Рішення № 12986233, 13.12.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" грудня 2010 р.Справа № 34/145-10-4397 За позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до відповідача Малого приватного підприємства "АВАРІ"

про стягнення на суму 20162,17грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

В судовому засіданні приймали участь представники

від позивача: Учитель М.С., діюча на підставі довіреності №01-13/7395 від 09.11.10р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом №01-13/6318 від 27.09.2010р. (вх.9043 від 13.10.2010р.) до Малого приватного підприємства "АВАРІ" про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 19018,45грн. та пені у сумі 1143,72грн. станом на 22.09.2010р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.10.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №34/145-10-4397.

Відповідач про місце та час судових засідань, згідно повідомлень про вручення поштового відправлення, повідомлявся вчасно та належним чином. В судові засідання не з’являвся.

03.12.2010р. на адресу суду надійшло письмове пояснення Малого приватного підприємства "АВАРІ" (вх№32428), відповідно до якового останнім сплачена заборгованість з орендної плати у сумі 17000грн., про що свідчать виписка по рахунку ПАТ Райффайзен Банк Аваль»м.Київ станом на 25.08.10р. на суму 2000грн. та платіжні доручення №17 від 24.09.2010р. на суму 6000грн., №18 від 24.09.2010р. на суму 1000грн., №19 від 27.09.2010р. на суму 4000грн., №20 від 28.09.2010р. на суму 4000грн.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

06.10.2003р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (орендодавець) та Малим приватним підприємством "АВАРІ" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №46/30, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове підвальне приміщення загальною площею 117,5кв.м, розташовані за адресою: м.Одеса, вул.Новосельського, 88, під громадське харчування без підакцизної групи.

Пунктом 1.2 цього договору строк дії договору оренди встановлено до 06.10.2005р.

Відповідно до п.2.1 даного договору орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та рішення сесії Одеської міської ради №1054-ХХІV від 26.03.2003р. „Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси”.

Згідно п.2.2 вказаного договору за орендоване приміщення орендар зобов’язався сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 620,55грн., без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

За пунктом 2.3 названого договору до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат та плата за користування земельною ділянкою.

Пунктом 2.4 вказаного договору визначено, що орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно п.5.1 договору за невиконання або неналежне виконання обов’язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору.

За несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки (п.5.2 договору).

Додатковим погодженням від 12.10.07р. до договору оренди нежитлового приміщення №46\30 від 06.10.03р. змінено п.1.2 цього договору, продовживши його до 11.04.2008р.

У зв’язку з несвоєчасною сплатою орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення №46\30 від 06.10.03р., позивач звернувся до відповідача із претензією вих№01-13\5829 від 07.09.10р. в якій запропонував останньому сплатити заборгованість з орендної плати станом на 19.08.2010р. у сумі 16985,97грн. та пені у сумі 936,4грн. у строк до 25.09.2010р. Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Посилаючись на невиконання відповідачем умов даного договору щодо внесення відповідачем орендної плати, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача орендної плати за користування приміщенням, яка утворилася у період з березня 2010р. по 22.09.2010р. на суму 19018,45грн. та 1143,72грн. пені за період з 16.03.2010р. по 22.09.2010р., розрахованої помісячно з врахуванням вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені ст.764 Цивільного кодексу України, ст.17 Закону "Про оренду державного та комунального майна" та опосередковано нормою ч.4 ст.291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в ч.2 ст.17 Закону "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку. Передбачений порядок подання однією із сторін заяви про припинення або зміну умов договору, вимога про дотримання якого є способом захисту прав як орендодавця так і орендаря на майно, передане в оренду.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, позивачем не направлялися відповідачу повідомлення про припинення договору оренди №46/30 від 16.10.03р. та останнє не було отримане позивачем від відповідача.

Отже, враховуючи викладені правові положення норм, договір оренди №46/30 від 16.10.03р. поновлювався на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором та діє на час розгляду справи.

Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1, 2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В судовому засіданні 13.12.2010р. представник позивача надав суду розрахунок заборгованості по орендній платі з якого вбачається, що станом на день прийняття рішення, заборгованість з орендної плати погашена відповідачем у сумі 19000грн., а саме: 24.09.2010р. на загальну суму 7000грн. (платіжні доручення №№17,18), 27.09.2010р. на суму 4000грн. (платіжне доручення №19), 28.09.2010р. на суму 4000грн. (платіжне доручення №20) та 09.12.2010р. на суму 4000грн.

При цьому суд не враховує 2000грн., сплачені 25.08.2010р. згідно виписки по рахунку ПАТ Райффайзен Банк Аваль», оскільки останні враховані позивачем при подачі позову.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 19000грн. підлягає припиненню на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вже зазначалося вище, згідно п.5.2 договору оренди нежитлового приміщення №46\30 від 06.10.03р., за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Суд зазначає, що орендна плата розуміє під собою періодичні платежі, тобто, згідно з п.2.4 договору грошове зобов’язання по кожному платежу виникає 15 числа поточного місяця, а пеня –це грошова сума, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення, яка повинна бути нарахована відповідно до ст.232 Господарського кодексу України протягом шести місяців.

Враховуючи вищевикладене та те, що позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати станом на 22.09.2010р., позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до Малого приватного підприємства "АВАРІ" є правомірними, підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 18,45грн. та 1143,72грн. пені, в частині стягнення орендної плати у сумі 19000грн. провадження у справі слід припинити за відсутності предмету спору на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч.4 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем заборгованість у сумі 15000грн. була погашена до прийняття судом позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі, у зв’язку з чим державне мито в цій частині відшкодуванню не підлягає.

За таких обставин, слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті держмита на суму 51,62грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 236грн.

Керуючись ст.ст. ст.ст.44, 47, 49, 75 п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "АВАРІ" (м.Одеса, вул. Новосельского, 88; м.Одеса, 65009, код 3052321094) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул.Артилерійська, 1, р/р37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595) орендну плату у сумі 18(вісімнадцять)грн.45коп. та 1143(одну тисячу сто сорок три)грн.72коп. пені, витрати по сплаті державного мита у сумі 51(п’ятдесят одна)грн.62коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

3. Припинити провадження у справі №34/145-10-4397 в частині стягнення орендної плати на суму 19000грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Суддя

Повний текст рішення складено 17.12.2010р.