Ухвала суду № 129850856, 28.08.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

28.08.2025Справа № 910/10601/25

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши

заяву Київської міської ради

про забезпечення позову

у справі за позовною заявою Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реабілітаційно-оздоровчий комплекс водного спорту»

про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Київської міської ради (далі - Київрада, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реабілітаційний-оздоровчий комплекс водного спорту» (далі - Товариство, відповідач) про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан.

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач у неправомірний спосіб, поза межами встановленого діючим законодавством порядку набуття прав на землю комунальної власності, позбавив територіальну громаду права реалізувати всі правомочності власника земельної ділянки площею 0,208 га (кадастровий номер 8000000000:63:103:0082), незаконно набувши на вказаній земельній ділянці право власності на об`єкт нерухомого майна, чим порушив права та законні інтереси позивача. Відтак, за доводами Київради, наявні підстави для усунення перешкод позивачу у володінні та розпорядженні вказаною земельною ділянкою.

Разом із зазначеним позовом Київрада подала заяву про забезпечення позову, в якій просить до набрання рішенням законної сили вжити заходів щодо забезпечення цього позову шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно, а саме: будівля кафе (кафе літ. «А» площею 103,6 кв.м, будиночки для відпочинку: літ «Б» площею 9,5 кв.м, літ «В» площею 11 кв.м, літ «Г» площею 8,3 кв.м, літ «Д» площею 8,3 кв.м, літ «Е» площею 9,2 кв.м, літ «Є» площею 9,3 кв.м, літ «Ж» площею 11,1 кв.м, літ «З» площею 8,7 кв.м, літ «И» площею 8,6 кв.м; вбиральня літ «К» площею 13,6 кв.м) загальною площею 201,2 кв. м. по вул. Антіпова Дениса, 55 (стара назва - вул. Славгородська) у Дарницькому районі м. Києва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2280001980000),

- заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно (приймати рішення про державну реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін, інше) стосовно вказаної нежитлової будівлі та вносити будь-які записи про такі зміни для Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що є достатньо обґрунтоване припущення (реальний ризик) того, що в майбутньому можливе відчуження відповідачем вказаного об`єкта нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці площею 0,208 га (кадастровий номер 8000000000:63:103:0082), на користь третіх осіб, що в подальшому може призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів позивача в межах даної справи.

Розглянувши заяву Київської міської ради про забезпечення позову, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи. Позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (ст. 136, 137 ГПК України).

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд зазначає, що передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення у разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).

Так, адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову, як вже зазначалося, є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Крім того заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У той же час, як вбачається з позову, Київрада заявила вимогу про захист її права власності на земельну ділянку шляхом усунення перешкод у користуванні цією земельною ділянкою, проте, у заяві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться на спірній земельній ділянці, та заборонити вчиняти реєстраційні дії щодо цього майна.

Отже можна зробити висновок, що у позові заявник просить захистити його право власності на землю шляхом звільнення земельної ділянки від незаконно набутого нерухомого майна, а обраний ним захід забезпечення - направлений на захист, збереження та недопущення відчуження нерухомого майна, що не є предметом спору, що свідчить про те, що інтерес, про захист якого просить заявник у цій заяві (накладення арешту на нерухоме майно та заборону вчинення реєстраційних дій щодо цього майна), не стосується позовної вимоги щодо усунення перешкод власнику у володінні та розпорядженні земельною ділянкою, а тому його не можна вважати співмірним та адекватним із даною позовною вимогою, що виключає застосування заходів забезпечення, про які просить заявник.

Також за змістом п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою про забезпечення позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.

При цьому достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог до доказування, передбачених статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки. Правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 910/1261/20, від 25.09.2020 № 921/40/20.

У даному випадку позивач вказав на наявність високої ймовірності відчуження відповідачем належного йому об`єкту нерухомого майна, що знаходиться на спірній земельній ділянці, чим будуть створені перешкоди для поновлення прав Київської міської ради, що полягають у безперешкодному володінні і розпорядженні цією земельною ділянкою.

Проте будь-яких обґрунтованих доводів з приводу необхідності застосування заходів забезпечення позову заявник не надав, як і не надав доказів того, що відповідач має намір відчужити належний йому на праві власності об`єкт нерухомого майна чи вчинити інші дії, які б перешкодили подальшому знесенню об`єкта в разі задоволення позовних вимог.

Таким чином, за висновком суду, позивачем не доведено у встановленому процесуальним законом порядку того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в цій справі в разі задоволення позову.

Поряд з цим суд приймає до уваги, що стала судова практика Верховного Суду передбачає саме обов`язок заявника довести обґрунтованість заяви про забезпечення позову, а не перекладати тягар доказування на боржника. Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 N 914/1570/20, в постановах Верховного Суду від 05.04.2023 № 915/577/22, від 13.02.2023 N 922/1737/22.

Таким чином доводи позивача щодо можливого утруднення виконання майбутнього рішення суду є необґрунтованим та не є підставою для вжиття відповідних заходів (постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову"), адже на ряду із зазначенням заходів забезпечення позову має бути доведено існування правових підстав для їх застосування - обґрунтованої ймовірності виникнення негативних наслідків в результаті незастосування судом забезпечувальних заходів.

За вказаних обставин, а також приймаючи до уваги те, що обрані позивачем заходи забезпечення позову не відповідають обставинам справи та змісту порушеного права, суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у разі відмови у задоволенні такої заяви покладається на заявника (позивача).

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Київської міської ради про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та з цього часу може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.ст. 256-259 ГПК України.

Суддя Головіна К. І.