Рішення № 129865508, 29.08.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 серпня 2025 р. Справа № 120/1008/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо відмови у виплаті позивачу недоодержані суми пенсії померлим чоловіком ОСОБА_2 в розмірі 269767,25 грн.

Ухвалою від 10.02.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечив щодо задоволення даного позову.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні обставини.

ОСОБА_2 перебував на обліку у ГУ ПФУ у Вінницькій області та отримував пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду по справі №120/11767/23, окрім іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" від 15.06.2023 року № 5491, з урахуванням при її обчисленні у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

На виконання вищевказаного судового рішення Головним управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 .

Як зазначив представник позивача, ОСОБА_1 зверталась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про виплату сум недоотриманої її чоловіком пенсії особисто в усній формі.

Також представник позивача зазначив, що 08.07.2024 в інтересах ОСОБА_1 із запитом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (тобто до спливу 6-місячного строку, визначеного ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб") щодо виплати недоотриманої суми пенсії ОСОБА_2 за рішенням суду по справі №120/11767/23 зверталась приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Кравцова Ольга Миколаївна.

Представник позивача також вказав, що 16.09.2024 він звернувся в інтересах ОСОБА_1 із запитом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо виплати нарахованої на виконання рішення суду по справі №120/11767/23 суми заборгованості.

На адвокатський запит ГУ ПФУ у Вінницькій області листом від 23.09.2024 повідомило, що заборгованість, яка була нарахована ОСОБА_2 за рішенням Вінницького окружного адміністративного суду у справі за №120/11767/23 в розмірі 269767,25 грн. обліковується Головним управлінням в Реєстрі судових рішень. Також зазначено, що чинним законодавством не передбачено переведення заборгованості, що виникла внаслідок виконання рішення суду ухваленого на користь спадкодавця на його спадкоємців.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач через свого представника звернулась до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у ч. 2 ст. 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника (ч. 3 ст. 1 Закону № 2262-XII).

Відповідно до частин 1, 3 статті 61 Закону № 2262-XII суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

З аналізу статті 61 Закону №2262-ХІІ слідує, що законодавець чітко розмежує осіб, які мають право на отримання суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

До вказаних осіб законодавцем віднесено, по-перше, членів сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника (стаття 30 Закону № 2262), по-друге, члени сім`ї, які не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника: 1) батьки і дружина (чоловік); 2) члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту Порядок №3-1).

Абзацом 3 пункту 4 Порядку №3-1 передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Таким чином, суми недоодержаної пенсії, призначеної на підставі Закону 2262-XII, виплачуються членам сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Відповідно до п.2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року № 13-1) для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.

Непрацездатними членами сім`ї, зазначеними у ч. 2 ст. 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера.

Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.

З аналізує наведених норм, слідує, що право на отримання пенсійних виплат спадкоємці (правонаступники) мають у випадку, якщо така виплата була нарахована померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, однак померлим не отримана.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а, сформульований висновок про те, що «у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».

Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.

Наведене узгоджується із правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 09.06.2022 №200/12094/18-а.

Отже, у даному випадку, визначальним є сам факт звернення, а також строк звернення позивача із заявою до пенсійного органу про виплату нарахованої, але не виплаченої за життя померлому батькові пенсії. Такий строк, законодавцем, визначається як "не пізніше шести місяців" після смерті пенсіонера.

Як слідує із матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 04.03.2024, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, граничний строк звернення за сумою недоотриманої її чоловіком пенсії сплив 28.08.2024.

Поряд із цим, в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача із заявою про виплату сум недоотриманої її чоловіком пенсії в порядку ст. 61 Закону № 2262-ХІІ.

Суд критично оцінює посилання представника позивача на те, що позивач зверталась до відповідача в усному порядку, адже відповідні обставини жодним чином документально не підтверджені.

