Рішення № 129866659, 01.09.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2025 рокуСправа №160/30972/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

1.Визнати неправомірними дії та скасувати рішення №046350014026 від 23.07.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , період роботи:

- в «Державному підприємстві «Науково-виробниче об`єднання Павлоградський хімічний завод» з 29.12.2006 року по 31.07.2020 року на посаді машиніста бурових установок до пільгового стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію для працівників, зайнятих повний робочий день на роботах зі шкідливими умовами праці по списку №2, та період роботи з 29.12.2006 року по 31.12.2007 до страхового стажу;

- зарахувати періоди роботи в управлінні механізації БАМтонельстрой з 15.10.1986 по 10.04.1989 р. до страхового та пільгового стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію для працівників, зайнятих повний робочий день на роботах зі шкідливими умовами праці по Списку №2, р.1 підр.1а Постанова РМ СРСР № 1173 від 22.08.1956 р. з кратністю 1,5;

- зарахувати періоди роботи з 08 липня 1989 року по 17.10.1989 рік в ОРС «Тонельного отряда» в місцевості прирівняної до районів Крайньої півночі до страхового стажу з кратністю 1,5;

- період роботи з 20.10.1989 року по 28.05.1991 рік на посаді тунельного робітника та обхідника тунелю «Північно-Байкальська дистанція колії з обслуговування тунелів Байкало-Амурської залізниці» зарахувати до страхового та пільгового стажу роботи по списку №1 розділ 1 підр.1 Постанови РМ СРСР №1173 від 22.08.1956 р. (робітники на інших підземних спорудах), з кратністю 1,5;

- зарахувати періоди роботи 16.03.2005 по 31.10.2005 та з 20.03.2006 по 30.06.2006 р. в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Новосибірськметрострой - БТС дирекції по реконструкції Коршуновського залізничного тунеля» в місцевості прирівняної до районів Крайньої півночі до страхового та до пільгового стажу, що дає право на пільгову пенсію для працівників, зайнятих повний робочий день під землею на роботах зі шкідливими умовами праці по списку №1 (підземні), з кратністю 1,5;

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до заяви від 14.09.2023 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що позивач первинно 06.08.2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з заявою на призначення пенсії на пільгових умовах по Списку № 2, проте рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії від пенсійного органу не надходило. 14.09.2023 року позивач повторно звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії. 20.09.2023 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивачу було відмовлено у призначені пенсії на пільгових умовах. Не погоджуючись з таким рішення позивач звернувся до суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/5264/24 зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах від 14.09.2023 року, з урахуванням трудової книжки НОМЕР_1 від 17.02.1983 року, наданих документів та висновків суду. На виконання вищезазначеного рішення суду ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було розглянуто заяву про призначення пенсії та рішенням №046350014026 від 23.07.2024 року відмовлено у призначенні пенсії. Позивач зазначає, що він має право на зарахування до страхового та пільгового стажу роботи періодів по Спискам №1 та 2, а також має право на зарахування періодів роботи в районах Крайньої півночі до страхового та пільгового стажу роботи із застосуванням кратності 1,5, оскільки вони підтверджуються трудовою книжкою, яка є основним документом та довідками. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, тому, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 28 листопада 2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі отримано представником відповідача та позивачем 04.12.2024 року, про що в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа.

25 грудня 2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на позовну заяву, в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що позивач 14.09.2023 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області №047350014026 від 20.09.2023 було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Не погодившись з прийнятим рішенням позивач звернувся з адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Рішенням суду від 26.04.2024 по справі №160/5264/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, ГУ ПФУ в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах від 14.09.2023 року, з урахуванням трудової книжки НОМЕР_1 від 17.02.1983 року, наданих документів та висновків суду. На виконання судового рішення, пенсійним органом повторно розглянуто заяву від 14.09.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийнято рішення від 23.07.2024 № 047350014026 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Також відповідач зазначає, що відповідно до п. 5 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058, періоди роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991. Період роботи позивача в місцевості прирівняної до районів Крайньої півночі з 15.10.1986 по 10.04.1989 в управлінні механізації БАМтонельстрой, з 08.07.1989 по 17.10.1989 в ОРС «Тонельного отряда», з 20.10.1989 по 28.05.1991 в «Північно-Байкальська дистанція колії з обслуговування тунелів Байкало-Амурської залізниці» зараховано до страхового стажу. До пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 15.10.1986 по 10.04.1989 згідно з архівною довідкою №1000 від 12.10.2020 та з 08.07.1989 по 17.10.1989 згідно з архівною довідкою №4834 від 24.09.2020, оскільки довідки не відповідають Додатку 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній та не підтверджують роботу у важких і шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня. Також до пільгового стажу не враховано періоди роботи з 29.12.2006 по 31.07.2020 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 17.02.1983 року, оскільки відповідно до листа ДП "Наукововиробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" №92/110-106 від 25.08.2023 р. зазначено, що за результатами проведених на ДП "НВО "ПХЗ" атестацій робочих місць за умовами праці по Транспортно-складському управлінню у 2006 році (наказ №946 від 29.05.2006 року), у 2011 році (наказ №2200 від 31.12.2011 році) та 2017 році (наказ №1335 від 31.05.2017 року) умови в яких працював ОСОБА_1 не були визначені шкідливими або важкими. Щодо періодів роботи на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав відповідачем зазначено, що обчислення страхового стажу, набутого в республіках колишнього СРСР, а в подальшому незалежних держав, здійснюється відповідно до законодавства України з урахуванням двосторонніх угод/договорів. На сьогодні такі двосторонні угоди/договори в галузі пенсійного забезпечення укладені з Азербайджанською Республікою, Республікою Білорусь, Республікою Грузія, Республікою Молдова. З огляду на вищезазначене до страхового стажу позивача зараховано періоди його роботи на території рф по 31.12.1991. Для врахування при призначенні пенсії позивачу, стажу, набутого під час роботи на підприємствах рф з 16.03.2005 по 31.10.2005 та з 20.03.2006 по 30.06.2006 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Новосибірськметрострой БТС дирекції по реконструкції Коршуновського залізничного тунеля» в місцевості прирівняної до районів Крайньої півночі, відсутні законні підстави, оскільки Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року припинила свою дію для України 19.06.2023, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення».

