Рішення № 129866544, 01.09.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2025 рокуСправа № 160/19920/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» до Львівської митниці, в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900171/2 від 05.03.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/000795 від 05.03.2024.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 05.03.2024 для митного оформлення імпортованого Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» (далі також ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ») товару було подано до Львівської митниці митну декларацію, у якій митну вартість товару визначено за основним методом визначення митної вартості товару (за ціною договору). Для підтвердження заявленої митної вартості товару, до якої включено витрати на транспортно-експедиційні послуги, було надано митному органу всі наявні документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України (далі також МК України), які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару та не містили розбіжностей. 05.03.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900171/2, яким митну вартість товару скориговано за другорядним методом - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Також 05.03.2024 Львівською митницею було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/000795. Позивач вважає оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації протиправними. Зазначає, що відповідачем не доведено наявності у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту). Наявність підстав для витребування додаткових документів митницею не обґрунтовано. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може вважатися заниженням митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості. Оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить характеристик товару, ціну якого взято за основу для коригування митної вартості, відомостей про країну походження товару, комерційні умови поставки, тобто не відповідає критерію обґрунтованості.

Ухвалою від 29.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

У відзиві, який надійшов 07.08.2024, відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що під час розгляду наданих декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару документів, виявлено такі недоліки та розбіжності:

1) поставка товару здійснюється на підставі договору купівлі-продажу від 09.01.2024 № ULS-UAED-231220, укладеного між компанією NINGBO ULICA SOLAR CO. LTD (Продавець) і ТОВ «ЕДС-Інжиніринг» (Покупець); у договорі відсутні відомості про особу, уповноважену на його укладення та підписання від імені компанії NINGBO ULICA SOLAR CO. LTD; відповідно п. 12 договору будь-які зміни повинні узгоджуватись обома сторонами у письмовій формі;

2) для підтвердження оплати за оцінювані товари надано банківський платіжний документ від 31.01.2024, який не може бути взятий до уваги, оскільки не відповідає вимогам Закону № 1591-ІХ та Постанови № 216, не містить банка-кореспондента; у гр. 70 вказаного платіжного документа вказано лише дані про договір, відповідно до якого здійснено платіж, без конкретизації платежу, а саме без зазначення будь-яких інших товаросупровідних документів;

3) згідно з п.п. 4.2.3 договору транспортно-експедиторського обслуговування № 336 ЕЛПІ від 21.02.2024 оплата за отримані послуги здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку на оплату наданих послуг; 27.02.2024 експедитором виставлено рахунок № ELP3910-1, однак документ про оплату вищевказаних послуг декларантом до митного оформлення не надано;

4) відповідно до заявки про надання транспортно-експедиційних послуг № ELP 3910 1 від 21.02.2024 пунктом доставки товару є м. Могилів-Подільський, проте у гр. 3 CMR 61000862 від 21.02.2024 кінцевим пунктом маршруту зазначено м. Дніпро.

Вказане стало підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак такі документи декларантом надані не були, у зв`язку з чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару. Застосувати метод визначення митної вартості 2а (ст. 59 МК України) було неможливо з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Було застосовано метод 2б (ст. 60 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA206020/2023/23994 від 19.12.2023, рівень митної вартості за якою становить 4,3384 дол. США/кг. Позивач на вимогу митниці не надав жодних витребуваних документів, не спростував сумнівів митниці щодо заявленої митної вартості та не довів, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в тому числі обрано метод визначення митної вартості товарів, що не дало можливості митниці перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі та стало підставою для визначення митної вартості не за першим методом.

13.08.2024 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. Висловив незгоду з доводами відповідача, викладеними у відзиві. Зазначив, що розрахунок митної вартості за основним методом було здійснено з урахуванням даних про вартість товару, вказану в рахунку-фактурі № ULIV-UAED-231220-1-1 від 07.02.2024, інвойсі № ULIV-UAED-231220-1-2 від 07.02.2024, та витрат на транспортно-експедиційні послуги з Роттердама до українського кордону (в порядку поставки товарів за базисом FCA Rotterdam), які підтверджуються рахунком-фактурою № ELP3910-1 від 27.02.2024. Витрати на поставку товару позивачу в Роттердам, витрати на пакування, навантаження на транспорт позивача відповідно до умов договору поніс продавець. Позивач поділив товар на партії після 100% оплати, тому в кожному окремому випадку не мав обов`язку робити посилання у банківському платіжному документі SWIFT на додаткові документи (специфікацію або інвойс). Рахунок на оплату транпортно-експедиційних послуг № ELP3910-1 від 27.02.2024 був дійсний до оплати до 05.03.2024. Про оплату послуг у повному обсязі сторони домовились після підписання акта наданих послуг 07.03.2024. Платіжна інструкція про оплату транспортних послуг була отримана позивачем 08.03.2024, тобто після винесення рішення про коригування митної вартості. Тому надати такий документ до митного оформлення декларант не мав можливості. Відомості до товаро-транспортної накладної про пункт призначення вносяться представником продавця. Крім того, зазначення у СМR пункту призначення м. Дніпро, а в заявці про надання транспортно-експедиційних послуг м. Могилів-Подільський не може свідчити про наявність розбіжностей у документах, що підтверджують транспортні витрати на перевезення вантажу до митної території України, оскільки стосуються перевезення вантажу по території України. Зауваження митного органу щодо недійсності зовнішньоекономічного контракту № ULS-UAED-231220 від 09.01.2024 з причини відсутності в реквізитах продавця - компанії Ningbo Ulica Solar особи, уповноваженої на його підписання та укладення, є безпідставним. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA206020/2023/23994 від 19.12.2023, за якою було здійснено митне оформлення товару іншої країни походження та іншої торговельної марки.

Станом на час розгляду справи заперечення до суду не надійшло. Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 09.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» (покупець) та китайською компанією Ningbo Ulica Solar Co., Ltd (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № ULC-UAED-231220, за умовами якого продавець поставляє покупцю фотоелектричні модулі (товар) згідно з додатками та специфікацією до контракту, які є невід`ємною частиною цього контракту.

У договорі вказано про його підписання представником продавця Ningbo Ulica Solar Co., Ltd - директором з продажу регіону ЕМЕА, та представником покупця директором «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ».

Згідно з пунктом 2.1 вказаного договору кількість, найменування, вартість товару визначається відповідно до умов, зазначених до додатку № 2 Специфікації.

Відповідно до пункту 3.3 договору поставка товару здійснюється на умовах FCA Склад Продавця, Голландія, відповідно до правил Інкотермс 2020.

За змістом п. 5.1 договору умови оплати та порядок розрахунків за кожну партію товару вказуються в додатку № 2 (специфікації до цього контракту).

Додаток 2 (специфікація) до договору № ULC-UAED-231220 від 09.01.2024 містить опис товару, його кількість 2201 шт., ціну, загальну вартість 120174,60 дол.США, технічні параметри, умови поставки FCA Склад у Голландії, строки оплати 100% передоплати.

05.03.2024 декларантом ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» було подано до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209170018205U0 для митного оформлення в режимі імпорту товару: сонячні панелі Solar Module UL-455M-144HV 682 шт., Solar Module UL-455M-144HV 62 шт., торгова марка - Ulica Solar, виробник Ningbo Ulica Solar Co., Ltd, країна походження CN (Китай).

Разом з митною декларацією ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» надано Львівській митниці документи для підтвердження заявленої митної вартості: зовнішньоекономічний договір (контракт) № ULC-UAED-231220 від 09.01.2024, додаток № 2 (специфікація) від 09.01.2024, рахунок (фактуру) Інвойс (Commercial Invoice) № ULIV-UAED-231220-1-1 від 07.02.2024, рахунок (фактуру) Інвойс (Commercial Invoice) № ULIV-UAED-231220-1-2 від 07.02.2024, рахунок-проформу Інвойс (Proforma Invoice) № ULPI-UAED-231220 від 09.01.2024, пакувальний лист (Packing List) №ULIV-UAED-231220-1-1 від 07.02.2024, пакувальний лист (Packing List) № ULIV-UAED-231220-1-2 від 07.02.2024, автотранспортну накладну (Road consignment note) CMR № 61000862 від 21.02.2024, декларацію про походження товару (Declaration of Origin) № ULIV-UAED-231220-1-1 від 07.02.2024, декларацію про походження товару (Declaration of Origin) № ULIV-UAED-231220-1-2 від 07.02.2024, банківський платіжний документ що стосується товару - платіжне доручення SWIFT № 474543990 від 31.01.2024, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № ELP3910-1 від 27.02.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару заявку № ELP3910-1 від 21.02.2024, договір про надання послуг митного брокера № БД-010224ЕІ від 01.02.2024, договір (контракт) про перевезення № 1602-24/12155-НФ від 16.02.2024, договір (контракт) про перевезення № 2212-23/88НВ від 22.12.2023, договір (контракт) про перевезення № 336_ЕЛПІ від 21.02.2024, договір (контракт) про перевезення № ЕLР3910/1 від 19.02.2024, інші некласифіковані документи (перепустку № Е-211825 від 03.03.2024, технічну документацію від 07.02.2024).

05.03.2024 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900171/2, яким скориговано митну вартість імпортованого ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ». У пункті 33 оскаржуваного рішення зазначено обставини його прийняття, які відповідають наведеним у відзиві. Вказано, що декларанту було надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. На вимогу митного органу декларантом надіслано лист про відсутність додаткових документів. У зв`язку з цим Львівською митницею не визнано заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом. Неможливо застосувати метод визначення митної вартості 2а (ст. 59 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала митна декларація № UA206020/2023/23994 від 19.12.2023, відповідно до якої рівень вартості становить 4,3384 дол.США/кг.

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригування митної вартості Львівською митницею сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/000795 від 05.03.2024 та зазначено про необхідність подання нової митної декларації з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900171/2 від 05.03.2024.

Товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією № 24UA209170018919U1 від 06.03.2024.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.

Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (стаття 51 МК України).

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої, другої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частинами першою, другою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами (стаття 57 МК України): основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України.

Відповідно до статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Згідно з частинами першою, другою статт 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Оскаржуване рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900171/2 від 05.03.2024 прийнято у зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У той же час витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Факт наявності в автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює.

Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Щодо зауважень митниці про відсутність у договорі купівлі-продажу № ULS-UAED-231220 від 09.01.2024 , укладеному між компанією NINGBO ULICA SOLAR CO., LTD і ТОВ «ЕДС-Інжиніринг», відомостей про особу, уповноважену на його укладення та підписання від імені компанії NINGBO ULICA SOLAR CO., LTD, суд зазначає, що договір містить найменування посади уповноваженого представника продавця та його підпис, скріплений печаткою. Відомості про визнання вказаного зовнішньоекономічного договору недійсним відсутні.

Для підтвердження здійснення ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» оплати на користь NINGBO ULICA SOLAR CO., LTD за оцінювані товари надано банківський платіжний документ від 31.01.2024 на суму 120174,60 дол. США, який містить у тому числі призначення плажежу оплата за договором № ULS-UAED-231220 від 09.01.2024 та найменування надавача платіжних послуг отримувача, що відповідає Положенню про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженому постановою правління Національного банку України № 216 від 28.07.2008. Сума у платіжному документі - 120174,60 дол. США відповідає узгодженій сторонами у додатку № 2 (специфікації) до договору № ULS-UAED-231220 від 09.01.2024.

Згідно з п.п. 4.2.3 договору транспортно-експедиторського обслуговування № 336 _ЕЛПІ від 21.02.2024, укладеного між ТОВ «ЕЛ ПІ Україна» (експедитором) і ТОВ «ЕДС- ІНЖИНІРИНГ» (клієнтом), клієнт оплачує погоджені платежі, що підлягають сплаті за організацію ТЕО з перевезення вантажу автомобільним та/або залізничним транспортом (при наземній доставці вантажу), протягом трьох банківських днів з дати виставлення рахунку експедитором, якщо інше не узгоджено сторонами у відповідній заявці.

