Рішення № 129866281, 29.08.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2025 рокуСправа №160/13826/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13.05.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідачі), в якій просить суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України Кіровоградській області та Головного управління Пенсійного фонду України Харківській області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" викладеному рішеннях про відмову у призначенні пенсії від 04.04.2025 №046350019200 та від 18.04.2025 №046350019200 протиправними та скасувати рішення про відмову призначенні пенсії від 04.04.2025 № 046350019200 та від 18.04.2025 № 046350019200;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період навчання в Національному гірничому університеті з 01.09.2000 по 15.07.2002, з 02.08.2002 по 30.06.2003, з 08.08.2003 по 08.08.2003, з 01.09.2003 по 03.08.2004, з 30.09.2004 по 30.06.2005 та період роботи з 21.09.2020 по 31.12.2021;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.03.2025 про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.03.2025 та 11.04.2025 позивач звертався до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ст.114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 04.04.2025 року № 046350019200 та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.04.2025 року № 046350019200 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах оскільки довідки від 24.03.2025 р. № 14/6-778 та від 27.03.2025 р. № 243 не відповідають додатку № 5 пункту 20 Порядку № 637; також не зараховано період навчання в Національному гірничому університеті з 01.09.2000 по 30.06.2005 у зв`язку із відсутністю в системі персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Вважаючи такі дії та рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправними, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та законних інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 позовна заява була залишена без руху та у встановлений судом строк недоліки позовної заяви були усунуті.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами з 09.06.2025 року, відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувано матеріали, що були на розгляді при прийнятті рішень № 046350019200 від 04.04.2025 року та № 046350019200 від 18.04.2025 року стосовно ОСОБА_1 .

02.06.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшли матеріали, що були на розгляді при прийнятті спірних рішень, та відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що 27.03.2025 та 11.04.2025 ОСОБА_1 звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Заяви Позивача про призначення пенсії та додані до них документи розглядалася територіальними органами Пенсійного фонду України. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 04.04.2025 № 046350019200 та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.04.2025 № 046350019200 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області акцентує, що не розглядало заяву позивача про призначення пенсії по суті та не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії.

По суті справи, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у своєму відзиві повідомляє, що відповідно до розрахунку стажу (Форма РС-право) обрахованого по 27.03.2025, страховий стаж позивача з урахуванням додаткових років за Списком № 1 становить 41 рік 06 місяців 27 днів, пільговий стаж на підземних роботах за Списком № 1 - 18 років 08 місяців 21 день (роботи підземні, провідні професії (20) - 01 місяць 07 днів; роботи підземні, професії за постановою № 202 (25) - 18 років 07 місяців 14 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно частини 3 статті 114 Закону №1058). Також, відповідач зазначає, що відсутні законні підстави для зарахування до пільгового стажу позивача періоду його навчання у Національному гірничому університеті, оскільки на момент навчання позивача, університет не відносився до закладів професійної (професійно-технічної) освіти, а належав до вищих навчальних закладів.

02.06.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, якою заперечує проти доводів, викладених у відзиві Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в повному обсязі в зв`язку з недоведеністю фактів, відсутністю належних та допустимих доказів обставин, на які посилається відповідач, оскільки на думку позивача основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, яка містить періоди навчання та виробничої практики. Також, позивач зазначає, що не може нести відповідальність за несплату або неналежну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

06.06.2025 від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі та мотивує доводи наступним. За принципом екстериторіальності уповноважено структурний підрозділ Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянути подану позивачем заяву від 27.03.2025, за результатами розгляду якої прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах від 04.04.2025 № 046350019200, оскільки за спірні періоди навчання відсутні відомості про сплату страхових внесків; Національний гірничий університет не відноситься до професійнотехнічних навчальних закладів; не надано документів, визначених пунктом 10 Порядку № 383.

09.06.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечує проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи наступним. Після прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах від 04.04.2025 № 046350019200, позивач не оскаржував вказане рішення, натомість 11.04.2025 знову звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за віком відповідно до Закону № 1058, яке за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду в Харківській області. Внаслідок розгляду заяви позивача від 11.04.2025, ГУ ПФУ в Харківській області прийняло рішення від 18.04.2025 №046350019200 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 з метою повного та всебічного розгляду адміністративної справи, суд продовжив строк розгляду справи на 30 днів.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 27.03.2025 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України у віці 42 роки із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За принципом екстериторіальності, уповноважено структурний підрозділ - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянути подану позивачем заяву від 27.03.2025, за результатами розгляду якої прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах від 04.04.2025 № 046350019200.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 04.04.2025 № 046350019200 встановлено, що страховий стаж особи становить 38 років 6 місяців 27 днів, в тому числі за Списком № 1- 15 років; пільговий стаж особи для визначення права на призначення пенсії (п. 3 ст. 114 Пост № 202 (25)) складає 15 років 5 місяців 24 дні. В ході розгляду документів до страхового та пільгового стажу враховано всі періоди згідно наданих документів. Також у рішенні зазначено, що довідки від 24.03.2025 № 14/6-778 та від 27.03.2025 № 243 не відповідають додатку № 5 пункту 20 Порядку № 637. Права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону, з урахуванням наявних документів, заявник не має через відсутність необхідного пільгового стажу.

