Рішення № 129851122, 27.08.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.08.2025Справа № 910/3548/25

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Князькова В.В. за участю секретаря судового засідання Рєпкіної Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом 1.Фірми Culkon LTD в особі представництва «Кулкон ЛТД» та 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6»

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопаркінг-Сервіс 1»

про визнання недійсним рішень загальних зборів, -

За участю представників сторін:

позивач 1: Фоменко Д.А.

позивач 2: Фоменко Д.А.

від відповідача: Саєнко В.В.

від третьої особи: Бондаренко В.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивачі 1. Фірма Culkon LTD, Кіпр в особі представництва «Колкун ЛТД та 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 6» звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Об`єнання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» про:

- визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке оформлене протоколом № « 1/2024» позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», проведених 17 вересня 2024 року;

- визнання недійсним рішення правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке оформлене протоколом № 05- 11/2024 від 05.11.2024 засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б»;

- скасування держаної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (реєстраційну дію) - номер запису: 1000701070004063822 від 12.12.2024, здійснену щодо Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б».

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що загальні збори співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» було проведено без належного повідомлення та участі більшості власників житлових та нежитлових приміщень в будинку, що призвело до того, що участь у зборах прийняли участь співвласники, яким належать квартири й нежитлові приміщення загальною площею 23062,2 кв.м., що становить лише 48,71% від загальної площі квартир та нежитлових приміщень, що на думку позивачів, вказує на відсутність кворуму під час загальних зборів 17.09.2024. Позивачами наголошено, що недійсність протоколу №« 1/2024» від 17.09.2024 позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» свідчить про незаконність обрання правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Оскільки рішення позачергових загальних зборів, оформлене протоколом №« 1/2024» від 17.09.2024, яким було обрано новий склад правління ОСББ є недійсним, тому прийняте правлінням рішення, оформлене протоколом №05-11/2024 від 05.11.2024, також є недійсним. Згідно протоколу №« 1/2024» позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» від 17.09.2024, за результатом розгляду питання №« 4» порядку денного загальних зборів, було прийнято рішення, що управління будинком та підземним паркінгом. На підставі вищевказаних рішень, Головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» Секірож Я.В. було направлено на адресу позивача 2 повідомлення 25.02.2025 про відмову від продовження договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 05.04.2021; про здійснення з 02.04.2025 управління багатоквартирним будинком та підземним паркінгом за адресою: 01133, м.Київ, бул. Лесі Українки, буд. 7-Б, самостійно ОСББ; про заборону направляти працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» для обслуговування будинку; про надання вільного доступу до місць загального користування, передачу товарно-матеріальних цінностей, які використовувались позивачем 2 для обслуговування будинку; передачу технічної документації на будинок та звільнення всіх приміщень, які займає Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 6» тощо. Також у позовній заяві вказано, що підземний паркінг за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 7-Б, є окремим об`єктом нерухомого майна (окремою спорудою), що не відноситься до нежилих приміщень багатоквартирного будинку. Вказані обставини підтверджуює сам відповідач в оскаржуваному протоколі №« 1/2024» від 17.09.2024, зокрема вказує, що машино-місця (гаражі) не можна вважати нежитловими приміщеннями, а власники не мають право голосу на загальних зборах відповідно до законодавства, тому їх площа не врахована. Отже оскаржуваним рішенням загальних зборів ОСББ, фактично в односторонньому порядку, вирішено питання щодо управління паркінгом, без згоди та відома власників нерухомого майна - машино- місць (гаражів) в підземному паркінгу, серед яких є ті, які не мешкають в цьому багатоквартирному будинку, отже не є членами ОСББ, що свідчить про незаконність оскаржуваних рішень. Водночас діяльність з технічного обслуговування і утримання підземного паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює - Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопаркінг-Сервіс 1».

Ухвалою суду від 24.03.2025 відкрито провадження в справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.04.2025.

Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення посилаючись на те, що суб`єктом оскарження рішень загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку може бути лише власник квартири або нежитлового приміщення у такому будинку, тоді як Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 6» таким суб`єктом не є. Також відповідачем наголошено, що на спірних загальних зборах був наявним кворум, оскільки за даними актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта за адресою: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 7-Б, загальна площа житлових та нежитлових приміщень складає 43296,6 кв м, тоді як участь у загальних зборах та письмовому опитуванні прийняли співвласники, яким належать квартири та нежитлові приміщення загальною площею 23 062,2 кв.м, що складає більшість (53,28%). Також відповідачем наголошено, що співвласників квартир та нежитлових приміщень було повідомлено про проведення загальних зборів шляхом розміщення повідомлення про проведення загальних зборів за 14 календарних днів у загальнодоступному місці при виході до кожного під`їзду, а також у домовому чаті у месенжері Viber.

Позивачі у відповіді на відзив проти доводів відповідача заперечували. Зокрема, позивачами вказано, що актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта за адресою: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 7-Б, загальна площа житлових та нежитлових приміщень складає 47 304,3 кв м, а не 43296,6 кв м, як вказує відповідач. Також позивачами наголошено, що відповідачем порушено порядок повідомлення співвласників про проведення загальних зборів, що визначений статутом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б».

У судовому засіданні 3004.2025 було оголошено перерву до 21.05.2025.

21.05.2025 підготовче засідання відкладено на 04.06.2025.

04.06.2025 судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 02.07.2025.

02.07.2025 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.07.2025.

У судовому засіданні 23.07.2025 представником позивачів було надано усні пояснення по суті спору, згідно змісту яких позовні вимоги до відповідача підтримано в повному обсязі.

Представником відповідача проти задоволення позовних вимог було надано заперечення.

23.07.2025 судом було відкладено розгляд справи по суті на 27.08.2025.

В судовому засіданні 27.08.2025 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 7-Б, було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», державну реєстрацію якого проведено 29.06.2016.

Згідно інформаційних довідок №417723645 від 13.03.2025 та №417724074 від 13.03.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Фірма Culkon LTD є власником нежитлових приміщень, загальною площею 1028,4 кв.м., в багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

05.04.2021 затверджено нову редакцію статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яким зокрема визначено порядок скликання та проведення загальних зборів, періодичність проведення зборів, порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.

05.04.2021 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рада 6» (управитель) було укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, за умовами п.1 якого оуправитель зобов`язується надати співвласникам послуг з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

17.09.2024 відбулись позачергові загальні збори співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» на яких, серед іншого, були прийняті рішення про:

- Обрання головую позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» ОСОБА_1 , представника власника квартири АДРЕСА_2 та секретаря позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» ОСОБА_3, власника квартири АДРЕСА_3 ;

- обрання членів правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» у складі чотирьох осіб;

- обрання ревізійної комісії Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» у складі 2 осіб;

- обрання форми управління будинком та підземним паркінгом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б»;

- вилучення запису з ЄДРПОУ щодо ОСОБА_2 , яка без обмежень маже вчиняти дії від імені Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б»;

- надання повноважень представнику позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» щодо державної реєстрації змін до відомостей про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б».

05.11.2024 було проведено засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», на якому було прийнято рішення про:

- обрання головуючого засідання правління та секретаря засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б»;

- припинення повноважень голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» Мельника Б.А. з 28.01.2024;

- призначення на посаду голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» Секірож Ярослава Васильовича та на посаду заступника голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» Яеюк Назара Юрійовича з 06.11.2024;

- виключення з переліку підписантів фізичних осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, в тому числі, підписувати договори тощо без обмежень Лопатинську Світлану Іванівну;

- уповноваження нового голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» здійснити всі необхідні дії для державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

12.12.1024 приватним нотаріусом Легкобіт С.О. було здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», а саме щодо зміни керівника та фізичних осіб, які маються право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі, підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 1000701070004063822 від 12.12.2024).

Листом від 25.02.2025 головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» було повідмолено Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 6» про відмову у продовженні договору від 05.04.2021 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком та про те, що з 02.04.2025 управління багатоквартирним будинком з комплектом об`єктів громадського обслуговування та критими автостоянками буде здійснюватись правлінням Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б».

На думку позивачів, загальні збори співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» було проведено без належного повідомлення та участі більшості власників житлових та нежитлових приміщень в будинку, що призвело до того, що участь у зборах прийняли участь співвласники, яким належать квартири й нежитлові приміщення загальною площею 23062,2 кв.м., що становить лише 48,71% від загальної площі квартир та нежитлових приміщень, що на думку позивачів, вказує на відсутність кворуму під час загальних зборів 17.09.2024. Позивачами наголошено, що недійсність протоколу №« 1/2024» від 17.09.2024 позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» свідчить про незаконність обрання правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Оскільки рішення позачергових загальних зборів, оформлене протоколом №« 1/2024» від 17.09.2024, яким було обрано новий склад правління ОСББ є недійсним, тому прийняте правлінням рішення, оформлене протоколом №05-11/2024 від 05.11.2024, також є недійсним Також у позовній заяві вказано, що підземний паркінг за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 7-Б, є окремим об`єктом нерухомого майна (окремою спорудою), що не відноситься до нежилих приміщень багатоквартирного будинку. Вказані обставини підтверджуює сам відповідач в оскаржуваному протоколі №« 1/2024» від 17.09.2024, зокрема вказує, що машино-місця (гаражі) не можна вважати нежитловими приміщеннями, а власники не мають право голосу на загальних зборах відповідно до законодавства, тому їх площа не врахована. Отже оскаржуваним рішенням загальних зборів ОСББ, фактично в односторонньому порядку, вирішено питання щодо управління паркінгом, без згоди та відома власників нерухомого майна - машино- місць (гаражів) в підземному паркінгу, серед яких є ті, які не мешкають в цьому багатоквартирному будинку, отже не є членами ОСББ, що свідчить про незаконність оскаржуваних рішень. Водночас діяльність з технічного обслуговування і утримання підземного паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює - Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопаркінг-Сервіс 1». Означені обставини і стали підставою для звернення позивачів до суду із розглядуваним позовом. При цьому, судом враховано, що у позовній заяві наголошено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Рада 6» заявляються саме вимоги до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке оформлене протоколом № « 1/2024» позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», проведених 17 вересня 2024 року.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідачем наголошено, що суб`єктом оскарження рішень загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку може бути лише власник квартири або нежитлового приміщення у такому будинку, тоді як Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 6» таким суб`єктом не є. Також відповідачем наголошено, що на спірних загальних зборах був наявним кворум, оскільки за даними актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта за адресою: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 7-Б, загальна площа житлових та нежитлових приміщень складає 43296,6 кв м, тоді як участь у загальних зборах та письмовому опитуванні прийняли співвласники, яким належать квартири та нежитлові приміщення загальною площею 23 062,2 кв.м, що складає більшість (53,28%). Також відповідачем наголошено, що співвласників квартир та нежитлових приміщень було повідомлено про проведення загальних зборів шляхом розміщення повідомлення про проведення загальних зборів за 14 календарних днів у загальнодоступному місці при виході до кожного під`їзду, а також у домовому чаті у месенжері Viber.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача 1 підлягають задоволенню, а позивача 2 - не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог Фірми Culkon LTD, Кіпр в особі представництва «Кулкон ЛТД» суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Верховним Судом у постанові від 19.01.2022 по справі №924/316/21 вказано, що наведена норма визначає об`єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р. Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову. Аналогічний правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 10.11.2021 по справі №910/8060/19.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначаються Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (ст. 1 Закону про ОСББ).

Статтею 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

За ст. ст. 6, 7, 10, 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласники багатоквартирного будинку створюють ОСББ, затверджують статут такого об`єднання, мають право знайомитися з рішеннями загальних зборів та оскаржувати їх в судовому порядку, брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства.

Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно з законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків (аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021р. у справі №906/1308/19).

Статтею 7 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» унормовано, що Статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. У статуті має бути визначено таке: назва і місцезнаходження об`єднання; мета створення, завдання та предмет діяльності об`єднання; статутні органи об`єднання, їхні повноваження та порядок формування; порядок скликання та проведення загальних зборів; періодичність проведення зборів; порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них; перелік питань, для вирішення яких потрібна кваліфікована більшість голосів; джерела фінансування, порядок використання майна та коштів об`єднання; порядок прийняття кошторису, створення та використання фондів об`єднання, включаючи резервні, а також порядок оплати спільних витрат; перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників; права і обов`язки співвласників; відповідальність за порушення статуту та рішень статутних органів; порядок внесення змін до статуту; підстави та порядок ліквідації, реорганізації (злиття, поділу) об`єднання і вирішення майнових питань, пов`язаних з цим. Статут може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об`єднання та не суперечать вимогам законодавства. Включення до статуту відомостей про склад співвласників не є обов`язковим.