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд при винесенні рішення виходить з наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 14.09.2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У зв`язку з впровадженням екстериторіальності його заяву було направлено для опрацювання до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та розглянуто ним.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №046350014026 від 20.09.2023 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року.

Не погоджуючись із таким рішення позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 №160/5264/24 визнано протиправним та скасовано рішення №046350014026 Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.09.2023р. щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах, згідно поданої ним заяви від 14.09.2023 року та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах від 14.09.2023 року, з урахуванням трудової книжки НОМЕР_1 від 17.02.1983 року, наданих документів та висновків суду. У задоволені решти позовних вимог - відмовлено. Рішення набрало законної сили 13.06.2024 року.

На виконання рішення суду від 26.04.2024 №160/5264/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було повторно розглянуто заяву позивача від 14.09.2023 року.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №046350014026 від 23.07.2024 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року.

Рішення мотивоване тим, що згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. В результаті розгляду наданих до заяви документів, враховуючи судове рішення, загальний страховий стаж заявника, для обчислення пенсії становить 31 рік 01 місяць 22 дні. До пільгового стажу не враховано періоди роботи з 15.10.1986 по 10.04.1989 згідно з архівною довідкою №1000 від 12.10.2020 та з 08.07.1989 по 17.10.1989 згідно з архівною довідкою №4834 від 24.09.2020, оскільки довідки не відповідають Додатку 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 та не підтверджують роботу у важких і шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня. Для зарахування до пільгового стаж періодів роботи з 15.10.1986 по 10.04.1989, з 08.07.1989 по 17.10.1989 необхідно надати уточнюючі довідки про пільговий стаж згідно з Додатком 5 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, або можливо зарахувати до пільгового стажу після надходження рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. До пільгового стажу не враховано періоди роботи 29.12.2006 31.07.2020 pp., згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 17.02.1983 року, оскільки згідно листа ДП "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" №92/110-106 від 25.08.2023 р. зазначено, що за результатами проведених на ДП "НВО "ПХЗ" атестацій робочих місць за умовами праці по Транспортно-складському управлінню у 2006 році (наказ №946 від 29.05.2006 року), 2011 році (наказ №2200 від 31.12.2011 році) та 2017 році (наказ №1335 від 31.05.2017 року) умови в яких працював позивач, не були визначені шкідливими або важкими.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у зарахуванні періодів роботи до загального страхового та пільгового стажу, а також з неврахуванням кратності 1,5 в районах Крайньої Півночі та відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788) та Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з п. «б» ст.13 Закону №1788 працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 вказаного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з п.2 ч.2 ст.114 вказаного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до абзаців 1, 3 пункту 5 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно з приписами статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637 в редакції на час спірних відносин).

Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 3 Порядку №637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

При цьому, пункт 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 1 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

У межах спірних правовідносинах позивачем заявлено позовні вимоги щодо не зарахування у пільговому обчисленні стажу роботи, набутого в районах прирівняних до районів Крайньої Півночі, із застосуванням кратності 1,5.

Щодо пільгового обчислення стажу роботи за періоди з 15.10.1986 по 10.04.1989, з 08.07.1989 по 17.10.1989, з 20.10.1989 по 28.05.1991, з 16.03.2005 по 31.10.2005 та з 20.03.2006 по 30.06.2006, суд зазначає наступне.

За змістом абзацу 2 пункту 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10 листопада 1967 року.

Відповідно до пункту 110 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 590, робота в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 1 березня 1960 року зараховується в стаж в полуторному розмірі за умови, якщо працівник мав право на пільги, встановлені статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Підпунктом «д» пункту 5 Указу Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року регламентовано, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 № 1908-VII «Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» скорочено тривалість трудового договору, який надає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960, а саме зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності, виключно працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни за умови укладення ними трудового договору про роботу в цих районах строком на три роки.

Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Згідно з пунктом 1, 2 Розділу 1 Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати Президії Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок від 16.12.1967 № 530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 "Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" і від 26.09.1967 "Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.

Системний аналіз вказаних положень дає підстави для висновку, що достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) є сукупність наступних обставин:

1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях;

2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року та від 29 вересня 1967 року та Постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

При цьому, основним документом, підтверджуючим факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях є його трудова книжка, а також ці обставини можуть підтверджуватися й іншими документами, зокрема, архівною довідкою».

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22 лютого 2021 у справі №266/258/16-а.

Згідно із записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , позивач у спірні періоди працював (записи №№ 9-15, 23-33) (далі мовою оригіналу рос.):

- 15.10.1986 принят слесарем ремонтником 2 разряда в Управление механизации УС «Бамтонельстрой» (Пр. №294 от 13.10.1986) (запис № 9);

- 01.09.1987 в связи с введением новых тарифных условий оплаты труда установлена профессия слесарь-ремонтник 3 разряда на шахтной поверхности (Пр. №241 от 28.08.1987) (запис №10);

- 10.04.1989 уволен по сокращению численности п. 1 ст. 33 КЗоТ РСФСР (Пр. №92 от 01.04.1989) (запис №11);

- 08.07.1989 принят грузчиком в магазин 96 в ОРС Тонельстрой отряда 18 (Пр. №310к от 07.07.1989) (запис №12);

- 17.10.1989 уволен в порядке перевода в Северобайкальскую дистанцию пути по обслуживанию тоннелей Байкало-Амурской железной дороги ст. 29 п. 5 КЗоТ РСФСР (Пр. №472 от 17.10.1989) (запис №13);

- 20.10.1989 принят тоннельным рабочим на Северомуйский обходной тоннель №1 (Пр. №124 от 20.10.1989) (запис №14);

