Постанова № 129855274, 01.09.2025, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/4041/25

Провадження № 3/332/2123/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.09.2025 м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Погрібна Ольга Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

- за ч.1 ст.130 КУпАП, -

встановила:

31.07.2025о 18.47год.в м.Запоріжжі,Заводський район,вул.Вогнетривна,54,водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Електросамокатом Ninebot E2 Pro без державного номерного знаку з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, блідість обличчя. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Про повторність попереджений. Від керування транспортним засобом відсторонений.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання від останнього до суду не надходило.

Суддя вважає,що булистворені всіумови дляреалізації праваособи надоступ доправосуддя,та приймаючидо увагите,що ОСОБА_1 ,повідомлявся продату тачас розглядусправи всуді заадресою,вказаною нимпри складанніпротоколу,як місцейого проживання,не з`явився,суд оцінюєтаку поведінку ОСОБА_1 , як не бажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з`явитись до суду за умови не повідомлення суду поважних причин своєї неявки.

Враховуючи реальніпоточні обставини,що склалисяу містіЗапоріжжі,а такожте,що роботаЗаводського районногосуду м.Запоріжжя неприпинена,з метоюдотримання розумнихстроків розглядусправи тавраховуючи,що ОСОБА_1 не з`явився в призначене на 01.09.2025 судове засідання, за період перебування на розгляді суду матеріалів справи не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, не надав пояснень щодо протоколу про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов`язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, на підставі наявних документів, доданих до протоколів про адміністративні правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, наявні в ній докази у сукупності, суддя встановила наступні обставини.

Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 408421 від 31.07.2025 із додатком-відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапортом; довідкою інспектора відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області, карткою обліку адміністративного правопорушення.

Досліджений судом відеозапис із нагрудних камер поліцейських та з відеореєстратора транспортного засобу відображає обставини, які підлягають доказуванню у даній справі, є належним та допустимим доказом у справі, оскільки отриманий відповідно до вимог Закону УкраїниПро Національну поліціюта відповідає змісту протоколу, не містить ознак фальсифікації, тому сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає.

Відеозаписом підтверджено, що ОСОБА_1 не заперечує факту керування електросамокатом та повідомив, що перебуває на програмі замісної терапії.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.

Частина першастатті 130 КУпАПпередбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Даючи оцінку діям ОСОБА_1 , суд враховуєте, що він, здійснюючи керування двоколісним електросамокатом, який є електричним, а не є механічним транспортним засобом, є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, враховуючи наступне.

Згідно зіст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-II від 05 квітня 2001 рокуелектричний колісний транспортний засібце дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Відповідно доЗакону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» №2956-IX від 24 лютого 2023 року, електричний колісний транспортний засіб дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Пунктом 1.10 ПДРУкраїни визначено, що транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Відповідно до практики Касаційного кримінального суду Верховного Суду, будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначення випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду № 278/3362/15-к від 01.03.2018.

Так, електросамокат призначений для перевезення осіб, зокрема, і самого водія чи його вантажу, а тому такий є транспортним засобом.

Постановою Верховного Суду від 15 квітня 2023 року у справі №127/5920/22 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки слід вважати діяльність, що здійснюється з тим чи іншим залученням/використанням предметів матеріального світу та/або природних (фізичних) процесів, які за певних умов часу та місця в силу своїх якісних та кількісних характеристик об`єктивно створюють в процесі володіння ними (незалежно від факту їх експлуатації) підвищену порівняно із звичайними життєвими обставинами небезпеку завдання шкоди; використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінністатті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Як вбачається із відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, ОСОБА_1 використовував електросамокат для переміщення, приводячи його в рух за допомогою встановленого електричного двигуна, тобто у даному випадку є учасником дорожнього руху, а саме водієм. Тому, він зобов`язаний був дотримуватисяПравил дорожнього руху.

Таким чином, ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, п. 1 ч. 5ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 5 ч.ст. 16 Закону України «Про дорожній рух»визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

При вирішенні питання про призначення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд виходить з наступного.

Згідно з довідкою інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Запорізькій області ОСОБА_1 повторності за ст.130 КУпАП не має, отримав посвідчення водія НОМЕР_1 від 13.09.2023 року.

Суд приходить до висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.

При визначенні виду та розміру стягнення суд, враховуючи безальтернативний характер санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вважає за необхідне призначити стягнення у вигляді штрафу в розмірі санкції ч.1 ст.130 КУпАП та позбавити ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 130 ч.1,283,284 КУпАП, суддя,-

постановила:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.) з позбавленнямправа керуваннятранспортними засобамина строк1(один)рік. (Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001, Кодкласифікації доходів бюджету: 21081300, призначенняадміністративні штрафи з метою забезпечення безпеки дорожнього руху).

Згідно з ч. 2 ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605,60 гривень на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови, апеляційної скарги.

Суддя: О.М.Погрібна