Частинами 1-3 ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

У статті 10 вказаного нормативно-правового акту також вказано, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Порядок скликання та проведення установчих зборів об`єднання визначається ст. 6 Закону про ОСББ, відповідно до якого повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Указана норма права імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов`язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Статутом об`єднання може бути встановлений інший порядок скликання та проведення загальних зборів ОСББ.

Згідно п.3.1 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, збори представників співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання.

У п.3.2 статуту вказано, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. Загальні збори скликаються не рідше одною разу на рік.

Відповідно до п.3.5 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою з-не менш як трьох співвласників. Правління (Ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні, про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах (п.3.7 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б»).

У п.3.8 статуту відповідача вказано, що рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення з усіх питань вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників, пропорційно до загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.

Відповідно до п.3.9 статуту якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або Ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.

Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування (п.3.10 статуту відповідача).

Тобто, нормою ст.6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та положеннями статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» визначено чіткий порядок повідомлення співвласників про проведення загальних зборів, а саме шляхом вручння кожному співвласнику під розписку або направляення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмового повідомлення про проведення загальних зборів.

Проте, як вказує позивач 1, останнього про проведення загальних зборів повідомлено не було, ячим позбавлено права приймати участь в управлінні об`єднанням через діяльність у вищому органі управління - загальних зборах.

Заперечуючи проти доводів позивача 1 відповдачем наголошено, що співвласників квартир та нежитлових приміщень було повідомлено про проведення загальних зборів шляхом розміщення повідомлення про проведення загальних зборів за 14 календарних днів у загальнодоступному місці при виході до кожного під`їзду, а також у домовому чаті у месенжері Viber, що фактично не відповідає порядку, що визначений нормами статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» та ст.6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Тобто, з наведеного полягає, що відповідачем було допущено порушення порядку повідмолення позивача 1, як співвласника багатоквартирного будинку, про проведення 17.09.2024 загальних зборів.

Одночасно, судом враховано, що Верховний Суд в постанові від 06.09.2021 у справі №916/3074/20 за позовом співвласників будинку до ОСББ про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ зазначив, що встановлюючи порушення порядку повідомлення позивачів, апеляційному суду слід було враховувати, що встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Суд, розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.

Одним із гарантованих прав співвласника є його участь в управлінні об`єднанням через діяльність у вищому органі управління - загальних зборах.

Неповідомлення члена ОСББ про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку порушує права позивача, встановлені законом та Статутом відповідача-1, позивач був позбавлений права бути обізнаним про загальні збори, їх проведення, питання порядку денного, позбавлений права на участь у голосуванні на зборах.

Суд враховує, що вплив співвласника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Зокрема, у разі своєчасного повідомлення позивач мав би можливість реалізувати своє право на участь у зборах, в обговоренні питань порядку денного, на внесення пропозицій до питань порядку денного чи щодо проектів рішень за наслідками обговорення питань тощо.

Подібні висновки щодо застосування вимог ст. 6 Закону про ОСББ в частині повідомлення співвласників про скликання зборів, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018р. у справі №904/2796/17, відповідно до яких недотримання порядку повідомлення всіх співвласників про скликання загальних зборів, встановленого ст. 6 Закону про ОСББ, є порушенням їх прав на управління об`єднанням, а тому доводи відповідача-1 про те, що права позивача не порушуються та у зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині є помилковими.

Разом з тим, порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів, оскільки безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.

Верховний Суд в постанові від 21.10.2021 у справі №910/15071/20 за позовом співвласника багатоквартирного будинку до ОСББ про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів зазначив, що у той же час виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.

У статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

У п.3.8 статуту відповідача вказано, що рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення з усіх питань вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників, пропорційно до загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.

Відповідно до п.3.9 статуту якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або Ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.

У протоколі №1/2024 від 17.09.2024 позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» вказано, що загальна кількість співвласників будинку (власників квартир та нежитлових приміщень) складає 391 особу. Відповідно актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є житловий будинок з комплексом об`єктів громадського обслуговування та критими автостоянками. Загальна площа житлових та нежитлових приміщень складає 43 293,6 кв м, з яких секції «А», «Б», «В» складає 23 403,6 кв.м (акт від 15.12.2008), секції «Г», «Д» складає 13 477 кв.м (акт від 30.03.2004), секція «Е» складає 6413 кв.м (акт від 17.07.2012). Також в протоколі вказано, що машино-місця не можна вважати нежитловими приміщеннями, їх власники не мають права голосу на загальних зборах. В протоколі вказано, що участь у позачергових зборах взяли особисто/або через представників співвласники в кількості 48 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 6223,9 кв.м. У письмовому опитуванні позачергових зборів взяли участь особиста або через представників співвласники у кількості 93 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 16 838,3 кв м. Загалом у позачергових загальних зборах ОСББ взяли участь особисто або через представників співвласники шляхом голосування та письмового опитування у кількості 141 особа, яким належать квартири та нежитлові приміщення у будинку загальною площею 23062,2 кв м, що складає більшість від 43 293,6 кв м. Також вказано, що результати поіменного голосування співвласників з усіх питань порядку денного позачергових зборів викладені у додатках, в бюлетенях голосування, а також листках письмового опитування, які є невід`ємними додатками до цього протоколу.

Одночасно, судом вказувалось, що обґрунтовуючи позовні вимоги позивачами зазначено, що загальні збори було проведено без належного повідомлення та участі більшості власників житлових та нежитлових приміщень в будинку, що призвело до того, що участь у зборах прийняли участь співвласники, яким належать квартири й нежитлові приміщення загальною площею 23062,2 кв.м., що становить лише 48,71% від загальної площі квартир та нежитлових приміщень, яка загалом становить 47 341,9 кв.м згідно даних актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Суд звертає увагу на те, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

У ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України вказано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У ст.77 Господарського процесуального кодексу України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу учасників судового процесу на приписи ст.79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зауважує, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Наразі, в матеріалах справи наявні акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 15.12.2008 на житловий будинок з комплексом об`єктів громадського обслуговування та критими автостоянками - секції «А», «Б», «В» першої черги будівництва. Згідно змісту вказаного акту загальна площа квартир ставить 23 403,6 кв м площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень становить 4010,7 кв.м.

Згідно долученого до матеріалів справи акт про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта житловий будинок з комплексом об`єктів громадського обслуговування та критими автостоянками - секції «Г» та «Д» , загальна площа квартир становить 10726 кв м, вбудовані приміщення (офісні приміщення) 1 поверх - 780 кв м, 2 поверх - 1021 кв м, 3 поверх - 950 кв м, нежитлове приміщення - 37,6 кв м.

Відповідно до акту готовності об`єкта до експлуатації від 17.07.2012 на житловий будинок з комплексом об`єктів громадського обслуговування та критими автостоянками - секція «Е» загальна площа квартир становить 5402,3 кв м, площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень (магазини непродовольчих товарів) 1010,7 кв м.

Тобто, з системного аналізу змісту вказаних актів вбачається, що при розрахунку площі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 7-Б, становить 47341,9 кв м, а не 43 293,6 кв м, як вказано в протоколі загальних зборів та зазначається відповідачем.

Одночасно, суд критично ставиться до посилань відповідача на те, що не враховані приміщення є площами вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень, які вказані в акті державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 15.12.2008, оскільки фактично приміщення із такими характеристиками вказані і в інших двох актах, проте, враховані відповідачем.

До того ж, суд звертає увагу відповідача на те, що добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 11.08.2021 у справі № 909/436/20, від 28.09.2021 у справі № 918/1045/20, від 06.10.2021 у справі № 925/1546/20).

Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Поведінка є такою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, якщо вона не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона правовідносин розумно покладалася на ці заяви чи попередню поведінку. Доцільність застосування вказаної доктрини при оцінці доказів також підтверджено Верховним Судом у постановах від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, від 07.11.2019 у справі № 910/124484/18, від 14.05.2020 у справі № 910/7515/19, від 19.02.2020 у справі № 915/411/19, від 31.03.2021 по справі №923/875/19, від 29.03.2023 по справі № 910/14105/21.

