Рішення № 129866558, 21.08.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2025 рокуСправа №160/16808/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0198060415 від 15.04.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог у заявах по суті спору позивач посилається на протиправність рішення відповідача, яке є предметом оскарження. Позивач зазначає, що відповідач не врахував неузгодженість податкового боргу, порушив строки накладення фінансових санкцій, ППР має недоліки форми і змісту, а підстави для проведення камеральної перевірки були відсутні. Окрім цього, посилається на вимушений характер своїх дій через підрив Каховської ГЕС та відсутність підстав для повторного притягнення відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому указав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необгрунтованість. Зазначає, що спірне рішення прийнято у спосіб, передбачений законодавством України. Також зауважує про безпідставність посилань позивача на повторність притягнення до відповідальності за одне й те саме правопорушення, оскільки перевірки звітності того чи іншого періоду не свідчить про подвійне притягнення до відповідальності за один період, оскільки кожне рішення базується на окремій податковій накладній із різною сумою податку та штрафу.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що відповідно до п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 та ст.76 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі Кодекс) фахівцем Криворізького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі пункту 20.1 статті 20 розділу І Кодексу, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу ІІ Кодексу проведено камеральну перевірку ДПП "КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ" (код ЄДРПОУ 00191017) з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При перевірці використано інформацію, наявну в базах даних ДПС України, надану платником податку, та відомості з Єдиного реєстру податкових накладних щодо податкових накладних та розрахунків коригування згідно з наданими платником електронними документами.

Камеральною перевіркою встановлено порушення термінів реєстрації в ЄРПН по 260 и податковим накладним/розрахунках коригування за серпень листопад 2024 року. Відповідно до п.1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу України нараховано штрафну санкцію в сумі 1 022 494, 85 гривень. За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки від 18.03.2025 року № 13725/04-36-04-15/191017 «Про результати камеральної перевірки ДПП «КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ» (код 00191017) з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Акт перевірки).

На підставі Акту перевірки та встановлений порушень відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0198060415 від 15.04.2025 року, яким застосував до позивача штраф у сумі 1 022 494,85 грн, згідно ст. 120-1.1 ст. 120-1, п.90 пп.2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Скарга позивача, подана в адміністративному порядку залишена без задоволення, у зв`язку з чим подано цей позов до суду.

При вирішені спору суд виходить із того, що відповідно до пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, визначені пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента вимогам, визначеним п. 2, 3 ч. 1 та п. 10 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Згідно із п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених пп. "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до ст. 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ст. 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст. 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Застосовуючи вищевикладені нормативні положення до обставин цієї справи суд зазначає про таке.

Позивач посилався на неузгодженість податкового боргу та результати судових розглядів справ №160/9281/20, №160/14215/24.

За результатом судового розгляду справи №160/9281/20 частково скасовано податкову вимогу від 04.06.2020 року №319-50 (в частині вимог про сплату пені у розмірі 363433,66 грн).

При цьому сама вимога стосувалася сплати частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, тобто не йшлося про податкові зобов`язання з ПДВ.

Результатом судового розгляду у справі у справі №160/14215/24 стало зобов`язання відповідача виключити з ІКП позивача відомості про податковий борг в частині нарахованої пені у податковій вимозі №319-50 від 04.06.2020 у розмірі 363 433,66 грн.

Таким чином, обставини оскарження податкової вимоги від 04.06.2020 року №319-50 не впливають на обставини, в зв`язку з якими прийнято спірне ППР. Так, позивача притягнуто до відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних з ПДВ, штраф розраховано відносно суми ПДВ в цих накладних.

Отже, цей аргумент позивача є необґрунтованим.

Також позивач посилався на те, що ППР мало бути прийняте через 10 робочих днів з дня вручення акту перевірки, а прийняте через місяць.

Згідно п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0690087350645 Акт перевірки позивачем отримано 25.03.2025 року.

ППР датовано 15.04.2025 року.

Між цими датами менш ніж 15 робочих днів, в зв`язку з чим ці доводи позивача є необґрунтованими.

Більш того, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття».

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.09.2024 року у справі №640/21435/22.

Незначна затримка в прийнятті ППР, навіть якби вона була допущена за обставин цієї справи, не спростовує факту допущення позивачем порушення податкового законодавства та не звільняє від відповідальності за таке порушення, натомість могла б мати значення при вирішенні інших питань права (строк оскарження ППР, вимоги про відшкодування шкоди і тд).

Отже, цей аргумент позивача є необґрунтованим.

