Ухвала суду № 129854481, 18.08.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39173/25-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотивуючи означене клопотання слідчий вказує, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження №12024000000000297 від 01.02.2024, зокрема, за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції від 06.11.2023, із змінами внесеними Законом України №2690-ІХ), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції від 06.11.2023, із змінами внесеними Законом України №2690-ІХ), ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції від 06.11.2023, із змінами внесеними Законом України №2690-ІХ) та за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 190 КК України.

У вчиненні кримінальних правопорушень серед інших підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому 27.03.2025 в порядку і з підстав, передбачених ст.ст. 276, 277, 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції Закону від 28.04.2023, із змінами внесеними Законом України №2997-ІХ).

Тривале розслідування кримінального провадження обумовлено необхідністю проведення значної кількісті слідчих дій та експертиз, проведення тимчасових доступів до речей і документів, а також дослідження інформації, отриманої за результатами проведення тимчасових доступів до речей і документів, обшуків, негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, проведенням одночасних допитів декількох осіб, а також прийняттям процесуальних рішень.

Крім того, тривале розслідування пов`язане з отриманням процесуальних документів від правоохоронних органів Латвійської Республіки (в рамках розслідування створеної спільної слідчої групи) щодо вчинених злочинів відносно громадян вказаної країни.

01.04.2025 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, до 23.05.2025 включно. Одночасно з цим, судом визначено заставу у розмірі 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 028 000 гривень.

Заступником Генерального прокурора строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 27.06.2025.

21.05.2025 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, до 27.06.2025 включно. Одночасно з цим, судом зменшено розмір застави та встановлено його у розмірі 700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 119 600 гривень.

23.06.2025 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, до 21.08.2025 включно. Одночасно з цим, судом зменшено розмір застави та встановлено його у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 гривень.

24.07.2025 Київським апеляційним судом розглянуто апеляційну скаргу захисника та змінено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави з 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 80 розмірів, що становить 242 240 гривень.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва продовжено строк досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні до 6 місяців, тобто до 27.09.2025.

Крім того, ухвали про застосування та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного стороною захисту оскаржувались в апеляційному порядку. За результатами судового розгляду апеляційні скарги залишені без задоволення в частині застосування тримання під вартою, доводи щодо обґрунтованості підозри та наявності обґрунтованих ризиків знайшли своє підтвердження.

Так, існує сукупність підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

1. Існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваному повідомлено про підозру, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції Закону від 28.04.2023, із змінами внесеними Законом України №2997-ІХ), що відноситься до особливо тяжких злочинів (передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна).

Повідомлення про підозру підтверджується матеріалами кримінального провадження, тому останній усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винним, яке пов`язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у тому числі на території, яка тимчасово не підконтрольна владі України.

2. Існують ризики, передбачені п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вказані ризики обґрунтовуються тим, що на даний час досудове розслідування триває та у вказаному кримінальному провадженні не встановлені всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема, не встановлено всіх учасників організованої групи, всіх епізодів вчинення злочинною групою злочинів, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому для уникнення покарання за скоєння особливо тяжкого злочину організованою групою, підозрюваний, входячи до її складу, може самостійно, або за допомогою інших учасників, в тому числі, які наразі встановлюються, знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування.

Ризик іншим чином перешкодити кримінальному провадженню може бути виражений у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій. Також, зазначений ризик може бути реалізований підозрюваним шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов`язковим під час проведення досудового розслідування.

Окрім цього, перебуваючи на волі підозрюваний зможе попередити інших учасників організованої групи, які наразі не встановлені органом досудового розслідування, надавши їм відповідні настанови та поради, щодо подальших спільних дій, а також обговорити з ними спільну версію своєї невинуватості у злочинах, таким чином перешкоджати провадженню іншим чином.

3. Існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, потерпілих, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Перебуваючи на волі, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії, направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами.

