Рішення № 12986647, 21.12.2010, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел.77-44-62

проспект Миру, 20

іменем України

РІШЕННЯ

« 14 » грудня 2010 року справа № 3/63(19/135)-3/64

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТехНова»03150, м.Київ, вул.Димитрова, 5, корп. 10-а

в особі Комунального енергогенеруючого підрозділу «Чернігівська теплоелектроцентраль»ТОВ фірми «ТехНова» 14014, м.Чернігів, вул.Ушинського, 23

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 14000, АДРЕСА_1

Поштова адреса: АДРЕСА_2

про стягнення 2224,61 грн.

За зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 14000, АДРЕСА_1

Поштова адреса: АДРЕСА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТехНова»03150, м.Київ, вул.Димитрова, 5, корп. 10-а

в особі Комунального енергогенеруючого підрозділу «Чернігівська теплоелектроцентраль»ТОВ фірми «ТехНова» 14014, м.Чернігів, вул.Ушинського, 23

про зобовязання провести перерахунок

Суддя В. М. Репех

Представники сторін:

За первісним позовом:

від позивача: Міщенко В. В. юрисконсульт КЕП «Чернігівська ТЕЦ»ТОВ фірми «ТерНова», довіреність № 119 від 02.11.2010р.

Єсипенко О. Г. начальник юридичного відділу КЕП «Чернігівська ТЕЦ»ТОВ фірми «ТерНова», довіреність № 114 від 02.11.2010р.

від відповідача: ОСОБА_4 представник ФОП ОСОБА_1, довіреність від 19.11.2010р.

За зустрічним позовом:

від позивача: ОСОБА_4 представник ФОП ОСОБА_1, довіреність від 19.11.2010р.

від відповідача: Міщенко В. В. юрисконсульт КЕП «Чернігівська ТЕЦ»ТОВ фірми «ТерНова», довіреність № 119 від 02.11.2010р.

Єсипенко О. Г. начальник юридичного відділу КЕП «Чернігівська ТЕЦ»ТОВ фірми «ТерНова», довіреність № 114 від 02.11.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Розпорядженням голови господарського суду Чернігівської області від 14.12.2010р. справу № 3/63(19/135)-3/64 передано для розгляду судді Репех В. М.

Позивач заявив позов про стягнення з відповідача 1962,61 грн. заборгованості за надані послуги постачання теплової енергії за період з 01.10.2009р. по 30.04.2010р., пені в сумі 182,22 грн., 43,38 грн. інфляційних, 36,40 грн. річних, всього 2224,61 грн.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на відсутність підстав для стягнення заборгованості. Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач зазначає, що починаючи з 2009 року в приміщенні магазину непродовольчих товарів «Леді-стиль»(АДРЕСА_2) здійснювалось неналежне постачання теплової енергії. Температура в приміщенні значно нижча в опалювальний сезон, ніж це передбачено законодавством.

Під час розгляду справи відповідач подав до позивача зустрічний позов про зобовязання провести перерахунок.

В обґрунтування своїх доводів відповідач за первісним позовом ( позивач за зустрічним позовом ) зазначає, що оскільки температура в приміщенні не відповідала діючим нормам і правилам, то сума боргу не відповідає дійсності і підлягає перерахуванню. ФОП ОСОБА_1 просить зобовязати ТОВ «ТехНова» зробити перерахунок плати за послуги гарячого водопостачання за опалювальні сезони в період з 01.01.2009р. по 01.12.2010р.

Позивач за первісним позовом ( відповідач за зустрічним позовом ) надав відзив на зустрічний позов, який вважає необґрунтованим і безпідставним, оскільки методика зменшення плати за надані послуги у разі перевищення строку відхилення їх показників не розповсюджується на нежитлові приміщення, яким є приміщення магазину непродовольчих товарів «Леді-стиль»по вул.Мстиславська,10.

Крім того, ТОВ фірма «ТехНова»стверджує, що температура в приміщенні магазину «Леді-стиль», який належить відповідачу за первісним позовом ( позивачу за зустрічним позовом ), на день перевірок становила 15 град. С, що відповідає вимогам нормативних актів.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини та докази по справі, встановив наступне:

23 жовтня 2004 року між сторонами у справі був укладений договір на постачання теплової енергії в гарячій воді № 977, згідно умов якого позивач (постачальник) взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу (споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах для обєктів, вказаних у додатку № 1 цього договору, а відповідач зобовязався сплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, на умовах та порядку постачання і сплати, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу для обєктів та в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гаряче водопостачання протягом року, технологічні потреби.

Обєктом теплоспоживання є магазин непродовольчих товарів по вул.Мстиславська, 10. Згідно копії витягу із рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 23 жовтня 2004 року № 242 «Про переведення квартир з житлового фонду до нежитлового по Деснянському району»дане приміщення є нежитловим приміщенням.

На виконання умов договору № 977 за період з 01.10.2009р. по 30.04.2010р. позивач поставив відповідачу теплової енергії на загальну суму 2317,62 грн.

