Рішення № 12986335, 07.12.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2010 р.Справа №17/211

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна науково-промислова компанія "Озот", м. Полтава

до Закритого акціонерного товариства "Гадячсир", м. Гадяч

про стягнення 80 000,00 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: Наливайко Є.О., дов. № 7-юр від 20.11.10р., Курочка В.І., дов. № 266 від 03.12.2010р.

від відповідача: Дубинка Ю.С., дов. б/н від 16.11.2009р.

Склад суду змінено і справу передано на розгляд судді Киричуку О.А. ухвалою заступника голови господарського суду від 19.11.2010р.

Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні.

Розглядається позовна заява про стягнення 80 000 грн. заборгованості за товар, отриманий відповідачем від ТОВ "Промислова компанія "Технологічна комплектація та будівництво". Позов про стягнення даного боргу пред'явлений позивачем у зв'язку з укладенням між ним та ТОВ "Промислова компанія "Технологічна комплектація та будівництво" угоди про поступку права на вимогу.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не в повному обсязі розрахувався за отриманий товар, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Відповідач відзив на позов не надав, його представник в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на поставку ТОВ "Промислова компанія "Технологічна комплектація та будівництво" товару неналежної якості, що, на думку представника відповідача, звільняє його від обов'язку сплачувати 80 000 грн. заборгованості за цей товар.

Провадження у справі зупинялося до вирішення справи № 25/10 за позовом Закритого акціонерного товариства "Гадячсир" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Технологічна комплектація та будівництво", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна науково-промислова компанія "Озот" про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 26000,00 грн.

Ухвалою від 22.11.2010р. провадження у справі поновлено в зв'язку із набранням законної сили рішення по справі №25/10.

В судовому засіданні 07.12.2010р. судом оголошувалася перерва. Після перерви представником позивача надані докази підтвердження витрат на адвоката.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, 16 вересня 2008 p. за видатковою накладною № 5035 ТОВ „Промислова компанія „Технологічна комплектація та будівництво" відпустило на адресу відповідача два сепаратори очистки від сирного пилу та знежирення Ж5-ОХ2-С на загальну суму 212000,00 грн.

Зазначений товар був отриманий відповідачем через ОСОБА_1 на підставі довіреності ЯПГ № 873095 від 16.09.2008р.

31 грудня 2008 року між ТОВ „Промислова компанія „Технологічна комплектація та будівництво" та позивачем була укладена угода про поступку права на вимогу, у відповідності до якої до позивача перейшли права кредитора у зобов'язанні, що виникло з поставки товару по накладній № 5035.

Про заміну кредитора у зобов'язанні відповідачу було повідомлено листом за вих. № 331 від 31.12.2008р.

Позивач у позовній заяві вказує, що станом на серпень 2009 року відповідач здійснив лише частковий розрахунок за одержаний товар у сумі 132000,00 грн., недоплата за одержані сепаратори складає 80000,00 грн.

Відповідач тверджень позивача щодо наявності боргу не спростовує.

10 серпня 2009р. на адресу відповідача був надісланий лист із пропозицією сплатити грошові кошти у розмірі 80000,00 грн. протягом семи днів з моменту одержання листа. Відповідач отримав даний лист 11.08.2009р., що підтверджується підписом представника на повідомленні про вручення поштового відправлення, проте боргу за отриману продукцію не сплатив.

Таким чином, на момент звернення з позовом та прийняття рішення відповідач заборгував позивачу 80000,00 грн.

Господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на корить іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку (ст. 173 Господарського кодексу України).

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 175 Господарського кодексу України зазначено, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначено у ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обовязок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, доказів повного виконання зобов'язання щодо оплати суду не надав. Посилання відповідача на поставку ТОВ "Промислова компанія "Технологічна комплектація та будівництво" товару неналежної якості судом до уваги не взяті у зв'язку з відсутністю належних доказів на їх підтвердження. Крім того, про відсутність таких доказів зазначено у рішенні господарського суду Полтавської області та постанові Харківського апеляційного господарського суду по справі № 25/10.

За даних обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 80 000 грн. боргу є обґрунтованою, та підлягає задоволенню.

Позивач у позові також просить стягнути з відповідача 830,00 грн. витрат по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3000 грн. витрат на оплату послуг адвоката. При вирішенні питання про покладення на відповідача судових витрат суд керується наступним.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ст. 49 ГПК України державне мито у спорах, що виникають при виконанні договорів покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Як зазначено у п.11 Листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007р. №01-8/973 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права” та у пункті 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” (з наступними доповненнями і змінами) "Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи".

Позивачем наданий договір від 29.072009р. про надання йому правової допомоги ОСОБА_2 (адвокатське свідоцтво № НОМЕР_1 від 03.10.2005р.) та докази фактичної сплати 3000 грн. адвокату ОСОБА_2 (квитанція № 2692 від 07.08.2010р.).

Враховуючи обставини даної справи та ціну позову, суд вважає витрати на правову допомогу адвоката співрозмірними ціні позову, тому дані витрати в повному обсязі покладаються на відповідача.

Також на відповідача згідно ст. 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті держмита у розмірі 800,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Гадячсир", вул.Будька, 47, м. Гадяч, Полтавська область, 37300 (р/р 26001041423901 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 33460268) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна науково-промислова компанія "Озот", вул.Пушкіна, 45, к.41, м. Полтава, 36020 ( р/р 260040003634 в ОПФ "Фінанси та кредит", МФО 331832, код ЄДРПОУ 32908604) - 80000,00 грн. боргу, 800 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя Киричук О.А.