178,12 грн (термін нарахування - 19.10.2020), за 4 квартал 2020 в сумі 3300 грн (термін нарахування - 19.01.2021). підставах єдиного внеску в сумі 39807,96 грн, а саме: недоїмка станом на 31.12.2017 - 919,22 грн (термін нарахування - 20.10.2014), за 2017 в сумі - 8448,00 грн (термін нарахування 02.05.2018), за 1 квартал 2018 в сумі 2457,18 грн (термін нарахування - 19.04.2018), за 2 квартал 2018 в сумі 2457,18 грн (термін нарахування 19.07.2018), за 3 квартал 2018 в сумі 2457,18 грн (термін нарахування - 19.10.2018), за 4 квартал 2018 в сумі 2457,18 грн (термін нарахування - 21.01.2019), за 1 квартал 2019 в сумі 2754,18 грн (термін нарахування - 19.04.2019), за 2 квартал 2019 в сумі 2754,18 грн (термін - нарахування 19.07.2019), за 3 квартал 2019 в сумі 2457,18 грн (термін нарахування - 21.10.2019), за 4 квартал 2019 в сумі 2754,18 грн (термін нарахування - 20.01.2020), за 1 квартал 2020 в сумі 2078,12 грн (термін нарахування - 21.04.2020), за 2 квартал 2020 в сумі 1039,06 грн (термін нарахування - 20.07.2020), за 3 квартал 2020 в сумі 3178,12 грн (термін нарахування - 19.10.2020), за 4 квартал 2020 в сумі 3300 грн (термін нарахування - 19.01.2021).

Факт наявності заборгованості зі сплати єдиного внеску підтверджується поданим примірником витягу з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 .

При цьому, окремі недоліки оформлення оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки), суд не приймає до уваги, позаяк окремі дефекти форми вимоги контролюючого органу не можуть сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірної вимоги і, як наслідок, про її скасування.

Беручи до уваги викладене, з урахуванням факту наявності у позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску та виходячи з заявлених предмету та підстав позовних вимог, суд дійшов висновку, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.12.2020 №Ф-129343-17 сформована відповідачем правомірно, а тому скасуванню не підлягає.

Відповідно до частин 1-2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва

01.09.25