Наразі всі члени організованої групи не встановлені, зокрема й співорганізатор злочинної діяльності, а тому залишається ризик того, що підозрюваний, перебуваючи під дією іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, зможе вжити заходів щодо допомоги у конспірації невстановлених членів організованої групи.

Враховуючи наявність потерпілих у даному кримінальному провадженні, залишається висока ймовірність того, що підозрюваний, розуміючи важливість показань потерпілих, може вжити заходів направлених на вплив, тиск моральний чи фізичний відносно потерпілих з метою зміни показань останніми чи відмови від дачі показань під час досудового розслідування та судового розгляду.

4. Існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як тривалість вчинення вищевказаних злочинів вказує на систематичний характер неправомірних дій підозрюваного, необхідності в отриманні джерела доходів, для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення аналогічних та інших кримінальних правопорушень.

Обґрунтовуючи вказаний ризик слід акцентувати увагу, що підозрюваному інкриміновано злочин, вчинений у складі організованої групи, яка діяла протягом тривалого часу, а тому фактично підтверджується ризик того, що останній перебуваючи під дією іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, може продовжити свою злочинну діяльність вчиняючи злочини проти власності.

Вищевикладене свідчить про активну роль підозрюваного у складі організованої групи, стійкість, тривалість та направленість умислу останнього на вчинення особливо тяжких злочинів проти власності.

Ураховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, наявність ризиків, які передбачені п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об`єктивно необхідним є продовження відносно підозрюваного строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Із аналізу правових норм вбачається, що ризики, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просить задовольнити.

Захисник в судовому засіданні щодо обставин викладених у клопотанні та наявності ризиків визначених у ньому заперечила.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення прокурора, сторони захисту, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні даного клопотання підлягають встановленню та врахуванню обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України, та підстави застосування запобіжного заходу, регламентовані ст.177 КПК України.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри та відсутності доказів щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 до інкримінованих кримінальних правопорушень, на даній стадії кримінального провадження, є безпідставними.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при вирішені питання, чи було особу «обвинувачену в кримінальному правопорушенні» для цілей статті 6 Конвенції, необхідно виходити з таких трьох критеріїв: категорія даного провадження згідно з національним законодавством; суттєві характерні риси цього провадження; вид та суворість міри покарання, яке можу бути призначено заявникові. [«O. v. Norway», n. 33926].

«Законність» тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником. Європейський суд з прав людини зазначає, що тримання під вартою протягом зазначеного періоду має відповідати меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка забороняє безпідставне позбавлення свободи. [«Гаважук проти України», п. 63654]; [«Мурукін проти України», п. 34]; [«Буряга проти України», п. 54655]; [«Фельдман проти України», п. 68656].

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування від органів досудового розслідування з метою уникнення від кримінальної відповідальності, вчинення впливу на інших учасників кримінального провадження, в тому числі тих, з якими злочин вчинено у співучасті, можливість сховати чи знищити речі, які мають значення для кримінального провадження, а також доведена можливість впливу на свідків.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено, що заявлені ризики не зменшилися, а також доведено, що обставини, які є підставами у продовжені запобіжного заходу є поважними.

Отже, слідчий суддя у відповідності до положень ст. 177, 178 КПК України враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Приймаючи до уваги, що ризики, передбачені, ст. 177 КПК України, не зменшилися, є триваючими та продовжують існувати, обставини викладені у клопотанні, знайшли своє підтвердження та виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_5 та характер інкримінованих діянь, їх корисливий мотив та підвищену суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, наявність ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи стадію досудового розслідування, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 242 240 грн., оскільки внесення застави у зазначеному розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Крім цього, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками, потерпілими та іншими підозрюваними з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 27.09.2025 включно.

Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , заставу для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн., яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м. Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави, наступні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками, потерпілими та іншими підозрюваними з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 27.09.2025 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

Покласти на прокурора у кримінальному провадженні контроль за виконанням ухвали суду.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1