Також позивач посилався на порушення вимог оформлення ППР. Позивач вказував, що спірне ППР «не містить чітких, конкретних та визначених граничних строків реєстрації податкових накладних, що не є опискою та має істотне значення щодо дотримання вимог Закону».

Суд констатує абстрактність таких доводів позивача. Згідно проведеної судом з власної ініціативи повної перевірки ППР на предмет дотримання вимог до форми і змісту і ППР останнє не містить порушень відповідних положень законодавства.

Суд повторно зазначає, що юридичне значення мало б порушення (в разі його існування), лише якщо воно впливало на зміст рішення відповідача по суті.

Отже, цей аргумент позивача є необґрунтованим.

Також позивач посилався на відсутність підстав для проведення перевірки через усунення позивачем порушень вимог законодавства.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 30.01.2024 року у справі №280/4484/23, від 06.02.2024 року у справі №160/10740/23, від 05.06.2025 року у справі №320/16843/23, а також у постанові судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 200/4768/23.

Також подібні правові висновки викладено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.02.2025 року у справі №400/226/24.

Суд підкреслює, що реєстрація позивачем податкових накладних з порушенням граничного терміну їх реєстрації і утворює порушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності, саме такі дії утворюють склад відповідного правопорушення. Тобто, реєстрація зрештою відповідних податкових накладних не звільняє від відповідальності.

При цьому позивач безпідставно вказував, що відповідач не встановив чи дійсно допущене порушення, оскільки зміст Акту перевірки зводиться до такого встановлення, із зазначенням всіх реквізитів такого порушення.

Отже, цей аргумент позивача є необґрунтованим.

Також позивач посилався на об`єктивність підстав для затримки реєстрації податкових накладних.

Суд звертає увагу на те, що позивача притягнуто до відповідальності не за затримку сплати податкових зобов`язань, а саме за затримку реєстрації податкових накладних, їх реєстрація залежить від посадових осіб позивача. Позивач не обґрунтував зв`язок між погіршенням своєї економічної ситуації та можливістю своєчасно реєструвати податкові накладні (не сплачувати податкові зобов`язання, що дійсно залежить від фінансової спроможності, а вчиняти дії фактично організаційного характеру).

Отже, цей аргумент позивача є необґрунтованим.

Також позивач посилався на те, що відповідач допустив порушення строків проведення камеральної перевірки згідно пп. 76.3. ст. 76 Податкового кодексу України.

Суд відхиляє цей аргумент, оскільки камеральна перевірка проводилася не щодо «податкової декларації або уточнюючого розрахунку». Позивачем підмінено поняття «податкової декларації» та «податкової накладної» та безпідставно фактично змінено предмет проведеної перевірки.

Окрім цього, під час розгляду справи не встановлено порушення відповідачем статті 61 Конституції України.

Так, позивач наголошує, що контролюючим органом вже притягнуто до відповідальності за періоди серпень, вересень та листопад 2024 року податковими повідомленнями-рішеннями від 14.01.2025 №0022470415 (охоплює листопад 2024) та від 20.03.2024 №0150490415 (охоплює серпень, вересень 2024).

Однак зазначені ППР не є між собою взаємопов`язаними, оскільки кожне з яких стосувалося різних податкових накладних з відмінними сумами податку та відповідного штрафу, тому притягнення позивача до відповідальності здійснювалося поодиноко за кожне окреме правопорушення.

Попри те, що всі ППР стосуються одного звітного періоду (серпень, вересень та листопад 2024), це не свідчить про подвійне притягнення до відповідальності за один період, оскільки кожне рішення базується на окремій податковій накладній із різною сумою податку та штрафу. Відповідно, ППР є самостійними та не пов`язаними між собою. Таким чином, враховуючи викладене, відсутні будь-які підстави вважати, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.04.2025 №0198060415 охоплює ті самі періоди що і в податкових повідомленнях-рішеннях від 14.01.2025 №0022470415 та від 20.03.2024 №0150490415.

Окремо суд зауважує, у матеріалах справи відсутні докази для застосування у цій справі підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України, який звільняє платників податків від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору). Адже відсутні докази звернення позивача до Торгово-промислової палати України та/або уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат для отримання сертифікату та самого сертифікату ТПП про підтвердження існування саме для позивача форс-мажорних обставин, через які позивач не міг виконати свій обов`язок передбачений ПК України щодо своєчасної реєстрації спірних податкових накладних.

ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що воєнний стан є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Указаний лист адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03.04.2025 року у справі №320/27109/23.

Судом перевірено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення і з інших підстав, однак не встановлено обставин, які б зумовлювали його протиправність.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовної заяви відсутні.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна