Рішення № 129866405, 29.08.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2025 рокуСправа №160/17485/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області, в якій просить:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у здійсненні розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок про заробітну плату від 09.03.2022 за № К-239 за період роботи з січня 1985 року вересень 1992 року та від 21.04.2022 за № 1/04/2022 за період роботи з липня 1992 року по жовтень 1997 року, викладене у листі від 26.03.2025 року № 14246-7357/C-01/8-0400/25.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок про заробітну плату від 09.03.2022 за № К-239 за період роботи з січня 1985 року вересень 1992 року та від 21.04.2022 за № 1/04/2022 за період роботи з липня 1992 року по жовтень 1997 року, починаючи з 01.08.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 22.02.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, у якій просив врахувати доходи за період з листопада 1984 року по січень 1998 року у розрахунок пенсії та вжити всі необхідні та достатні заходи щодо розгляду його заяви. Листом від 26.03.2025 року № 14248-7357/C-01/8-0400/25 відповідачем повідомлено, що надані позивачем довідки підлягають перевірці відповідності змісту довідок первинним документам. За результатами перевірки (акт від 27.11.2023 за № 0400-011002-1/19274) довідки про заробітну плату від 21.04.2022 за № 1/04/2022 встановлено, Фактичне місцезнаходження ТОВ проектно - будівельна фірма "МОКОМ АВЕРС" ЛТД та місце зберігання первинних документів встановити не вдалось. А щодо довідки про заробітну плату від 09.03.2022 за № К-239 повідомлено, що до набрання чинності закону щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою - агресором, листування з Російською Федерацією припинено, тому провести перевірку достовірності видачі наданих довідок про заробітну плату неможливо. Позивач вважає дії відповідача щодо не врахування довідок про заробітну плату від 09.03.2022 за № К-239 та від 21.04.2022 за № 1/04/2022 протиправними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року позовна заява залишена без руху і встановлено 5-ти денний строк для усунення недоліків в позовній заяві з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

25 червня 2025 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався, проте 10 липня 2025 року на виконання вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 30 червня 2025 року від представника позивача надійшли матеріали пенсійної справи позивача.

Відповідно до частини шостоїстатті 162 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другоюстатті 175 КАС Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 5статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 03.09.2022 отримує пенсію за віком обчислену згідно ізЗаконом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

25 лютого 2025 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою, у якій просив врахувати доходи за період з листопада 1984 року по січень 1998 року згідно з довідками: від 09.03.2022 за № К-239 видана МБУ "Муніципальний архів Нерюнгринського району" Республіки САХА (Якутія),від 21.04.2022 за № 1/04/2022 видана ТОВ проектно - будівельна фірма "МОКОМ - АВЕРС" ЛТД ,при розрахунку пенсії.

Однак листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.03.2025 року № 14248-7357/C-01/8-0400/25 відповідачем повідомлено, що надані довідки про заробітну плату від 21.04.2022 за № 1/04/2022, яка видана ТОВ проектно - будівельна фірма "МОКОМ - АВЕРС" ЛТД за період роботи з липня 1992 року по жовтень 1997 року, та від 09.03.2022 за № К-239, яка видана МБУ "Муніципальний архів Нерюнгринського району" Республіки САХА (Якутія) за період роботи з січня 1985 року вересень 1992 року, підлягають перевірці відповідності змісту довідок первинним документам.

За результатами перевірки довідки про заробітну плату від 21.04.2022 за № 1/04/2022 складено акт від 27.11.2023 за № 0400-011002-1/19274 яким встановлено: згідно даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ проектно - будівельна фірма "МОКОМ - АВЕРС" ЛТД значиться за юридичною адресою: вул. А. Фабра, буд. А, м. Дніпро, 49070, підприємство не ліквідовано. За зазначеною адресою ТОВ проектно - будівельна фірма "МОКОМ - АВЕРС" ЛТД не знаходиться. В ході здійснення виходу за місцем зберігання первинних документів за адресою: проспект Героїв, буд. 34, кв. 139, м. Дніпро, 49106, встановлено, що за даною адресою в дев`ятиповерховій будівлі наявна квартира 139, але будь - які логотипи ТОВ проектно - будівельна фірма "МОКОМ АВЕРС" ЛТД відсутні. Телефонний зв`язок з посадовими особами підприємства відсутній. Фактичне місцезнаходження ТОВ проектно - будівельна фірма "МОКОМ АВЕРС" ЛТД та місце зберігання первинних документів встановити не вдалось.

Що стосується перевірки достовірності видачі довідки про заробітну плату від 09.03.2022 за № К-239 повідомлено, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні (зі змінами та доповненнями) у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в країні введено воєнний стан. З огляду на зазначене, до набрання чинності закону щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою - агресором, листування з Російською Федерацією припинено. 3 01.01.2023 Російська Федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, при цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховуються за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною першою статті 40 Закону № 1058. Враховуючи зазначене, провести перевірку достовірності видачі наданих довідок про заробітну плату неможливо.

Не погодившись з діями відповідача щодо не здійснення перерахунку пенсії з урахуванням поданої довідок про заробітну плату від 09.03.2022 за № К-239 та від 21.04.2022 за № 1/04/2022 позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно достатті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхуваннявід 09.07.2003 року № 1058-IV (даліЗакон № 1058-IV).

Згідно з абзацом першим частини 1 статті 40 Закону №1058-VI, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до абзацу п`ятого частини 1 статті 40 Закону №1058-VI, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Стаття 41 Закону № 1058визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цимЗаконом, з яких згідно з цимЗакономбули фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цимЗаконом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Відтак, обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, іншого чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до частини 3статті 44 Закону №1058, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Пунктом другим частини 1статті 64 Закону №1058-IVвизначено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.

Відповідно до абзацу першого пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1(далі Порядок №22-1), довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Абзацом другим пункту 2.10 Порядку №22-1 встановлено, що у випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Отже, довідки про заробітну плату (дохід), які видаються, зокрема, архівними установами для обчислення пенсії з урахуванням також заробітної плати (доходу) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (якщо пенсіонер виявив бажання, щоб його пенсія обчислювалася таким чином), мають бути підтверджені первинними документами, а, зокрема, територіальні органи Пенсійного фонду уповноважені проводити перевірки документів для оформлення пенсії.

Відповідно достатті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XIIосновним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні за змістом норми містить і Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Відповідно до пункту 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Приписами пункту 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній.

Єдиною підставою для неврахування при перерахунку пенсії довідки про заробітну плату від 09.03.2022 року № К-239 під час роботи на території Російської Федерації слугувала обставина, що РФ вийшла з Угоди про гарантії прав держав - учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення, укладеної 13.03.1992, а тому неможливо встановити достовірність довідки.

Оцінюючи правомірність такої поведінки пенсійного органу, суд зазначає, що законодавство про пенсійне забезпечення в силу вимог ч. 1ст. 4 Закону № 1058-IVбазується наКонституції Українита складається, серед іншого, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 2статті 4 Закону № 1058-IVякщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Законом України від 11.07.1995 за № 290/95-ВРратифіковано Угоду про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів, укладену в рамках Співдружності Незалежних Держав і підписану від імені Уряду України у м. Москві 15.04.1994 (Угода від 15.04.1994).

Відповідно до статті 4 цієї Угоди кожна зі Сторін визнає (без легалізації) дипломи, свідоцтва про освіту, відповідні документи про надання звання, розряду, кваліфікації та інші неодмінні для провадження трудової діяльності документи і завірений у встановленому на території Сторони виїзду порядку переклад їх державною мовою Сторони працевлаштування або російською мовою. Трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами. У разі остаточного виїзду трудівника-мігранта зі Сторони працевлаштування роботодавець (наймач) видає йому довідку або інший документ, який містить відомості про тривалість роботи та заробітну плату помісячно.

Питання пенсійного забезпечення працівників і членів їхніх сімей, згідно зі ст. 9 цієї Угоди, регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 або (і) двосторонніми угодами.

Приписами пункту 2 і 3 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (Угода від 13.03.1992) визначено, що для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

Відповідно до статті 11 Угоди від 13.03.1992, необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 01.12.1991, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

Згідно зпостановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 за № 1328Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, прийнято рішення про вихід з цієї Угоди, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві; доручено Міністерству закордонних справ України в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з цієї Угоди.

Листом Міністерства закордонних справ України від 29.12.2022 за № 72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19.06.2023.

З огляду на визначені наслідки припинення дії міжнародного договору України суд висновує, що денонсація Угоди від 13.03.1992 та Угоди від 14.01.1993 означає, що вказані Угоди припинили породження зобов`язань для сторін у майбутньому, але не впливає на права, зобов`язання або юридичне становище учасників цих Угод, які виникли в результаті її виконання, - вони зберігаються і після припинення зазначених Угод.

Верховний Суд у постанові від 17.09.2024 у справі № 580/3576/22 вказав, що не зважаючи на вихід України з Угоди, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають (ст. 13 Угоди).

Відтак, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та Угода між Урядом України і урядом Російської Федерації Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 підлягають застосуванню при перерахунку пенсії позивачу, оскільки вказані Угоди були чинними на час роботи позивача в Росії і позивач мала легітимні очікування щодо її пенсійного забезпечення.

Таким чином стаж, набутий на території будь-якої з держав - учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.

Приписами абзацу 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993, визначено, що трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Отже, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 підлягає врахуванню, оскільки вказана Угода була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.

Відтак припинення участі Російської Федерації в Угоді, так само як іпостанова Кабінету Міністрів України від 29.11. 2022 № 1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення"не є підставою для відмови в зарахуванні до страхового стажу позивача періоду його роботи з 2005 по 2014 в РФ, адже такий стаж набутий позивачем до прийняття відповідних рішень.

