Рішення № 129857407, 01.09.2025, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2120/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2025 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

29квітня 2025року представникпозивача ТОВ«ТАЛІОН ПЛЮС»звернувся досуду зпозовом,який мотивуєтим,що 02серпня 2024року міжТОВ «МАНІВЕОШВИДКА ФІНАНСОВАДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договіркредитної лінії№793074609,на підставіякого останняотримала кредитнікошти (зурахуванням всіхтраншів)у розмірі10000грн наумовах строковості,зворотності,платності,а відповідачзобов`язався повернутикредитні коштита сплатитипроценти закористування відповіднодо умов,зазначених удоговорі. Коштивідповідачу булиперераховані набанківську картку№ НОМЕР_1 ,яка булавказана відповідачему договорі.05листопада 2024року ТОВ«МАНІВЕО ШВИДКАФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передало право вимоги до боржників ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», у тому числі й до ОСОБА_1 . Відповідачка належним чином взяті на себе зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість у розмірі 32350 грн. 00 коп., з яких: 10000 грн 00 коп.- заборгованість по кредиту, 22350 грн 00 коп.- заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Посилаючись на викладені обставини, позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 32350,00 грн, судові витрати в сумі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Ухвалою суду від 06 травня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, надіслала клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, місце та час повідомлена належним чином, заяв чи клопотань від неї не надходило, відзиву на позов не подала.

Згідно з ч. 1 ст.280ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи 02 серпня 2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 у формі електронного документа укладено договір кредитної лінії №793074609, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту 10000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит товариства. Загальна сума кредиту за цим договором є максимальною сумою грошових коштів на умовах кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Відповідно до п. 8.3. договору на момент укладення цього договору та отримання першого траншу базова процентна ставка складає 1,50 % в день від суми залишку кредиту. Також інші умови користування та сплати кредиту визначені у п. 8 договору. Згідно з пунктом 9.2.2.1 позичальник зобов`язався повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти на поточний рахунок кредитодавця у строки, передбачені договором (а.с. 21-36).

Цього дня ОСОБА_1 ознайомилася з паспортом споживчого кредиту продукту «Смарт», який є додатком до договору (а. с. 19-20).

Кредитний договір підписаний позичальником ОСОБА_1 02 серпня 2024 року о 13:32 електронним підписом одноразовим ідентифікатором AXPW (а. с. 32).

02 серпня 2024 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало ОСОБА_1 на платіжну картку НОМЕР_2 кошти в сумі 10000 грн. (а.с. 36 зв.б.).

05 листопада 2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» і ТОВ «ТАЛІО ПЛЮС» укладено договір факторингу №МВ-ТП/7 (а. с. 10-13). Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов`язалося відступити за плату, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» - прийняти права вимоги до позичальників, зазначених у реєстрах прав вимог (а.с. 10-13).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 05 листопада 2024 року до договору факторингу № МВ-ТП/7 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №793074609 від 02 серпня 2024 року на загальну суму відступленої грошової вимоги в розмірі 24750,00 грн, яка складається з 10000 грносновної заборгованості, 9750,00 грн -заборгованості за відсотками, 5000,00 грн заборгованості по іншим нарахуванням, та 4000,00 грн - суми фінансування (а. с. 13 зв.б., а.с.14).

Листом від 05 листопада 2024 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» повідомило ОСОБА_1 про відступлення права вимоги, а 18 липня 2025 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на правах нового кредитора у зобов`язанні повідомило ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору №793074609 від 02 серпня 2024 року (а.с. 37 зв.б., а.с. 38).

Згідно із розрахунком заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» борг ОСОБА_1 станом на 29 квітня 2025 року, який позивач просить стягнути з відповідача, становить 32350 грн 00 коп. з них: 10000 грн 00 коп - борг за тілом кредиту, 22350 грн 00 коп. борг за нарахованими процентами.

Уст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Уст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»в редакції, яка діяла на час укладення кредитного договору).

Відповідно до ч. 1ст. 640 ЦК Українидоговір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

За вимогами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог статей525-526,530,1050ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

Відповідно до частини 1статті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.516ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078 ЦК України).

Відповідно до ст.517ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно з ч. 1ст. 527 ЦК Україниборжник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4ст. 631 ЦК України).

Враховуючи викладене, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» необхідно стягнути заборгованість по договору кредитної лінії №793074609 від 02 серпня 2024 року у сумі 32350 грн 00 коп., яка складається з 10000 грн 00 коп. боргу за тілом кредиту, 22350 грн 00 коп. боргу занараховані проценти.

З приводу стягнення 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 4ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8статі 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З огляду на викладене, визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч. 4ст. 137 ЦПК України, характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, значення справи для сторін, з урахуванням вимог розумності та справедливості, вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 3000 грн понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

З огляду на викладене, відповідно дост.141ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 2422 грн 40 коп. судового збору та 3000 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями258,259,263-265,280-285 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13, код ЄДРПОУ: 39700642) заборгованості за кредитним договором №793074609 від 02 серпня 2024 року в сумі 32350 (тридцять дві тисячі триста п`ятдесят) гривень 00 копійки, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору та 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І. Г. Вортоломей