11.04.2025 позивач повторно звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За принципом екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області уповноважено розглянути заяву позивача від 11.04.2025.

Згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.04.2025 №046350019200, страховий стаж особи становить: 23 роки 6 місяців 27 днів, з урахуванням додаткових років за списком № 1 41 рік 6 місяців 27 днів. Пільговий стаж з урахуванням відволікань складає: провідні професії (20 років) 0 років 1 місяць 7 днів; всього за професіями згідно постанови № 202 (25 років) - 18 років 8 місяців 21 день (згідно постанови № 202 18 років 7 місяців 14 днів + провідні професії - 0 років 1 місяць 7 днів); всього за списком № 1 18 років 8 місяців 21 день (згідно постанови № 202 18 років 7 місяців 14 днів + провідні професії - 0 років 1 місяць 7 днів). Відтак, позивач має право на зниження пенсійного віку на 10 років. Таким чином, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого частиною 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже спір між сторонами виник з приводу не зарахування певних періодів стажу, у зв`язку з чим відповідачі відмовили у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно преамбули Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Аналогічні приписи містяться в пункт "а" частини 1 статті 13 Закону України № 1788-XII від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення»: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є належність його професії, посади до пільгової та підтвердження шкідливих умов праці за результатами проведеної атестації робочого місця, а також наявність достатньої кількості пільгового стажу на таких роботах та досягнення відповідного віку, встановленого законом.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За змістом приписів пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З аналізу наведених законодавчих приписів, вбачається, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Також за приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58 (далі - Інструкція від 29.07.1993р. №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р. за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Аналіз вищенаведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Відповідно до копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , що наявна в матеріалах справи, наказом №905-л від 01.08.2000 позивача було зараховано на денну форму навчання до Національного гірничого університету з 01.09.2000 та відраховано наказом №596-л від 11.07.2005 з 30.06.2005, про що відділ кадрів університету зробив запис №10.

Згідно записів №1-7 вищевказаної трудової книжки, позивач проходив виробничу практику з повним робочим днем у шахті у періоди з 11.07.2002 по 31.07.2002, з 26.06.2003 по 31.08.2003, з 02.08.2004 по 29.09.2004.

Так, згідно вищевказаних записів трудової книжки, позивач був прийнятий на роботу саме «на період виробничої практики» та звільнений «у зв`язку із закінченням виробничої практики відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України».

Спуски в шахту на період виробничої практики у 2002 році підтверджується довідкою від 06.02.2025 №117/1 ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Дніпровське», у 2003 та у 2004 роках копіями табелю спуску позивача з повним робочим днем в шахті, наданих ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління ім. Героїв Космосу» 05.02.2025 за вих.№ 199 та 200 відповідно.

Згідно довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 06.02.2025 №117 та від 05.02.2025 №198, копії яких наявні в матеріалах справи, позивач у спірні періоди дійсно працював учнем на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на повний робочий день у шахті на період виробничої практики під час навчання.

Відповідно до копії диплому серії НОМЕР_2 від 30.06.2005, ОСОБА_1 закінчив у 2005 році Національний гірничий університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Розробка родовищ корисних копалин» та здобув кваліфікацію гірничого інженера.

По закінченню навчання, згідно запису №11 у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , останній був прийнятий гірничим майстром з повним робочим днем під землею до філії ВАТ «Павлоградвугілля» Шахта «Павлоградська» за розпорядженням №92 від 28.07.2005.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивач з 01.09.2000 по 30.06.2005 безперервно навчався в Національному гірничому університеті за спеціальністю «Розробка родовищ корисних копалин», проходив виробничу практику на повний робочий день у шахті, здобув кваліфікацію гірничого інженера та по закінченню навчання, у строк в межах трьох місяців, продовжив працювати за набутою професією з 28.07.2005.