У рахунку № ELP3910-1 від 27.02.2024, виставленому експедитором на підставі договору № 336_ЕЛПІ від 21.02.2024, зазначено, що рахунок є дійсним до 05.03.2024.

У довідці про транспортно-експедиційні витрати № ELP3910-1 від 27.02.2024, виданій ТОВ «ЕЛ ПІ УКРАЇНА», вказано, що транспортні витрати з перевезення вантажу за маршрутом KB Rotterdam Openinghours ЧОП, UA за заявкою № ELP3910-1 становлять 115562,67 грн, у тому числі компенсація вартості транспортно-експедиційних послуг за межами території України 15562,67 грн, компенсація вартості перевезення автомобільним транспортом за межами України 100000,00 грн. Додаткове страхування вантажу не здійснювалося.

07.03.2024 ТОВ «ЕЛ ПІ УКРАЇНА» і ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» підписано акт надання послуг № ELP3910-1 за договором № 336_ЕЛПІ від 21.02.2024 та рахунком № ELP3910-1 від 27.02.2024, у якому зазначено вартість транспортно-експедиційних послуг за межами території України та перевезення автомобільним транспортом за межами України, що відповідають даним довідки про транспортно-експедиційні витрати № ELP3910-1 від 27.02.2024, наданої до митного оформлення.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 зазначив, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

До позовної заяви додано копію платіжної інструкції № 18056 від 08.03.2024 на підтвердження здійснення позивачем на користь ТОВ «ЕЛ ПІ УКРАЇНА» оплати за послуги згідно з рахунком № ELP3910-1 від 27.02.2024. Тобто оплату за такі послуги було здійснено після завершення митного оформлення та доставлення товару до місця призначення, у зв`язку з чим документ на підтвердження здійснення оплати не міг бути наданий декларантом до митного оформлення.

Щодо зауваження митниці про розбіжності у відомостях про пункт призначення в заявці про надання транспортно-експедиційних послуг № ELP 3910_1 від 21.02.2024 (м. Могилів-Подільський) та в CMR № 61000862 від 21.02.2024 (м. Дніпро) суд зазначає, що такий недолік не стосується визначення митної вартості товару, оскільки до митної вартості включаються витрати на транспортування до митного кордону України.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Верховним Судом у постанові від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19-а (адміністративне провадження № К/9901/14664/20) зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішеннях про коригування заявлених митних вартостей, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.

У рішенні про коригування митної вартості товарів, що оскаржується позивачем, відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Відповідачем не надано пояснень щодо умов поставки, комерційних умов тощо.

До відзиву додано копію електронної митної декларації № UA206020/2023/23994 від 19.12.2023, яка слугувала джерелом інформації для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів. За вказаною митною декларацією було здійснено оформлення товарів іншої торговельної марки іншого виробника, які не збігаються із зазначеними у поданій позивачем митній декларації.

Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Зауваження, що викладені митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, що можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту).

З матеріалів справи судом встановлено, що декларант подав усі документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті та була сплачена позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору.

Декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлено, наявність підстав для коригування митної вартості товару відповідачем не доведено.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваного рішення та складеної у зв`язку з його прийняттям картки відмови у прийнятті митної декларації. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду в сумі 6693,73 грн, що підтверджується квитанціями до платіжної інструкції № 0.0.3755524116.1 від 11.07.2024 на суму 3665,73 грн та № 0.0.3755531481.1 від 11.07.2024 на суму 3028,00 грн.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900171/2 від 05.03.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/000795 від 05.03.2024.

Стягнути зі Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 6693,73 грн (шість тисяч шістсот дев`яносто три гривні 73 копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ», місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Козара Павла, буд. 49, код ЄДРПОУ 38114069.

Відповідач: Львівська митниця, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка Тадеуша, буд. 1, код ЄДРПОУ 43971343.

Повний текст рішення суду складено 01.09.2025.

Суддя В.В. Рянська