- 01.10.1990 переведён обходчиком пути 4 разряда (Пр. №155 от 01.10.1990) (запис №15);

- 28.05.1991 уволен по ст. 31 КЗоТ РСФСР (Пр. №89 от 14.05.1991) (запис №15);

- 16.03.2005 принят по срочному трудовому договору машинистом буровой установки 4 разряда сетки подземной с полным рабочим днём в подземных условиях труда для работ вахтовым методом в ООО «Новосибирскметстрой-БТС» Дерекцию по реконструкции Коршуновского железнодорожного тоннеля (Пр. №47ок от 16.03.2005) (запис №23);

- 31.10.2005 уволен по соглашению сторон п. 1 ст. 77 ТК РФ (Пр. №329ок от 31.10.2005) (запис №24);

- 20.03.2006 принят на подземный участок №1 горнокопательных работ машинистом буровой установки 4 разряда сетки подземной с полным рабочим днём в подземных условиях труда для работы вахтовым методом по срочному трудовому договору в ООО «Новосибирскметстрой-БТС» Дерекцию по реконструкции Коршуновского железнодорожного тоннеля (Пр. №93ок от 20.03.2006) (запис №25);

- 30.06.2006 уволен по соглашению сторон п. 1 ст. 77 ТК РФ (Пр. №213ок от 30.06.2006) (запис №26);

- 29.12.2006 принят машинистом буровой установки 4 разряда опытно-производственного участка буровых работ в цех БВР производства ПВВ в Державне підприємство «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» (Пр. №491/ок от 29.12.2006) (запис №27);

- 01.12.2006 переведён в производство БВР «Павлоградвзрывпром «Управление БВР «ЭРА» опытно производственный участок буровых работ машинистом буровой установки 4 р. по 29.12.2007 (Пр. №2065 от 04.12.2006) (запис №28);

- 29.12.2007 переведён машинистом буровой установки опытно-производственного участка буровых работ производства «БВР «Павлоградвзрывпром» управления БВР «ЭРА» (Пр. №491/ок от 26.12.2007) (запис №29);

- 25.02.2008 переведён в производство БВР «Павлоградвзрывпром» управления БВР «ЭРА» опытно-производственный участок буровых работ машинистом буровой установки 6 разряда (Пр. №13 от 05.03.2008) (запис №30);

- 01.12.2008 переведён в ТСУ опытно-производственный участок буровых работ машинистом буровой установки 6 разряда (Пр. №39 от 08.12.2008) (запис №31);

- 01.07.2017 переведений машиністом бурової установки 6 розряду виробничої дільниці бурових робіт транспортно-складського управління (Нак. №5 від 31.07.2017) (запис №32);

- 31.07.2020 звільнений за угодою сторін п.1 ст.36 КЗпП України (Нак. №4144 від 30.07.2020) (запис №33).

Також в трудовій книжці міститься штампи в яких зазначено, що місцевість в якій працював позивач прирівнюється до районів Крайньої Півночі.

Крім того в матеріалах справи наявні довідки та архівні довідки, (далі мовою оригіналу) а саме:

За період з 15.10.1986 по 10.04.1989 р. щодо пільгового стажу по Списку №2, з кратністю 1,5, містяться наступні докази (далі мов. ориг. рос.):

-Архивная справка от 12.10.2020 №1000, выдана АО «Бамтоннельстрой» согласно которой ОСОБА_2 действительно работал в Управлении механизации (УМ) подразделении Управления строительства «Бамтоннельстрой», связанном со строительством подземных тоннелей, в периоды:

с 15 октября 1986г. (пр. № 294-ок от 13.10.1986г.) в качестве слесаря-ремонтника 2 разряда шахтной поверхности, что предусмотрено Списком № 2, разделом 1, подразделом 1а, утвержденным постановлением Совета Министров СССР от 22 августа 1956г. № 1173;

с 01 сентября 1987г. (пр. № 241-ок от 28.08.1987г.) по 10 апреля 1989г. (пр. № 92-ок от 01.04.1989г.) в качестве слесаря-ремонтника 3 разряда шахтной поверхности, что предусмотрено Списком № 2, разделом І, подразделом 1а, утвержденным постановлением Совета Министров СССР от 22 августа 1956г. № 1173.

Уволен 10 апреля 1989 г. по сокращению численности, п. 1 ст.33 КЗоТ РСФСР.

Работа ОСОБА_2 в вышеуказанные периоды проходила без совмещения профессии при полном рабочем дне, при полной рабочей неделе в местности, приравненной к районам Крайнего Севера. При подсчете трудового стажа каждый календарный год работы исчисляется в полуторном размере.

За період з 08.07.1989 року по 17.10.1989 року, до страхового стажу з кратністю 1,5, містяться наступні докази (далі мов. ориг. рос.):

- Архивная справка от 24.09.2020 №4834, выдана Администрацией муниципального образования «Муйский район» Республика Бурятия, согласно которой в фонде документов по личному составу АО «Северомуйскторг» имеются данные о работе ОСОБА_2 :

принят с 08.07.1989 г. грузчиком в магазин №96 (Приказ №311-к п.3 от 07.07.1989 года).

Уволен с 17.10.1989 г. по п.5 ст.29 КЗоТ РСФСР переводом в Северобайкальскую дистанцию пути по обслуживанию тоннелей БАМ ж/д (Приказ №472-к п.1 от 17.10.1989 года).

В соответствии с «Перечнем районов Крайнего Севера и местностей, приравненных к районам Крайнего Севера», на которые распространяется действие Указов Президиума Верховного Совета СССР от 10 февраля 1960 года и от 26 сентября 1967 года о льготах для лиц, работающих в этих районах и местностях, утвержденного постановлением Совета Министров СССР от 10 ноября 1967 года № 1029 (в редакции Указа Президента РФ от 25 марта 1992 года № 295; Постановления Правительства РФ от 11 октября 1992 года №776), Муйский район Республики Бурятия отнесен к местности, приравненной к районам Крайнего Севера.

За період з 20.10.1989 року по 28.05.1991 року на посаді тунельного робітника та обхідника по списку №1, 2 з кратністю 1,5, містяться наступні докази (далі мов. ориг. рос.):

- Архивная справка от 21.10.2020 №8710/ВСЖДНДА, выдана Филиалом ОАО «РЖД» Восточно-сибирская железная дорога» согласно которой в приказах по личному составу и личной карточке формы Т-2 значится:

приказом № 114 от 20 октября 1989 г. принять переводом с тоннельного отряда ОСОБА_2 с 20 октября 1989 г., тоннельным рабочим 3 разряда Северомуйского тоннеля, северная надбавка 40% с 15.10.90 г.;

приказом № 155 от 1 октября 1990 г. перевести тоннельного рабочего - ОСОБА_2 с 1 октября 1990 г., обходчиком пути 4 разряда Северомуйского участка;

приказом № 89 от 14 мая 1991 г. уволить обходчика пути 4 разряда ОСОБА_2 28 мая 1991 г., ст.31 КЗоТ РСФСР собственное желание.

Справка от 12.10.2020 №1001, выдана АО «Бамтоннельстрой», согласно которой место дислокации указанных организаций (кроме комплексных участков в п. Протвино Московской области, в п. Рачи Архаринского района Амурской области, в п. Бискамжа Аскизского района Республики Хакассии) находилось в местности, приравненной к районам Крайнего Севера, где районный коэффициент к заработной плате для строителей БАМа составляет 1,7 и северная надбавка до 50% включительно. При подсчете трудового стажа каждый календарный год работы исчисляется в полуторном размере.

Згідно Переліку районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 і від 26.09.1967 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» визначений постановою Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10.11.1967 місця де працював позивач віднесені до районів Крайньої Півночі, що додатково підтверджено відомостями з трудової книжки позивача.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що разом із заявою про призначення пенсії позивачем надались архівні довідки від 12.10.2020 №1000, від 24.09.2020 №4834, від 21.10.2020 №8710/ВСЖДНДА, від 12.10.2020 №1001.

Отже відомості, які містяться у вказаних архівних довідках, в повній мірі узгоджуються із записами трудової книжки позивача про роботу в районі Крайньої Півночі.

Перевірка ж достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №291/99/17.

Отже, матеріалами справи підтверджено трудову діяльність позивача з 15.10.1986 по 10.04.1989, з 08.07.1989 по 17.10.1989, з 20.10.1989 по 31.12.1990 в місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі і такі обставини не заперечуються відповідачем; трудова книжка в частині спірного періоду оформлена у відповідності до вимог законодавства, вказані записи містять номери та дати наказів про прийом на роботу, переведення, звільнення, а також печатки підприємств.

Відповідачем зауважень щодо трудової книжки в частині вказаних спірних періодів не виявлено.

Суд повторно зазначає, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, тобто, достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 348/2208/16-а, від 18.06.2020 року у справі №537/1415/17, від 18.06.2020 року у справі №140/1319/16-а, від 15.01.2021 у справі № 348/2319/16-а, від 22.02.2021 у справі №266/258/16-а, від 27 липня 2022 року у справі № 560/755/19, від 17 жовтня 2022 року у справі № 592/5589/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням наведеного суд вважає, що позивачем до заяви про призначення пенсії було надано всі необхідні документи, у зв`язку з чим Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області неправомірно не зарахувало у пільговому обчисленні трудовий стаж ОСОБА_1 в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі за періоди з 15.10.1986 по 10.04.1989, з 08.07.1989 по 17.10.1989, з 20.10.1989 по 31.12.1990 з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців (коефіцієнт 1,5) та у зв`язку з цим протиправно відмовило позивачу в призначенні пенсії.

Щодо зарахування до страхового стажу роботи позивача періодів з 01.01.1991 по 28.05.1991, з 16.03.2005 по 31.10.2005 та з 20.03.2006 по 30.06.2006 у пільговому обчисленні суд зазначає наступне.

Згідно п. 2.1 Порядку №22-1, встановлено, що за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Відповідно до Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 та від 26.09.1967 пільги щодо нарахування надбавок до заробітної плати (п. 1), надання додаткової відпустки (п. 2), тривалості відпусток (п. 3), порядку виплати допомоги в разі втрати працездатності (п. 4) - надавались особам незалежно від факту укладення трудових договорів, а пільги, передбачені п. 5, в тому числі право на пільгове обчислення стажу, надавалися лише особам, які укладали строкові договори терміном не менш як три роки.

Суд зазначає, що положення Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 19.01.1993 лише надає громадянам Сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права.

При цьому, ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15.01.1993, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Також, не передбачено пільг при обчисленні трудового стажу, відпрацьованого в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, після 01.01.1991 й нормами Законів України «Про пенсійне забезпечення» і «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За таких обставин, підстави для зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи позивача після 01.01.1991 у районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях відсутні, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо зарахування до страхового та пільгового стажу по Списку №2 періодів роботи позивача з 15.10.1986 по 10.04.1989 та з 29.12.2006 по 31.07.2020, а також періоди роботи з 20.10.1989 по 28.05.1991, з 16.03.2005 по 31.10.2005, з 20.03.2006 по 30.06.2006 до пільгового стажу роботи за Списком №1, суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788) та Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з п. «б» ст.13 Закону №1788 працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 вказаного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з п.2 ч.2 ст.114 вказаного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

При цьому, працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Статтю 62 Закону № 1788 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За приписами пункту 20 вказаного Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Судом встановлено, що згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 позивач у період з 15.10.1986 по 10.04.1989 працював слюсарем ремонтником 2 розряду в Управлінні механизації УС «Бамтонельстрой», за період з 20.10.1989 по 28.05.1991 працював на посаді тунельного робітника на «Северомуйском обхдном тоннеле №1», за період з 16.03.2005 по 31.10.2005 за посадою машиніст бурової установки з повним рабочим днем в підземних умовах праці для робіт вахтовим методом у ВАТ «Новосибирскметстрой-БТС», за період з 20.03.2006 по 30.06.2006 працював на підземній дільниці №1 гірничокопальних робіт машиністом бурової установки з повним робочим днем в підземних умовах роботи, вахтовим методом по строковому трудовому договору у ВАТ «Новосибирскметстрой-БТС», в період з 29.12.2006 по 31.07.2020 працював на посаді машиніста бурових установок в Державному підприємстві «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод».

Щодо підтвердження пільговими довідками для зарахування до страхового та пільгового стажу роботи за Списком №2 періоду роботи з 15.10.1986 по 10.04.1989, суд зазначає, що матеріали справи містять архівну довідку №1000 від 12.10.2020 року, видану АТ «Бамтоннельстрой», якою підтверджується, що ОСОБА_1 з 15.10.1986 по 10.04.1989 працював в Управлінні механізації підрозділу Управління будівництва «Бамтоннельстрой», пов`язаним з будівництвом підземних тунелей на посаді «слюсаря ремонтника шахтної поверхні», що передбачено Списком №2, розділом 1, підрозділом 1а, виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, який затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року.

Також суд зазначає, що у період з 15.10.1986 по 10.04.1989 був чинним Список №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, який затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року, згідно з яким передбачено посаду «слюсаря ремонтника».

Тобто, вказана професія, за якою працював позивач, віднесена до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, яка була затверджена постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року, а відтак вказаний період роботи повинен бути зарахованим відповідачем до пільгового стажу роботи позивача за Списком №2.

Щодо підтвердження пільгового стажу роботи за Списком №1 періоду роботи з 20.10.1989 по 28.05.1991, суд зазначає, що згідно з підрозділом 1, розділу І посаду «тунельного робітника» передбачено Списком №1, затвердженим Постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року, а з 26.01.1991 року згідно із Постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 (зі змінами і доповненнями Постановами Кабінету Міністрів СРСР від 23.07.1991 року та № 497, від 9.08.1991 року № 591), якою затверджені Списки № № 1, 2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, передбачено посаду «обходчик пути» (10103000 2, підрозділ 1, розділ І).

Тобто, вказані професії, за якими працював позивач, віднесені до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, які у різні періоди були затверджені постановами Уряду, а відтак повинні були бути зарахованими відповідачем до пільгового стажу роботи позивача за Списком №1. Натомість судом не вбачається підстав для задоволення позовних вимог в частині зарахування зазначеного періоду до страхового стажу роботи позивача, оскільки згідно із розрахунком стажу форми РС-право, який міститься в матеріалах справи, період роботи з 20.10.1989 по 28.05.1991 відповідачем зараховано до страхового стажу позивача.

До тверджень відповідача, відносно того, що надані позивачем архівні довідки не відповідають Додатку 5 до Порядку №637 та не підтверджують роботу у важких і шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня, суд відноситься критично, оскільки судом встановлено, що професії за якими працював позивач, віднесені до Списку №2, а також пільговий характер роботи у зазначені періоди роботи підтверджується наданими позивачем, архівними довідками. Крім того, суд зауважує, що спірні питання щодо зарахування періодів роботи зазначених у архівній довідці №1000 від 12.10.2020 року вже вирішувалося судом у справі №160/5264/24, а відтак не підлягає додатковому доказуванню у даній справі.

Щодо зарахування до страхового та пільгового стажу роботи за Списком №1 періодів з 16.03.2005 по 31.10.2005 та з 20.03.2006 по 30.06.2006, суд зазначає наступне.

В період з 16.03.2005 по 30.06.2006 були чинними Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162, яким передбачено посаду «машиніст бурових установок під землею» (1010300а-13590, пункт а, підрозділ 2, розділ І «Гірничі роботи», Список №1).

Тобто, вказана професія, за якою працював позивач, віднесена до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, яка була затверджена Постановою КМУ №162 від 11.03.1994 року.

Отже, позивач у спірні періоди виконував роботи, які дають право на призначення йому пенсії на пільгових умовах.

При цьому суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Верховний Суд у постанові від 18 грудня 2019 року у справі №761/29966/16-ц (провадження №61-5327св19) роз`яснив, що преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню. Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники судового процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Таким чином, в рамках розгляду справи №160/5264/24 були встановлені обставини, що свідчать про те, що неможливість позивача та органу Пенсійного фонду підтвердити під час дії в Україні воєнного стану відомості, що зазначені в довідках про заробітну плату, тощо, первинними документами, на підставі яких видані ці довідки, не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії.

Вирішуючи спір у подібних правовідносинах, Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2022 року у справі № 243/4336/17 зазначив: «Судами встановлено, що позивачем подано до Управління довідки про заробітну плату №2214 та 2215 від 15.11.2014 за період роботи з червня 1984 року по липень 1993 року, однак останнім такі довідки для обчислення розміру пенсії не враховані, з посиланням на не підтвердження відомостей у них первинними документами. Враховуючи викладене, Суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення як громадянину, який працював на роботах зі шкідливими умовами праці. Те, що Пенсійний орган через проведення АТО позбавлений можливості провести перевірку відповідності записів довідок первинним документам, не покладає надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки довідки містять усі необхідні реквізити та відомості. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача з врахуванням заробітної плати за період з 05.05.1985 по 24.07.1991».

Таким чином враховуючи, що трудовою книжкою підтверджено факт роботи позивача у періоди з 16.03.2005 по 31.10.2005 та з 20.03.2006 по 30.06.2006 на посаді «машиніста бурової установки під землею», яка відноситься до пільгового Списку №1, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був зарахувати до страхового та пільгового стажу роботи за Списком №1, зазначені періоди.