Пунктом д) частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР (далі Закон № 103/98-ВР), час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Відповідно до пункту 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Отже, час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти та у закладах вищої освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. При цьому період навчання може бути зарахований до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільговій основі і прирівнюється до роботи, яка слідувала після навчання, за умови того, що після закінчення відповідного навчального закладу особа влаштовується на роботу саме за набутою професією.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10.07.2019 у справі № 426/17400/16-а, від 04.03.2020 у справі № 367/945/17, від 05.11.2020 у справі № 681/1567/17, від 11.07.2022 у справі № 160/6695/21.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що період навчання позивача з 01.09.2000 по 30.06.2005 підлягає зарахуванню до його страхового та пільгового стажу роботи.

Щодо заперечення відповідача щодо відсутності відомостей про сплату страхових внесків згідно даних індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, суд зазначає наступне.

За приписами частини 6 статті 20 Закону №1058 страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частина 12 статті 20 Закону №1058).

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Зокрема частиною 1 статті 43 Закону №2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.

Як передбачено частиною 2 статті 25 Закону №2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (пункт 171.1 статті 171 ПК України).

Згідно частини 1 статті 16 Закону №1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі; вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.

За змістом вищезазначених норм вбачається, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Таким чином суд наголошує, що обов`язок по сплаті страхових внесків не може обмежувати права громадянина на отримання пенсійних виплат, відтак період навчання позивача з 01.09.2000 по 30.06.2005 повинен бути зарахований до страхового та пільгового стажу позивача.

Щодо не врахування відповідачем до пільгового стажу спірного періоду роботи з 21.09.2020 по 31.12.2021 у зв`язку з тим, що довідки від 24.03.2025 №14/6-778 та від 27.03.2025 №243 не відповідають додатку № 5 пункту 20 Порядку № 637, суд зазначає наступне.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Відповідно до п. 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок №637).

За приписами п.п. 1-3 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Отже, право особи на призначення пільгової пенсії відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2. Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Так, відповідно до запису №22 трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивач з 21.09.2020 прийнятий порядком переведення з ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» начальником зміни виробничої служби.

Разом з тим, позивачем надано довідку ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 24.03.2025 №14/6-778 та довідку ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 27.03.2025 №243, яка доповнюється довідкою від 09.04.2025 №303, на підтвердження пільгового стажу, які за змістом відповідають Додатку № 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. Довідки видані на підставі особових карток, особових рахунків та табелів обліку робочого часу, засвідчені підписами посадових осіб та печаткою підприємства, яким вони видані.

У суду відсутні сумніви щодо достовірності відомостей, зазначених у цих довідках, відповідачем, вказані відомості не спростовані.

Отже, відповідач безпідставно не взяв до уваги довідки про підтвердження пільгового стажу, внаслідок чого певні періоди роботи позивача не були зараховані до його пільгового стажу.

Щодо позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з огляду на те, що оскаржувані рішення були прийняті Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, суд доходить висновку, що відповідачем ГУ ПФУ в Дніпропетровській області права позивача не були порушені, а тому в задоволенні позовних вимог до цього відповідача слід відмовити в повному обсязі.

Разом з тим, суд враховує, що вперше позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою від 27.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ст.114 Закону №1058-IV, яка розглядалася за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, яким було прийнято оскаржуване рішення від 04.04.2025 № 046350019200. Наслідком чого було повторне звернення позивача із заявою від 11.04.2025, яка розглядалася за принципом екстериторіальності іншим пенсійним органом.

За таких обставин, ефективним способом захисту суд вважає зобов`язати вчинити дії по відновленню порушених прав позивача саме Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Підводячи підсумок викладеному, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 04.04.2025 № 046350019200 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.04.2025 №046350019200 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період навчання в Національному гірничому університеті з 01.09.2000 по 30.06.2005 та період роботи з 21.09.2020 по 31.12.2021, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.03.2025 про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими в частині, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 968,96 грн, що документально підтверджується квитанцією № 5214-2020-9465-6163 від 24.05.2025 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок) підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч. 4 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у період з 15.08.2025 по 28.08.2025 у відпустці, рішення складено - 29.08.2025.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, буд. 7А, код ЄДРПОУ 20632802), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61000, м.Харків, пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3, під. 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 04.04.2025 № 046350019200 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.04.2025 №046350019200 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період навчання в Національному гірничому університеті з 01.09.2000 по 30.06.2005 та період роботи з 21.09.2020 по 31.12.2021, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.03.2025 про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, буд. 7А, код ЄДРПОУ 20632802) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір у сумі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець