Рішення № 129851256, 01.09.2025, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2025 р. м. Київ Справа № 911/843/25

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз-10»до 1.Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області 2.Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)про стягнення 50309 грн. без повідомлення (виклику) сторін

суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз-10» (далі позивач) до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (далі перший відповідач), Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі другий відповідач) про стягнення з Державного бюджету на користь позивача: суму у розмірі 45400 грн., стягнуту у виконавчому провадженні № 71637622 за постановою від 19.03.2021 № 39, винесеною Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області; понесені витрати за користування автоматизованою системою у розмірі 369 грн., стягнуті у виконавчому провадженні № 71637622 за постановою від 19.03.2021 № 39, винесеною Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області; понесені витрати зі сплати виконавчого збору у розмірі 4540 грн., стягнуті у виконавчому провадженні № 71637622 за постановою від 19.03.2021 № 39, винесеною Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в межах виконавчого провадження № 71637622 з нього було примусово стягнуто грошові кошти на підставі постанови ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 19.03.2021 № 39, яку рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 у справі № 320/3563/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2024, визнано протиправною та скасовано.

У зв`язку з цим, на думку позивача, відпали правові підстави для стягнення коштів, а тому відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України ці кошти є безпідставно набутими та підлягають поверненню. Позивач зазначає, що добровільне врегулювання спору не відбулося.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.04.2025 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачам строк до 13.05.2025 для подачі відзиву на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову. Встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзиви до 27.05.2025 та встановлено відповідачам строк до 10.06.2025 для подачі заперечень на відповідь на відзив. Запропоновано відповідачам надати суду у строк встановлений для подання відзиву докази належного виконання своїх зобов`язань щодо правомірності набуття та підстав утримання грошових коштів, стягнутих у межах виконавчого провадження № 71637622, з урахуванням скасування постанови ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 19.03.2021 № 39.

Сторони повідомлені про відкриття провадження у даній справі у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання до їх електронних кабінетів копії ухвали в електронній формі.

У встановлений судом строк відповідачі своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву на позовну заяву та інших документів до суду не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.07.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Зараз-10» зареєстроване в якості юридичної особи 04.02.2016 (запис № 13391020000012318) за ідентифікаційним кодом 40254158, видами діяльності якого є: 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів.

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області проведено перевірку стану дотримання позивачем законодавства про захист прав споживачів, комерційного обліку теплової енергії та водопостачання, за результатами якої винесено постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 14 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 19.03.2021 № 39, відповідно до якої на позивача за надання споживачу комунальної послуги з постачання теплової енергії рахунку на оплату, сформованого з порушенням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» накладено штраф у розмірі 45400,00 грн.

Вважаючи, що постанова від 19.03.2021 № 39 про накладення стягнень, передбачених статтею 14 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» є протиправною, позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправної та скасування постанови.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 у справі № 320/3563/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз-10» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправної та скасування постанови, визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 19.03.2021 № 39 про накладення стягнень, передбачених статтею 14 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2024 у справі № 320/3563/21, рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 залишено без змін.

Вишневим відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), постановою від 24.04.2023 відкрито виконавче провадження ВП № 71637622 щодо виконання постанови ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 19.03.2021 № 39 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз-10» 45400 грн. штрафу. Вказаною постановою постановлено стягнути з боржника виконавчий збір в розмірі 4540 грн.

Постановою Вишневого відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.04.2023 ВП № 71637622 для боржник визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження за користування автоматизованою системою виконавчого провадження в розмірі 369 грн.

Постановою Вишневого відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.04.2023 ВП № 71637622 накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Зараз-10» у межах суми 50309 з урахування виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

В межах виконавчого провадження ВП № 71637622 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз-10» стягнуто 50309 грн., а саме: згідно платіжної інструкції банку від 23.02.2024 № NO8T3JHU.1 стягнуто 21526,25 грн. з призначенням платежу: стягнення за ВП № 71637622 з виконання виконавчого документу: постанови № 39 виданий 19.03.2021 документ видав: ГУ Держпродспоживслужби в Київській області; згідно платіжної інструкції банку від 23.02.2024 № NO8T3JHU.1 стягнуто 21159,42 грн. з призначенням платежу: стягнення за ВП № 71637622 з виконання виконавчого документу: постанови № 39 виданий 19.03.2021 документ видав: ГУ Держпродспоживслужби в Київській області; згідно платіжної інструкції від О4АС0985М2 стягнуто 7623,33 грн. з призначенням платежу: стягнення 7623,33 грн. за ВП № 71637622 з ВД постанова № 39 виданий 19.03.2021 документ видав: ГУ Держпродспоживслужби в Київській області на осн. док. ВК № 240410РВNKI000000038331.

