Рішення № 129866149, 27.06.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2025 рокуСправа №160/11534/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Царікової О.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі адміністративну справу №160/11534/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітряних Сил, буд. 6; ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

22.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, в якому позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати пункт 40 Протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13.12.2024 № 215/975 щодо призначення та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності;

-зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомоги ОСОБА_1 , у зв`язку з настанням ІІ групи інвалідності, згідно з пунктом «б» частини першоїстатті 16-2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та їх сімей»у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2024 року, в сумі 908400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп., з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про наявність у нього права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням йому ІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини. Рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум призначено одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 у зв`язку зі зміною групи інвалідності та причинного зв`язку інвалідності на підставі довідок МСЕК серії 10ААБ №012220 від 31.10.2012 та серії 12ААД №079744 у розмірі 300 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, а саме станом на 01.01.2012, в сумі 321900,00 грн. Позивач вважає таке рішення комісії протиправним, оскільки вважає, що комісією повинна була призначена така допомога у розмірі, що становить 300 кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 01 січня 2024 року, в сумі 908400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп., оскільки останній огляд медико-соціальною експертною комісією позивача відбувся 15.07.2024, де і було встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини.

Зазначене стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

02.06.2025 від Міністерства оборони України надійшов відзив на позовну заяву (вх. №29009/25). Відповідач заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, в обґрунтування своїх заперечень вказує, що п.1 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі Порядок) визначено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. Порядком визначено, що у разі зміни групи інвалідності при повторному огляді, днем встановлення інвалідності є дата, коли інвалідність було встановлено вперше. Розмір одноразової грошової допомоги, у разі встановлення ІІ групи інвалідності, визначається з прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому інвалідність встановлено вперше.

Враховуючи те, що позивачу вперше встановлено ІІІ групу інвалідності з 13.12.2012 (на підставі довідки МСЕК серії 10ААБ №012220), яка настала внаслідок поранення, пов`язаного із виконанням обов`язків військової служби, то одноразова грошова допомога позивачу у зв`язку із встановленням вищої групи інвалідності (ІІ групи) на підставі довідки МСЕК серії 12ААД №079714), повинна бути визначена виходячи із розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому інвалідність встановлено вперше, а саме на 01.01.2012, що свідчить про правомірність рішення комісії.

16.06.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №31485/25), відповідно до якої останній заперечив усі доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки такі є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства. Наголошував на тому, що відповідачем пропущено срок на подання відзиву. Позивач заперечує проти поновлення строку на його подання.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах з 14.05.1987 по 01.04.1989, в тому числі приймав участь у бойових діях з 05.11.1987 по 14.02.1989, виконуючи інтернаціональний обов`язок в Демократичній республіці Афганістан (довідка Міністерства оборони України від 20.06.2023 №3141).

01.04.1989 ОСОБА_1 звільнено зі строкової служби.

31.10.2012 під час первинного огляду органами МСЕК ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю III групи внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, а саме вказано на території інших держав (довідка МСЕК серії ААБ №012220 від 13.11.2012), а 01.11.2014, 01.11.2017, 01.11.2020 під час повторного огляду органами МСЕК позивачу підтверджено III групу інвалідності та продовжено термін її дії (довідка МСЕК серії 10ААГ №005244 від 15.10.2014, довідка МСЕК серії 12ААА №731139 від 27.10.2017, довідка МСЕК серії 12ААБ №618888 відповідно).

ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 Про загальну мобілізацію призваний до Збройних Сил України по мобілізації наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (довідка Міністерства оборони України від 10.03.2022 №230).

ОСОБА_1 в період з 11.08.2022 по 05.09.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області (довідки Міністерства оборони України від 25.04.2023 №2293, від 20.06.2023 №3141, від 20.06.2023 №3142).

05.09.2022 приблизно о 12:15 ОСОБА_1 отримав травму (ВТ, ЗЧМТ, акубаротравму) під час артилерійського обстрілу противника, при виконанні військової служби на захисті Батьківщини у складі 1 роти в/ч НОМЕР_2 , яка вела бойові дії проти військ РФ на РОП 5322 (довідка Міністерства оборони України про обставини травми від 05.10.2022 №1708).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є солдатом в запасі, якого 31.05.2023 звільнено з військової служби у відставку за п.п. б (за станом здоров`я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служб із виключенням з військового обліку) п.2 ч. 4 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу (наказ Міністерства оборони України від 31.05.2023 №153).

Направленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.05.2024 №2625 ОСОБА_1 направлено на проходження МСЕК для встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності.