Позивачем до пенсійного органу та разом із матеріалами позовної заяви до суду надано архівну довідку про заробітну плату отриману з 1985 по 1992 рік від 09.03.2022 року № К-239.

Надана довідка містить чітко визначені періоди роботи, за які здійснювалась виплата заробітної плати, суми заробітної плати, а також усю інформацію.

Доказів, які б свідчили про недостовірність вищевказаної довідки відповідачем до суду не надано.

За таких обставин, суд не бере до уваги твердження відповідача про неможливість перевірити достовірність довідки з тих підстав, що Україна вийшла із Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, оскільки такі обставини не залежать від волі позивача та не можуть мати негативні наслідки для нього у вигляді позбавлення права на належний соціальний захист.

А тому довідка про заробітну плату від 09.03.2022 року, що виплачена на території будь-якої з держав-учасниць, повинні враховуватися при обчисленні пенсії позивача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 у здійсненні розрахунку розміру пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату від 09.03.2022 року № К-239.

Суд також звертає увагу на те, що відповідач не надав жодного доказу в обґрунтування того, що відмовляючи у здійсненні розрахунку розміру пенсії він діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно, тобто з забезпеченням усіх прав особи. Рішення не є пропорційним з огляду на те що воно порушує баланс між несприятливими наслідками для реалізації конституційного права позивача на соціальний захист (ст. 46 Конституції України) і цілями на які, врешті, спрямоване це рішення.

З огляду на встановлені обставини, на переконання суду, Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області, відмовляючи у перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату від 09.03.2022 року № К-239 про що зазначив у листі від 26.03.2025 року діяв у супереч вимог, вказаних вище норм законів.

Водночас, з приводу вимоги позивача щодо протиправної відмови здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідки від 21.04.2022 року № 1/04/2022 та зобов`язання пенсійного органу здійснити відповідний перерахунок, суд зазначає наступне.

На відповідача покладено обов`язок, при призначенні (перерахунку) пенсії позивачу, щодо здійснення перевірки допустимості документів, поданих разом із заявою для призначення пенсії, та обґрунтованість видачі таких з метою забезпечення не лише реалізації права особи на призначення та отримання пенсії, а й контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі №607/14668/16-а.

Суд встановив, що за результатами проведення перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії відділом контрольно-перевірочної роботи складено акт від 27.11.2023 за № 0400-011002-1/19274.

В акті зазначено, що згідно даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ проектно - будівельна фірма "МОКОМ - АВЕРС" ЛТД значиться за юридичною адресою: вул. А. Фабра, буд. А, м. Дніпро, 49070, підприємство не ліквідовано. За зазначеною адресою ТОВ проектно - будівельна фірма "МОКОМ - АВЕРС" ЛТД не знаходиться. В ході здійснення виходу за місцем зберігання первинних документів за адресою: проспект Героїв, буд. 34, кв. 139, м. Дніпро, 49106, встановлено, що за даною адресою в дев`ятиповерховій будівлі наявна квартира 139, але будь - які логотипи ТОВ проектно - будівельна фірма "МОКОМ АВЕРС" ЛТД відсутні. Телефонний зв`язок з посадовими особами підприємства відсутній. Фактичне місцезнаходження ТОВ проектно - будівельна фірма "МОКОМ АВЕРС" ЛТД та місце зберігання первинних документів встановити не вдалось.

Суд критично ставить до поданої позивач довідки від 21.04.2022 року № 1/04/2022, позаяк судом не встановлено можливості перевірити достовірність підстав її видачі.

Водночас, суд зауважує, що позивач не позбавлений права звернутися до товариства для отримання підтверджуючих документів та надати їх пенсійному органу.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду та зважаючи на положення ч.2ст.9 КАС України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнитишляхом визнання протиправною відмови від 26.03.2025 року № 14246-7357/C-01/8-0400/25 у здійсненні розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату від 09.03.2022 за № К-239 за період роботи з січня 1985 року вересень 1992 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській областіздійснити перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахування довідкипро заробітну плату позивачавід 09.03.2022 за № К-239 з 01.08.2022 року.

Статтею 2 КАС Українивизначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно дост. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 та 2ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно достатті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги частково знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3ст.139 КАС України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 968,96 грн, що документально підтверджується квитанцією від 23.04.2025 року.

Враховуючи наведені норми процесуальногозакону, а також, часткове задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 484,48 грн.

Відповідно до частини 5статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладену у формі листа від 26.03.2025 року № 14246-7357/C-01/8-0400/25, у здійсненні перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату від 09.03.2022 за № К-239 за період роботи з січня 1985 року вересень 1992 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату від 09.03.2022 за № К-239 за період роботи з січня 1985 року вересень 1992 року, починаючи з 01.08.2022 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 484,48 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ -21910427).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев