Рішення № 129850343, 01.09.2025, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/1926/25

Провадження № 2/526/1184/2025

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 вересня 2025 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі судового засідання Лопушняк Т.П., розглянувши в м. Гадяч у порядку загального позовного провадження цивільну за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Петрівсько-Роменської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою, яку мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями у АДРЕСА_1 , та земельної ділянки для обслуговування вказаного житлового будинку та ведення підсобного господарства. За своє життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповідала все своє майно позивачу. В травні 2025 року позивач звернулася до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено у заведенні спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки пропущений строк для прийняття спадщини і не надано документів, які підтверджують факт спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Вказує, що строк було пропущено з поважної причини через хронічні хвороби та лікування. З урахуванням цього просить визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 терміном два місяці.

Позивач надала заяву, в якій просить розглянути справу в її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача надав заяву, в якій просить розглянути справу в його відсутності та заперечень проти заявлених позовних вимог не мають.

Інші заяви та клопотання не надходили.

Ухвалою суду від 19.06.2025 відкрито провадження у справі , постановлено розгляд проводити за правилами загального позовного провадження та підготовче судове засідання призначене на 09.07.2025.

Ухвалою суду від 09.07.2025 закрито підготовче провадження у справі та її призначено до судового розгляду на 25.08.2025.

Суд, дослідивши надані матеріали та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, прийшов до наступного.

Згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до заповіту від 29.12.2006 року, посвідченого секретарем Петрівсько-Роменської сільської ради, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке заповідальне розпорядження все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі, все те, що мені буде належати на день моєї смерті і на що за законом матиме право, заповідає дочці ОСОБА_1 .

З копії свідоцтва про право власності від 18.11.2015 вбачається, що ОСОБА_2 із часткою 1/1 є власником житлового будинку (загальна площа 63,8 кв.м., житлова площа 39,6 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 .

З Державного акту на право приватної власності на землю від 24.04.2001 вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельною ділянки площею 0,3506 га на території АДРЕСА_1 , землю передано для обслуговування житлового будинку (0,2138 га) та ведення підсобного господарства (0,1368 га).

З довідки виконавчого комітету Петрівсько-Роменської сільської ради від 21.05.2025 видно, що станом на 28.10.2023 ОСОБА_2 була зареєстрована і постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Інших зареєстрованих осіб станом на 28.10.2023 не значиться.

Листом приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Ямпольською Світланою Миколаївною від 17.06.2025 № 230/01-16 повідомлено про неможливість у заведенні спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки пропущений строк для прийняття спадщини і не надано документів, які підтверджують факт спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Згідно наданого витягу зі Спадкового реєстру (спадкове справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 17.06.2025 № 81548344 за параметрами запиту ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформація відсутня.

Як підставу поважності пропуску строку для звернення до нотаріальної контори Позивач зазначає, що строк було пропущено з поважної причини через хронічні хвороби та лікування за кордоном, а також повернення на територію України 19.05.2025, з наданням копій виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого та відміток у паспорті громадянина України для виїзду за кордон. Суд вважає, що причини пропуску строку для звернення до нотаріальної контори, на які посилається позивач, є поважними, а тому позовну заяву слід задовольнити.

Статтею 15 ЦК Українипередбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно дост. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зіст. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За приписамист. 1220 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третястатті 46 цього Кодексу).

Відповідно до положеньст. 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до приписівст. 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1ст. 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Положеннями ч. 3ст. 1272 ЦК Українивстановлено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з п. 24Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України.

Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належно вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача.

Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також неодмінність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання.

Тобто, складаючи заповіт, спадкодавець виражає свою волю на набуття спадкоємцем права на визначене в ньому майно.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст. 1 Першого Протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Згідно ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

При розгляді справи встановлено, що позивач через поважні причини пропустила строк на прийняття спадщини. Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 206, 264, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Петрівсько-Роменської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом двох місяців з часу набрання законної сили даним рішенням.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2ст.358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 01.09.2025 року.

Головуючий: В. Г. Черков