Згідно довідки МСЕК серії 12ААД №079714 позивачу встановлено II групу інвалідності з 15.07.2024. Травма, пов`язана з захистом Батьківщини.

Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, 13.12.2024 (протокол № 215/975) прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі у розмірі 300 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, а саме станом на 01.01.2012, в сумі 321900,00 грн., яку виплачено в січні 2025 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2ст. 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно доЗакону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІІ "Про військовий обов`язок і військову службу"(далі - Закон України № 2232-ХІІІ).

Стаття 41 Закону України № 2232-ХІІІ передбачає, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановленихЗаконом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ(далі - Закон України № 2011-ХІІ).

Відповідно достатті 1 Закону України № 2011-ХІІсоціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1статті 3 Закону України № 2011-XIIостанній поширюється, зокрема на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Статтею 12 Закону України № 2011-XIIвизначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими вКонституції Українита законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначенізакономпільги, гарантії та компенсації.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спірних правовідносин у даному випадку є наявність у позивача, як у особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченоїстаттею 16 Закону України № 2011-XII.

Відповідно до частини 1статті 16 Закону України № 2011-XIIодноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цимЗакономмають право на її отримання.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що одноразова грошова допомога є гарантованою державою виплатою лише тим особам, які за цимЗакономмають право на її отримання.

Згідно з частиною 6статті 16-3 Закону України № 2011-XIIодноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Частиною 9статті 16-3 Закону України № 2011-XIIпередбачено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст), визначено Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975(в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги, далі - Порядок № 975).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, у разі встановлення інвалідності, є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 1 пункту 6 Порядку №975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленогозакономдля працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Приписами пункту 11 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:

заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, та засвідчений в установленому законодавством порядку переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи і про реєстрацію місця проживання (за наявності), військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства);

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, або особа, звільнена з військової служби, якому (якій) виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, подає уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - восьмому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку (пункти 12-13 Порядку № 975).

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням від 13.12.2024, оформленим протоколом № 215/975, комісія Міністерства оборони України, з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум призначено ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі у розмірі 300 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, а саме станом на 01.01.2012, в сумі 321900,00 грн.

Рішення мотивоване тим, що позивачу вперше встановлено ІІІ групу інвалідності з 13.12.2012 (на підставі довідки МСЕК серії 10ААБ №012220), яка настала внаслідок поранення, пов`язаного із виконанням обов`язків військової служби, то одноразова грошова допомога позивачу у зв`язку із встановленням вищої групи інвалідності (ІІ групи) на підставі довідки МСЕК серії 12ААД №079714), повинна бути визначена виходячи із розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому інвалідність встановлено вперше, а саме на 01.01.2012.

Суд не погоджується з таким рішенням відповідача, виходячи з наступного.

Предметом спору у цій справі є вимога нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, як особі з інвалідністю ІІ групи, встановленої при огляді з 15.07.2024, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини.

ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах з 14.05.1987 по 01.04.1989, в тому числі приймав участь у бойових діях з 05.11.1987 по 14.02.1989, виконуючи інтернаціональний обов`язок в Демократичній республіці Афганістан (довідка Міністерства оборони України від 20.06.2023 №3141).

01.04.1989 ОСОБА_1 звільнено зі строкової служби.

Згідно акту судово-медичного дослідження (обстеження) №23Д та витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 25.10.2012 № 2078 встановлено, що ОСОБА_1 у 1988 році отримав осколкові поранення в лобну область праворуч, ЗЧМТ, контузію, травму хребта, виконуючи інтернаціональний обов`язок в Демократичній республіці Афганістан.

31.10.2012 під час первинного огляду органами МСЕК ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю III групи внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, а саме вказано на території інших держав, та видано довідку МСЕК серії ААБ №012220 від 13.11.2012.

Під час повторного огляду органами МСЕК позивачу підтверджено III групу інвалідності з 01.11.2014, причина інвалідності поранення, контузія, пов`язана з участю у бойових діях та перебуванням на території інших країн, та видано довідку МСЕК серії ААГ №005244 від 15.10.2014.

Під час повторного огляду органами МСЕК позивачу підтверджено III групу інвалідності з 01.11.2017, причина інвалідності поранення, контузія, пов`язана з участю у бойових діях та перебуванням на території інших країн, та видано довідку МСЕК серії 12ААА №731139 від 27.10.2017.

Під час повторного огляду органами МСЕК позивачу підтверджено III групу інвалідності з 01.11.2020, причина інвалідності поранення, контузія, пов`язана з участю у бойових діях та перебуванням на території інших країн, та видано довідку МСЕК серії 12ААБ №618888 від 21.09.2020.