Судом вище вказувалось, що 05.04.2021 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рада 6» (управитель) було укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, за умовами п.1 якого управитель зобов`язується надати співвласникам послуг з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 7Б, а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

У додатку №1 до договору визначено список співвласників будинку «Лесі Українки 7-Б» у формі таблиці із наведенням прізвища, ім`я та по-батькові власника, а також розмір загальної площі житлового та нежитлового приміщення у кв.м.

Після здійснення перерахунку визначених у додатку до договору, який було укладено Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», судом встановлено, що загальна площа квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку значно перевищує площу, що вказана відповідачем у протоколі, та становить 46 769,2 кв м.

Жодного доказу на спростування вказаних обставин відповідачем до матеріалів справи не представлено. Суд акцентує увагу, що принцип змагальності полягає у спростуванні доказовим шляхом доводів іншого учасника судового процесу, а не лише висловлення непогоджень із ними.

За таких обставин, враховуючи наведене вище у сукупності, у суду відсутні підстави вважати, що у позачергових загальних зборах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», які було проведено 17 вересня 2024 року, прийняли участь та голосували за прийняття спірних рішень власники квартир та нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позачергові загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», результати яких оформлені протоколом №1/2024 від 17 вересня 2024 року, проведено за відсутності кворуму, що є беззаперечною підставою для визнання рішень позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке оформлене протоколом №1/2024 позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», проведених 17 вересня 2024 року, недійсними.

Одночасно, судом вказувалось, що позачерговими загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», результати яких оформлені протоколом №1/2024 від 17 вересня 2024 року, були прийняті рішення, в тому числі, про обрання членів правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» у складі чотирьох осіб; вилучення запису з ЄДРПОУ щодо ОСОБА_2 , яка без обмежень маже вчиняти дії від імені Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б»; надання повноважень представнику позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» щодо державної реєстрації змін до відомостей про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б».

Отже, враховуючи висновки суду щодо визнання недійсними вказаних рішень, засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке було проведено 05.11.2024 , не було повноважним, а отже і рішення, які було прийнято також підлягають визнанню недійсними.

Щодо вимог про скасування держаної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, змін до відомостей про юридичну особу (реєстраційну дію) - номер запису: 1000701070004063822 від 12.12.2024, здійсненої щодо Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» суд зазначає таке.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Необхідність обрання саме ефективного способу захисту підтверджена висновком Великої Палати Верховного Суду, яка вказала, що розглядаючи справу, суд має з`ясувати, чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (пункти 6.6, 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).

Ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства (постанова Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №910/7164/19).

Згідно з п.2 ч.1 ст.25 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону "Про виконавче провадження" щодо, зокрема: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; скасування реєстраційної дії / запису в Єдиному державному реєстрі.

Практика Верховного Суду щодо скасування реєстраційних дій / записів, вчинених на підставі недійсного рішення загальних зборів товариства, є усталеною.

Верховний Суд у постанови від 02.08.2022 у справі №926/365/19 зазначив, що вимоги щодо про визнання положень статуту Товариства щодо складу учасників та скасування реєстраційної дії, призведе до реально відновлення корпоративного права позивачки та свідчить про ефективність обраного способу захисту в цій частині.

Верховний Суд у п.47 постанові від 03.03.2020 у справі №922/2120/19 дійшов висновку про наявність підстав для задоволення похідної позовної вимоги про скасування запису про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, встановивши наявність підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Вимога про визнання неправомірними дій державного реєстратора з внесення в ЄДР відомостей, щодо достовірності яких виник корпоративний спір, має похідний характер від корпоративного спору та залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту у ефективний спосіб (п.7.23. постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №904/5857/17).

Судом вище вказувалось, що на підставі рішення правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке оформлене протоколом № 05-11/2024 від 05.11.2024 засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», 12.12.1024 приватним нотаріусом Легкобіт С.О. було здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», а саме щодо зміни керівника та фізичних осіб, які маються право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі, підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 1000701070004063822 від 12.12.2024).

Тому обраний позивачем спосіб захисту у вигляді скасування держаної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, змін до відомостей про юридичну особу (реєстраційну дію) - номер запису: 1000701070004063822 від 12.12.2024, здійснену щодо Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», є ефективним та призведе до реального відновлення прав позивача 1 як співвласника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б».

