Ухвала суду № 129866856, 28.08.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

28 серпня 2025 року Справа №640/18156/20

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши порядку письмового провадження клопотання представника Офісу Генерального прокурора про розгляд за правилами загального позовного провадження справи за позовом ОСОБА_1 доКиївської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Десятої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора провизнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Прокуратури Київської області (відповідач 1), Офісу Генерального прокурора (відповідач 2), Десятої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора (відповідач 3), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Десятої кадрової комісії від 08.07.2020 про неуспішне проходження прокурором другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що поширює свою діяльність на Київську область прокуратури Київської області ОСОБА_1 атестації за підсумками проведення співбесіди;

- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Київської області №438 к від 12.08.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що поширює свою діяльність на Київську область прокуратури Київської області з 17.08.2020;

- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури з 17.08.2020;

- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що поширює свою діяльність на Київську область прокуратури Київської області з 17.08.2020;

- стягнути з прокуратури Київської області (01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, 27/2, ЄДРПУО 02909996) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 17.08.2020 і до моменту фактичного поновлення на роботі.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2021 у даній справі позов задоволено частково.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення.

Постановою Верховного Суду від 20.10.2022 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.2021, та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2022 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Десятої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора, про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, до розгляду. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон № 3863-ІХ) пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 29, ст. 111) викладено в новій редакції.

Приписами пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.

16.06.2025 адміністративна справа № 640/18156/20 надійшла до Донецького окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 640/18156/20 передано для розгляду судді Зеленову А.С.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.06.2025 прийнято до провадження справу № 640/18156/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, десятої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора, Київської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

До суду надійшло клопотання представника Офісу Генерального прокурора про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Необхідність здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження відповідачем обґрунтована тим, що відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Згідно примітки до статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції" під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, розуміються, зокрема, прокурори. Таким чином, справа не належить до категорії справ, визначених пунктом 1 частини шостої статті 12 КАС України.

Розглядаючи подане клопотання представника суд виходив з наступного

Відповідно до частин 1-3 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження.

Зокрема, відповідно до частини 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Пунктом 20 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

У примітці до статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, що виключає таку справу з переліку справ незначної складності, про що зазначив у своєму клопотанні представник Офісу Генерального прокурора.

Разом з цим, відповідно до частини 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Отже, аналізуючи викладене, слід прийти до висновку, що в порядку спрощеного позовного провадження можуть бути розглянуті, окрім справ незначної складності, і інші адміністративні справи, за виключенням справ зазначених у частині четвертій статті 257 КАС України.

Так, частиною 4 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Окрім цього, відповідно до пунктів 5,6 частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років"; щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Ця справа не відноситься до спорів, визначених у частині четвертій статті 12 та частині четвертій статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, що можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження.

Водночас, згідно частини 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, законодавець передбачив, що суд може при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження у відповідності до вимог пункту 7 частини 3 статті 257 КАС України врахувати думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд звертає увагу, що вирішення питання про призначення справи за правилами спрощеного чи загального позовного провадження на стадії відкриття провадження у справі належить до повноважень лише суду, тобто незалежно від наявності клопотань сторін суд може призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Десятої кадрової комісії від 08.07.2020 про неуспішне проходження прокурором атестації за підсумками проведення співбесіди, про визнання протиправним та скасування наказу прокурора Київської області №438 к від 12.08.2020 про звільнення з посади прокурора, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Однак вище вже було вказано, щодана категорія справ не визначена у переліку частини 4 статті 257 КАС України або частини 4 статті 12 КАС України, який забороняє розгляд певних категорій справ за правилами спрощеного позовного провадження.

У постанові від 26.05.2022 у справі№640/594/20 Верховний Суд зазначив, що "підсумовуючи написане через призму аргументації Офісу Генерального прокурора в цій частині колегія суддів має зазначити, що ця справа не належить до справ незначної складності у значенні частини шостої статті 12 КАС. Проте, віднесення її до цієї "категорії" не дає достатніх підстав вважати, що її розгляд мав відбуватися виключно за правилами загального позовного провадження.

Водночас, тільки те, що ця справа не є справою незначної складності ще не визначає процедури її розгляду (тобто за правилами загального позовного провадження). Зважаючи на положення частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС, прямої заборони розглядати цю справу у порядку спрощеного провадження, як вважає відповідач, немає. Скоріш навпаки, адже за відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суду дозволено розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС України)".

Також у постанові від 23.11.2023 у справі № 640/8413/21 Верховний Суд дійшов висновків, що "у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС України) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС України).

За відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи (спрощеного або загального) презюмується, що суд розглядає (усі) адміністративні справи за правилами спрощеного позовного провадження. Водночас, з урахуванням вимог, встановлених у частині третій статті 257 КАС України, суд може прийняти рішення про розгляд певної справи (яку дозволено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження) за правилами загального позовного провадження.

Зважаючи на положення частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС України, прямої заборони розглядати цю справу у порядку спрощеного провадження немає.

Крім того, виходячи із змісту частини другої статті 257 КАС України, за відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суду дозволено розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Аналогічні правові висновки викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 22.07.2021 в справі № 460/6542/20, від 07.10.2021 в справі № 640/23517/20 та від 30.06.2022 у справі № 640/27145/20.

Відтак, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, суд вважає, що вказаний спір може бути розглянутий в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 статті 262 КАС України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Як вже було зазначено, характер спірних правовідносин не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд надає учасникам процесу у справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи зареєстрованій у електронних кабінетах підсистеми «Електронний суд», що надає широкі можливості безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідачі не позбавлені права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відзивах, письмових поясненнях та подавати докази.

Також, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень, з огляду на обставини справи, враховуючи пункт 2 частини 6 статті 262 КАС України, суд не вбачає підстав для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

Відтак, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника Офісу Генерального прокурора про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 12, 179, 180, 243, 248, 256, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Офісу Генерального прокурора про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.С. Зеленов