05.09.2022 приблизно о 12:15 ОСОБА_1 отримав травму (ВТ, ЗЧМТ, акубаротравму) під час артилерійського обстрілу противника, при виконанні військової служби на захисті Батьківщини у складі 1 роти в/ч НОМЕР_2 , яка вела бойові дії проти військ РФ на РОП 5322 (довідка Міністерства оборони України про обставини травми від 05.10.2022 №1708).

Згідно довідки МСЕК серії 12ААД №079714 позивачу встановлено II групу інвалідності з 15.07.2024. Травма, пов`язана з захистом Батьківщини.

Таким чином, позивач у різний час отримав два окремі ушкодження здоров`я через поранення, і, відповідно, йому 31.10.2012 року встановлено III групу інвалідності внаслідок поранення, контузії, пов`язаної з участю у бойових діях та перебуванням на території інших країн, а з 15.07.2024 - ІІ групу інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини.

Окрім того, комісія Міністерства оборони України не врахувала, що у 2022 році позивач під час обстрілу отримав травми, внаслідок яких позивачу 15.07.2024 встановлено ІІ групу інвалідності, яка не пов`язана із пораненням, отриманим позивачем у 1988 роціза інших подій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановіШостого апеляційного адміністративного суду у справі № 620/7462/22, постанові Верховного суду у справі №240/1623/20.

Пунктом 1 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі Порядок) визначено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Вказаним Порядком визначено, що у разі зміни групи інвалідності при повторному огляді, днем встановлення інвалідності є дата, коли інвалідність було встановлено вперше. Розмір одноразової грошової допомоги, у разі встановлення ІІ групи інвалідності, визначається з прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому інвалідність встановлено вперше.

Враховуючи, що позивачу встановлено з 15.07.2024 ІІ групу інвалідності саме внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини вперше, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування пункту 40 Протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13.12.2024 № 215/975 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленогозакономдля працездатних осіб на 01 січня 2012 року.

Згідностатті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановленихЗаконом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Пунктом 4 ч. 2ст. 16 Закону № 2011-XIIвизначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Як підтверджується матеріалами справи та встановлено судом, в даному випадку йдеться не про первинне встановлення інвалідності, що дає право на виплату окремого виду допомоги - допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності, а йдеться про виплату такої допомоги у зв`язку зі зміною позивачеві групи інвалідності з ІІІ групи на ІІ групу.

Пунктом 8 Порядку № 975 передбачено, зокрема, якщо під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Положення даної норми застосовується при вирішенні питання щодо отримання доплат між розміром раніше отриманої одноразової грошової допомоги при встановленні інвалідності нижчої групи та розміром одноразової грошової допомоги яка повинна виплачуватись при встановлені інвалідності вищої групи.

Тому виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму виплачується саме з урахуванням раніше виплаченої суми.

Пунктом 8 Порядку № 975 передбачено, зокрема, якщо під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Положення даної норми застосовується при вирішенні питання щодо отримання доплат між розміром раніше отриманої одноразової грошової допомоги при встановленні інвалідності нижчої групи та розміром одноразової грошової допомоги яка повинна виплачуватись при встановлені інвалідності вищої групи.

Тому виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму виплачується саме з урахуванням раніше виплаченої суми.

Щодо доводів позивача про пропуск відповідачем строку на подання відзиву на позовну заяву до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАСУ встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Вирішуючи питання про можливість прийняття відзиву, суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та в рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Враховуючи викладене, з метою недопущення обмеження права відповідача на доступ до суду та з метою економії процесуального часу, за необхідне прийнято відзив представника відповідача на позовну заяву, продовживши строк на подання відзиву.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням йому ІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, у розмірі 908400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп. з урахуванням раніше виплачених сум, то суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки нарахування та виплата відповідних сум є дискрецією відповідача і саме відповідач має визначити суму одноразової грошової допомоги позивача в процесі виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно дост. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій та рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульованіст.139 КАС України.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставіЗакону України «Про судовий збір», з відповідача судові витрати, відповідно достатті 139 КАС України, не стягуються.

Керуючись ст. ст.139,241-246,250,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітряних Сил, буд. 6; ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні діїзадовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 40 Протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13.12.2024 № 215/975 щодо призначення та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності.

Зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомоги ОСОБА_1 , у зв`язку з настанням ІІ групи інвалідності, згідно з пунктом «б» частини першоїстатті 16-2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та їх сімей»у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимогвідмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно дост. 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний те4кст рішення складений 27.06.2025.

Суддя О.В. Царікова