Ухвала суду № 129850834, 01.09.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

01.09.2025Справа № 910/10601/25

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши матеріали

позовної заяви Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реабілітаційний-оздоровчий комплекс водного спорту»

про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулася Київська міська рада (далі - Київрада, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реабілітаційний-оздоровчий комплекс водного спорту» (далі - Товариство, відповідач) про усунуення перешкод територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою, яка незаконно використовується відповідачем, шляхом:

- зобов`язання Товариства знести об`єкт самочинного будівництва, а саме: будівлю кафе (кафе літ. «А» площею 103,6 кв.м, будиночки для відпочинку: літ «Б» площею 9,5 кв.м, літ «В» площею 11 кв.м, літ «Г» площею 8,3 кв.м, літ «Д» площею 8,3 кв.м, літ «Е» площею 9,2 кв.м, літ «Є» площею 9,3 кв.м, літ «Ж» площею 11,1 кв.м, літ «З» площею 8,7 кв.м, літ «И» площею 8,6 кв.м; вбиральня літ «К» площею 13,6 кв.м) загальною площею 201,2 кв. м., що розташована за адресою: вул. Антіпова Дениса, 55 (стара назва-вул. Славгородська) у Дарницькому районі м. Києва, яка розташована в межах земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:63:103:0082) орієнтовною площею 0,2086 га;

- звільнити самовільно зайняту вказану частину земельної ділянки, привівши її у придатний для використання стан.

Вивчивши подані матеріали, суддя приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, який справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Судовий збір згідно з ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду встановлено такий розмір та порядок сплати судового збору: за позовними заявами майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за позовними заявами немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.

Із наявних матеріалів вбачається, що Київська міська рада подала позов зі спору, що виник з відносин права власності, в якому заявник просить усунути перешкоди власнику у володінні та розпорядженні майном - земельною ділянкою (негаторний позов) шляхом зобов`язання останнього знести самочинне будівництво, звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки та привести її у придатний для використання стан, тобто фактично просить повернути позивачу спірну земельну ділянку.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Відповідно до п. 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов`язаннях (у тому числі в зв`язку з вимогами, заснованими на приписах частини п`ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 викладено правову позицію про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, -загальною сумою всіх вимог.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

З огляду на вказане позивачу необхідно визначити в позовній заяві ціну позову (з урахуванням вартості спірної земельної ділянки), з якої розраховується розмір судового збору.

На таке визначення ціни позову та, відповідно, судового збору суд вже звертав увагу позивача у своїй ухвалі про залишення без руху позовної заяви з приводу тієї ж земельної ділянки - № 910/8838/25 від 21.07.2025, яка внаслідок неусунення недоліків була повернута позивачу без розгляду.

За вказаних обставин надана позивачем платіжна інструкція № 1268 від 29.07.2025 про сплату судового збору на суму 3 028,00 грн, як за спір немайнового характеру, не є належним доказом сплати судового збору.

Водночас суд вчергове наголошує, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів, є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватися сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. 162, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реабілітаційний-оздоровчий комплекс водного спорту» про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою залишити без руху.

Надати Київській міській раді строк у десять днів з дня вручення даної ухвали на усунення вказаних в ній недоліків шляхом належного виконання вимог ст.ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України.

Роз`яснити, що у разі неусунення недоліків у визначений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Головіна К. І.