Рішення № 129850830, 28.08.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2025Справа № 910/5127/25

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

до Шляхово-експлуатаційного управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва

про стягнення 6 575,23 грн

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - ПрАТ «ПЗУ Україна», позивач) до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва» (далі - КП «ШЕУ», відповідач) про стягнення страхового відшкодування в сумі 6575,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок ДТП, яка сталася 27.12.2022 у місті Києві, застрахований у позивача транспортний засіб був пошкоджений, у зв`язку з чим позивач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування на суму 28 312,38 грн. Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - винуватця ДТП була застрахована у АТ «СК «Країна», останнє здійснило позивачу виплату страхового відшкодування у сумі 21 737,15 грн з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу. Разом з тим позивач вважає, що оскільки відповідач (КП «ШЕУ») є власником, транспортного засобу - винуватця ДТП, то на підставі ст. 1194 ЦК України він має сплатити позивачу залишок невідшкодованої шкоди.

У позові ПрАТ «ПЗУ Україна» просить стягнути з КП «ШЕУ» страхове відшкодування в сумі 6 575,23 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ.994234283.4011 від 21.06.2022, укладеного між ПрАТ «ПЗУ Україна» та ОСОБА_1 , були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом Mitsubishi, д.н.з. НОМЕР_1 .

27.12.2022 у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля Mitsubishi, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля МАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .

Внаслідок даної ДТП було пошкоджено автомобіль Mitsubishi, д.н.з. НОМЕР_1 , (застрахований транспортний засіб), власником якого є ОСОБА_1 .

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 20.01.2023 у справі № 753/497/23 встановлено, що ОСОБА_2 є винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.

29.12.2022 ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «ПЗУ Україна» із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу, та виплату страхового відшкодування.

З метою визначення пошкоджень транспортного засобу, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивачем був проведений його огляд та складено акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 29.12.2025.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, відповідно до рахунку СТО № М_СчТ042310 від 29.12.2022, склала 28 312,38 грн з ПДВ.

13.01.2023, на підставі страхового акту № 24605/1 та розпорядження № 24605/1/1 на виплату страхового відшкодування, ПрАТ «ПЗУ Україна» здійснило виплату потерпілій особі страхового відшкодування в сумі 28 312,38 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 00088137 від 13.01.2023.

Разом з цим встановлено, що відповідно до відомостей з бази даних МТСБУ, на момент вказаної ДТП автомобіль МАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , був застрахований у АТ «СК «Країна» згідно з полісом АР № 619051.

12.10.2023 АТ «СК «Країна» в порядку суброгації здійснило виплату страхового відшкодування на користь ПрАТ «ПЗУ Україна» з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в сумі 21 737,15 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою ПрАТ «ПЗУ Україна» про зарахування 12.10.2023 від ПрАТ «ПЗУ Україна» страхового відшкодування у вказаній сумі.

Водночас з довідки НПУ (ідентифікатор картки ДТП в системі НПУ № 3022364401220700) вбачається, що власником транспортного засобу МАЗ, д.н.з. НОМЕР_3 , є КП «ШЕУ», тому ПрАТ «ПЗУ Україна» звернулося до суду з даним позовом щодо стягнення з власника транспортного засобу - винуватця ДТП (КП «ШЕУ»), різниці між фактичним розміром шкоди (28 312,38 грн) та страховою виплатою (21 737,15), яку було здійснено страхувальником відповідача (АТ «СК «Країна»).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

За змістом ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За приписами статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач (ПрАТ «ПЗУ Україна) реалізував право вимоги до страховика (АТ «СК «Країна»), як відповідальної особи, щодо сплати страхового відшкодування в сумі 28 312,38 грн, у зв`язку з чим АТ «СК «Країна» сплатило позивачу страхове відшкодування в сумі 21 737,15 грн з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

При цьому залишок невідшкодованої позивачу шкоди склав 6 575, 23 грн.

Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 22, ст. 1166 та ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Тобто відповідальність за шкоду несе безпосередньо особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до ст. 1192 ЦК України має відшкодувати завдані збитки в повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Відповідно до ч. 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З конструкції наведених правових норм слідує, що страховик винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу - відшкодовує особа, яка завдала збитків, на підставі статті 1194 ЦК України.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 910/3650/16, постанові Верховного Суду у складі судової палати Касаційного цивільного суду № 686/17155/15-ц від 03.10.2018.

Таким чином, в розумінні ст. 993, 1187, 1194 ЦК України, у відповідача як власника транспортного засобу виникло зобов`язання перед позивачем з виплати різниці між фактичним розміром шкоди (28 312,38 грн) і страховим відшкодуванням, яке здійснено страховиком відповідача (21 737,15 грн), що становить 6 575,23 грн.

На підставі вищевикладеного суд визнає позовні вимоги ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до Шляхово-експлуатаційного управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва про стягнення 6 575,23 грн задовольнити.

Стягнути з Шляхово-експлуатаційного управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 16, ідентифікаційний код 31806946) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, ідентифікаційний код 20782312) страхове відшкодування в сумі 6 575 (шість тисяч п`ятсот сімдесят п`ять) грн 23 коп. та судовий збір у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Повне судове рішення складене 29 серпня 2025 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.