Ухвала суду № 129854494, 21.07.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 953/6707/25-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2025 року Суддя Печерського районного суду м. Києва Хайнацький Є.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», за участю третьої особи, яка н заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України, про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - відповідач, АТ КБ «ПриватБанк»), за участю третьої особи, яка н заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України (далі - третя особа, ГСЦ МВС), в якому просить: визнати за позивачем право власності на транспортний засіб FORD ESCAPE, 2013 року випуску, тип кузова - універсал, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , колір - сірий, реєстраційний номер НОМЕР_2; здійснити розподіл судових витрат.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 01.07.2025 року вищевказану цивільну справу передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Згідно ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами, судом встановлено наступне.

Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як на підставу для звільнення від сплати судового збору позивач у позові посилалась на положення ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якою споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. А споживачем, права якого захищаються цим законом, є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Як визначено у п. 17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відтак, застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України, Закон України «Про банки та банківську діяльність», Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»)

Крім того, згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про захист прав споживачів", особливості захисту прав споживачів фінансових послуг визначаються відповідними законами.

Отже, для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача із зазначенням такого права та способу захисту, відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

Так, предметом вказаного позову є визнання права власності на транспортний засіб, що виникає у зв`язку з виконанням договору фінансового лізингу. Вказані вимоги стосуються захисту речових прав та регулюються нормами Цивільного кодексу України і Закону України «Про фінансовий лізинг».

Закон України «Про захист прав споживачів» у даних правовідносинах не підлягає застосуванню, оскільки предмет спору не стосується надання чи якості споживчих послуг. Відтак, правовідносини між сторонами не підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів», у зв`язку з чим підстав для звільнення позивача від сплати судового збору судом не встановлено.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як визначено у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляєтеся судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», з 1 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Таким чином, позивачу необхідно визначити ціну позову, з урахуванням якої сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру та надати документ про сплату судового збору на наступні реквізити:

Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA228999980313181206000026007

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Печерський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа)

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Відтак, позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Частиною 1 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Аналізуючи викладене, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.

Роз`яснити позивачу, що згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», за участю третьої особи, яка н заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України, про визнання права власності - залишити без руху.

Роз`яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання позовної заяви з додержанням вимог, встановлених ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