Відповідно до п.6.5 цього договору розрахунки за відпущену теплову енергію здійснюються згідно з рахунками позивача щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Так, позивачем на адресу відповідача надсилалися рахунки за надані послуги, а саме: рахунок-фактура № 0977 від 31.10.2009р. на суму 98,45 грн., рахунок-фактура № 0977 від 30.11.2009р. на суму 334,13 грн., рахунок-фактура № 0977 від 31.12.2009р. на суму 262,70 грн., рахунок-фактура № 0977 від 31.01.2010р. на суму 467,58 грн., рахунок-фактура № 0977 від 28.02.2010р. на суму 508,93 грн., рахунок-фактура № 0977 від 31.03.2010р. на суму 355,01 грн., рахунок-фактура № 0977 від 30.04.2010р. на суму 290,82 грн., що підтверджується списками згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, копії яких додані до матеріалів справи.

Зазначені рахунки були надіслані за адресою (АДРЕСА_2) згідно заяви ОСОБА_1 від 16.08.2005р.

Відповідно до умов договору № 977 відповідач повинен сплатити по рахунку за одержану теплову енергію до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобовязання за договором на постачання теплової енергії в гарячій воді не виконав своєчасно, за отримані послуги сплатив лише частково в розмірі 355,01 грн. Отже, сума боргу відповідача перед позивачем становить 1962,61 грн.

У відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

На підставі п.1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно пункту 6.9 договору у випадку несплати споживачем рахунку до 15 числа наступного місяця, нараховується пеня у розмірі 0,5 % належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Пунктом 7.2.3 договору передбачено за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію пеня у розмірі 0,5 % належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3 % річних від простроченої суми.

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення строків оплати згідно п.7.2.3 договору, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нарахована пеня в сумі 182,22 грн., 3% річних в сумі 36,40 грн. та інфляційні в сумі 43,38 грн., розрахунки додано до матеріалів справи.

З огляду на наведене, враховуючи встановлені факти порушення відповідачем договірних зобов'язань, наявність підстав щодо нарахування позивачем пені, річних та індексу інфляції є правомірним.

При цьому, посилання відповідача на те, що згідно з перехідними положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір на постачання теплової енергії в гарячій воді № 977 від 23.10.2004р. втратив чинність 1 січня 2006 року, є безпідставними.

В своїй зустрічній позовній заяві відповідач за первісним позовом ( позивач за зустрічним позовом ) вказує на те, що у відносинах між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ТехНова»слід керуватися Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. N 560 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій». Відповідач за первісним позовом ( позивач за зустрічним позовом ) зазначає, що прикінцевими положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначено, що договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, мають бути приведені у відповідність із ним до 1 січня 2006 року. Договори, що не приведені у відповідність із цим Законом у зазначений строк, втрачають чинність.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року N 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення); послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року N 1875-IV та «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630, централізоване опалення та постачання гарячої води, це комунальна послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу).

Рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 01.08.2005р. № 166 «Про порядок надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання»Комунальний енергогенеруючий підрозділ «Чернігівська теплоелектроцентраль»Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ТехНова» визначено виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в житлових будинках міської ради та житлово-будівельних кооперативів.

Пунктом 2 цього рішення КЕП «Чернігівська ТЕЦ»ТОВ фірму «Технова»зобовязано до 1 листопада 2005 року укласти договори з населенням на надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Статтею 51 Цивільного кодексу України передбаченого, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Договір на постачання теплової енергії в гарячій воді № 977 від 23.10.2004р. є правочином, який укладений між двома господарюючими субєктами.

Як зазначалося вище, обєктом теплоспоживання є магазин непродовольчих товарів по вул.Мстиславська, 10. Згідно копії витягу із рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 23 жовтня 2004 року № 242 «Про переведення квартир з житлового фонду до нежитлового по Деснянському району»дане приміщення є нежитловим приміщенням, тобто не є квартирою, як зазначено у Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води.

Отже, ФОП ОСОБА_1 не враховано, що зазначені нормативні акти, на які вона посилається у зустрічній позовній заяві, застосовуються у відносинах між надавачем послуг теплопостачальною організацією та споживачами послуг населенням.

Відносини між ФОП ОСОБА_1 та КЕП «Чернігівська теплоелектроцентраль»ТОВ фірми «ТехНова»регулюються Законом України «Про теплопостачання», Постановою Кабінету Міністрів України «Про користування тепловою енергією», а також умовами договору № 977 від 23.10.2004р.

Згідно умов договору оплата за спожиту теплову енергію здійснюється щомісяця за показаннями приладу обліку теплової енергії.

При таких обставинах, вимоги позивача за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.

Положеннями статті 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення відповідача за первісним позовом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки позовні вимоги повністю підтверджуються матеріалами справи, відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, тому зважаючи на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( 14000, АДРЕСА_1 (поштова адреса: АДРЕСА_2), інд. № НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТехНова»( 03150, м.Київ, вул.Димитрова, 5, корп. 10-а, код ЄДРПОУ 24100060, п/р 260003061901 у ВАТ «Агрокомбанк»м.Києва, МФО 322302 ) в особі Комунального енергогенеруючого підрозділу «Чернігівська теплоелектроцентраль»ТОВ фірми «ТехНова»( 14014, м.Чернігів, вул.Ушинського, 23, код ЄДРПОУ 21680602, п/р 26000001000729 у ВАТ «Банк «Демарк»»м.Чернігів, МФО 353575 ) 1962,61 грн. боргу, 182,22 грн. пені, 43,38 грн. інфляційних, 36,40 грн. річних, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволені зустрічного позову відмовити.

Суддя В. М. Репех

Дата підпису

21.12.10