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення в повному обсязі позовних вимог Фірми Culkon LTD, Кіпр в особі представництва «Кулкон ЛТД» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б».

Щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке оформлене протоколом № « 1/2024» позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», проведених 17 вересня 2024 року, суд зазначає таке.

Судом вказувалось, що відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Верховним Судом у постанові від 19.01.2022 по справі №924/316/21 вказано, що наведена норма визначає об`єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р. Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову. Аналогічний правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 10.11.2021 по справі №910/8060/19.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Одночасно, слід зазначити, що згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно приписів ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню. Аналогічну позицію викладено у листі Верховного Суду України від 01.04.2014 р. «Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України».

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 зауважено, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Верховний Суд у постанові від 21.12.2021 по справі №917/664/19 зауважив, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Таким чином, виходячи зі змісту ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством - ефективність), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Судом вказувалось, що 05.04.2021 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рада 6» (управитель) було укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, за умовами п.1 якого управитель зобов`язується надати співвласникам послуг з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 7Б, а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

Тобто, правовідносини між позивачем 2 та відповідачем є господарськими та виникли з договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, які фактично не надають позивачу 2 права втручатись у діяльність та управляння Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б».

17.09.2024 відбулись позачергові загальні збори співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» на яких, серед іншого, були прийняті рішення, в тому числі, про обрання форми управління будинком та підземним паркінгом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б»

Листом від 25.02.2025 головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» було повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 6» про відмову у продовженні договору від 05.04.2021 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком та про те, що з 02.04.2025 управління багатоквартирним будинком з комплектом об`єктів громадського обслуговування та критими автостоянками буде здійснюватись правлінням Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б».

У даному випадку, захист прав позивача 2, як контрагента відповідача, повинен здійснюватись у площині господарських правовідносин, а саме припинення договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. У разі непогодження позивача 2 із діями відповідача по його достроковому припиненню належним та ефективними способам захисту його прав та законних інтересів є оскарження одностороннього правочину Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б».

При цьому, суд акцентує увагу позивача 2 на те, що задоволення його позову ніяким чином не призвело б до відновлення його прав та законних інтересів, що виникли з договору, оскільки вказаним правочином (п.29) передбачено порядок його продовження.

Отже, враховуючи наведене вище у сукупності, суд відмовляє в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке оформлене протоколом № « 1/2024» позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», проведених 17 вересня 2024 року.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того,

вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від

27 вересня 2001 року).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу (в тому числі щодо відсутності листків опитування) залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову позивача 1 та відмови в задоволенні позову позивача 2.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений позивачем 1 покладається на відповідача, а судові витрати позивача 2 залишаються особою, якою останні понесено.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов Фірми Culkon LTD, Кіпр в особі представництва «Кулкон ЛТД» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке оформлене протоколом №1/2024 позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», проведених 17 вересня 2024 року, визнання недійсним рішення правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке оформлене протоколом № 05- 11/2024 від 05.11.2024 засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», скасування держаної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (реєстраційну дію) - номер запису: 1000701070004063822 від 12.12.2024, здійснену щодо Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» - задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке оформлене протоколом №1/2024 позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», проведених 17 вересня 2024 року.

3. Визнати недійсним рішення правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке оформлене протоколом № 05-11/2024 від 05.11.2024 засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б».

4. Скасувати держану реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, змін до відомостей про юридичну особу (реєстраційну дію) - номер запису: 1000701070004063822 від 12.12.2024, здійснену щодо Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б».

5. Відмовити повністю задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», яке оформлене протоколом № « 1/2024» позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», проведених 17 вересня 2024 року.

6. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б» (01133, м.Київ, бул.Лесі Українки, буд.7-Б, ЄДРПОУ 40603081) на користь Фірми Culkon LTD (Киріаку Маці 3, Русос Лімассол Тауер, 6-й поверх, офіс 6А, 3040, Лімассол, Кіпр, номер НЕ 373270) в особі представництва «Кулкон ЛТД» (01133, м.Київ, був.Лесі Українки, 7Б, код 26633783) судовий збір в сумі 9084 грн.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного господарського суду.

Повний текст складено та підписано 01.09.2025.

Суддя В.В. Князьков