Щодо зарахування періоду роботи з 29.12.2006 року по 31.07.2020 року на посаді машиніста бурових установок до пільгового стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію для працівників, зайнятих повний робочий день на роботах зі шкідливими умовами праці по Списку №2, та періоду роботи з 29.12.2006 року по 31.12.2007 до страхового стажу, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідачем не зараховано до пільгового стажу період роботи позивача з 29.12.2006 року по 31.07.2020 року на посаді машиніста бурових установок, у зв`язку з тим, що згідно листа ДП "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" №92/110-106 від 25.08.2023 р. зазначено, що за результатами проведених на ДП "НВО "ПХЗ" атестацій робочих місць за умовами праці по Транспортно-складському управлінню у 2006 році (наказ №946 від 29.05.2006 року), 2011 році (наказ №2200 від 31.12.2011 році) та 2017 році (наказ №1335 від 31.05.2017 року) умови в яких працював позивач, не були визначені шкідливими або важкими, з цього приводу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В межах розгляду справи №160/5264/24 були встановлені обставини, що свідчать про застосування преюдиції у даному спорі, так, зокрема встановлено, що «згідно матеріалів справи, у період з 29 грудня 2006 року по 31 липня 2020 року позивач працював в ДП НВО ПХЗ та виконував роботи за межами підприємства, відповідно до укладених роботодавцем договорами підряду.

Робота виконувалась вахтовим методом на кар`єрах по території України.

Відповідно до ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору.

На неодноразові звернення позивача до роботодавця, про надання інформації щодо атестації робочого місця по професії машиніст бурової установки, відповіді він так і не отримував.

Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області встановлено, що Відділом було направлено запит №0400-010226-8/128419 від 21.08.2023 р. до ДП "НВО" "Павлоградський хімічний завод" про надання пільгових довідок та документів щодо атестації робочого місця на посаді машиніста бурової установки.

Відповідь від ДП "НВО" "ПХЗ" надійшла вих. № 92/110-106 від 25.08.2023 р. (вх.№.64645/8 від 05.09.2023 p.), в якій зазначено, що атестація робочих місць за умовами праці по Транспортно-складському управлінню у 2006 році (наказ № 946 від 29.05.2006 року), 2011 році (наказ № 2200 від 30.12.2011 році) та 2017 році (наказ № 1335 від 31.05.2017 року) умови в яких позивач працював не були визначені шкідливими або важкими.

Слід вказати, що рішення відповідача, мотиви не зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача саме з 29.12.2006 року по 31.07.2020 року в якості машиніста бурової установки 6-го розряду в Державному підприємстві «Науково-виробниче об`єднання Павлоградських хімічний завод» взагалі не містить.

Між тим, слід зазначити, що посада машиніста бурової установки та виробництво (кар`єри) належать до списку № 2 Постанова КМУ № 36 , № 461, розділ 12,р. «Буріння», робітники: машиніст бурових установок, на яких технологічний процес, обладнання, використовувані сировина і матеріали можуть бути джерелом шкідливих і небезпечних факторів. Бурові роботи прямо і побічно є частиною технологічного процесу та заходів, що виконуються на території кар`єрів, працівник підпадає під вплив всіх факторів виробничого середовища трудового процесу і саме совокупність факторів впливає на здоров`я та працездатність людини під час виконання нею трудових обов`язків.

Згідно матеріалів справи, на підтвердження обставин щодо виконання позивачем робіт в кар`єрах, в умовах шкідливих та важких, були долучені накази про проведення бурових робіт вахтовим методом ( кількість кар`єрів , на яких позивач виконував роботи, що перевищує 40 (сорок) найменувань, договори підряду, заяви на виконання бурових робіт від філій вибухпромів, рапорти виконання обсягу бурових робіт, акти прийому пробурених блоків підписані замовником.

Протягом спірного періоду позивачем виконувалась робота безпосередньо в кар`єрах, в шкідливих умовах (карта умов праці машиніста бурових установок на кожному кар`єрі індивідуальна).

На вказані обставини, Пенсійний орган уваги не звернув та взагалі не зарахував вказаний період роботи позивача».

Судом встановлено, що матеріали справи містять докази, що позивач виконував роботи в кар`єрах, в умовах шкідливих та важких, були долучені накази про проведення бурових робіт вахтовим методом ( кількість кар`єрів , на яких позивач виконував роботи, що перевищує 40 (сорок) найменувань, договори підряду, заяви на виконання бурових робіт від філій вибухпромів, рапорти виконання обсягу бурових робіт, акти прийому пробурених блоків підписані замовником.

Протягом спірного періоду позивачем виконувалась робота безпосередньо в кар`єрах, в шкідливих умовах (карта умов праці машиніста бурових установок на кожному кар`єрі індивідуальна).

Основним документом, який наразі регламентує порядок організації роботи вахтовим методом є спільна постанова Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях, Секретаріату ВЦРПС і Міністерства охорони здоров`я СРСР "Про затвердження основних положень про вахтовий метод організації роботи" від 31.12.1987 №794/33-82. Можливість її застосування на території України врегульована постановою Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP" від 12.09.1991 №1545-Х1І.

Згідно із "Загальними положеннями" додатка 1 до вищезазначеної Постанови, вахтовий метод роботи - особлива форма організації робіт, заснована на використанні робочих поза місцем їхнього постійного проживання, коли не може бути забезпечене своєчасне повернення працівників до місця постійного проживання або якщо працівники витрачають понад три години на день для того, щоб дістатися на роботу і з роботи.

Відповідно до ч.1 розділу ІІІ Постанови, при вахтовому методі організації роботи відповідно до статті 61 КЗпП України запроваджується підсумований облік робочого часу для того, щоб тривалість робочого часу за обліковий період (місяць, рік) не перевищувала визначеного числа робочих годин. Ці норми, у тому числі, регламентують підстави внесення відповідних записів до трудової книжки, відповідно мають враховуватись при вирішенні питань щодо наявності або відсутності пільгового стажу. Обліковий період охоплює весь робочий час, час у дорозі від місця розташування підприємства до місця роботи та у зворотному напрямку, а також час відпочинку, який припадає на цей календарний відрізок часу. На роботах при вахтовому методі норма робочого часу розраховується, виходячи із скороченої тривалості робочого часу - 36-годинного робочого тижня.