В позовній заяві представник позивача також зазначив, що в межах шестимісячного строку (08.07.2024) щодо виплати недоотриманої суми пенсії ОСОБА_2 за рішенням суду по справі № 120/11767/23 зверталась приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Кравцова Ольга Миколаївна.

Крім того, представник позивача також вказав, що 16.09.2024 він звернувся в інтересах ОСОБА_1 із запитом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо виплати нарахованої на виконання рішення суду по справі №120/11767/23 суми заборгованості.

З огляду на такі твердження представника позивача, ухвалою суду від 27.05.2025 вирішено витребувати у відповідача копію запиту приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Кравцової О.М. запиту від 08.07.2024 надісланого до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в інтересах ОСОБА_1 щодо виплати недоотриманої суми пенсії померлого чоловіка, а також копію адвокатського запиту ОСОБА_3 від 16.09.2024.

28.05.2025 представником відповідача надано витребувані судом матеріали.

Так, як видно зі змісту запиту приватного нотаріуса від 08.07.2024, остання просила надати відомості про суму заборгованості Пенсійного фонду України перед ОСОБА_2 . Також зазначила, що відомості необхідні для оформлення спадкових справ.

Таким чином, враховуючи зміст запиту приватного нотаріуса від 08.07.2024, останній не може вважатись зверненням про виплату недоотриманої суми пенсії ОСОБА_2 .

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про існування будь-яких інших звернень позивача чи/або її представника до ГУ ПФУ у Вінницькій області з приводу саме виплати недоотриманої ОСОБА_2 суми пенсії, як б було подане в межах шести місяців після його смерті.

Що ж до адвокатського запиту представника позивача, який 16.09.2024 був скерований ним до ГУ ПФУ у Вінницькій області, то варто зазначити, що останній також містить лише прохання повідомити суму заборгованості, яка нарахована на виконання рішення суду по справі №120/11767/23 та підлягає виплаті.

При цьому, в адвокатському запиті уточнено, що така інформацію необхідна для заміни сторони у справі.

Відповідна заява про заміну сторони правонаступником була подана представником позивача до Вінницького окружного адміністративного суду 02.12.2024, що підтверджується відомостями КП "ДСС".

Таким чином, даний адвокатський запит також не може вважатись зверненням про виплату недоотриманої ОСОБА_2 суми пенсії відповідно до ст. 61 Закону № 2262-ХІІ.

До того ж, відповідний адвокатський запит надісланий до ГУ ПФУ у Вінницькій області поза межами шестимісячного строку, передбаченого ст. 61 Закону № 2262-ХІІ.

Суд звертає увагу на те, що предметом оскарження за даним позовом є саме дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу недоодержані суми пенсії померлим чоловіком ОСОБА_2 в розмірі 269767,25 грн.

При цьому, в матеріалах справи наявний лише лист відповідача від 23.09.2024, що наданий у відповідь на адвокатський запит від 16.09.2024, який не містить прохання виплатити позивачу недоодержані померлим чоловіком суми пенсії в розмірі 269767,25 грн.

Як уже було зазначено судом вище, відповідний адвокатський запит від 16.09.2024 був скерований до відповідача з метою отримання інформації з метою заміни сторони стягувача у справі №120/11767/23.

Суд наголошує, відповідний адвокатський запит від 16.09.2024, який надісланий до ГУ ПФУ у Вінницькій області поза межами шестимісячного строку, передбаченого ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, не містить жодної згадки про положення ст. 61 Закону № 2262-ХІІ та жодного прохання чи/або вимоги виплатити позивачу суму заборгованості, яка обліковується за померлим чоловіком.

Таким чином, відсутність звернення із вимогою виплатити позивачу суму заборгованості, яка обліковується за її померлим чоловіком, унеможливлює існування будь-якої відмови відповідача у здійсненні такої виплати.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог даного позову та, як наслідок, відсутність підстав для його задоволення.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)

Повний текст рішення складено 29.08.2025.

СуддяПоліщук Ірина Миколаївна