Звертаючись з даним позовом позивач зазначає, що оскільки постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 19.03.2021 № 39, якою на позивача накладено штраф у розмірі 45400,00 грн. скасовано, позивач має право на повернення сплачених на підставі вказаної постанови грошових коштів в розмірі 45400 грн. на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, а стягнуті у виконавчому проваджені виконавчий збір в розмірі в розмірі 4540 грн. та розмір мінімальних витрат виконавчого провадження за користування автоматизованою системою виконавчого провадження в розмірі 369 грн. необхідно повернути з Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Враховуючи, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 у справі № 320/3563/21, яке набрало законної сили 16.04.2024, визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 19.03.2021 № 39 про накладення стягнень, передбачених статтею 14 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», якою на позивача накладено штраф у розмірі 45400 грн., позивач має право на повернення сплачених на підставі вказаної постанови грошових коштів в розмірі 45400 грн.

Доказів повернення позивачу грошових коштів в розмірі 45400 грн. сторонами до матеріалів справи не надано.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету на користь позивача суми у розмірі 45400 грн., стягнутої у виконавчому провадженні № 71637622 щодо виконання постанови ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 19.03.2021 № 39 є доведеними, обґрунтованими, відповідачами не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 8 серпня 2023 року у справі № 910/5880/21 (провадження № 12-36гс22), вказавши, що після визнання протиправною та скасування адміністративним судом постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу платник згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України має право на позов про стягнення суми перерахованих ним коштів як таких, які утримуються у бюджеті без достатньої правової підстави.

Щодо стягнення виконавчого збору в розмірі 4540 грн. та витрат виконавчого провадження за користування автоматизованою системою виконавчого провадження в розмірі 369 грн., стягнуті у виконавчому провадженні № 71637622 щодо виконання постанови ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 19.03.2021 № 39, то суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Відповідно до положень розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження». Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).

Відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Згідно з п. 3 наказу Міністерства юстиції України «Про встановлення розміру плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження» від 24.03.2017 № 954/5 плата за користування Системою органами державної виконавчої служби здійснюється за рахунок стягнутих з боржника за цим виконавчим провадженням коштів на витрати виконавчого провадження.

У відповідності до ч. 7 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Отже, скасування рішення, у зв`язку з виконанням якого стягнутий виконавчий збір є підставою для повернення відповідних коштів, адже правова підстава для їх стягнення є такою, що відпала.

Підстави для стягнення виконавчого збору у розмірі 4540 грн. та витрати виконавчого провадження за користування автоматизованою системою виконавчого провадження в розмірі 369 грн., які були стягнуті у виконавчому провадженні № 71637622 щодо виконання постанови ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 19.03.2021 № 39, є такими, що відпали, а тому повернення вказаних коштів здійснюється у порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Оскільки відповідно до наведених норм набувачем сплачених боржником у виконавчому провадженні сум виконавчого збору та витрат виконавчого провадження за користування автоматизованою системою виконавчого провадження є Державний бюджет України, сплачені суми виконавчого збору та витрат виконавчого провадження за користування автоматизованою системою виконавчого провадження підлягають стягненню саме з Державного бюджету України.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету на користь позивача понесені витрати за користування автоматизованою системою у розмірі 369 грн. та понесені витрати з виконавчого збору за виконавчим провадженням № 71637622 у розмірі 4540 грн., стягнуті у виконавчому провадженні № 71637622 щодо виконання постанови від 19.03.2021 № 39, винесеною Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області є доведеними, обґрунтованими, відповідачами не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір у даній справі виник в зв`язку з неправильними діями першого відповідача - Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України покладаються судом на першого відповідача.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 123, 129, 232-233, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз-10» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення з Державного бюджету на користь позивача: суму у розмірі 45400 грн., стягнуту у виконавчому провадженні № 71637622 за постановою від 19.03.2021 № 39, винесеною Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області; понесені витрати за користування автоматизованою системою у розмірі 369 грн., стягнуті у виконавчому провадженні № 71637622 за постановою від 19.03.2021 № 39, винесеною Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області; понесені витрати зі сплати виконавчого збору у розмірі 4540 грн., стягнуті у виконавчому провадженні № 71637622 за постановою від 19.03.2021 № 39, винесеною Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз-10» (вул. Валерія Лобановського, 23, с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська обл., 08130, ідентифікаційний код 40254158) суму у розмірі 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн., стягнуту у виконавчому провадженні № 71637622 за постановою від 19.03.2021 № 39, винесеною Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області, понесені витрати за користування автоматизованою системою у розмірі 369 (триста шістдесят дев`ять) грн., понесені витрати зі сплати виконавчого збору у розмірі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн., стягнуті у виконавчому провадженні № 71637622 щодо виконання постанови від 19.03.2021 № 39, винесеною Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області.

3. Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (вул. Паркова, 34А, м. Вишневе, Бучанський р-н, Київська обл., 08134, ідентифікаційний код 40323081) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз-10» (вул. Валерія Лобановського, 23, с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська обл., 08130, ідентифікаційний код 40254158) 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 01.09.2025.

Суддя Ю.В. Подоляк