Наведене свідчить, що для зарахування до пільгового стажу періодів роботи вахтовим методів відпрацьованих змін з 29.12.2006 року по 31.07.2020 року необхідні відомості про норму годин, яку позивач зобов`язаний відпрацювати в обліковому періоді на роботах зі шкідливими умовами праці за час роботи по фактично відпрацьованому при вахтовому методі.

Матеріали справи містять рапорти виконання обсягу бурових робіт, акти прийому пробурених блоків підписані замовником, а також відомості про відпрацювання погодинної норми на бурових установках.

Також позивачем надано Положення «Про вахтовий метод організації робіт у виробництві буровибухових робіт «Павлоградвибухопром» Управління буровибухових робіт «Ера» ДП «НПО «ПХЗ» від 2007 року, затверджене наказом №938 від 28.04.2007 року, згідно якого визначено, що (далі мовою оригіналу): «Работа организуется по специальному режиму труда, при суммированном учете времени, а межвахтовый отдых предоставляется в местах постоянного рабочего жительства.

Местом работы при вахтовом методе считаются объекты (участки), на которых непосредственно осуществляется трудовая деятельность. Перемещение работников, которые находятся на вахте, в связи с изменением места дислокации объектов (участков) не является переводом на другую работу и не требует согласия работников (п. 1.2 Положення).

Места работы, на которых применяется вахтовый метод, определяется приказом по предприятию. Такими местами работы могут быть карьеры, на которых добывают нерудные строительные материалы (п. 1.3 Положення).

Із зазначених пунктів Положення слідує, що фактичне робоче місце позивача під час роботи на кар`єрах знаходилось поза межами його місця роботи, а саме на Державному підприємстві «Науково-виробниче об`єднання Павлоградських хімічний завод», тобто під час виконання ним робіт на нього розповсюджувалася дія наказів про атестацію робочих місць, саме тих підприємств, де він виконував роботу.

Крім того, матеріали справи також містять накази про проведення атестації робочих місць та висновки експертиз на підприємствах (замовниках за договорами на виробництво буровибухових робіт), де позивач вахтовим методом працював в спірний період.

Згідно із наказом «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» №158 від 31.07.2006 року ЗАТ «Світловодське кар`єроуправління», підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 наступним професіям, зокрема: «Машиністи бурових установок», позиція 1.1а 13590.

За висновком Державної експертизи умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації №2553 від 09.08.2006 року «Про експертизи якості проведеної у липні 2006 року атестації за умовами праці робочих місць ВАТ «Надвірнянський кар`єр», згідно якого зазначено, що атестація робочих місць за умовами праці проведена атестаційною комісією підприємства відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442 та атестаційною комісією підприємства прийняте рішення та наказ по підприємству № 151 від 07.07.2006 р. "Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці" та додаток № 1 до нього відповідають вимогам чинного законодавства: підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 наступним професіям, зокрема: «Машиністи бурових установок», розділ І, підрозділ 1 (відкриті гірничі роботи) за позицією 1.1а - 13590.

За висновком Державної експертизи умов праці Вінницької області Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації №09-04-81 від 20.02.2008 року «Про результати експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці та правильності надання щорічної додаткової відпустки та доплати до тарифних ставок (окладів) за роботу із шкідливими і важкими умовами праці у ВАТ «Стрижавський кар`єр» смт. Стрижавка Вінницька область», згідно якого зазначено, що на підставі вивчення умов праці на робочих місцях працівників та наданих документів: штатного розкладу; наказу №34-в «Про організацію проведення атестації робочих місць за умовами праці « від 22.02.2007р.; наказ № 48-в «Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці на ВАТ "Стрижавський кар`єр" від 12.04.2007р., встановлено, зокрема, що атестація робочих місць за умовами праці у ВАТ «Стрижавський кар`єр» проведена згідно з «Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92. №442, «Інструкції по заповненню Карт умов праці», затвердженої Міністерством праці України від 20.11.92. №06-41-48 та робочі місця за професіями, зокрема: «машиніст бурової установки», атестаційною комісією підприємства обґрунтовано віднесені до Списку№2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р №36.

За висновком Державної експертизи умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації №138 від 20.08.2010 року «Про результати експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці та правильності застосування Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників згідно з якими призначаються пенсії за віком на пільгових умовах на ВАТ «Мало-Бузуківський гранітний кар`єр» с.М.Бузуків Смілянського району», згідно якого зазначено, що робочі місця за професіями, зокрема: «машиніст бурової установки», атестаційною комісією підприємства обґрунтовано віднесені до Списку№2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р №36, Розділ І «Гірничі роботи», підрозділ 1 «Відкриті гірничі роботи», позиція 1.1а.

Згідно із наказом «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» №83 від 11.08.2011 року ТДВ «Світловодське кар`єроуправління», підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 наступним професіям, зокрема: «Машиністи бурових установок», позиція 1.1а 13590.

За висновком Державної експертизи умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації №112 від 15.07.2015 року «Про результати експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці та правильності застосування Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників згідно з якими призначаються пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 на ПАТ «Мало-Бузуківський гранітний кар`єр» Смілянського району», згідно якого зазначено, що робочі місця за професіями, зокрема: «машиніст бурової установки», атестаційною комісією підприємства обґрунтовано віднесені до Списку№2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р №36, Розділ І, підрозділ 1, позиція 1.1а.

Згідно із наказом «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» №74 від 10.08.2016 року ТДВ «Світловодське кар`єроуправління», підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461) наступним професіям, зокрема: «Машиніст бурової установки», Розділ І «Гірничі роботи», підрозділ «Відкриті гірничі роботи та роботи на поверхні».

Згідно листа Управління Держпраці у Черкаській області №6162/08-08/6512 від 15.09.2020 року, встановлено, що атестацію робочих місць проведено відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» та «Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці», що затверджені спільною постановою Мінпраці і МОЗ України від 01.09.1992 № 41. Підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 на робочих місцях, зокрема,: «машиніст бурової установки». Результати атестації затверджені наказом від 01.07.2020 № 79a.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та розробленими Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року №41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з п.4 Порядку №442 та п.1.5 п.1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Пунктами 8, 9 Порядку №442 передбачено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз наведених норм права дають підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058 є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списках №1,2 а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Аналіз зазначених приписів свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списків №1 та №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списками №1 та №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списками №1 та №2, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Суд констатує, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19.02.2020р. по справі №520/15025/16-а.

Таким чином, враховуючи той факт, що позивач працював вахтовим методом на кар`єрах, де професії за результатами проведених атестацій робочих місць відносились до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 та від 24 червня 2016 року № 461), а також враховуючи обставини встановлені у справі №160/5264/24, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу роботи по Списку №2 період роботи позивача з 29.12.2006 року по 31.07.2020 року на посаді «машиніст бурових установок» у Державному підприємстві «Науково-виробниче об`єднання Павлоградських хімічний завод», а відтак відповідач зобов`язаний зарахувати вказаний період роботи позивача до пільгового стажу за Списком №2.

Щодо зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 29.12.2006 року по 31.12.2007 року, суд зазначає наступне.

Згідно розрахунку форми РС-право вбачається, що відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача період роботи з 29.12.2006 року по 31.12.2007 року.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , позивач (далі мовою оригіналу рос.):

- 29.12.2006 принят машинистом буровой установки 4 разряда опытно-производственного участка буровых работ в цех БВР производства ПВВ в Державне підприємство «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» (Пр. №491/ок от 29.12.2006) (запис №27);

- 01.12.2006 переведён в производство БВР «Павлоградвзрывпром «Управление БВР «ЭРА» опытно производственный участок буровых работ машинистом буровой установки 4 р. по 29.12.2007 (Пр. №2065 от 04.12.2006) (запис №28);

- 29.12.2007 переведён машинистом буровой установки опытно-производственного участка буровых работ производства «БВР «Павлоградвзрывпром» управления БВР «ЭРА» (Пр. №491/ок от 26.12.2007) (запис №29).

Де позивач і продовжував безперервно працювати до моменту звільнення (31.07.2020 року).

Отже, суд приходить до висновку, що основним документом, який підтверджує трудову діяльність працівника, а саме - трудовою книжкою, підтверджено роботу позивача у період з 29.12.2006 року по 31.12.2007 року, відтак відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу позивача, таким чином позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.07.2024 року №046350014026 прийнято передчасно, без належної оцінки наданих документів, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо строку призначення пенсії, то згідно пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії 14.09.2023 року, йому виповнилось 58 років.

Згідно з пунктом 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України

25.11.2005 № 22-1 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви (п. 1.9 Порядку 22-1).

Тобто питання щодо призначення позивачу повинно вирішуватися саме з 14.09.2023 року.

Щодо призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до заяви від 14.09.2023 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки відповідачем було протиправно відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через недостатність пільгового стажу, водночас, судом встановлено, що позивач на момент звернення із заявою про призначення пенсії необхідного пенсійного віку досяг та з врахуванням того, що суд зобов`язує відповідача зарахувати до пільгового стажу спірні періоди, а відтак позивач має більше 12 років 6 місяців пільгового стажу роботи за Списком №2, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень і єдиним варіантом поведінки пенсійного органу у даному випадку є саме призначення пенсії позивачу.

Таким чином, та з урахуванням тієї обставини, що оскаржуване рішення відповідача не ґрунтується на дискреційних повноваженнях, а також неналежне виконання рішення суду від 26.04.2024 року по справі №160/5264/24, зокрема не розгляд заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 14.09.2023 року, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, з 14 вересня 2023 року.

Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

З урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до положень частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 255, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №046350014026 від 23.07.2024 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), періоди роботи:

- в «Державному підприємстві «Науково-виробниче об`єднання Павлоградський хімічний завод» з 29.12.2006 року по 31.07.2020 року на посаді машиніста бурових установок до пільгового стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію для працівників, зайнятих повний робочий день на роботах зі шкідливими умовами праці по Списку №2, та зарахувати до страхового стажу період роботи з 29.12.2006 року по 31.12.2007 року;

- зарахувати період роботи в управлінні механізації «БАМтонельстрой» з 15.10.1986 року по 10.04.1989 року, в місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі до пільгового стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію для працівників, зайнятих повний робочий день на роботах зі шкідливими умовами праці по Списку №2, з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців (коефіцієнт 1,5);

- зарахувати період роботи з 08 липня 1989 року по 17.10.1989 року в ОРС «Тонельного отряда» в місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі до страхового стажу з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців (коефіцієнт 1,5);

- зарахувати період роботи з 20.10.1989 року по 31.12.1990 року на посаді тунельного робітника та обхідника тунелю «Північно-Байкальська дистанція колії з обслуговування тунелів Байкало-Амурської залізниці» зарахувати до страхового та пільгового стажу роботи по Списку №1 розділ 1 підр.1 Постанови РМ СРСР №1173 від 22.08.1956 р. (робітники на інших підземних спорудах), з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців (коефіцієнт 1,5);

- зарахувати періоди роботи 16.03.2005 по 31.10.2005 та з 20.03.2006 по 30.06.2006 р. в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Новосибірськметрострой - БТС дирекції по реконструкції Коршуновського залізничного тунеля» до страхового та до пільгового стажу, що дає право на пільгову пенсію для працівників, зайнятих повний робочий день під землею на роботах зі шкідливими умовами праці по Списку №1 (підземні).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2, з 14.09.2023 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева